вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58
"14" грудня 2017 р. Справа№ 910/12293/17
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Суліма В.В.
суддів: Майданевича А.Г.
Гаврилюка О.М.
за участі представників сторін:
від позивача: не прибув;
від відповідача: не прибув,
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк"
на рішення Господарського суду міста Києва від 22.09.2017 року
у справі № 910/12293/17 (суддя - Отрош І.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовбудкомплект"
до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк"
про зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Азовбудкомплект" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (далі - відповідач) про зобов'язання відповідача зняти арешт з грошових коштів, що знаходяться на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовбудкомплект" №26041060089896 (валюта рахунку - українська гривня), №26001054002089 (валюта рахунку - російський рубль), №26008054000675 (валюта рахунку - швейцарський франк), №26007054006045 (валюта рахунку - долар США), №26003054001516 (валюта рахунку - євро), №26055540006051 (валюта рахунку - українська гривня), №26005540006001 (валюта рахунку - українська гривня), №26007054006045 (валюта рахунку - українська гривня), №26003054001516 (валюта рахунку - українська гривня), відкритих в Публічному акціонерному товаристві Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д; ідентифікаційний код: 14360570), накладений ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 15.06.2015 року у справі №263/3472/15-к. Стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1600,00 грн.
Позовні вимоги вмотивовано тим, що відповідачем не здійснено зняття арешту, накладеного ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 15.06.2015 року у справі №263/3472/15-к на грошові кошти, що знаходяться на рахунках позивача №26041060089896 (валюта рахунку - українська гривня), №26001054002089 (валюта рахунку - російський рубль), №26008054000675 (валюта рахунку - швейцарський франк), №26007054006045 (валюта рахунку - долар США), №26003054001516 (валюта рахунку - євро), №26055540006051 (валюта рахунку - українська гривня), №26005540006001 (валюта рахунку - українська гривня), №26007054006045 (валюта рахунку - українська гривня), №26003054001516 (валюта рахунку - українська гривня) відкритих в Маріупольській філії ПАТ КБ "Приватбанк", за наслідками винесення ухвали Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 14.02.2017 року у справі №263/1942/17, якою скасовано арешт, накладений ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 15.06.2015 у справі №263/3472/15-к. З огляду на вищенаведене, позивач просить суд зобов'язати відповідача зняти арешт з коштів позивача, а саме з видаткової частини рахунків №26001054002089 (валюта рахунку - російський рубль), №26008054000675 (валюта рахунку - швейцарський франк), №26007054006045 (валюта рахунку - долар США), №26003054001516 (валюта рахунку - євро), №26055540006051 (валюта рахунку - українська гривня), №26005540006001 (валюта рахунку - українська гривня), №26007054006045 (валюта рахунку - українська гривня), №26003054001516 (валюта рахунку - українська гривня), відкритих позивачу у Маріупольській філії Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк".
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.09.2017 року у справі №910/12293/17 позовні вимоги задоволено повністю.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення у даній та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, зокрема, обраний позивачем спосіб захисту не відповідає встановленим законом способам захисту прав.
Крім того, скаржник, як на підставу для скасування оскаржуваного рішення вказав, що не отримував ухвали апеляційного суду Донецької області від 15.06.2015 року.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.11.2017 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.09.2017 року у справі № 910/12293/17 прийнято до провадження.
Представники сторін у судове засідання 12.12.2017 року не з'явились. Про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлялися належним чином, зокрема, надсиланням ухвали від 17.11.2017 року на відповідні адреси та поштовими повідомленнями №№19108388,19108396.
Пункт 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 встановлює, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
Згідно з п. 3.9.2. Постанови Пленуму, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи те, що явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статтею 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність здійснення перевірки рішення Господарського суду міста Києва в апеляційному порядку за відсутності представників сторін, які були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 22.09.2017 року підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" - без задоволення, з наступних підстав.
Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.
30.03.2015 року ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя у справі №263/3472/15-к накладено арешт на видаткову частину рахунків №26041060089896 (валюта рахунку - українська гривня), №26001054002089 (валюта рахунку - російський рубль), №26008054000675 (валюта рахунку - швейцарський франк), №26007054006045 (валюта рахунку - долар США), №26003054001516 (валюта рахунку - євро), №26055540006051 (валюта рахунку - українська гривня), №26005540006001 (валюта рахунку - українська гривня), №260070540006045 (валюта рахунку - українська гривня), №26003054001516 (валюта рахунку - українська гривня) відкритих Товариству з обмеженою відповідальністю "Азовбудкомплект" в Маріупольській філії Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", шляхом заборони перераховувати грошові кошти з вказаних рахунків.
Вказана ухвала Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 30.03.2015 року у справі 263/3472/15-к була оскаржена Товариством з обмеженою відповідальністю "Азовбудкомплект" до Апеляційного суду Донецької області.
15.06.2015 року ухвалою апеляційного суду Донецької області у справі №263/3472/15-к апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовбудкомплект" задоволено частково; ухвалу Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 30.03.2015 року про арешт майна скасовано та постановлено нову ухвалу, якою задоволено клопотання старшого слідчого 2-го ВКР СУ ФР Маріупольської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області про арешт майна: накладено арешт на грошові кошти у розмірі 4141564,00 грн, які знаходяться на рахунках №26041060089896 (валюта рахунку - українська гривня), №26001054002089 (валюта рахунку - російський рубль), №26008054000675 (валюта рахунку - швейцарський франк), №26007054006045 (валюта рахунку - долар США), №26003054001516 (валюта рахунку - євро), №26055540006051 (валюта рахунку - українська гривня), №26005540006001 (валюта рахунку - українська гривня), №260070540006045 (валюта рахунку - українська гривня), №26003054001516 (валюта рахунку - українська гривня) відкритих ТОВ "Азовбудкомплект" в Маріупольській філії ПАТ КБ "Приватбанк"; заборонено розпоряджатися вказаними грошовими коштами, які знаходяться на рахунках на які накладено арешт.
Тобто, ухвалу Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 30.03.2015 року було скасовано ухвалою апеляційного суду Донецької області від 15.06.2015 року, яка набрала законної сили з моменту проголошення. Отже, арешт не може бути накладений ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 30.03.2015 року, оскільки в день винесення рішення апеляційним судом, а саме 15.06.2015 року скасована підстава накладення арешту відповідно до ухвали від 30.03.2015 року.
З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що єдиною законною підставою накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на відповідних рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовбудкомплект» у ПАТ КБ «Приватбанк» є ухвала апеляційного суду Донецької області від 15.06.2015 року.
Щодо твердження скаржника на неотримання, зокрема, ухвали апеляційного суду Донецької області від 15.06.2015 року, колегія суддів відзначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач при повідомленні останнього про знаття арешту з грошових коштів не зазначав про неотримання відповідних ухвал відправлених судом та безпосередньо не звертався до суду з відповідним запитом про отримання даних ухвал.
Крім того, згідно зі ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, відтак у разі наявності будь-яких сумнівів щодо підстав для зняття арешту з грошових коштів, відповідач вправі був здійснити відповідний пошук у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
В подальшому, як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 14.02.2017 року було скасовано арешт, накладений ухвалою апеляційного суду Донецької області від 15.06.2015 року на грошові кошти у розмірі 4141564, 00 грн, які знаходяться на рахунках №26041060089896 (валюта рахунку - українська гривня), №26001054002089 (валюта рахунку - російський рубль). №26008054000675 (валюта рахунку - швейцарський франк), №26007054006045 (валюта рахунку - долар США), №26003054001516 (валюта рахунку - евро), №26055540006051 (валюта рахунку - українська гривня), №26005540006001 (валюта рахунку - українська гривня), №260070540006045 (валюта рахунку - українська гривня). №26003054001516 (валюта рахунку - українська гривня) відкритих ТОВ «Азовбудкомплект» (ЕДРПОУ 32091523) в Маріупольській філії ПАТ КБ «Приватбанк». МФО 335429. розташованого за адресою: місто Маріуполь, вул. Бахчіванджи, 5. корп.1.
При цьому, Київський апеляційний господарський суд приймає до уваги, що кримінальне провадження, в рамках якого був накладений арешт на грошові кошти, що містяться на рахунку, закрито.
Тобто, на даний час відсутня жодна законна підстава арешту рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовбудкомплект».
Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про банки та банківську діяльність» арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця, приватного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду.
Згідно з п. 10.11 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року № 22 зняття арешту з коштів банк здійснює за постановою державного виконавця, прийнятою відповідно до законодавства, або за постановою слідчого, коли під час провадження досудового слідства в застосуванні цього заходу відпаде потреба, а також за рішенням суду, яке надійшло до банку безпосередньо від суду.
Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Азовбудкомплект" звернулось до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" з листом від 04.04.2017 року, у якому вимагало скасувати арешт, накладений ухвалою апеляційного суду Донецької області від 15.06.2015 року у справі №263/3472/15-к (копія листа з відміткою про отримання відповідачем 04.04.2017 року міститься в матеріалах справи).
При цьому, у даному листі позивач повідомив відповідача, що ухвала від 14.02.2017 року про скасування арешту була направлена Жовтневим районним судом м. Маріуполя на адресу відповідача та отримана останнім 31.03.2017 року.
Відповідач в свою чергу, жодної відповіді на лист позивача не надав. Арешт з грошових коштів на рахунках позивача, відкритих у Публічному акціонерному товаристві Комерційний банк "Приватбанк", що був накладений за ухвалою апеляційного суду Донецької області від 15.06.2015 року у справі №263/3472/15-к - не зняв.
Згідно з ч. 1 ст, 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Згідно зі ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
При цьому, Київський апеляційний господарський суд приймає до уваги, що своїми діями відповідач фактично зупинив підприємницьку діяльність Товариства, що є грубим порушенням прав та законних інтересів ТОВ «Азовбудкомплект», а також призводить до неможливості сплати заробітної плати працівникам, та сплати податків, що унеможливлює виконання зобов'язань товариства перед Державою та порушує право власності Товариства.
Щодо доводів, скаржника як на підставу для скасування оскаржуваного рішення на неналежно обраний спосіб захисту, колегія суддів відзначає наступне.
Згідно ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Так, позовні вимоги, по суті, зводяться до вимоги щодо зобов'язання відповідача вчинити дії, пов'язані з усуненням перешкод у користуванні та розпорядженні майном, яке належить на праві власності позивачу.
Як передбачено ст. 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Так, не зняття банком арешту з грошових коштів, які знаходяться на рахунках позивача, по суті, створює перешкоди у реалізації позивачем своїх правомочностей як власника майна (грошових коштів на рахунку), а саме права користуватись та розпоряджатись таким майном.
Приписами ст. 14 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відтак, обов'язок банку із зняття арешту на підставі відповідного рішення суду встановлений ст. 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність".
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Таким чином, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку.
На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що прийняте господарським судом рішення відповідає ст. ст. 43, 85 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості, підстав для скасування чи зміни рішення, в тому числі, з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.
За таких обставин, рішення Господарського суду міста Києва від 22.09.2017 року у справі №910/12293/17 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" - задоволенню не підлягає.
Судовий збір за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на апелянта.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 -105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.09.2017 року у справі №910/12293/17 - залишити без змін.
3. Матеріали справи №910/12293/17 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя В.В. Сулім
Судді А.Г. Майданевич
О.М. Гаврилюк