ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
13 грудня 2017 року № 826/11210/17
Окружний адміністративний суд м.Києва у складі судді Смолія І.В. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Територіального управління Державної судової адміністрації України в
Київській області
треті особи Головне управління Державної казначейської служби України у Київській
області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1, позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області (надалі - ТУ ДСА України в Київській області, відповідач), третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області (надалі-третя особа) про визнання протиправною бездіяльність ТУ ДСА України в Київській області щодо нездійснення нарахування судді Ірпінського міського суду Київської області суддівської винагороди, виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом України «Про державний бюджет України на 2017 рік»; стягнення з ТУ ДСА України в Київській області на користь ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01.01.2017р. по 31.08.2017р. в сумі 251 432,79 грн.; допущення до негайного виконання постанови суду в частині стягнення суддівської винагороди.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за січень-липень 2017 року їй виплачена суддівська винагорода з розрахунку посадового окладу у розмірі 16 000,00 грн., що не відповідає розміру встановленому Законом України «Про судоустрій і статус суддів» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», яким визначено розмір мінімальної заробітної плати та має складати 32 000,00 грн. Позивач наголошує, що розмір суддівської винагороди встановлюється виключно Законом України «Про судоустрій і статус суддів» та не може врегульовуватися іншими законами.
Представник відповідача та третьої особи в письмових запереченнях та в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечували повністю, мотивуючи тим, що позивач отримував суддівську винагороду у спірному періоді у відповідності до норм діючого законодавства як суддя, який не пройшов кваліфікаційне оцінювання.
На підставі ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив розглядати справу у письмовому провадженні.
Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд встановив наступне.
Рішенням Київської обласної ради народних депутатів від 12.09.1989р. ОСОБА_1 була обрана народним суддею Ірпінського народного суду.
Постановою Верховної Ради України «Про обрання суддів» від 18.03.2004р. №1633-IV ОСОБА_1 обрано безстроково суддею Ірпінського міського суду Київської області ОСОБА_1
Рішенням загальних зборів суддів Ірпінського міського суду Київської області від 16.04.2015р. ОСОБА_1 було обрано на адміністративну посаду голови суду на 2 роки., а згодом переобрано ще на 3 роки головування (рішення від 19.04.2017р.).
За період січень-липень 2017 року позивачу виплачувалась суддівська винагорода з розрахунку посадового окладу у розмірі 220 901,13 грн., що підтверджується розрахунковими листами.
Відповідно до листа Державної судової адміністрації України від 20 березня 2017 року № 11-2306/17 з 1 січня 2017 року розмір посадового окладу судді місцевого суду до проходження кваліфікаційного оцінювання становить 16 000,00 грн., апеляційного суду 17 600,00 грн. Після проходження кваліфікаційного оцінювання розмір базового посадового окладу судді місцевого суду буде дорівнювати 24 000,00 грн., апеляційного суду 40 000,00 грн.
Ч.2 ст.130 Конституції України визначено, що розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Відповідно до ч.1 ст.135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 р. №1402-VIII (надалі - Закон №1402) суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
П.1 ч.3 ст.135 Закону №1402, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Водночас абз.1 ст.22 р.ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402 обумовлено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.
Натомість п.23 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402 визначено, що до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (Відомості Верховної Ради України, 2010р., №41 - 45, ст.529; 2015р., №18 - 20, ст.132 із наступними змінами).
Так, згідно ч.3 ст.133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010р. №2453-VI (надалі - Закон №2453) посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється в розмірі 10 мінімальних заробітних плат.
Аналіз наведених правових норм свідчить про наявність двох можливих базових розмірів посадового окладу судді місцевого суду з 01.01.2017 року, зокрема обрахованих: 1) для суддів місцевих судів, які не пройшли кваліфікаційне оцінювання - на підставі ч.3 Закону №2453; 2) для суддів місцевих судів, які пройшли кваліфікаційне оцінювання - на підставі ст.135 Закону №1402 із врахуванням положення п.24 розділу ХІІ зазначеного Закону.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 призначена на посаду до набрання чинності Законом № 1402 та не проходила кваліфікаційного оцінювання на підтвердження відповідності займаній посаді (здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді), а тому її посадовий оклад належить обраховувати з огляду на розмір визначений частиною третьою статі 133 Закону № 2453, який становить 10 мінімальних заробітних плат.
Статтею 8 Закону № 1801-VIII встановлено, що у 2017 році розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня становить 3 200,00 грн.
Згідно зі статтею 7 Закону № 1801-VIII з 1 січня 2017 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений у розмірі 1 600,00 грн.
Окрім того, пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII (надалі - № 1774-VIII), встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1 600,00 грн.
Суд зазначає, що вказаний пункт не змінює частину третю статті 133 Закону № 2453 у частині визначення саме мінімальної заробітної плати як величини, на основі якої обчислюється суддівська винагорода, оскільки цим пунктом встановлено розмір мінімальної заробітної плати, а не розмір «розрахункової величини».
Крім того, суд вважає положення пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1774-VIII спеціальними стосовно обчислення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат по відношенню до загального правового регулювання розміру мінімальної заробітної плати, встановленого Законом №1801-VIII. Тому, відсутність внесених змін до бланкетної норми частини третьої статті 133 Закону № 2453 не є перешкодою для застосування вказаного пункту.
Таким чином, у січні-липні 2017 року суддям місцевих загальних судів, які не пройшли кваліфікаційне оцінювання, відповідно до штатних розписів правомірно встановлено посадові оклади у розмірі 16 000,00 грн.
Виходячи з вищенаведеного, ТУ ДСА України в Київській області при виплаті ОСОБА_1 суддівської винагороди діяло на підставі, в межах і спосіб передбачені Конституцією України та Законами України, відтак, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог.
Керуючись ст.ст.69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд мі.Києва, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя І.В. Смолій