79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"12" грудня 2017 р. Справа № 909/255/15
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого-судді Костів Т.С.
суддів Орищин Г.В.
ОСОБА_1
при секретарі Кобзар О.В.
розглянувши апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Івано-Франківської області, м. Івано-Франківськ
на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 18.11.15 року
у справі № 909/255/15
за позовом: Першого заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Міністерства екології та природних ресурсів України, вул. Урицького, 35, м. Київ, 03035, в особі ОСОБА_2 національного природного парку, вул. Стуса, 6, м. Яремча, Івано-Франківська область,78500
до відповідача-1: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 вул. Шевченка,2а, м. Ковель, Волинська область, 45000
до відповідача-2: Ворохтянської селищної ради, вул. Галицького,41, смт. Ворохта, Яремчанської міської ради, 78595
про: визнання недійсними рішення Ворохтянської селищної ради № 119-18/2008 від 20.06.2008 про надання ПП ОСОБА_3 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,6081 га та рішення № 145-22/2008 від 10.11.2008, яким ПП ОСОБА_3 затверджено проект землеустрою на земельну ділянку площею 0,6081 га і передано дану земельну ділянку в оренду на 49 років для будівництва та обслуговування міні-гідроелектростанції у верхів"ї р. Прут;
- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 0,6081 га, укладеного між Ворохтянською селищною радою та ПП ОСОБА_3 терміном на 49 років для будівництва та обслуговування міні-гідроелектростанції у верхів"ї р. Прут, який зареєстрований 19.11.2008 за № 040829800010 Яремчанською філією Івано-Франківського центру ДЗК;
- зобов'язання ПП ОСОБА_3 повернути земельну ділянку, кадастровий номер 2611040300:21:008:0297 в частині площі 0,4760 га з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 національному природному парку
За участю представників сторін:
Від прокуратури: ОСОБА_4 - посвідчення №011137 від 24.12.2012 року;
від позивача: (ОСОБА_2 національний природний парк) - ОСОБА_5 представник, ОСОБА_6 представник, (Міністерство екології та природних ресурсів України) - не з'явився;
від відповідача 1: не з'явився;
від відповідача 2: не з'явився;
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови
рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 18.11.2015 року у справі №909/255/15 (суддя Деделюк Б.В.) позовні вимоги першого заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Міністерства екології та природних ресурсів України, вул. Урицького, 35, м. Київ, 03035, в особі ОСОБА_2 національного природного парку, до відповідачів: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 та Ворохтянської селищної ради, про: визнання недійсними рішення Ворохтянської селищної ради № 119-18/2008 від 20.06.2008 про надання ПП ОСОБА_3 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,6081 га та рішення № 145-22/2008 від 10.11.2008, яким ПП ОСОБА_3 затверджено проект землеустрою на земельну ділянку площею 0,6081 га і передано дану земельну ділянку в оренду на 49 років для будівництва та обслуговування міні-гідроелектростанції у верхів"ї р. Прут;- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 0,6081 га, укладеного між Ворохтянською селищною радою та ПП ОСОБА_3 терміном на 49 років для будівництва та обслуговування міні-гідроелектростанції у верхів"ї р. Прут, який зареєстрований 19.11.2008 за № 040829800010 Яремчанською філією Івано-Франківського центру ДЗК;- зобов'язання ПП ОСОБА_3 повернути земельну ділянку, кадастровий номер 2611040300:21:008:0297 в частині площі 0,4760 га з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 національному природному парку- відмовлено повністю.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 18.11.2015 р. у справі №909/255/15 Перший заступник прокурора Івано-Франківської області- подав апеляційну скаргу.
Зокрема, скаржник у поданій апеляційній скарзі посилається на те, що суд першої інстанції не з'ясував належно обставин справи, не звернув уваги на те, що у позові першого заступника прокурора Івано-Франківської області обґрунтовано причини пропущення строку позовної давності та у першому пункті прохальної частини позову зазначено «прийняти заяву до розгляду та поновити строки позовної давності». Помилковим апелянт також вважає висновок, суду першої інстанції про те, що ОСОБА_2 НПП було відомо про порушення своїх прав ще у 2008 р., адже ОСОБА_2 НПП про факт надання в оренду Ворохтянською селищною радою частини земельної ділянки площею 0,4760 га, яка відноситься до земель парку, стало відомо лише після проведення на виконання постанови міжвідомчої наради прокуратури області від 30.09.2014 р. «Про стан додержання вимог земельного законодавства при використанні земель природно-заповідного призначення» обстеження земельних ділянок на підставі кадастрових даних. При цьому, будь-які споруди чи огорожі на орендованій земельній ділянці ПП ОСОБА_7 не споруджувались, а земельна ділянка не використовувалась. Відповідно ОСОБА_2 національний природний парк не мав візуальної можливості виявити факт оренди земельної ділянки частина якої перебуває у нього у користуванні. Будь-яке розроблення проектної документації, її погодження до дачі дозволу органом місцевого самоврядування на розроблення проекту землеустрою та подальше її затвердження діючим на час існування спірних відносин законодавством не передбачалось.
Згідно п.2.2 протоколу Науково-технічної ради ОСОБА_2 НПП від 29.05.2007 р. ОСОБА_2 НПП не заперечує місце розташування об'єкту міні гідроелектростанції у верхів'ї р. Прут та рекомендовано ПП ОСОБА_3 провести збір документів та матеріалів згідно чинного законодавства. Після такого попереднього погодження і після процедури вибору земельних ділянок для розміщення ОСОБА_2 НПП жодні документи проекту землеустрою позивачу не надавались і він не міг знати про передачу спірної земельної ділянки в оренду. Акт встановлення і узгодження меж земельної ділянки ПП ОСОБА_3 позивачем не підписувався.
Апелянт також зазначає, що згідно із ч. 9 ст. 149 ЗК України, лише Кабінет Міністрів України має право вилучати земельні ділянки державної власності, що перебувають у постійному користуванні.
Відповідно до ч.2 ст.150 ЗК України (в редакції на час вчинення правовідносин) земельні ділянки особливо цінних земель (до яких входять землі природно-заповідного призначення), що перебувають у державній або комунальній власності, можуть вилучатися за постановою Кабінету Міністрів України або за рішенням відповідної місцевої ради, якщо питання про вилучення (викуп) земельної ділянки погоджується Верховною Радою України. Таким чином, вилучення спірної земельної ділянки, кадастровий номер 2611040300:21:008:0297, в частині площі 0,4760 га у ОСОБА_2 національного природного парку для подальшої передачі її в оренду ПП ОСОБА_3 могло мати місце виключно за постановою Кабінету Міністрів України, погодженою Верховною Радою України. Таке вилучення земельної ділянки, як зазначає апелянт, не проводилось.
На підставі викладеного апелянт просить скасувати рішення господарського суду Івано-Франківської області від 18.11.2015 р. у справі № 909/255/15 та задоволити позов.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.01.2016 року, справу № 909/255/15 призначено колегії суддів в складі: головуючий суддя Кузь В.Л., Галушко Н.А., Орищин Г.В..
Ухвалами суду від 25.01.2016 року поновлено пропущений строк на оскарження рішення в апеляційному порядку, розгляд справи призначено на 24.02.2016 року.
Ухвалою суду від 24.02.2016 року розгляд справи відкладався з мотивів, наведених у ній.
Ухвалами суду від 09.03.2017 року продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 30.03.2016 року.
В судовому засіданні 30.03.2017 року оголошено перерву на 04.04.2016 року.
04.04.2016 року ухвалою суду призначено по справі № 909/255/15 судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз та зупинено провадження у справі.
Розпорядженням керівника апарату суду від 09.12.2016 року №106 справу №909/255/15 призначено до повторного автоматизованого розподілу у зв'язку із звільненням головуючого судді - Кузя В.Л..
Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів судову справу №909/255/15 від 09.12.2016 року, розприділили головуючому судді Костів Т.С.. та іншим суддям, а саме: ОСОБА_8 та ОСОБА_1
03.11.2017 р. з Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз на адресу Львівського апеляційного господарського суду надійшов супровідний лист №1837 від 31.10.2017 р., висновок експерта та матеріали справи №909/255/15.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 06.11.2017 року, поновлено провадження по справі №909/255/15, розгляд справи призначено на 28.11.2017 року.
Ухвалою суду від 28.11.2017 року розгляд справи відкладався на 12.12.2017 року.
Представникам сторін роз'яснено їх права та обов'язки згідно ст.22 ГПК України.
В судове засідання 12.12.2017 року з'явились представники позивачів, апеляційну скаргу підтримали повністю, надали усні пояснення по суті спору.
Апелянт в судове засідання з'явився , подану ним апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, просив останню задоволити, а рішення суду першої інстанції скасувати.
Представник позивача- Міністерства екології та природних ресурсів України та представники відповідачів 1,2 в судове засідання не з'явились, причин неявки суду не довели.
Згідно із п.3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року ,,Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції'', у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Окрім того, враховуючи, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, а також достатність матеріалів справи для розгляду апеляційної скарги по суті, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін в судових засіданнях, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне:
як правильно встановив суд першої інстанції, ОСОБА_2 національний природний парк на виконання міжвідомчої наради провів візуальне обстеження земельних ділянок з урахуванням кадастрової документації, матеріалів лісовпорядкування та окружної межі парку.
За результатами обстеження адміністрацією ОСОБА_2 національного природного парку виявлено факти незаконного вилучення земельних ділянок парку, у тому числі на території Говерлянського природоохоронного науково-дослідного відділення ОСОБА_2 НПП, про що листом № 776 від 23.12.2014 року інформовано прокуратуру області.
Встановлено, що рішенням Ворохтянської селищної ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області п"ятого скликання № 119-18/2008 від 20.06.2008 року, ПП ОСОБА_3 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,6081 га для будівництва, обслуговування міні-гідроелектростанції по вул. Говерлянська у верхів"ї р. Прут.
Рішенням Ворохтянської селищної ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області п"ятого скликання № 145-22/2008 від 10.11.2008 затверджено проект землеустрою щодо відведення ПП ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,6081 га для будівництва, обслуговування міні-гідроелектростанції по вул. Говерлянська у верхів"ї р. Прут та передано в оренду дану земельну ділянку терміном на 49 років.
На підставі вказаних рішень між Ворохтянською селищною радою та ПП ОСОБА_3 18.11.2008 року укладено договір оренди на земельну ділянку, кадастровий номер 2611040300:21:008:0297 загальною площею 0,6081 га терміном на 49 років, який 19.11.2008 року за № 040829800010 зареєстрований Яремчанською філією Івано-Франківського центру ДЗК.
Актом прийому-передачі від 19.11.2008 року вказана земельна ділянка експертно-грошовою оцінкою 827280 грн. передана Ворохтянською селищною радою ПП ОСОБА_3.
Однак, вказана земельна ділянка частково охоплює землі природно-заповідного фонду Говерлянського природоохоронного науково-дослідного відділення ОСОБА_2 НПП. Згідно державного акта на право постійного користування землею серія І-ІФ №001505 від 29.12.2001 року виданого ОСОБА_2 національному природному парку, землекористувачу (ОСОБА_2 НПП) надається у постійне користування 10920,74га землі в межах згідно з планом землекористування на території Ворохтянської селищної Ради.
Вищезазначені обставини були правильно встановлені судом першої інстанції.
Земельна ділянка, яка надана в оренду ПП ОСОБА_3 на підставі Договору оренди земельної ділянки для будівництва та обслуговування міні-гідроелектростанції, укладеного між Ворохтянською селищною радою та ПП ОСОБА_3 від 18.11.2008р. площею 0,6095га (згідно проведених розрахунків), знаходиться в межах земель, наданих ОСОБА_2 національному парку на праві постійного користування відповідно до Державного акту на право постійного користування землею І-ІФ №001505 від 29.12.2001р. і згідно координат, визначених у землевпорядній документації ОСОБА_2 національного природного парку, в частині площі, що становить 0,5307га, підтверджується також висновком №1837 від 31.10.2017 р. судової земельно-технічної експертизи по господарській справі №909/255/15.
Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні не надав жодної правової оцінки в частині дотримання законодавства при наданні Ворохтянською селищною радою ПП ОСОБА_3 земельної ділянки, що перебуває у постійному користуванні позивача, без її вилучення із постійного користування позивача.
Згідно із ч. 9 ст. 149 ЗК України, лише Кабінет Міністрів України має право вилучати земельні ділянки державної власності, що перебувають у постійному користуванні.
Відповідно до ч.2 ст.150 ЗК України (в редакції на час вчинення правовідносин) земельні ділянки особливо цінних земель (до яких входять землі природно-заповідного призначення), що перебувають у державній або комунальній власності, можуть вилучатися за постановою Кабінету Міністрів України або за рішенням відповідної місцевої ради, якщо питання про вилучення (викуп) земельної ділянки погоджується Верховною Радою України.
Матеріали справи не містять доказів дотримання відповідачами вимог законодавства що вилучення із постійного користування позивача та належного оформлення і складання документів, що передують прийняттю оскаржуваних рішень.
Держава гарантує захист майнових прав на чуже майно на рівні з правом власності. Зазначене тягне за собою застосування відповідних способів захисту, а саме, визнання недійсними оскаржуваних рішень і, як наслідок, повернення належному користувачу незаконно вилученого у нього майна.
Колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що у прохальній частині позовної заяви прокурор просить зобов'язати ПП ОСОБА_3 повернути земельну ділянку в частині лише 0,4760 га, у той час як висновком експерта встановлено накладання земельної ділянки, переданої в оренду ПП ОСОБА_3 на земельну ділянку, належну позивачу, в частині іншої площі - 0,5307 га. Заяви про збільшення позовних вимог не подавались.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, не зробивши правових висновків по суті спірних відносин, грунтував своє рішення на спливі позовної давності при відсутності клопотання прокурора про її поновлення.
Однак, такий висновок зроблений помилково, без урахування поданих прокурором документів. Так, клопотання про поновлення строку вбачається із прохальної частини позовної заяви та у письмовому обґрунтуванні. Відтак, воно підлягало розгляду судом першої інстанції.
Статтею 257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалися або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. В силу ч. ч. 4, 5 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у справі, є підставою для відмови у позові. Проте, якщо суд визнає поважними причини пропущення строку позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Згідно інформаційного листа Вищого господарського суду України за № 01-06/1837/15 в якому зазначено, що за змістом частин першої, другої, четвертої статті 29 ГПК України, статті 261 ЦК України у разі звернення прокурора в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, строк позовної давності повинен обчислюватися з дати, коли саме позивачу (тобто органу, в інтересах якого звертається до суду прокурор), стало відомо про порушення його права, а не з моменту, коли про порушене право стало відомо прокурору.
Відхиляючи твердження прокурора про те, що їм стало відомо про факти незаконного вилучення земельних ділянок парку у тому числі на території Говерлянського природоохоронного науково-дослідного відділення ОСОБА_2 НПП з листа № 776 від 23.12.2014, суд першої інстанції виходив лише з самого факту прийняття оскаржуваного рішення Ворохтянської селищної ради № 119-18/2008 від 20.06.2008 р.. Однак, на думку колегії суддів, сама по собі дата прийняття оскаржуваного рішення не доводить відповідного початку перебігу позовної давності. Натомість, як вбачається з матеріалів справи, зокрема, висновку №1837 від 31.10.2017 р. судової земельно-технічної експертизи по господарській справі №909/255/15, надана в оренду відповідачу земельна ділянка не огороджена межовими знаками, жодні роботи на ній не проводились, акт узгодження меж із відповідачем позивач не підписував, а попереднє листування з питань потенційної передачі земельної ділянки у майбутньому не свідчить про обізнаність суб'єкта із фактом незаконної передачі земельної ділянки. Жодних доказів зворотнього, а саме щодо того, що про порушення своїх прав на конкретну частину земельної ділянки позивач чи прокурор знав раніше, поза межами позовної давності, у матеріалах справи немає.
З урахуванням наведеного, до спірних відносин норми про наслідки спливу позовної давності не застосовуються.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У відповідності до ч. 1 ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Беручи до уваги наведене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення прийняте за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, висновки, викладені в рішенні, не відповідають наявним в матеріалах справи доказам, а відтак, рішення господарського Івано-Франківської області від 18.11.2015 р. у справі № 909/255/15 у відповідності до ст. 104 ГПК України підлягає скасуванню.
Як вбачається з матеріалів справи, даний позов подано 04.03.2015р., а тому у відповідності до пп. 2 п. 2 ч. 2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції від 01.01.2015р., чинній на момент подання позову) за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється ставка судового збору в розмірі 1 розміру мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" установлено у 2015 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 1218 гривень.
Отже, оскільки прокурором заявлено три позовні вимоги немайнового характеру, а даний позов за наслідками перегляду судом апеляційної інстанції - задоволено повністю, то відповідачі повинні солідарно сплатити до Державного бюджету України 3654,00 грн. судового збору за розгляд позовної заяви (1218,00 грн.*3).
Також, з матеріалів справи вбачається, що апеляційна скарга подана 24.12.2015р. за подання якої сплачено судовий збір в розмірі 4019,40 грн.
Відповідно до пп. 4 п. 2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції від 26.09.2015р., чинній на момент подання позову) за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Таким чином, апелянтом мало бути сплачено 4019,40 грн. (3654,00 грн./100%*110%) судового збору за подання апеляційної скарги, а тому прокурором правильно сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги.
З урахуванням вищенаведеного, оскільки судом апеляційної інстанції задоволено апеляційну скаргу, то витрати апелянта по сплаті судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок відповідачів. Відтак, відповідачі повинні солідарно сплатити 4019,40 грн. на користь прокуратури (апелянта) у відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скраги.
Оскільки за проведену в даній справі експертизу позивач ОСОБА_2 національний природний парк сплатив 66 200,00 грн., то дана сума також підлягає солідарному відшкодуванню відповідачами на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 1, 21, 33, 43, 49, 99, 101, 103, 104, 105 Львівський апеляційний господарський суд , -
1.Апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Івано-Франківської області, м. Івано-Франківськ задоволити.
2.Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 18.11.2015р. у справі № 909/255/15 скасувати. Прийняти нове рішення, яким позов задоволити повністю.
3.Визнати недійсними рішення Ворохтянської селищної ради № 119-18/2008 від 20.06.2008р. про надання ПП ОСОБА_3 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,6081 га та рішення № 145-22/2008 від 10.11.2008р., яким ПП ОСОБА_3 затверджено проект землеустрою на земельну ділянку площею 0,6081 га і передано дану земельну ділянку в оренду на 49 років для будівництва та обслуговування міні-гідроелектростанції у верхів"ї р. Прут.;
4. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,6081 га, укладений між Ворохтянською селищною радою та ПП ОСОБА_3 терміном на 49 років для будівництва та обслуговування міні-гідроелектростанції у верхів"ї р. Прут, який зареєстрований 19.11.2008 за № 040829800010 Яремчанською філією Івано-Франківського центру ДЗК;
5.Зобов"язати ПП ОСОБА_3 повернути земельну ділянку, кадастровий номер 2611040300:21:008:0297 в частині площі 0,4760 га з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 національному природному парку.
6.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (78734, Івано-Франківська область, Верховинський район, с. Пробійнівка, Ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в дохід Державного бюджету України (Отримувач коштів: УДКСУ у Личаківському районі м.Львова, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38007620, Банк отримувача ГУДКСУ у Львівській області, код банку отримувача (МФО) 825014, рахунок отримувача 31216206782006, код класифікації доходів бюджету 22030101)- 1827,00 грн. судового збору за розгляд позовної заяви.
7.Стягнути з Ворохтянської селищної ради (78595, смт.Ворохта, вул.Д.Галицького, 41а)
в дохід Державного бюджету України (Отримувач коштів: УДКСУ у Личаківському районі м.Львова, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38007620, Банк отримувача ГУДКСУ у Львівській області, код банку отримувача (МФО) 825014, рахунок отримувача 31216206782006, код класифікації доходів бюджету 22030101) - 1827,00 грн. судового збору за розгляд позовної заяви.
8.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (78734, Івано-Франківська область, Верховинський район, с. Пробійнівка, Ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь прокуратури Івано-Франківської області (76015, вул.Грюнвальдська, 11, м.Івано-Франківськ) дохід Державного бюджету України (Отримувач коштів: УДКСУ у Личаківському районі м.Львова, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38007620, Банк отримувача ГУДКСУ у Львівській області, код банку отримувача (МФО) 825014, рахунок отримувача 31216206782006, код класифікації доходів бюджету 22030101) -2009,70 грн. судового збору за подання апеляційної скраги.
9. Стягнути з Ворохтянської селищної ради (78595, смт.Ворохта, вул.Д.Галицького, 41а) на користь прокуратури Івано-Франківської області (76015, вул.Грюнвальдська, 11, м.Івано-Франківськ) в дохід Державного бюджету України (Отримувач коштів: УДКСУ у Личаківському районі м.Львова, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38007620, Банк отримувача ГУДКСУ у Львівській області, код банку отримувача (МФО) 825014, рахунок отримувача 31216206782006, код класифікації доходів бюджету 22030101)- 2009,70 грн. судового збору за подання апеляційної скраги.
10.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (78734, Івано-Франківська область, Верховинський район, с. Пробійнівка, Ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_2 національного природного парку (78500, вул.В.Стуса,6 м.Яремче, )- 33100,00 грн. за проведення експертизи у справі №909/255/15.
11.Стягнути з Ворохтянської селищної ради (78595, смт.Ворохта, вул.Д.Галицького, 41а) на користь ОСОБА_2 національного природного парку (78500, вул.В.Стуса,6 м.Яремче, ) 33100,00 грн. за проведення експертизи у справі №909/255/15.
12.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
13.Матеріали справи скеровуються до господарського суду Івано-Франківської області.
Повний текст постанови суду оформлено і підписано відповідно до вимог статті 105 ГПК України 18.12.2017 року.
Головуючий-суддя Костів Т.С.
Суддя Орищин Г.В.
Суддя Галушко Н.А.