"13" грудня 2017 р.Справа № 923/806/17
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Савицького Я.Ф.,
Суддів: Гладишевої Т.Я.,
ОСОБА_1,
секретар судового засідання Селиверстова М.В.
за участю представників сторін в судовому засіданні від 13.12.2017р.:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: ОСОБА_2, за довіреністю;
ОСОБА_3, за довіреністю;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Колективного підприємства “Промжилбуд”
на рішення Господарського суду Херсонської області
від 18 жовтня 2017 року
по справі № 923/806/17
за позовом Колективного підприємства “Промжилбуд”
до відповідача ОСОБА_4 “Білозерський”
про стягнення 124901,96 грн.,-
Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
В судовому засіданні 13.12.2017р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 18.10.2017р. по справі №923/806/17 (суддя Немченко Л.М.) відмовлено в задоволенні позовних вимог Колективному підприємству “Промжилбуд” до ОСОБА_4 “Білозерський” про стягнення 124901,96 грн.
У вказаному рішенні суд першої інстанції зазначив, що предметом позову по даній справі є стягнення боргу як безпідставно набутого майна відповідно до ст. 1212 ЦК України, проте, із судових актів, прийнятих у справах № 923/2037/15 та № 923/665/15, які набрали законної сили, витікає, що між сторонами у будь-якому разі існували договірні правовідносини чи-то без укладення у письмовій формі чи за договором №1/05 від 01.05.2012р. Таким чином, суд першої інстанції вказав, що в ході розгляду справи не знайшов підтвердження той факт, що сума 100000 грн. набута відповідачем без достатньої правової підстави, відтак, обраний позивач спосіб захисту є неналежним, оскільки не поновив його порушеного права. Місцевий господарський суд відмовив у задоволенні позовних вимог в частині стягнення процентів за користування чужими коштами та інфляційних втрат, оскільки вони є похідними від основної вимоги.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Колективне підприємство “Промжилбуд” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій позивач просить скасувати рішення Господарського суду Херсонської області від 18.10.2017р. по справі №923/806/17 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, мотивуючи це тим, що оскаржуване рішення є необґрунтованим та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом не було з'ясовано всіх обставин, що мають значення для справи з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 13.11.2017р. апеляційна скарга прийнята до провадження.
12.12.2017р. від ОСОБА_4 “Білозерський” до Одеського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким відповідач не погоджується з її доводами, просить залишити оскаржуване рішення без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Представник позивача в судове засідання 13.12.2017р. не з'явився, про день, час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, що вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 13.11.2107р.
Розглянувши доводи апеляційної скарги Колективного підприємства “Промжилбуд”, заслухавши представників відповідача, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення місцевого господарського суду, виходячи із наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, Колективне підприємство “Промжилбуд” перерахувало Агрофірмі радгосп “Білозерський” кошти за плоди фруктових дерев згідно із платіжними дорученнями на загальну суму 8 600 000 грн., а саме:
- згідно із платіжним дорученням №11 від 11.05.2012 на суму 3 000 000 грн. із призначенням платежу “за плоди згідно рах. №173 від 11.05.2012 р., в т.ч. ПДВ 500 000 грн.”;
- згідно із платіжним дорученням №23 від 18.05.2012 на суму 3 000 000 грн. із призначенням платежу “за плоди згідно рах. №180 від 18.05.2012 р., в т.ч. ПДВ 500 000 грн.”;
- згідно із платіжним дорученням №25 від 31.05.2012 р. на суму 2 600 000 грн. із призначенням платежу “за плоди згідно рах. №190 від 31.05.2012 р., в т.ч. ПДВ 433 333,33 грн.”.
Так як товар не був поставлений, КП “Промжилбуд” звернулось до Агрофірми радгоспу “Білозерський” з листом №26/04 від 26.04.2013р. з вимогою повернути вказані кошти.
26.04.2013р. Агрофірма радгоспу “Білозерський” частково повернула суму передплати.
Всього відповідачем відшкодовано позивачу передплату в розмірі 2 542500,00 грн., що підтверджується, зокрема, банківськими виписками від 29.04.2013р., 13.05.2013р. та 28.05.2013р..
Інша частина перерахованих коштів у розмірі 6 057500 грн. не повернуті відповідачем і поставка фруктів у їх рахунок не відбувалась, що встановлено у т. ч. рішенням Господарського суду Херсонської області від 07.04.2015р. у справі №923/1245/14.
Також КП “Промжилбуд” зазначає, що між сторонами укладено договір поставки №1/05 від 01.05.2012р., відповідно до п. 1.1. якого з урахуванням Додаткової угоди від 10 травня 2012 року, Агрофірма радгосп “Білозерський” (Постачальник) зобов'язалась передати у власність КП “Промжилбуд” (Покупець) сільськогосподарську продукцію (фрукти). Згідно із п. 1.2. цього договору кількість та асортимент товару визначаються у специфікаціях, що є додатками до цього договору. Окрім того, відповідно до п. 3.1. договору попередня оплата у розмірі 100% від загальної вартості товару, визначеній у специфікаціях та в рахунках фактури має бути перерахована Постачальнику протягом 3-х банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури на відповідну партію товару.
Позивач зазначає, що Агрофірмою радгосп “Білозерський” дійсно були виписані рахунки-фактури СФ-0000173 від 11.05.2012, №СФ-0000180 від 18.05.2012, №СФ 0000190 від 31.05.2012, на 5 600 000 грн. вартості яблук, а також 3 000 000 грн вартості черешні, абрикосу та персику.
КП “Промжилбуд” вважає, що вищезгадані 8 600000 грн були перераховані Агрофірмі радгосп “Білозерський” саме на виконання умов договору від 01.05.2012р. №1/05, у зв'язку із чим двічі зверталось до Господарського суду Херсонської області із позовами про часткове стягненні коштів неповернутої передплати на суми 100000 грн. (справа №923/665/15) та 141 542,17 грн. (справа №923/2037/15).
Однак, за рішеннями Господарського суду Херсонської області від 07.04.2015, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 01.03.2016 у справі №923/665/15 КП “Промжилбуд” у задоволенні позову відмовлено з тих підстав, що КП “Промжилбуд” не надало доказів, що сума 8600000 грн була оплачена КП “Промжилбуд” саме на виконання договору від 01.05.2012 №1/05, а "інших позовних вимог, ніж повернення лише за ч. 2 ст. 693 ЦК України саме передплати, суд у цій справі не розглядав, їх ні заявлялось позивачем".
Позивач зазначає, що підставою для такого висновку судів стало саме те, що у вищевказаних рахунках-фактурах були відсутні посилання на договір від 01.05.2012р. №1/05, тому суд розглядав дані рахунки-фактури як окремі договори купівлі-продажу.
За судовим актом суд дійшов висновку, що вищевказані рахунки-фактури є свідченням укладення між сторонами окремих договорів купівлі-продажу, на виконання яких КП “Промжилбуд” і перерахувало кошти на суму 8 600000 грн.
Тими ж підставами керувався і Одеський апеляційний господарський суд у постанові від 11.04.2017р. по справі № 923/2037/15, відмовляючи в задоволенні позову КП “Промжилбуд” про стягнення 5141542 грн. 17 коп.
Позивач звернув увагу суду, що у судових рішеннях по справах № 923/665/15 та №923/2037/15 господарські суди встановили факт перерахування від КП “Промжилбуд” до Агрофірми радгосп "Білозерський" суми у розмірі 8600000 грн., однак відмовили у задоволенні позовів про їх стягнення лише з тієї підстави, що КП “Промжилбуд” не довело, що ці кошти оплачені саме на підставі договору від 01.05.2012 №1/05. Саме суди дійшли висновку, що рахунки-фактури № СФ-0000173 від 11.05.2012, № СФ-0000180 від 18.05.2012, №СФ-0000190 від 31.05.2012 є окремими договорами купівлі-продажу, на підставі яких КП “Промжилбуд” перерахувало відповідачу грошові кошти у розмірі 8600000 грн.
В той же час, зазначеними рішеннями судів не встановлено жодного факту відвантаження Агрофірмою радгосп “Білозерський” фруктів на суму 8600 000 грн., оскільки подібних доказів Агрофірма радгосп “Білозерський” не надавала, а факт відсутності поставок фруктів на цю суму встановлений у рішенні Господарського суду Херсонської області від 07.04.2015 р. у справі №923/1245/14.
Позивач стверджує, що з викладеного вбачається, що кошти на суму 6 057500 грн. відповідач не повернув позивачу, не відвантажив позивачу товарів на цю суму, а відтак безпідставно отримав цю суму коштів та продовжує утримувати її у себе.
У зв'язку з цим, позивач звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовними вимогами про стягнення з відповідача 100000 грн. боргу як безпідставно набутого майна відповідно до ст.1212 ЦК України, 4209,57 грн. процентів за користування чужими коштами та 20692 грн. 39 коп. інфляційних збитків.
Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.
Як свідчать матеріали справи, позивачем було перераховано на рахунок відповідача протягом травня 2012 року кошти за плоди фруктових дерев на загальну суму 8 600000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №11 від 11.05.2012 на суму 3 000 000 грн. , платіжним дорученням №23 від 18.05.2012 на суму 3 000 000 грн., платіжним дорученням №25 від 31.05.2012 р на суму 2 600 000 грн.
На вимогу позивача протягом квітня - травня 2013 року відповідач добровільно повернув частину передплати в розмірі 2 542500 грн.
Відповідно до ст.35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрала законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті ж самі особи.
Рішенням Господарського суду Херсонської області по справі № 923/665/15 від 07.04.2015р., залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України, у задоволені позову КП "Промжилбуд" було відмовлено в стягненні 100000 грн. (частини авансованої суми).
Рішення мотивовано тим, що позивачем не доведено, що грошові кошти у сумі 8 600 000грн., які були перераховані за вищезгаданими платіжними дорученнями були перераховані саме на виконання договору № 1/05 від 11.05.2012р. Вказаним рішенням суду було встановлено факт, що зміст рахунків-фактур та платіжних документів свідчить, що на підставі цих рахунків-фактур та їх оплати між сторонами виникли правовідносини купівлі-продажу, інші, ніж врегульовані договором № 1/05.
Рішенням Господарського суду Херсонської області у справі № 923/2037/15 було задоволено позовні вимоги КП "Промжилбуд" про стягнення 5 141542 грн.17 коп. Під час розгляду цієї справи, суд дійшов до інших висновків, вважаючи, що авансові платежі були проведені саме в межах договірних відносин, які витікають із договору № 1/05 від 01.05.2012р.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.04.2017р. по справі № 923/2037/15 попереднє рішення було скасовано та було відмовлено позивачу у задоволені вимог по стягненню частини передплати.
Вищим господарським судом України 05.09.2017р. по справі № 923/2037/15 було прийнято постанову, якою задоволено касаційну скаргу КП "Промжилбуд", скасовано постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.04.2017р. та залишено в силі рішення Господарського суду Херсонської області від 15.11.2016р. у справі №923/2037/15, за яким з відповідача на користь позивача було стягнено суму боргу з повернення передплати у розмірі 5 141542 грн. 17 коп.
Підсумовуючи викладене, слід зазначити, що судами у справі № 923/2037/15 було встановлено, що стягувана позивачем сума є передплатою за договором поставки № 1/05 від 01.05.2012р.
За таких обставин, приймаючи до уваги положення ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, а також обставини, встановлені у вищезазначених судових рішеннях, судова колегія приходить до висновку, що між існували договірні правовідносини, у т.ч. за договором №1/05 від 01.05.2012р.
Як вбачається з позовної заяви, предметом позову по даній справі є стягнення боргу як безпідставно набутого майна відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, а також процентів за користування чужими коштами та інфляційних збитків.
Частиною першою статті 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Апеляційний господарський суд погоджується з твердженням суду першої інстанції про те, правочин, із якого витікали договірні відносини та існують між сторонами на день розгляду справи, не був визнаний недійсними або нечинним.
За таких обставин, колегія суддів зазначає, що виходячи з наведених законодавчих положень та характеру спірних правовідносин, які склалися між сторонами по справі, правомірним є висновок суду першої інстанції про те, що сума 100000 грн. набута відповідачем без достатньої правової підстави.
Відтак, позовні вимоги про стягнення боргу, а отже, і про нарахування штрафних санкцій не підлягають задоволенню, оскільки позивачем обрано невірний спосіб захисту порушеного права.
Таким чином, Одеський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення Господарського суду Херсонської області від 18.10.2017р. по справі №923/806/17 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Колективного підприємства “Промжилбуд” - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Рішення Господарського суду Херсонської області від 18.10.2017р. по справі №923/806/17 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Повний текст постанови підписаний 18.12.2017р.
Головуючий суддя Савицький Я.Ф.
Суддя Гладишева Т.Я.
Суддя Колоколов С.І.