Рішення від 13.12.2017 по справі 910/21164/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2017Справа №910/21164/17

За позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району міста Києва»

до Фізичної особи-підприємця Соколова Юхима Сергійовича

про виселення з нежитлового приміщення

Суддя Демидов В.О.

Представники сторін:

від позивача - Кучеренко О.О. (дов. б/н від 07.08.2017);

від відповідача - не з'явився.

встановив :

27.11.2017 Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району міста Києва» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Соколова Юхима Сергійовича про виселення з нежитлового приміщення.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.11.2017 порушено провадження у справі №910/21164/17, розгляд справи призначено на 07.12.2017.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 07.12.2017, враховуючи неявку представника відповідача, невиконання ним вимог ухвали суду від 29.11.2017, а також необхідність витребування доказів по справі, розгляд справи відкладено на 13.12.2017.

У судове засідання 13.12.2017 з'явився представник позивача, надав пояснення по справі.

Представник відповідача у судове засідання 13.12.2017 не з'явився, причин неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

При цьому, відповідно до п. 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З урахуванням фактичних обставин справи, суд вважає за можливим розглянути справу за наявними матеріалами у даному судовому засіданні з урахуванням положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 13.12.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив такі фактичні обставини справи.

Відповідно до розпорядження Подільської районної в місті Києві державної адміністрації від 29.01.2015 №50 «Про передачу на баланс а закріплення на праві господарського відання за комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» житлового та нежитлового фонду, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та переданий до сфери управління Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, та приватизованого житлового фонду з метою подальшого обслуговування» будинок №60 В по вул. Воздвиженській перебуває на балансі КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва».

Позивач зазначав, що нежитлові приміщення за адресою: м. Київ, вул. Воздвиженська, 60-В у 2012 році незаконно вибули із власності Київської міської ради на прилюдних торгах, оформлених протоколом № 11/11/1 від 07.05.2012 з реалізації арештованого майна, та були витребувані за позовом заступника прокурора Подільського району м. Києва, який звернувся до господарського суду м. Києва в інтересах держави, в особі Київської міської ради із позовом до Приватного підприємства «Нива-В.Ш.» та Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» про визнання прилюдних торгів недійсними та витребування нерухомого майна, а саме: нежилих приміщень загальною площею 639,4 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Воздвиженська, 60-В.

Рішенням господарського суду м. Києва від 25.08.2015 у справі №910/14874/15, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 16.05.2016, частково задоволено позовні вимоги заступника прокурора Подільського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради, визнано недійсними прилюдні торги, оформлені проколом №11/11/1 від 07.05.2012 з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки), витребувано від Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» на користь територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради об'єкти нерухомого майна - нежитлові приміщення, які розташовані за адресою: м. Київ, вулиця Воздвиженська, будинок 60, літера «В», загальною площею 639,4 кв.м.

Вказаним рішенням суду установлено, що порушення інтересів держави полягає в тому, що спірне майно, а саме нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Воздвиженська, буд. 60-В, загальною площею 639,4 кв.м., незаконно вибуло із власності Київської міської ради за відсутності її волевиявлення та без її участі.

Відповідно до частини третьої статті 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Пунктом 2.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2013 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій).

Разом з тим, відповідно до договору №01/02-2016 від 01.02.2016, укладеного між Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк «Укргазбанк», як орендодавцем, та Фізичною особою-підприємцем Соколовим Юхимом Сергійовичем, як орендарем, орендодавець передав, а орендар прийняв в тимчасове платне користування частину нежитлового приміщення (далі - об'єкт оренди) площею 275,3 кв.м., та для утримання частину нежитлового приміщення загальною площею 223,7 кв.м., що знаходиться в будівлі за адресою: м. Київ, вул. Воздвиженська, 60 літ В, загальною площею 639,40 кв.м.

Цей договір починає свою дію з 01.02.2016 та діє до 31.03.2017 включно (п. 6.1 договору оренди).

Відповідно до актів комісійного обстеження від 07.12.2016 та від 09.08.2017 представниками Подільської районної у м. Києві державної адміністрації та КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» проведено обстеження нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Воздвиженська, 60В та встановлено, що ФОП Соколов Ю.С. використовує нежитлові приміщення під готель.

Матеріали справи містять приписи КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» ФОП Соколову Ю.С. від 14.12.2016 №10634-4709, від 20.01.2017 №10634-244 та від 15.06.2017 №10663-2427 з вимогою звільнити приміщення за адресою: вул. Воздвиженська, 60 літ. В, оскільки вони зайняті без жодних правових підстав, які буди надіслані відповідачу відповідно до опису вкладення в цінний лист та копії фіскального чеку від 23.01.2017 та від 14.08.2017.

Доказів звільнення вказаних приміщень ФОП Соколовим Ю.С. матеріали справи не містять.

З огляду на вказане та посилаючись на те, що станом на час подання позову нежитлові приміщення по вул. Воздвиженській, 60 В фактично використовуються ФОП Соколовим Ю.С., який здійснює свою підприємницьку діяльність за вищевказаною адресою без жодних правових підстав, що порушує вимоги чинного законодавства, КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» просила задовольнити позов та виселити останнього з указаного нежитлового приміщення.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.

У відповідності з приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч.1. ст. 760 ЦК України).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Орендна плата, встановлена за відповідною методикою, застосовується як стартова під час визначення орендаря на конкурсних засадах. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі (ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).

Згідно з ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 765 ЦК України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Частинами 1, 4 ст. 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 795 ЦК України, передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

Як зазначалося вище, відповідно до договору №01/02-2016 від 01.02.2016, укладеного між Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк «Укргазбанк», як орендодавцем, та Фізичною особою-підприємцем Соколовим Юхимом Сергійовичем, як орендарем, орендодавець передав, а орендар прийняв в тимчасове платне користування частину нежитлового приміщення (далі - об'єкт оренди) площею 275,3 кв.м., та для утримання частину нежитлового приміщення загальною площею 223,7 кв.м., що знаходиться в будівлі за адресою: м. Київ, вул. Воздвиженська, 60 літ В, загальною площею 639,40 кв.м.

Разом з тим, рішенням господарського суду м. Києва від 25.08.2015 у справі №910/14874/15, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 16.05.2016, частково задоволено позовні вимоги заступника прокурора Подільського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради, визнано недійсними прилюдні торги, оформлені проколом №11/11/1 від 07.05.2012 з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки), витребувано від Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» на користь територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради об'єкти нерухомого майна - нежитлові приміщення, які розташовані за адресою: м. Київ, вулиця Воздвиженська, будинок 60, літера «В», загальною площею 639,4 кв.м.

При цьому вказаним рішенням суду установлено, що спірне майно, а саме нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Воздвиженська, буд. 60-В, загальною площею 639,4 кв.м., незаконно вибуло із власності Київської міської ради за відсутності її волевиявлення та без її участі.

Крім того, відповідно до розпорядження Подільської районної в місті Києві державної адміністрації від 29.01.2015 №50 «Про передачу на баланс а закріплення на праві господарського відання за комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» житлового та нежитлового фонду, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та переданий до сфери управління Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, та приватизованого житлового фонду з метою подальшого обслуговування» будинок №60 В по вул. Воздвиженській перебуває на балансі КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва».

Таким чином спірні нежитлові приміщення за вказаною вище адресою в орендне користування власником будь-якій юридичній чи фізичній особі не передавалися, договорів оренди між Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району міста Києва» та ФОП Соколовим Ю.С. не укладалося і орендна плата відповідно до Методики розрахунку плати за майно територіальної громади міста Києва не сплачується, у зв'язку із чим суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, оскільки ФОП Соколов Ю.С. користується спірними приміщеннями без належної правової підстави.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі з покладенням на відповідача судових витрат у справі на підставі положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Виселити Фізичну особу-підприємця Соколова Юхима Сергійовича (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з нежитлового приміщення загальною площею 639,4 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Воздвиженська, 60 літ. В.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Соколова Юхима Сергійовича (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району міста Києва» (04071, м. Київ, вул. Хорива, 36, код 39609111) 1 600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку у строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складене та підписане 18.12.2017

Суддя В.О. Демидов

Попередній документ
71068978
Наступний документ
71068980
Інформація про рішення:
№ рішення: 71068979
№ справи: 910/21164/17
Дата рішення: 13.12.2017
Дата публікації: 21.12.2017
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; комунального та державного майна