Справа № 815/5914/17
14 грудня 2017 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Стефанова С.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Одеській області про стягнення суми грошового забезпечення, -
ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Одеській області (надалі по тексту - відповідач), в якому просив суд стягнути з Головного управління МВС України в Одеській області в особі ліквідаційної комісії (код ЄДРПОУ 08592268) на його користь суму грошового забезпечення, яке повинне було нараховане та виплачено йому за період служби в ОВС України з 01.01.2008 року по 26.08.2015 року у розмірі 25 315 грн. з урахуванням індексації та відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів.
В обґрунтування позовних вимог позивач в цілому зазначив, що в період з 20.08.1995 року по 26.08.2015 року він проходив службу в органах внутрішніх справ України. 26.08.2015 року наказом ГУМВС України в Одеській області № 608 о/с позивача на підставі підпункту «б» пункту 64 розділу VII Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого 29.07.1991 року постановою Кабінету Міністрів Української РСР №114, звільнено з органів внутрішніх справ України. Верховною Радою України (ВВР) прийнятий Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2012-ХІІ від 20.12.1991 року. Пунктом 1 статті 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що дія цього Закону поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - правоохоронних органів) Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов'язок за межами України, та членів їх сімей. Пунктом 2 ст. 9 зазначеного Закону встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», наказу Міністерства внутрішніх справ України від 31.12.2007 року № 499 «Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ» грошове забезпечення військовослужбовця складається : з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Підпунктом 3 пункту 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 273 від 17.07.2014 року визначено надавати військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для оздоровлення у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення. Згідно з підпунктом 2.16.3 пункту 2.16 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31.12.2007 року № 499, допомога для оздоровлення особам рядового і начальницького складу надається в разі вибуття в чергову відпустку у розмірі грошового забезпечення, яке особа отримувала на день виплати. Позивач зазначає, що отримані від відповідача довідки про нараховане та виплачене грошове забезпечення за період з 01.01.2008 року по 26.08.2015 року свідчать про те, що сума грошового забезпечення, яке повинне було нараховане та виплачено йому за період служби в ОВС України з 01.01.2008 року по 26.08.2015 року складає 25 315 грн., у зв'язку з чим позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача на його користь зазначену суму з урахуванням індексації та відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів.
Від представника відповідача надійшли письмові заперечення на позов, які в цілому обґрунтовані тим, що позивач перебував на посаді оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу роботи з персоналом та внутрішніх розслідувань управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУМВС України в області. Відповідно до Положення про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ ОСОБА_1 звільнено з органів МВС України у запас Збройних Сил України за п. 64 «б» (через хворобу) на підставі наказу ГУМВС України в Одеській області від 26.08.2015 року № 608 о/с. За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі. Згідно наказу МВС України від 31.12.2007 року № 499 підставою для виплати грошового забезпечення є наказ начальника органів внутрішні справ про призначення на посаду та встановлення розміру окладів, надбавок, доплат. Пунктом 2.16 регламентовано право на отримання матеріальної допомоги. Так, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ надається матеріальна допомога у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує місячного грошового забезпечення на день виплати, та один раз на рік - допомога на оздоровлення в розмірі, що не перевищує місячного грошового забезпечення. Тобто, зазначеною нормою визначено верхній кордон розміру грошової допомоги, але нижній не визначено - на розсуд керівництва та у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання. Тому відповідач зазначає, що не можна погодитись з висновком позивача по справі про те, що допомога на оздоровлення повинна дорівнювати повному розміру місячного грошового забезпечення.
У судове засіданні з'явився позивач, заявив клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
На підставі положень ч.6 ст.128 КАС України, суд ухвалив рішення про розгляд справи у письмовому провадженні.
Вивчивши матеріали справи, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, судом встановлені наступні факти та обставини.
Позивач проходив службу в органах внутрішніх справ України, що згідно положень п.15 ч.1 ст.3 КАС України відноситься до поняття публічної служби, спори з відповідачем - Ліквідаційною комісією ГУ МВС України в Одеській області щодо її проходження, у тому числі й спори щодо прийняття, звільнення з неї, отримання відповідних компенсацій, пов'язаних з її проходженням згідно п.2 ч.2 ст.17 КАС України віднесені до компетенції адміністративних судів та повинні розглядатись за правилами адміністративного судочинства.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 у період з 20.08.1995 року по 26.08.2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ України, на момент звільнення перебував на посаді оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу роботи з персоналом та внутрішніх розслідувань управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУМВС України в області.
Відповідно до Положення про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ ОСОБА_1 звільнено з органів МВС України у запас Збройних Сил України за п. 64 «б» (через хворобу) на підставі наказу ГУМВС України в Одеській області від 26.08.2015 року № 608 о/с.
Верховною Радою України прийнятий Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2012-ХІІ від 20.12.1991 року, який відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Пунктом 1 статті 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що дія цього Закону поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - правоохоронних органів) Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов'язок за межами України, та членів їх сімей.
Пунктом 2 ст. 9 зазначеного Закону встановлено, що до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», наказу Міністерства внутрішніх справ України від 31.12.2007 року № 499 «Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ» грошове забезпечення військовослужбовця складається: з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Підпунктом 3 пункту 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 273 від 17.07.2014 року визначено надавати військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для оздоровлення у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
Згідно з підпунктом 2.16.3 пункту 2.16 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31.12.2007 року № 499, допомога для оздоровлення особам рядового і начальницького складу надається в разі вибуття в чергову відпустку у розмірі грошового забезпечення, яке особа отримувала на день виплати.
Згідно довідок відповідача про нараховане та виплачене позивачу грошове забезпечення за період з 01.01.2008 року по 26.08.2015 року, встановлено наступне.
У жовтні 2008 року позивачу нараховано та сплачено одноразову грошову допомогу на оздоровлення у розмірі 2716,88 грн. (посадовий оклад - 900 грн., оклад за військове (спеціальне звання) - 120 грн., надбавка за звання майстра спорту України міжнародного класу у розмірі 15%, що складає - 135 грн., надбавка за вислугу років у розмірі 25%, що складає - 255 грн., надбавку за виконання особливо важливих завдань у розмірі 50%, що складає - 637,50 грн., надбавку за боротьбу з організованою злочинністю у розмірі 50%, що складає - 450 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень у розмірі 10%, що складає - 90 грн., місячне преміювання - 109,13 грн.), яка сплачується підчас щорічної відпустки.
Згідно довідки про грошове забезпечення за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року, попереднє місячне грошове забезпечення позивача (вересень 2008 року) складало 3866,63 грн. Тобто відповідач, не включив в розрахунок одноразової грошової допомоги на оздоровлення, як цього вимагають норми вищевикладеного законодавства надбавку за науковий ступень кандидата наук у розмірі 15%, що складає - 135 грн. та разову винагороду що складала 1575 грн.
Тобто сума недоплачених коштів відповідачем за одноразову грошову допомогу на оздоровлення за 2008 рік, що є грошовим забезпеченням працівників ОВС України склала - 1710 грн.
У липні 2009 року позивачу було нарахована та сплачена одноразова грошова допомога на оздоровлення у розмірі 1281,25 грн. (посадовий оклад - 900 грн., оклад за військове (спеціальне) звання - 125 грн., надбавка за вислугу років - 256, 25 грн.).
Згідно довідки про грошеве забезпечення за період 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, попереднє місячне грошове забезпечення позивача (червень 2009) складало 2758,24 грн. Тобто відповідач, не включив в розрахунок одноразової грошової допомоги на оздоровлення, як цього вимагають норми вищевказаного законодавства надбавку за виконання особливо важливих завдань - у розмірі 50 %, що складало суму 637,50 грн., надбавку за боротьбу з організованою злочинністю у розмірі 50%, що складало суму 450 грн., надбавку за звання майстра спорту України міжнародного класу у розмірі 15%, що складало суму - 135 грн., надбавку за науковий ступень кандидата наук у розмірі 15%, що складало суму - 135 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень у розмірі 10%, що складало суму - 90 грн., місячне преміювання - у розмірі 5%, що складало суму - 123,09 грн., індексацію заробітної плати у розмірі 173,27 грн.
Тобто сума недоплачених коштів відповідачем за одноразову грошову допомогу на оздоровлення за 2009 рік, що є грошовим забезпеченням працівників ОВС України, склала - 1743,86 грн.
У квітні 2010 року позивачу нараховано та сплачено одноразову грошову допомогу на оздоровлення у розмірі 1281,25 грн. (посадовий оклад - 900 грн., оклад за військове (спеціальне) звання - 125 грн., надбавка за вислугу років - 256, 25 грн.).
Згідно довідки про грошове забезпечення за період з 01.012010 року по 31.12.2010 року, попереднє місячне грошове забезпечення позивача (червень 2010 року) складало 2758,24 грн. Тобто відповідач, не включив в розрахунок одноразової грошової допомоги на оздоровлення як цього вимагають норми вищевикладеного законодавства надбавку за виконання особливо важливих завдань - у розмірі 50 %, що складало суму 640,63 грн., надбавку за боротьбу з організованою злочинністю у розмірі 50%, що складало суму 450 грн., надбавка за звання майстра спорту України міжнародного класу у розмірі 15%, що складало суму - 135 грн., надбавку за науковий ступень кандидата наук у розмірі 15% що складало суму - 135 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень у розмірі 10%, що складає - 90 грн., місячне преміювання - у розмірі 30%, що складало суму - 738,56 грн., індексацію заробітної плати у розмірі 267,10 грн.
Тобто сума недоплачених коштів відповідачем за одноразову грошову допомогу на оздоровлення за 2010 рік, що є грошовим забезпеченням працівників ОВС України, склала - 2456,29 грн.
В лютому 2011 року позивачу нараховано та сплачено одноразову грошову допомогу на оздоровлення у розмірі 1322,50 грн. (посадовий оклад - 900 грн., оклад за військове (спеціальне) звання - 125 грн., надбавка за вислугу років - 307,50 грн.).
Згідно довідки про грошове забезпечення за період 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, попереднє грошове забезпечення позивача (жовтень 2011 року) складало 4897,50 грн. При нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги на оздоровлення відповідач, в порушення норм діючого законодавства не включив в розрахунок надбавку за виконання особливо важливих завдань - у розмірі 50 %, що складало суму 666,25 грн., надбавку за боротьбу з організованою злочинністю у розмірі 50%, що складало суму 450 грн., надбавка за звання майстра спорту України міжнародного класу у розмірі 15%, що складало суму - 135 грн., надбавку за науковий ступень кандидата наук у розмірі 15% що складало суму - 135 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень у розмірі 10%, що складає - 90 грн., місячне преміювання - у розмірі 100%, що складало суму - 2448,75 грн.
Тобто сума недоплачених коштів відповідачем за одноразову грошову допомогу на оздоровлення за 2011 рік, що є грошовим забезпеченням працівників ОВС України, склала - 3925 грн.
У вересні 2012 року позивачу нараховано та сплачено одноразову грошову допомогу на оздоровлення у розмірі 1322,50 грн. (посадовий оклад - 900 грн., оклад за військове (спеціальне) звання - 125 грн., надбавка за вислугу років - 307,50 грн.).
Згідно довідки про грошове забезпечення за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року, попереднє місячне грошове забезпечення позивача (серпень 2012 року) складало 5167,50 грн. При нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги на оздоровлення відповідач, в порушення норм діючого законодавства не включив в розрахунок надбавку за виконання особливо важливих завдань - у розмірі 50 %, що складало суму 666,25 грн., надбавку за боротьбу з організованою злочинністю у розмірі 50%, що складало суму 450 грн., надбавка за звання майстра спорту України міжнародного класу у розмірі 15%, що складало суму - 135 грн., надбавку за науковий ступень кандидата наук у розмірі 15% що складало суму - 135 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень у розмірі 15%, що складає - 135 грн., місячне преміювання - у розмірі 100%, що складало суму - 2583,75 грн.
Тобто сума недоплачених коштів відповідачем за одноразову грошову допомогу на оздоровлення за 2012 рік, що є грошовим забезпеченням працівників ОВС України, склала - 4105 грн.
У червні 2013 року позивачу нарахована та сплачена одноразова грошова допомога на оздоровлення у розмірі 1397,50 грн. (посадовий оклад - 962,90 грн., оклад за військове (спеціальне) звання - 130 грн., надбавка за вислугу років - 327, 88 грн.).
Згідно довідки про грошове забезпечення за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року, попереднє місячне грошове забезпечення позивача (травень місяць) складало 5167,50 грн. При нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги на оздоровлення відповідач, в порушення норм діючого законодавства не включив в розрахунок надбавку за виконання особливо важливих завдань - у розмірі 50 %, що складало суму 666,25 грн., надбавку за боротьбу з організованою злочинністю у розмірі 50%, що складало суму 450 грн., надбавка за звання майстра спорту України міжнародного класу у розмірі 15%, що складало суму - 135 грн., надбавку за науковий ступень кандидата наук у розмірі 15% що складало суму - 135 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень у розмірі 15%, що складає - 135 грн., місячне преміювання - у розмірі 100%, що складало суму - 2583,75 грн. Тобто сума недоплачених коштів відповідачем за одноразову грошову допомогу на оздоровлення за 2013 рік, що є грошовим забезпеченням працівників ОВС України, склала - 4105 грн.
У травні 2014 року позивачу мені нарахована та сплачена одноразова грошова допомога на оздоровлення у розмірі 1404,00 грн. (посадовий оклад - 950 грн., оклад за військове (спеціальне) звання - 130 грн., надбавка за вислугу років - 324 грн.).
Згідно довідки про грошове забезпечення за період 01.01.2014 року по 31.12.2014 року, попереднє місячне грошове забезпечення позивача (квітень місяць) складало 5162 грн. При нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги на оздоровлення відповідач, в порушення норм діючого законодавства не включив в розрахунок надбавку за виконання особливо важливих завдань - у розмірі 50 %, що складало суму - 702 грн., надбавку за боротьбу з організованою злочинністю у розмірі 50%, що складало суму - 475 грн., надбавку за звання майстра спорту України міжнародного класу у розмірі 15%, що складало суму - 142,50 грн., надбавку за науковий ступень кандидата наук у розмірі 15% що складало суму - 142,50 грн., надбавку за службу в умовах режимних обмежень у розмірі 15%, що складало суму - 142,50 грн. гривен, місячне преміювання - у розмірі 100%, що складало суму - 2581 грн. Тобто сума недоплачених коштів відповідачем за одноразову грошову допомогу на оздоровлення за 2014 рік, що є грошовим забезпеченням працівників ОВС України, склала - 4185,50 грн.
У березні 2015 року позивачу нарахована та сплачена одноразова грошова допомога на оздоровлення у розмірі 1599,00 грн. (посадовий оклад - 1100 грн., оклад за військове (спеціальне) звання - 130 грн., надбавка за вислугу років - 369 грн.).
Згідно довідки про грошове забезпечення за період 01.01.2015 року по 31.12.2015 року, попереднє місячне грошове забезпечення позивача (лютий місяць) складало 6764,25 грн. При нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги на оздоровлення відповідач, в порушення норм діючого законодавства не включив в розрахунок надбавку за виконання особливо важливих завдань - у розмірі 50 %, що складало суму - 799,50 грн., надбавку за звання майстра спорту України міжнародного класу у розмірі 15%, що складало суму -165 грн., надбавку за науковий ступень кандидата наук у розмірі 15% що складало суму - 165 грн., надбавку за службу в умовах режимних обмежень у розмірі 15%, що складало суму - 165 грн., місячне преміювання -у розмірі 161,49%, що складало суму - 4139,85 грн.
Тобто сума недоплачених коштів відповідачем за одноразову грошову допомогу на оздоровлення за 2015 рік, що є грошовим забезпеченням працівників ОВС України, склала - 5434,35 грн.
З наявної в матеріалах справи довідки про грошове забезпечення за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року та за період 01.01.2014 року по 31.12.2014 року вбачається, що відповідач, безпідставно, в порушення норм діючого законодавства не нараховував та не сплачував позивачу надбавку за службу в умовах режимних обмежень у розмірі 15% від посадового окладу. Так, згідно довідки про грошове забезпечення за період 01.01.2013 року по 31.12.2013 року та з 01.01.2014 року по 01.08.2014 року, посадовий оклад позивача складав 950 грн., тобто 15 % від посадового окладу складає суму у розмірі 135 грн. Судом встановлено, що відповідач не сплачував вищевказану надбавку починаючи з липня 2013 року та по серпень 2014 включно. Таким чином у відповідача виникла заборгованість по розрахунку за не нараховану та не виплачену надбавку за службу в умовах режимних обмежень у розмірі 15%, що є грошовим забезпеченням працівників ОВС України, у розмірі 1755 грн.
Верховний Суд України в постанові від 10 березня 2015 року (справа № 21 -70а15) зазначив, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, а тому така позиція згідно зі ст. 244-2 КАС України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 04.03.2016 року по справі № 815/5784/15, залишеною без змін, ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.08.2016 року зобов'язано ліквідаційну комісію Головного Управління МВС України в Одеській області нарахувати та включити до грошового атестату ОСОБА_1 надбавки за звання Майстра спорту України міжнародного класу у розмірі 15% та за наукову ступінь кандидата філософських наук у розмірі 15% та стягнуто з Головного Управління МВС України в Одеській області (код ЄДРПОУ 08592268) на користь ОСОБА_1 надбавки за звання Майстра спорту України міжнародного класу та за наукову ступінь кандидата філософських наук в сумі 23852,90 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конституції України органи виконавчої влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України, визначається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції України є нормами прямої дії.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний судовий захист закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права 1966 року (стаття 2) та в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 троку (стаття 13), відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставами для вчинення спірних дій та прийняття рішень покладено на відповідача.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідач не довів суду належними доказами правомірність вчинених ним дій при обчисленні та нарахуванні позивачу грошового забезпечення за період служби в ОВС України з 01.01.2008 року по 26.08.2015 року.
У відповідності із ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Згідно ст. 86 цього Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на вищевикладене, на підставі ст. 10 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 11 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними доказів, з'ясувавши обставини у справі; перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку всім наданим сторонами на час розгляду справи доказам; суд дійшов висновку, що позивач довів ті обставини, на які посилався в обґрунтування позовних вимог, та вони підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Одеській області про стягнення суми грошового забезпечення - задовольнити.
Стягнути з Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Одеській області (код ЄДРПОУ 08592268) на користь ОСОБА_1 суму грошового забезпечення, яке повинне було бути нараховане та виплачено йому за період служби в органах внутрішніх справ з 01.01.2008 року по 26.08.2015 року у розмірі 25 315 грн. з урахуванням індексу інфляції та відрахуванням установлених законом податків, зборів та інших обов'язкових платежів.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. Якщо апеляційну скаргу не буде подано в строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя С.О. Cтефанов