вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58
"14" грудня 2017 р. Справа№ 925/281/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Михальської Ю.Б.
суддів: Отрюха Б.В.
Тищенко А.І.
За участю представників:
від позивача: Липська Н.В. - за дов.
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: Коваленко Н.В. - за дов.; Менюк С.А. - за дов.
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»
на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 16.11.2017
у справі №925/281/14 (суддя Спаських Н.М.)
за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Золекс»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «АТЕМ»
про звернення стягнення на предмет іпотеки
Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» (далі, позивач або Банк) звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Золекс» (далі, відповідач) про звернення стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку загальною площею 5,4301 га (цільове призначення - для виробничого використання), розташовану за адресою: АДРЕСА_1, до складу якої входять земельні ділянки: №1 площею 0,80 га, кадастровий номер НОМЕР_3; №2 площею 4,2301 га, кадастровий номер НОМЕР_1; №3 площею 0,3999 га, кадастровий номер НОМЕР_2. Земельна ділянка належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Золекс», є предметом іпотеки за іпотечним договором №151108Z19 від 14.03.2008, укладеним сторонами. Іпотечним договором було забезпечено зобов'язання третьої особи ТОВ «Атем» перед позивачем за кредитним договором №6407К2/2416 від 16.02.2007, кредитним договором №6407К9/2429 від 04.06.2007, кредитним договором №151107К77 від 10.12.2007, кредитним договором №151107К78 від 10.12.2007, кредитним договором №6408К8/2463 від 25.04.2008, укладеними ними в рамках Генеральної угоди №6407N1/2416 від 16.02.2007. За рахунок виручених від реалізації предмета іпотеки коштів позивач просить задовольнити свої вимоги про погашення заборгованості станом на 07.02.2014 в розмірі 78 757 420,16 доларів США (685 819 614,75 грн. за офіційним обмінним курсом НБУ станом на 07.02.2014 року 1 дол. США = 8,708 грн.) та 40 715 801,33 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням третьою особою (позичальником) своїх зобов'язань за вищевказаними кредитними договорами щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, плати за управління кредитом та пені, нарахованої на суму прострочених платежів. Вимоги за кредитними договорами були забезпечені іпотекою згідно Іпотечного договору №151108Z19 від 14.03.2008, укладеного між Банком та відповідачем.
У зв'язку із невиконанням ТОВ «АТЕМ» своїх зобов'язань за кредитними договорами, Банк звернувся до відповідача із вимогою про дострокове погашення заборгованості, яка відповідачем виконана не була, що, відповідно, стало підставою для звернення до суду із даним позовом про звернення у рахунок погашення заборгованості третьої особи за кредитними договорами стягнення на предмет іпотеки згідно Іпотечного договору №151108Z19 від 14.03.2008.
Як вбачається із матеріалів справи, 14.11.2017 до Господарського суду Черкаської області від третьої особи надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, у якому останній просив суд зупинити провадження у справі №925/281/14 до розгляду пов'язаної з нею справи №910/19035/17.
Клопотання третьої особи мотивоване тим, що за його позовною заявою про визнання недійсним пункту 2 додаткового договору №3 від 19.02.2010 про внесення змін та доповнень до Кредитного договору №6408К8/2463 від 25.04.2008 ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2017 порушено провадження у справі №910/19035/17. За умовами оскарженого пункту третьою особою та позивачем було визначено розмір процентів за користування кредитом у сумі 2 256 711,67 доларів США за період вересень 2008 року - січень 2010 року, які третя особа повинна сплатити банку згідно погодженого графіку. Як стверджує третя особа, у результаті розгляду справи №910/19035/17 буде встановлено можливість розгляду та дослідження одного із важливих доказів, яким позивач обґрунтовує наявність у третьої особи заборгованості у розмірі 2 256 711, 67 дол. США в даній справі. Відтак, задоволення позовних вимог ТОВ «АТЕМ» у справі №910/19035/17 суттєво вплине на розмір заборгованості, який суд повинен визначити в ході розгляду справи №925/281/14.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 16.11.2017 у справі №925/281/14 клопотання третьої особи ТОВ «Атем» від 14.11.2017 про зупинення провадження у справі задоволено повністю. Провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Золекс» про звернення стягнення на нерухоме майно зупинено до часу набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/19035/17 за позовом ТОВ «Атем» до ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» про визнання пункту договору недійсним.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 16.11.2017 у справі №925/281/14 та передати дану справу до суду першої інстанції для подальшого розгляду.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник зазначив, що задовольняючи клопотання ТОВ «АТЕМ» про зупинення провадження у даній справі суд, у порушення вимог статті 79 Господарського процесуального кодексу України, не тільки не вказав, у чому саме полягає неможливість для суду самостійно встановити обставини, що мають значення для справи, але й не зважив на те, що ТОВ «АТЕМ» не надав доказів на підтвердження правомірності своїх вимог щодо зупинення провадження у справі з підстав, визначених у частині 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України.
Також, на думку скаржника, судом не враховано норми статей 2, 8, 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та не досліджено, що ТОВ «АТЕМ» звернувся до суду із позовом у справі №910/19035/17 в порядку позовного провадження, що суперечить нормам Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Крім того, скаржник наголошує, що суд не врахував його заперечення з приводу того, що звернення ТОВ «АТЕМ» з позовом до Банку у справі №910/19035/17 відбулося за межами встановленого законом строку позовної давності, оскільки додатковий договір №3 про внесення змін та доповнень до Кредитного договору №6408К8/2463 від 25.04.2008 було укладено 19.02.2010, а з позовом про визнання частини правочину недійсною ТОВ «АТЕМ» звернувся до суду лише в жовтні 2017 року.
Скаржник, вимагаючи скасувати оскаржену ухвалу суду про зупинення провадження у справі, наголошує, що підписавши кредитний договір, у тому числі всі зміни і доповнення до нього, погодився з усіма його умовами та зобов'язався вчасно повернути одержаний кредит, сплатити нараховані проценти, комісії та виконати інші зобов'язання, передбачені кредитним договором.
З огляду на зазначене, на думку позивача, у суду були відсутні підстави для зупинення провадження в даній справі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями апеляційну скаргу позивача було передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Отрюх Б.В., Тищенко А.І.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2017 апеляційну скаргу позивача прийнято до провадження та розгляд справи призначено на 14.12.2017.
14.12.2017 позивач подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду пояснення, у яких повідомив суд, що 22.11.2017 Господарський суд міста Києва прийняв ухвалу у справі №910/19035/17, якою припинив провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Від третьої особи 14.12.2017 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надійшло два клопотання про відкладення розгляду справи, мотивовані зайнятістю представника ТОВ «АТЕМ» в іншому судовому процесі та необхідністю відкладення розгляду справи у зв'язку із апеляційним оскарженням ухвали Господарського суду міста Києва від 22.11.2017 у справі №910/19035/17, розгляд апеляційної скарги на яку призначено на 19.12.2017.
Також, 14.12.2017 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване перебуванням представника ТОВ «Золекс» на лікарняному.
Повноважні представники третьої особи у судове засідання з'явились, відтак клопотання представника третьої особи Менюка С.А. про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому процесі колегією суддів не розглядалось.
Водночас, колегія суддів, розглянувши подане відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи, ухвалила відмовити у його задоволенні з огляду на сплив процесуальних строків розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції та відсутність клопотання сторони про продовження строку вирішення спору у відповідності до статті 69 Господарського процесуального кодексу України, а також враховуючи те, що неявка його представника не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи предмет спору, а також доказове наповнення матеріалів справи.
У свою чергу, клопотання третьої особи про відкладення розгляду справи на дату після 19.12.2017 колегія суддів також залишає без задоволення з огляду на те, що оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 22.11.2017 у справі №910/19035/17, розгляд апеляційної скарги у якій призначено на 19.12.2017, не вплине на результатами розгляду апеляційної скарги в даній справі, оскільки ухвала про припинення провадження у справі №925/281/14 була прийнята Господарським судом міста Києва вже після зупинення провадження у даній справі (16.11.2017).
Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, ухвалу Господарського суду Черкаської області від 16.11.2017 у справі №925/281/14 про зупинення провадження у справі скасувати, справу направити на розгляд до суду першої інстанції.
Представники третьої особи у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечували, просили залишити оскаржену ухвалу суду про зупинення провадження у справі без змін.
Суд, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, дійшов висновку, що оскаржена ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню без змін із наступних підстав.
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зокрема, відповідно до частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати:
- як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом;
- чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення.
Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок:
а) непідвідомчості;
б) обмеженості предметом позову;
в) неможливості розгляду тотожної справи;
г) певної черговості розгляду вимог.
Так, предметом позову у справі №925/281/14 є звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором №151108Z19 від 14.03.2008, укладеним між Банком (іпотекодержателем) та відповідачем (іпотекодавцем) з метою забезпечення вимог Банку, що випливають із кредитних договорів №6407К2/2416 від 16.02.2007, №6407К9/2429 від 04.06.2007, №151107К77 від 10.12.2007, №151107К78 від 10.12.2007, №6408К8/2463 від 25.04.2008, укладених між Банком та третьою особою в рамках Генеральної угоди №6407N1/2416 від 16.02.2007.
Предметом доказування у справі №925/281/14 є наявність підстав у позивача для звернення стягнення на нерухоме майно ТОВ «Золекс» і обґрунтованість нарахованого третій особі боргу за всіма кредитними зобов'язаннями. Однак, як встановлено судом першої інстанції та не спростовано скаржником, позивач свідомо виключив з предмету доказування у цій справі перевірку обґрунтованості сум процентів, які внесено до пункту 2 додаткових договорів про внесення змін та доповнень до чотирьох кредитних договорів, у тому числі Кредитного договору №6408К8/2463 від 25.04.2008, які укладені між третьою особою та позивачем у справі і відмовився надавати суду про це первинні документи. Позивач вважає, що обґрунтованість цих сум доведена самим фактом укладення додаткових договорів за згодою між позивачем та третьою особою.
Водночас, як вбачається із матеріалів справи, предметом спору у справі №910/19035/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЕМ» до Банку є визнання недійсним пункту 2 додаткового договору №3 від 19.02.2010 про внесення змін та доповнень до Кредитного договору №6408К8/2463 від 25.04.2008, за умовами якого третьою особою та позивачем було визначено розмір процентів за користування кредитом у сумі 2 256 711,67 доларів США за період вересень 2008 року - січень 2010 року, які третя особа повинна сплатити банку згідно погодженого графіку.
Предметом доказування у справі №910/19035/17, виходячи зі змісту позовних вимог ТОВ «АТЕМ», є процедура укладення спірного правочину, наявність чи відсутність при цьому помилки ТОВ «АТЕМ» при укладенні додаткового договору №3 до Кредитного договору №6408К8/2463 та обґрунтованість суми боргу ТОВ «АТЕМ» за процентами у розмірі 2 256 711,67 дол. США, яка внесена до пункту 2 вказаного Додаткового договору №3.
З огляду на встановлене, оскільки позовні вимоги у справі №925/281/14 позивач, у тому числі, обґрунтовує додатковим договором №3 до Кредитного договору №6408К8/2463, яким сторони погодили розмір процентів за користування кредитом у сумі 2 256 711,67 доларів США за період вересень 2008 року - січень 2010 року, які третя особа повинна сплатити банку згідно погодженого графіку, у той час як предметом позову в справі №910/19035/17 є вимога про визнання недійсним пункту 2 додаткового договору №3 від 19.02.2010 про внесення змін та доповнень до Кредитного договору №6408К8/2463 від 25.04.2008, на думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що результати розгляду справи №910/19035/17 можуть вплинути на встановлення істотних обставин та їх правову оцінку в межах позову в справі №925/281/14, що свідчить про взаємопов'язаність зазначених справ. Висновок суду у справі №910/19035/17 матиме істотне значення для даної справи, оскільки підтвердить або спростує існування та обґрунтованість правової підстави для частини позовних вимог у справі №925/281/14 та вплине на доведеність суми стягнення заборгованості по кредитним зобов'язанням ТОВ «АТЕМ».
Оцінка Господарським судом Черкаської області у межах справи №925/281/14 правомірності додаткового договору №3 до Кредитного договору №6408К8/2463 на предмет наявності чи відсутності помилки ТОВ «АТЕМ» при його укладенні буде виходом суду за межі позовних вимог у справі, бо позивач такого не просить у заявленому позові. Крім того, оцінка судом спірного правочину (як прямого предмету спору у окремій справі) з висновком про це у резолютивній частині безумовно матиме вирішальну перевагу над оцінкою судом цього ж правочину лише у мотивувальній частині рішення по іншій справі.
Дана позиція суду підтверджується висновками, викладеними у пункті 2.17. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними», згідно яких одночасний розгляд справи про визнання правочину недійсним із спором про стягнення боргу на підставі цього правочину іншим судом, є підставою для зупинення провадження у такій іншій справі до закінчення розгляду справи про визнання правочину недійсним.
Суд відхиляє заперечення скаржника з приводу того, що порушення провадження у справі №910/19035/17 (як позовного) Господарським судом міста Києва є неправомірним, бо спір слід вирішувати в межах справи про банкрутство та про пропуск ТОВ «АТЕМ» строку позовної давності для оспорення додаткового договору №3, оскільки всі ці питання може оцінити та вжити по них заходи процесуального реагування лише Господарський суд міста Києва в межах розгляду справи №910/19035/17.
Господарський суд Черкаської області при застосуванні статті 83 Господарського процесуального кодексу України (можливість визнання недійсним пов'язаного із предметом спору договору) не може застосовувати строк позовної давності, бо це потягне за собою відмову у визнанні договору недійсним. Стаття 83 Господарського процесуального кодексу України передбачає лише можливість визнання договору недійсним за ініціативою суду. Отже, всі питання застосування строку позовної давності можуть бути вирішені лише у справі №910/19035/17 Господарським судом міста Києва.
Окрім вищевикладеного, колегія суддів звертає увагу на наступне.
Позивачем під час судового засідання 14.12.2017 повідомлено суду, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2017 суд припинив провадження у справі №910/19035/17 на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, мотивуючи вказану ухвалу тим, що справа про визнання недійсним пункту 2 додаткового договору №3 від 19.02.2010 про внесення змін та доповнень до Кредитного договору №6408К8/2463 від 25.04.2008, враховуючи порушення провадження у справі про банкрутство боржника (ТОВ «АТЕМ»), не підлягає розгляду в господарських судах в межах окремого позовного провадження та підлягає розгляду в межах справи про банкрутство (№910/25520/13).
Водночас, третя особа зазначила, що вищезазначена ухвала припинення провадження у справі №910/19035/17 наразі оскаржується в апеляційному порядку (судове засідання у справі призначене на 19.12.2017).
Колегія суддів, враховуючи межі апеляційного перегляду, зазначає, що припинення Господарським судом міста Києва 22.11.2017 провадження у справі №910/19035/17 не впливає у даному випадку на законність зупинення Господарським судом Черкаської області провадження у даній справі станом на 16.11.2017.
Крім того, у разі залишення апеляційним господарським судом ухвали про припинення провадження у справі №910/19035/17 без змін, учасники справи не позбавлені можливості звернутись до Господарського суду Черкаської області із клопотанням про поновлення провадження у справі №925/281/14.
З огляду на все вищевикладене, враховуючи, що Господарським судом Черкаської області та Господарським судом міста Києва одночасно розглядаються взаємопов'язані між собою справи №925/281/14 та №910/19035/17,суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо необхідності зупинення провадження у даній справі задля отримання остаточного висновку суду в іншому провадженні з безпосереднім предметом спору про дійсність чи недійсність правочину - додаткового договору №3 до Кредитного договору №6408К8/2463 на предмет наявності чи відсутності помилки ТОВ «АТЕМ» при його укладенні, яким, в тому числі обґрунтовано позовні вимоги у справі №925/281/14.
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З огляду на вищевикладене, заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції.
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає ухвалу суду у даній справі обґрунтованою та такою, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для її скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 16.11.2017 у справі №925/281/14 залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 16.11.2017 у справі №925/281/14 залишити без змін.
Матеріали справи №925/281/14 повернути Господарському суду Черкаської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Ю.Б. Михальська
Судді Б.В. Отрюх
А.І. Тищенко