ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
04 грудня 2017 року № 826/4134/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Смолія І.В., суддів Григоровича П.О., Шрамко Ю.Т., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомПриватного акціонерного товариства «МУЛЬТІПЛЕКС ХОЛДИНГ»
доДержавної фіскальної служби України
про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Приватне акціонерне товариство «МУЛЬТІПЛЕКС ХОЛДИНГ» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України, що полягає у незабезпеченні автоматичного збільшення значення суми податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму від'ємного значення податку за лютий-червень 2015 року у розмірі 8 524 376,00 грн., зобов'язання Державну фіскальну службу України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму податку, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму від'ємного значення податку за лютий-червень 2015 року у розмірі 8 524 376,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після набрання чинності положеннями Податкового кодексу України щодо електронного адміністрування податку на додану вартість у позивача виникли труднощі з таким адмініструванням, оскільки відповідачами не забезпечено автоматичне збільшення від'ємного значення на суму 8 524 376,00 грн., на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, чим грубо порушено вимоги пункту 2001.3 статті 200 Податкового кодексу України.
В ході судового розгляду даної справи представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.
Представник відповідача проти позову заперечив посилаючись на письмові заперечення проти позову.
У зв'язку з наведеним, суд ухвалив здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 19 червня 2015 року Приватним акціонерним товариством «Мультіплекс-Холдинг» було направлено в системі електронної звітності на електронну адресу Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС м. Києва уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2015 року. Прийняття вказаного уточнюючого розрахунку податковим органом підтверджується отриманою ПрАТ «Мультіплекс-Холдинг» квитанцією за № 2 від 19.06.2015 р.
За даними, вказаними у вищезазначеному уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ за березень 2015 р. у р.26 Д2, Позивачем було вказано суму залишку від'ємного значення, що зараховується до податкового кредиту наступного (звітного) податкового періоду у сумі 7 534 668 (сім мільйонів п'ятсот тридцять чотири тисячі шістсот шістдесят вісім грн.).
22 червня 2016 року уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2015 року, Позивачем було уточнено у р.31 Д2 суму непогашеного від'ємного значення попередніх періодів у розмірі 643 893,00 грн.
Уточнюючими розрахунками податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за:
- лютий 2015 р. на суму 17610,00 грн. (уточнюючий розрахунок подано до ДПІ у Печерському районі м. Києва від 07.09.2015 р. квитанціях» 2);
- березень 2015 р. на суму 76983,00 грн.( уточнюючий розрахунок подано до ДПІ у Печерському районі м. Києва від 09.09.2015 р. квитанція № 2);
- квітень 2015 р. на суму 10249,00 грн.( уточнюючий розрахунок подано до ДПІ у Печерському районі м. Києва від 10.09.2015 р. квитанція № 2);
- травень 2015 р. на суму 1452,00 грн. (уточнюючий розрахунок подано до ДПІ у Печерському районі м. Києва від 10.09.2015 р. квитанція № 2);
- червень 2015 р. на суму 15636,00 грн. ( уточнюючий розрахунок подано до ДПІ у Печерському районі м. Києва від 14.09.2015 р. квитанція № 2) та податковою декларацією з ПДВ за 9 місяців 2015 р. (квитанція № 2 від 20.10.2015 р.) Позивачем було збільшено суму від'ємного значення, що зараховується до податкового кредиту наступного (звітного) податкового періоду у сумі 345 815,00 грн.,в зв'язку з чим від'ємне значення попередніх звітних періодів, що зараховується до податкового кредиту наступного (звітного) податкового періоду стало у сумі 8 524 376,00 (вісім мільйонів п'ятсот двадцять чотири тисячі триста сімдесят шість грн. 00 коп.).
Однак, відповідач не забезпечив автоматичне збільшення значення суми податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість позивач не погодився із бездіяльністю відповідачів по незабезпеченню автоматичного збільшення суми, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.
Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування ПДВ визначено ст. 200-1 ПК України, якою доповнено вказаний Кодекс згідно Закону України від 28.12.2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», що набрав чинності із 01.01.2015 року.
Так, згідно п. 200-1.1, п. 200-1.2 ст. 200-1 ПК України (у редакції до 29.07.2015 року), система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України. Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
На виконання приписів вказаної норми ПК України постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 року №569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» затверджено Порядок електронного адміністрування ПДВ (далі - Порядок №569), яким визначено механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - податок), особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі - розрахунки коригування) у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.
Згідно п. 1 Порядку №569, система електронного адміністрування податку запроваджується поетапно: на перехідний період (до 01.07.2015 року або іншої дати, визначеної окремим рішенням Верховної Ради України про скорочення такого періоду) - у тестовому режимі; із зазначеної дати - на постійній основі.
При цьому, п. 35 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України встановлено, що період із 01.02.2015 року до 01.07.2015 року є перехідним періодом, протягом якого реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється без обмеження сумою податку, обчисленою за формулою, визначеною п. 200-1.3 ст. 200-1 цього Кодексу.
Відповідно до п. 2 Порядку №569, рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка у сумі, необхідній для досягнення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок.
За змістом приписів п. 200-1.3 ст. 200-1 ПК України (у редакції до 29.07.2015 року) платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (SНакл), обчислену за такою формулою:
SНакл = SНаклОтр + SМитн + SПопРах - SНаклВид - SВідшкод - SПеревищ, де:
SНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;
SМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України;
SПопРах - загальна сума поповнення рахунку в системі електронного адміністрування податку з поточного рахунку платника;
SНаклВид - загальна сума податку за виданими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;
SВідшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань, проведених за результатами перевірок;
SПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Водночас, 29.07.2015 року набрав чинності Закон України від 16.07.2015 року №643-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість», відповідно до якого, всі складові формули, визначені приписами п. 200-1.3 ст. 200-1 ПК України, на третій робочий день після набрання чинності цим Законом дорівнюють нулю, крім значень її складових НаклОтр, SНаклВид та SМитн, що були сформовані починаючи із 01.07.2015 року (п. 34 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України). Під час обрахунку показників SНаклОтр та SНаклВид також використовуються розрахунки коригування, складені починаючи із 01.07.2015 року та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, до податкових накладних, складених до 01.07.2015 року, що підлягали наданню покупцям - платникам податку. Для обрахунку показників SНаклОтр, SНаклВид та SМитн використовуються документи (податкові накладні, розрахунки коригування, митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації), складені починаючи із 01.07.2015 року. Під час обрахунку суми SНакл також використовуються показники, визначені п. 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу (абз. 9, 10 п. 200-1.3 ПК України).
Згідно з п. 34 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від'ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене п. 200-1.3 ст. 200-1 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових SНаклОтр, SНаклВид та SМитн, що були сформовані починаючи із 01.07.2015 року. Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом:
4) до 31.07.2015 року для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених ст. 200 цього Кодексу, на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до ст. 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року).
Суми такого від'ємного значення можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку.
Згідно п. 9-2 Порядку №569, після закінчення перехідного періоду, зазначеного у п. 1 цього Порядку:
1) ДФС автоматично збільшує розмір суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, визначеної відповідно до п. 9 цього Порядку, на суму середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців/ чотири квартали, та на запит платника податку інформує його про суму збільшення шляхом надсилання електронного повідомлення. Сума такого збільшення щокварталу підлягає автоматичному перерахунку ДФС шляхом віднімання суми попереднього збільшення та додавання суми збільшення згідно з поточним перерахунком з урахуванням середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців/чотири квартали, станом на дату перерахунку. На запит платника податку ДФС інформує його про результати такого перерахунку шляхом надсилання електронного повідомлення;
2) сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, визначена відповідно до п. 9 цього Порядку, автоматично збільшується на суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з податку. На суму такого збільшення: зменшується сума, задекларована до сплати до бюджету в звітному (податковому) періоді, або збільшується сума від'ємного значення, задекларована в звітному (податковому) періоді; помилково та/або надміру сплачені грошові зобов'язання з податку вважаються погашеними.
За змістом приписів п. 10 Порядку №569, ДФС: 1) обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі; 2) оприлюднює на офіційному веб-сайті алгоритми обрахунку показників формули обчислення зазначеної суми та джерела їх формування.
Так, 30.07.2015 року ДФС повідомила план заходів ДФС для забезпечення реалізації норм Закону України №643-VІІІ з удосконалення системи електронного адміністрування ПДВ, в розділі ІІІ якого передбачено обнуління показників та перерахунок суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН), для зареєстрованих платників податку, зокрема:
- з 00 годин 00 хвилин 03.08.2015 року (на початок третього робочого дня після дня набрання чинності Законом №643-VІІІ) ДФС буде проведено обнуління суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН («СУМА»Накл), сформовану відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 та п. 34 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, та значення усіх її складових, визначених ПК України, крім показників «СУМА»НаклОтр, «СУМА»Митн та «СУМА»НаклВид, що були сформовані, починаючи із 01.07.2015 року;
- протягом 03.08.2015 року (третього робочого дня після дня набрання чинності Законом №643-VІІІ) сума «СУМА»Накл зареєстрованим платникам податку збільшиться на:
- суму середньомісячного розміру сум ПДВ, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених або розстрочених за останні 12 звітних місяців/4 квартали («СУМА»овердрафт);
- суму помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з ПДВ станом на 01.07.2015 року («СУМА»Перепл);
- суму від'ємного значення податку, непогашеного станом на 01.07.2015 року та задекларованого платником у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року;
- суму залишків коштів на електронних рахунках платників у системі електронного адміністрування ПДВ станом на початок робочого дня 03.08.2015 року за вирахуванням сум, заявлених платником у складі податкової звітності з податку за звітний (податковий) період за червень 2015 року до перерахування з електронного рахунку до бюджету в рахунок сплати податкових зобов'язань з податку та/або на поточний рахунок платника відповідно до п. 200-1.6 ст. 200-1 цього Кодексу, також така сума зменшується на суму податкових зобов'язань, задекларованих платником за звітний (податковий) період за червень 2015 року/II квартал 2015 року;
- на кінець третього робочого дня після дня набрання чинності Законом №643-VІІІ сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН («СУМА»Накл), буде обрахована на підставі оновлених значень усіх її складових та інших показників, які згідно з вимогами п. 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною п. 200-1.3 ст. 200-1 ПК України.
При цьому, планом заходів окремо зазначено, що у зв'язку із переведенням роботи системи електронного адміністрування ПДВ в штатний режим:
- починаючи із 04.08.2015 року реєстрація в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування, складених до 01.07.2015 року, здійснюватиметься без обмеження сумою «СУМА»Накл.;
- до 20.08.2015 року платникам податку, що застосовують звітний податковий період квартал, сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН («СУМА»Накл), буде збільшена на суму від'ємного значення, непогашеного станом на 01.07.2015 року та задекларованого у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за ІІ квартал 2015 року.
Водночас, як вже зазначено вище та підтверджується матеріалами справи, позивачем подано контролюючому органу податкові декларації з податку на додану вартість за лютий-червень 2015 року, яка була прийнята податковим органом, що підтверджується відповідними квитанціями.
Разом з цим, як з'ясовано у ході судового розгляду справи, зазначена вище податкова звітність контролюючим органом враховані не були, тобто суми, які визначені позивачем, в реєстрі не відображені.
Станом на час розгляду та вирішення справи по суті доказів зворотного відповідачами не надано, а судом не встановлено.
Суд звертає увагу, що за змістом пп. 4 п. 34 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, визначальним фактором для автоматичного збільшення реєстраційної суми у системі електронного адміністрування ПДВ на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, є зазначення такої суми саме в податковій звітності з ПДВ платника податку.
У свою чергу, до податкової звітності з ПДВ, згідно п. 8 розділу 1 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 23.09.2014 року №966 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015 року №13), належать: податкова декларація з податку на додану вартість з додатками; уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками; розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.
Таким чином, суд дійшов висновку, що податкова декларація з податку на додану вартість, що подані позивачем до контролюючого органу є формами податкової звітності з ПДВ, а отже, сформовані у них показники (зокрема у рядках 24 та 16.3) мали бути враховані при автоматичному збільшенні суми, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, на величину від'ємного значення.
Не забезпечивши своєчасне відображення у системі електронного адміністрування ПДВ заявлених позивачем відомостей, контролюючий орган, на переконання суду, порушив ст. 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», а саме право на мирне володіння своїм майном, що також є невід'ємним правом на повагу до своєї власності.
Так, відповідно до ст. 1 Протоколу 1, кожна юридична особа має право на мирне володіння своїм майном. Конвенція, залишаючи за державною владою велику свободу відносно рішень в сфері економічної та соціальної політики, підтверджує, що таке вручання в гарантовані права не буде повільним.
Мирне володіння означає, що порушення принципу, встановленого у першому реченні, може мати місце і за відсутності прямого або фізичного втручання у право власності. Так, наприклад, порушення може мати форму позбавлення можливості використати власність, ненадання дозволів, або інших форм перешкоджання реалізації права власності, що є наслідком застосування законодавства або заходів органів державної влади (рішення Європейського суду у справі Wiggins v. UnatedKingdomAppl. 7456/76 (1976).
Суд констатує, що тимчасове затримання відображення показників фінансової звітності у відповідній системі фактично завдало негативного впливу на господарську діяльність позивача, зупинення виконання зобов'язань по укладеним контрактам та виконання останніх, оскільки по першій події унеможливлюється реєстрація податкових накладних. Маючи по факту значну суму переплати по податкових зобов'язаннях, позивач не має можливості вилучати з обігу грошові кошти.
Судом не була встановлена розумна співрозмірність між використаними засобами та тією метою, на яку була направлена міра, що обмежила позивача у реалізації права власності на своє майно, примусила змінити напрямок її використання задля забезпечення сталої господарської діяльності.
На думку суду, суб'єктом владних повноважень також порушено принцип захисту обґрунтованих сподівань (reasonableexpectations), який тісно пов'язаний із принципом юридичної визначеності (legalcertainty) і є невід'ємним елементом принципу правової держави та верховенства права. Як зазначено у справі BlackLtd.v. Papierwerke AG, (1975) AC 591 at 638, сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.
Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.
Як зазначив Європейський суд у справі YvonnevanDuyn v. Home Office принцип правової визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатись на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться в законодавчому акті, якій загалом не має автоматичної прямої дії.
Така дія названого принципу пов'язана із іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатись на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності.
Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення заявленої позивачем вимоги шляхом зобов'язання ДФС, як органу, який, відповідно до Порядку №569, здійснює управління на централізованому рівні системою електронного адміністрування ПДВ, збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення.
Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Беручи до уваги положення статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає присудженню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача всі здійсненні ним судові витрати.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «МУЛЬТІПЛЕКС ХОЛДИНГ» задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України, що полягає у незабезпеченні автоматичного збільшення значення суми податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму від'ємного значення податку за лютий-червень 2015 року у розмірі 8 524 376,00 грн.
Зобов'язати Державну фіскальну службу України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму податку, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму від'ємного значення податку за лютий-червень 2015 року у розмірі 8 524 376,00 грн.
Присудити на користь Приватного акціонерного підприємства «МУЛЬТІПЛЕКС ХОЛДИНГ» (код ЄДРПОУ 32850366) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 756,00 грн. (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість гривень 00 копійок) за рахунок асигнувань Державної фіскальної служби України
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Головуючий суддя Смолій І.В.
Судді Григорович П.О.
Шрамко Ю.Т.