ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
23.11.2017Справа № 910/15045/17
За позовом Казенного підприємства "Науково-виробничий комплекс "Іскра";
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія інноваційні технології";
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача
Державного концерну "Укроборонпром"
про визнання права попереднього користувача на винаходи.
Представники:
Від позивача: Шаповалова К.Г., представник, довіреність № б/н від 27.07.2017 р.;
Від відповідача: Літовський Д.Е., представник, довіреність № 04/07-1 від 04.07.17 р.;
Абліцова Ю.М., представник, довіреність № 04/07-1 від 04.07.17 р.;
Від третьої особи: Федюшкіна Є.І., представник, довіреність № Д-2507/2014 від 12.09.17 р.
Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить визнати за Казенним підприємством "Науково-виробничий комплекс "Іскра" право попереднього користувача винаходом "Пристрій автоматичного виявлення сигналів", що засвідчений патентом України № 37870 та визнати за Казенним підприємством "Науково-виробничий комплекс "Іскра" право попереднього користувача винаходом "Пристрій обробки сигналів радіолокаційної інформації", що засвідчений патентом України № 37865, а також стягнути з відповідача 3 200,00 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2017 року порушено провадження у справі № 910/15045/17, розгляд справи призначено на 26.09.2017 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2017 року слухання справи відкладено до 12.10.2017 року.
У судовому засіданні 02.11.2017 р. представником позивача подано клопотання про призначення судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності у справі. Обгрунтовуючи своє клопотання позивач посилається на те, що встановити фактичні дані, що входять до предмету доказування, а саме питання: наявності підстав для віднесення винаходів до службових об'єктів інтелектуальної власності; можливості створення винаходів без попереднього використання техніки та обладнання оборонного характеру, без роботи з радіолокаційною системою, зокрема РЛС 36Д6-М, не маючи відповідного обладнання, технічних завдань, креслень, досвіду роботи та відповідної кваліфікаційної підготовки; ступеня вкладу Позивача у розробку винаходів наданням винахідникам доступу до технічної документації, креслень, виробничих знань і досвіду підприємства, технологічних розробок, підготовкою працівників, закріпленням у посадових обов'язках, організації та проведення випробувань розробленого виробу; можливості здійснення конструкторських розробок, винаходів чи доробок озброєння та воєнної техніки, а саме здійснити розробку винаходів без отримання спеціальних знань та обладнання; можливості винайдення винаходів та ноу-хау шляхом ре-інжинірингу, вивченням відкритих даних, описів патентів; можливості винайдення винаходів та ноу-хау сторонніми особами без використання потужностей профільного державного підприємства КП НВК "ІСКРА" - Позивача, -- можливо лише шляхом проведення судової експертизи, оскільки висновок експерта у даному випадку не можуть замінити інші засоби доказування.
Відповідно до чинного законодавства України суд вирішує спір та встановлює істину на основі всебічного з'ясування всіх суттєвих моментів спірних правовідносин та об'єктивного дослідження фактичних даних, що визначають наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін (ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Закон України "Про статус суддів"). Засобом встановлення фактичних даних, що потребують спеціальних знань, виходячи з розділу 5 Господарського процесуального кодексу України, є висновок судового експерта. Так, ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ч. 2 вказаної статті ці дані встановлюються, зокрема, висновками судових експертів.
Згідно з ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
З метою правильного і однакового застосування господарськими судами законодавства, яке регулює призначення судової експертизи, Пленум Вищого господарського суду України надав роз'яснення у формі постанови "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" № 4 від 23.03.2012 р. пунктом 2 якої передбачено, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши правові позиції сторін, суд дійшов висновку, що для всебічного та об'єктивного з'ясування спірних правовідносин у справі № 910/15045/17, а також юридичної оцінки достеменності посилань позивача та відповідачів, необхідним є призначення у справі судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності.
У постанові Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" вказується від 23.03.2012 р. № 4 йдеться про те, що у процесі підготовки справи до розгляду суддя не позбавлений можливості, викликавши представників сторін, з'ясувати їх думку щодо питань, які слід поставити перед експертом. Вирішуючи питання про призначення судової експертизи, господарський суд витребовує у сторін пропозиції стосовно конкретних державних спеціалізованих експертних установ та/або судових експертів, у тому числі тих, які не є працівниками зазначених установ. Господарський суд не зв'язаний цими пропозиціями, але має враховувати їх у вирішенні питання про призначення і проведення судової експертизи.
Згідно з п. 9 Постанови №4 від 23.03.2012р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" про призначення судової експертизи виноситься ухвала, в якій, крім відомостей, передбачених частиною другою статті 86 Господарського процесуального кодексу України, зазначається, зокрема, сторона, на яку покладено оплату витрат з проведення судової експертизи.
За змістом п. 23 вказаної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи. Тому в зазначеній ухвалі суд вправі зобов'язати відповідну сторону перерахувати, в тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи на рахунок експертної установи.
Враховуючи ту обставину, що для з'ясування питань, які виникли в ході судового розгляду справи, потрібні спеціальні знання, господарський суд вважає за необхідне задовольнити клопотання позивача та призначити у даній справі судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручити Центру судової експертизи та експертних досліджень у сфері інтелектуальної власності Державного підприємства "Інформаційні судові системи" (03045, м. Київ, вул. Плещеєва,10).
Керуючись ст.ст. 41, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Призначити у справі № 910/15045/17 судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручити Центру судової експертизи та експертних досліджень у сфері інтелектуальної власності Державного підприємства "Інформаційні судові системи".
2. На вирішення експертів поставити наступні запитання:
1) Чи є ноу-хау: «Удосконалення способу виявлення траєкторій цілей з використанням вихідних сигналів доплерівських фільтрів» до винаходу «Пристрій автоматичного виявлення сигналів», «Модернізована радіолокаційна система виявлення та вимірювання координат» до винаходу «Пристрій обробки сигналів радіолокаційної інформації», «Удосконалення способу виявлення цілей на фоні імпульсних завад», «Спосіб обробки радіолокаційної інформації та виявлення області завад», «Спосіб виявлення та бланкування несинхронних завад» об'єктом права інтелектуальної власності?
2) Чи є підстави для віднесення винаходів: «Пристрій обробки сигналів радіолокаційної інформації» та «Пристрій автоматичного виявлення сигналів», що захищені патентами України № 37865 та № 37870 та ноу-хау «Удосконалення способу виявлення траєкторій цілей з використанням вихідних сигналів доплерівських фільтрів» до винаходу «Пристрій автоматичного виявлення сигналів», ноу-хау «Модернізована радіолокаційна система виявлення та вимірювання координат» до винаходу «Пристрій обробки сигналів радіолокаційної інформації», ноу-хау «Удосконалення способу виявлення цілей на фоні імпульсних завад» до винаходу «Пристрій автоматичного виявлення сигналів», ноу-хау «Спосіб обробки радіолокаційної інформації та виявлення області завад» до винаходу «Пристрій автоматичного виявлення сигналів», ноу-хау «Спосіб виявлення та бланкування несинхронних завад» до винаходу «Пристрій автоматичного виявлення сигналів» до службових об'єктів інтелектуальної власності?
3) Чи можливо створити винаходи: «Пристрій обробки сигналів радіолокаційної інформації» та «Пристрій автоматичного виявлення сигналів», що захищені патентами України № 37865 та № 37870 та ноу-хау «Удосконалення способу виявлення траєкторій цілей з використанням вихідних сигналів доплерівських фільтрів» до винаходу «Пристрій автоматичного виявлення сигналів», ноу-хау «Модернізована радіолокаційна система виявлення та вимірювання координат» до винаходу «Пристрій обробки сигналів радіолокаційної інформації», ноу-хау «Удосконалення способу виявлення цілей на фоні імпульсних завад» до винаходу «Пристрій автоматичного виявлення сигналів», ноу-хау «Спосіб обробки радіолокаційної інформації та виявлення області завад» до винаходу «Пристрій автоматичного виявлення сигналів», ноу-хау «Спосіб виявлення та бланкування несинхронних завад» до винаходу «Пристрій автоматичного виявлення сигналів» без попереднього використання техніки та обладнання оборонного характеру, без роботи з радіолокаційною системою, зокрема РЛС 36Д6-М; не маючи відповідного обладнання, технічних завдань, креслень, досвіду роботи та відповідної кваліфікаційної підготовки тощо?
4) Чи є вкладом у розробку винаходів «Пристрій обробки сигналів радіолокаційної інформації» та «Пристрій автоматичного виявлення сигналів» за патентами № 37865 та № 37870 та ноу-хау «Удосконалення способу виявлення траєкторій цілей з використанням вихідних сигналів доплерівських фільтрів» до винаходу «Пристрій автоматичного виявлення сигналів», ноу-хау «Модернізована радіолокаційна система виявлення та вимірювання координат» до винаходу «Пристрій обробки сигналів радіолокаційної інформації», ноу-хау «Удосконалення способу виявлення цілей на фоні імпульсних завад» до винаходу «Пристрій автоматичного виявлення сигналів», ноу-хау «Спосіб обробки радіолокаційної інформації та виявлення області завад» до винаходу «Пристрій автоматичного виявлення сигналів», ноу-хау «Спосіб виявлення та бланкування несинхронних завад» до винаходу «Пристрій автоматичного виявлення сигналів» з боку КП «НВК «ІСКРА» надання винахідникам доступу до всієї технічної документації, креслень, виробничих знань і досвіду підприємства, технологічних розробок, підготовку працівників, які є винахідниками; закріплення в посадових обов'язках розробленні і прийняття участі в розробці вихідних даних і технічних завдань роботи на ОКР вироби, комплекси, системи, організація та проведення випробувань розробленого виробу, тощо?
5) Чи можливо без отримання спеціальних знань та обладнання здійснити конструкторські розробки, винаходи чи доробки озброєння та воєнної техніки, а саме здійснити розробку винаходів «Пристрій обробки сигналів радіолокаційної інформації» та «Пристрій автоматичного виявлення сигналів» за патентами № 37865 та № 37870 та ноу-хау «Удосконалення способу виявлення траєкторій цілей з використанням вихідних сигналів доплерівських фільтрів до винаходу Пристрій автоматичного виявлення сигналів», ноу-хау «Модернізована радіолокаційна система виявлення та вимірювання координат» до винаходу «Пристрій обробки сигналів радіолокаційної інформації», ноу-хау «Удосконалення способу виявлення цілей на фоні імпульсних завад» до винаходу «Пристрій автоматичного виявлення сигналів», ноу-хау «Спосіб обробки радіолокаційної інформації та виявлення області завад» до винаходу «Пристрій автоматичного виявлення сигналів», ноу-хау «Спосіб виявлення та бланкування несинхронних завад» до винаходу «Пристрій автоматичного виявлення сигналів»?
6) Чи впливає на чинність патенту своєчасність оплати підтримки дії патенту?
7) Чи є порушенням виключних майнових прав власника патентів України № 37865 та № 37870 користування винаходами у разі припинення чинності дії патентів?
8) Чи можна було винайти вищеперераховані винаходи та ноу-хау шляхом ре-інжинірингу, вивченням відкритих даних, описів патентів?
9) Чи можливо було винайти вищеперераховані винаходи та ноу-хау сторонніми особами, не використовуючи потужностей профільного державного підприємства КП НВК "ІСКРА"?
3. Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судову експертизу" попередити експертів про кримінальну відповідальність, передбачену ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.
4. Зобов'язати позивача оплатити вартість витрат по проведенню експертизи, докази чого надати суду.
5. Ухвалу суду разом з матеріалами справи № 910/15045/17 направити до Центру судової експертизи та експертних досліджень у сфері інтелектуальної власності Державного підприємства "Інформаційні судові системи" (03045, м. Київ, вул. Плещеєва,10).
Суддя О.В. Мандриченко