вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"13" грудня 2017 р. Справа № 911/3317/17
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Насіння”
до Фермерського господарства “Братерське”
про стягнення 25 653 978,89грн
Суддя Ейвазова А.Р.
Представники:
від позивача - ОСОБА_1 (довіреність б/н від 15.12.2017);
від відповідача - не з'явився
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “НАСІННЯ” (далі - ТОВ “Торговий дім “Насіння”) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до відповідача - Фермерського господарства “БРАТЕРСЬКЕ” (далі - ФГ “Братерське”) про стягнення 25 653 978,89грн, у тому числі:
- 21 717 795,61грн основного боргу;
- 606 041,40грн пені за період з 31.03.2017 по 16.05.2017 та з 01.10.2017 по 08.11.2017;
- 3 257 669,34грн штрафу;
- 72 472,54грн 3% річних за період з 31.03.2017 по 16.05.2017 та з 01.10.2017 по 08.11.2017.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на не виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором від 27.03.2017 №2-2703/пр1254х, з оплати поставленого товару у повному обсязі у встановлені договором строки (а.с.2-7).
Відповідач у справі - ФГ “Братерське” відзиву по суті заявлених вимог не надало.
Розгляд справи здійснено за відсутності представника відповідача, його відзиву, оскільки:
- копія ухвали господарського суду Київської області від 13.11.2017 про порушення провадження у даній справі, направлена відповідачу за адресою, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та повернута суду відділенням зв'язку с. Мусейки з довідкою, у якій причиною невручення вказано: «вибули» (а.с.41-44);
- копія ухвали господарського суду Київської області від 01.12.2017 направлена відповідачу за тією ж адресою, що підтверджується відміткою на зворотному боці ухвали (а.с.62, зворот);
- адреса, на яку відповідачу направлені копії вказаних ухвал, відповідає адресі відповідача, вказаній у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 28.11.2017, 12.12.2017 (а.с.55-58,63-66);
- клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило:
- матеріалів справи достатньо для розгляду справи по суті.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
27.03.2017 між ТОВ “Торговий дім “Насіння” (далі - продавець) та ФГ “Братерське” (далі - покупець) укладено договір №2-2703/пр1254х (а.с.11-14, далі - договір).
Укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань в силу ст. ст. 173, 174, ч. 1 ст. 175 ГК України.
За умовами такого договору, продавець зобов'язався передати у власність покупця (поставити) товар, а покупець - прийняти і оплатити його вартість.
Як визначено п.1.2 договору, найменування товару визначається в додатках до нього, які складають його невід'ємну частину.
Пунктом 2.1 договору визначено, що розгорнутий асортимент та кількість товару, що постачається, визначається у додатках до договору, при цьому, у випадку розбіжності даних у додатках до договору та видаткових накладних щодо кількості товару перевагу має видаткова накладна. Термін поставки визначається у додатках до договору (п.4.1. договору).
Відповідно до п. 6.1 договору, загальна вартість товару повинна бути сплачена покупцем в строк, встановлений у додатку до договору.
Вказаний договір, відповідно до його п. 10.1, набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками та скріплення печатками сторін; строк дії договору становить 12 місяців, однак, як домовились сторони, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення, яке мало місце під час дії договору.
Як встановлено під час розгляду справи, у межах вказаного договору сторонами підписано:
- додаток №1 щодо поставки на суму 2 571 624,00грн на наступних умовах: термін - поставки - до 10.04.2017; розрахунок - 20% загальної вартості - до 31.03.2017, 80% - до 01.10.2017 (а.с.15);
- додаток №2 щодо поставки на суму 24 575 680,51грн на наступних умовах: термін поставки - до 10.04.2017; розрахунок - 20% загальної вартості - до 31.03.2017, 80% - до 01.10.2017 (а.с.16).
Відповідно до видаткових накладних позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 27 147 304,51грн:
- №Н-ВХ-0504-082 від 05.04.2017 - 5 402 826,96грн;
- №Н-ВХ-0504-130 від 05.04.2017- 3 834 255,36грн;
- №Н-ВХ-0504-138 від 05.04.2017 - 10 244 150,83грн;
- №Н-ВХ-0504-139 від 05.04.2017 - 2 571 624,00грн;
- №Н-ВХ-0604-096 від 06.04.2017 - 2 853 781,44грн (а.с.17-20).
Товар за вказаними накладними отриманий представниками відповідача на підставі довіреностей №14 від 04.05.2017 (а.с.22) та №15 від 23.05.2017 (а.с.24).
При цьому згідно умов договору та додатків до нього, відповідач мав сплатити за поставлений товар до 31.03.2017 - 514 324,80грн (згідно додатку №1) та 4 915 136,10грн (згідно додатку №2), а також до 01.10.2017 - 2 057 299,20грн (згідно додатку №1) та 19 660 544,41грн (згідно додатку №2).
На оплату вищевказаних накладних позивачем виставлено рахунки (а.с.25-26).
Відповідачем здійснено часткову оплату поставленого товару, в саме сплачено:
- 03.04.2017 - 514 324,80грн (згідно додатку №1);
- 03.04.2017 - 4 485 675,20грн (двома платежами);
- 16.05.2017 - 429 508,90грн (а.с.28-31)
Предметом спору у даній справі є наявність у відповідача обов'язку оплатити поставлений товар та застосування до нього відповідальності, встановленої договором та чинним законодавством за порушення відповідного зобов'язання.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.
Згідно до ч.1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Правило, визначене відповідною нормою, також викладене у ст. 712 ЦК України, відповідно до якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно частини 2 вказаної норми, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідачем під час розгляду справи не надано суду доказів оплати товару на суму 21 717 795,61грн, хоча строк виконання відповідного зобов'язання настав.
Отже, враховуючи, що відповідач не сплатив у встановлений договором строк частину поставленого позивачем товару, заявлені вимоги в частині стягнення 21 717 795,61грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Окрім того, позивачем заявлено вимоги щодо стягнення з відповідача 72 472,54грн процентів за період з 31.03.2017 по 15.05.2017 та з 01.10.2017 по 08.11.2017.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, здійснений з урахуванням часткових оплат відповідачем, суд вважає його арифметично вірним, а вимоги про стягнення 72 472,54грн - 3% річних обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, позивачем заявлено вимогу щодо стягнення пені у розмірі 606 041,40грн за період з 31.03.2017 по 15.05.2017, з 01.10.2017 по 08.11.2017, а також 3 257 669,34грн штрафу, нарахованих у зв'язку з порушенням зобов'язань з оплати.
В силу ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 ГК України, є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. штраф та пеня (ч.1 ст.230 ГК України).
Згідно ч.4 ст.231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Відповідно до п. 11.2 договору, за порушення строків виконання зобов'язань, сторона, яка допустила прострочення сплачує другій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, нарахованої на суму простроченого зобов'язання, за кожен день прострочення.
Як визначено п. 11.3 договору, у разі ухилення від оплати вартості товару понад 15 календарних днів покупець, крім пені, сплачує продавцеві штраф у розмірі 15% від загальної вартості товару.
При цьому, згідно п. 11.5 договору, нарахування штрафних санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань припиняється через три роки від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу, суд вважає його арифметично вірним, а вимоги в частині стягнення 3 257 669,34грн штрафу, зважаючи на допущення відповідачем прострочення більш ніж 15 календарних днів, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
За розрахунком суду за заявлені позивачем періоди розмір пені, з урахуванням часткових оплат товару, складає 621 511,61грн, проте, враховуючи, що у суду відсутні підстави для виходу за межі позовних вимог, розмір пені, що підлягає стягненню, складає 606 041,40грн.
В силу ст. 49 ГПК України, судові витрати, понесені позивачем у зв'язку з оплатою позову судовим збором у розмірі 240000грн, підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.
Керуючись ст. ст. 49, 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2.Стягнути з Фермерського господарства “Братерське” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Насіння” 21 717 795,61грн основної заборгованості, 72 472,54грн -3% річних, 3 257 669,34грн штрафу, 606 041,40грн пені, а також 240 000,00грн в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.
Повне рішення складено 18.12.2017.
Суддя А.Р. Ейвазова