"18" грудня 2017 р.Справа № 923/574/17
12 грудня 2017 року Постановою Одеського апеляційного господарського суду по справі №923/574/17 апеляційну скаргу Херсонського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області задоволено, рішення господарського суду Херсонської області від 04.08.2017 скасовано, в позові Херсонського міського центру занятості до Херсонського об'єднаного УПФУ про стягнення 7212,85 грн. відмовлено.
Не поділяючи точку зору більшості вважаю за необхідне, керуючись ч.3 ст.4-7 ГПК України, висловити окрему думку щодо прийнятої ухвали.
З постанови вбачається, що колегія суддів прийшла до висновку про відсутність вини відповідача в заподіянні шкоди.
З цим висновком не згоден з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також, шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно ч.2 цієї ж статті особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
У розумінні приписів наведеної норми однією з підстав виникнення зобов'язання є заподіяння шкоди іншій особі. На відміну від зобов'язань, які виникають із правомірних актів, цей вид зобов'язань виникає із неправомірних актів, яким є правопорушення, тобто протиправне, винне заподіяння шкоди деліктоздатною особою.
Деліктне (позадоговірне) зобов'язання виникає там, де заподіювач шкоди і потерпілий не перебували між собою у зобов'язальних відносинах або шкода виникла незалежно від існуючих між сторонами зобов'язальних правовідносин.
Деліктна відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювача шкоди.
Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення.
Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи, вина завдавача шкоди, наявність шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.
Я погоджуюсь з висновком господарського суду, що ОСОБА_1 станом на дати її звернення до позивача з заявами про надання статусу безробітного та призначення грошової допомоги по безробіттю, відповідно, 14.06.2013 та 21.06.2013, через відсутність роботи не мала заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, та отримала від Управління Пенсійного Фонду України в м. Херсоні відмову у призначенні пенсії, а також, що з 21.06.2013 та протягом першої половини лютого 2014 року не мала заробітку та не отримувала пенсію.
Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються під час розгляду інших справ, у яких приймають участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Приймаючи до уваги ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2016 у адміністративній справі № 667/4052/13-а, вважаю що обставини протиправної поведінки відповідача є встановленими в та не підлягають доведенню у даній справі. Внаслідок таких неправомірних дій ОСОБА_1 своєчасно не отримала призначення пенсійного забезпечення, яке гарантовано чинним законодавством. Крім того неправомірні дії відповідача надали ОСОБА_1 можливість стати на облік в центрі зайнятості та отримувати допомогу як безробітній особі, яка не має будь-яких доходів за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, чим було завдано шкоду останньому. Наведеним спростовуються безпідставні твердження відповідача в апеляційній скарзі про відсутність неправомірних дій з боку Управління ПФУ.
При цьому зазначаю, що саме внаслідок протиправної відмови органів Пенсійного фонду України у призначенні пенсії ОСОБА_1 була вимушена звернутися до позивача за одержанням допомоги по безробіттю, що також свідчить про наявність вини відповідача у заподіянні шкоди (збитків) позивачу.
Стосовно причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та завданою шкодою позивачу, то суд першої інстанції вірно встановив наявність підстав для кваліфікації виплат (7212,85 грн.) допомоги по безробіттю як шкоди, що заподіяна внаслідок протиправних дій органу призначення пенсії (УПФУ в м. Херсоні) щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком з 13.09.2012 на пільгових умовах, як матері інваліда з дитинства.
Враховуючи викладене, вважаю, що апеляційна скарга Херсонського об'єднаного УПФУ Херсонської області задоволенню не підлягає.
Суддя Головей В.М.