12 грудня 2017 р. Справа № 818/1718/17
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Воловика С.В.,
за участю секретаря судового засідання - Терехової О.Ю.,
позивача - ОСОБА_1,
представника третьої особи - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Суми адміністративну справу № 818/1718/17
за позовом ОСОБА_1
до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
треті особи: Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Сумської області, ОСОБА_3,
про скасування рішення та закриття провадження у дисциплінарній справі,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1.) звернувся з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі - відповідач, ВКДКА), треті особи: Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Сумської області (далі - КДКА Сумської області), ОСОБА_3, в якому просить суд:
- скасувати рішення ВКДКА від 30 вересня 2017 року про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на зайняття адвокатської діяльності строком на три місяці;
- провадження у дисциплінарній справі щодо адвоката ОСОБА_1 закрити.
Позовні вимоги ОСОБА_4 обґрунтовує тим, що притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього певного виду стягнення можливе лише в разі доведення факту вчинення адвокатом дій, які містять склад дисциплінарного проступку.
На переконання позивача, оскільки матеріали дисциплінарної справи не містять конкретних беззаперечних, належних та допустимих доказів вчинення адвокатом ОСОБА_4 одноразового грубого порушення Правил адвокатської етики, зокрема ст. 20, підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності відсутні.
За наведених обставин, ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Вища кваліфікаційно-дисциплінарної комісія адвокатури з адміністративним позовом не погодилась, в запереченні на позов (а.с. 68-71) зазначила, що під час розгляду матеріалів дисциплінарної справи відносно ОСОБА_4 було встановлено, що останній, після отримання свідоцтва на право зайняття адвокатської діяльності і прийняття присяги адвоката, не відмовився від раніше виданої ОСОБА_3 довіреності, в зв'язку з чим прийняв доручення, передбачене довіреністю, незалежно від того, чи виконував він будь-які дії на виконання цього доручення.
На підставі копії ухвали Ковпаківського районного суду м. Суми від 18.10.2016 у справі № 592/7116/16-ц, пояснень позивача, пояснень ОСОБА_5, наданих під час розгляду дисциплінарної справи КДКА Сумської області, відповідач дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 прийняв доручення ОСОБА_5 на представництво у справі, в якій його інтереси суперечать інтересам ОСОБА_3 та її неповнолітніх дітей.
Відповідач вважає, що вказані обставини, свідчать про порушення позивачем ст. 20 Правил адвокатської етики, що є дисциплінарним проступком, за вчинення якого є всі підстави застосувати стягнення у вигляді зупинення права на зайняття адвокатської діяльності.
Представник ВКДКА, належним чином повідомленої про час та місце розгляду справи, в судове засіданні не прибув, надав суду клопотання (а.с. 87) про розгляд справи без його участі.
Представник Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Сумської області, належним чином повідомленої про час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, надав суду клопотання про розгляд справи без його участі (а.с. 30).
Представник ОСОБА_3 проти позову заперечував, в судовому засіданні зазначив, що наявні в матеріалах дисциплінарної справи документи в повній мірі підтверджують наявність конфлікту інтересів, що є порушенням ст. 20 Правил адвокатської етики та грубим дисциплінарним проступком. В зв'язку з цим, представник третьої особи вважає оскаржуване рішення обґрунтованим та правомірним.
Заслухавши позивача та повноважного представника третьої особи, дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_3 07 лютого 2017 року до дисциплінарної палати КДКА Сумської області була подана скарга стосовно адвоката ОСОБА_1 (а.с. 33) про притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності за порушення Правил адвокатської етики щодо конфіденційності, добросовісності, відповідальності і конфлікту інтересів при прийнятті доручення іншої особи, інтереси якої протирічать інтересам скаржниці. До скарги третьою особою були додані копія довіреності від 15.07.2011, копія позовної заяви ОСОБА_5, копія Ухвали Ковпаківського районного суду м. Суми від 18.10.2016 по справі № 592/7116/16-ц та копія заперечення проти позову (а.с. 34-38).
Адвокатом ОСОБА_1 21 лютого 2017 року КДКА Сумської області подано письмове пояснення щодо питань, порушених ОСОБА_3 у скарзі, до якого були додані витяг з реєстраційної справи № 205893159101 державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Сумського міського управління юстиції, витяг з державного реєстру речових прав № 12293054 від 06.11.2013, копії квитанцій про сплату ОСОБА_6 коштів в інтересах скаржника та копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 370 від 06.04.2012 (а.с. 38-44).
Після перевірки відомостей, викладених у скарзі ОСОБА_3 та поясненнях ОСОБА_1, Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Сумської області 23 лютого 2017 року прийнято рішення про порушення дисциплінарної справи стосовно позивача (а.с. 45-49).
За результатами розгляду скарги третьої особи, КДКА Сумської області 30 березня 2017 року прийнято рішення про закриття дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності (а.с. 58-62).
Не погоджуючись з указаним рішенням, ОСОБА_3 подала на нього скаргу до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Заслухавши доповідача по скарзі та перевіривши матеріали дисциплінарної справи, відповідач 30 серпня 2017 року прийняв Рішення № VIII-008/2017 про часткове задоволення скарги третьої особи, скасування рішення КДКА Сумської області від 30.03.2017 та застосування до адвоката ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на три місяці (а.с. 8-10).
Як вбачається зі змісту згаданого рішення відповідача та заперечень на адміністративний позов (а.с. 68-72), підставою для часткового задоволення скарги ОСОБА_3, скасування рішення КДКА Сумської області від 30.03.2017 та притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, відповідач визначив те, що матеріали дисциплінарної справи свідчать про порушення позивачем статті 20 Правил адвокатської етики.
Так, на переконання ВКДКА, вказане порушення полягає в тому, що після отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю і прийняття присяги адвоката, ОСОБА_1 не відмовився від виданої 15.07.2011 скаржницею довіреності, що свідчить про прийняття ним доручення передбаченого цією довіреністю, незалежно від того, чи виконував позивач будь-які дії на виконання доручення. В той же час, ОСОБА_1 був допущений як представник ОСОБА_5 у справі № 592/7116/16-ц за позовом останнього до ОСОБА_3 та її неповнолітніх дітей, і приймав участь у розгляді цієї справи. Тобто, фактично позивачем було прийняте доручення ОСОБА_5 інтереси якого об'єктивно суперечать інтересам ОСОБА_3
Отже, адвокат ОСОБА_1, маючи доручення від скаржниці на надання правової допомоги і представництво інтересів з питань, пов'язаних з реєстрацією права власності на нерухоме майно на ім'я ОСОБА_3 та її неповнолітніх дітей, прийняв доручення від іншої особи на представництво інтересів у цивільній справі, предметом якої є скасування реєстрації права власності скаржниці та її неповнолітніх дітей на ті ж об'єкти нерухомого майна.
За наведених обставин, ВКДКА вважає що матеріали дисциплінарної справи в повній мірі підтверджують вчинення адвокатом ОСОБА_1 одноразового грубого порушення Правил адвокатської етики, в зв'язку з чим, оскаржуване рішення є обґрунтованим та правомірним.
Проте, надаючи правову оцінку обставинам справи, суд не може погодитись з указаними доводами Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, з огляду на нижченаведене.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Так, на виконання п. 1 ч. 1 ст. 21 вказаного Закону, під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.
Згідно зі ст.ст. 33, 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката, зокрема, є порушення правил адвокатської етики.
Відповідно до ст. 35 Закону, за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень:
1) попередження;
2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року;
3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
Частиною 2 статті 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку; порушення адвокатом вимог щодо несумісності; систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.
Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини (стаття 41 Закону).
У відповідності до ст. 66 Правил адвокатської етики, за порушення цих правил можуть бути застосовані заходи дисциплінарної відповідальності в порядку, передбаченому чинним законодавством про адвокатуру та адвокатську діяльність, а також рішеннями З'їзду, актами Ради адвокатів України, Національної асоціації адвокатів України.
На виконання ст. 70 згаданих Правил при застосуванні дисциплінарних стягнень за порушення Правил адвокатської етики та/або Професійних етичних (деонтологічних) норм поведінки адвокатів іноземної держави (у випадках, передбачених цими Правилами), що діють в країнах, в яких такі адвокати мають право здійснювати адвокатську діяльність, дисциплінарні органи адвокатури України мають виходити із загальних засад юридичної відповідальності, зокрема, повинні застосовувати дисциплінарні стягнення лише за винні порушення.
Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному стягненню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
Адвокат не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов'язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності відносно адвоката.
Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь. Щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості.
Зі змісту вказаних норм, суд робить висновок, що такий вид дисциплінарного стягнення, як зупинення права на заняття діяльності адвоката, може бути застосований, зокрема, за систематичне або грубе одноразове порушення правил адвокатської етики. При цьому, здійснення адвокатом такого дисциплінарного проступку повинно бути доведене скаржником та підтверджене належними, допустимими, достовірними, достатніми доказами, які беззаперечно свідчать про вчинення адвокатом винного порушення.
В даному випадку, матеріалами справи підтверджено, що дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на три місяці було застосовано до позивача за одноразове грубе порушення ст. 20 Правил адвокатської етики.
Так, на виконання згаданої статті адвокат не має права прийняти доручення, якщо інтереси клієнта об'єктивно суперечать інтересам іншого клієнта, з яким адвокат пов'язаний договором про надання правової допомоги.
Адвокат не має права прийняти доручення також якщо конфлікт інтересів пов'язаний з тим, що адвокат отримав від іншого клієнта конфіденційну інформацію, що охоплюється предметом адвокатської таємниці або захищається законодавством в інший спосіб, яка має перспективу бути використаною при наданні правової допомоги новому клієнту.
На думку ВКДКА, наявні в дисциплінарній справі докази, а саме: копія довіреності від 15.07.2011, виданої ОСОБА_3 для представництва її інтересів у питаннях, пов'язаних з реєстрацією права власності на об'єкти нерухомого майна фізичним особам: ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_8, строком на три роки - до 15.07.2014 (а.с. 34); копія позовної заяви ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_10, Сумської міської ради про визнання частково недійсним свідоцтва про право власності та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно (а.с. 35-36); копія Ухвали Ковпаківського районного суду м. Суми від 18.10.2016 по справі № 592/7116/16-ц (а.с. 37), а також пояснення скаржниці та позивача, є достатніми доказами для беззаперечних висновків про вчинення адвокатом винного порушення ст. 20 Правил адвокатської етики.
Проте, на переконання суду, вказані докази не є достатніми для беззаперечного підтвердження наявності підстав застосування такого дисциплінарного стягнення, як зупинення права на заняття адвокатської діяльності, оскільки,
по-перше, довіреність на представництво інтересів ОСОБА_3 у питаннях реєстрації права власності на нерухоме майно була видана не адвокату ОСОБА_1, а чотирьом фізичним особам, в тому числі і ОСОБА_1 При цьому, за умовами доручення третьої особи, залежно від обставин, представники можуть виконувати надані їм повноваження як спільно, так і окремо (незалежно) один від одного. В останньому випадку, представником буде вважатись той із них, хто фактично виконує передбачене у довіреності.
Отже, зі змісту вказаної довіреності не можна встановити хто саме із чотирьох повірених і яким чином виконував доручення ОСОБА_3;
по-друге, за змістом витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та квитанцій про сплату коштів за реєстрацію прав на нерухоме майно (а.с. 42-43), заява про реєстрацію прав власності на нерухоме майно була подана та кошти за таку реєстрацію були сплачені ОСОБА_6, як представником ОСОБА_3 Тобто, указані документи не містять даних про виконання позивачем доручень третьої особи на підставі довіреності від 15.07.2011.
Будь-яких документів чи інших доказів, які б свідчили про фактичну участь ОСОБА_1 у виконанні доручення ОСОБА_3 щодо здійснення реєстрації права власності на нерухоме майно, в тому числі щодо отримання конфіденційної інформації, матеріали дисциплінарного провадження не містять. Не були надані такі докази і під час розгляду справи.
Варто зазначити, що ні скарга ОСОБА_3 (а.с. 33), ні її пояснення, надані під час розгляду дисциплінарної справи, не містять даних щодо конкретної конфіденційної інформації, яка стала відома позивачу та якою позивач скористався під час виконання доручення ОСОБА_5 по представництву його інтересів у справі за позовом до третьої особи. Також, третьою особою не було надано жодного доказу на підтвердження наявності або фактичного виконання договору про надання правової допомоги.
На переконання суду, сам факт прийняття доручення від ОСОБА_3 на представництво її інтересів у питаннях реєстрації права власності на нерухоме майно, без належних доказів фактичного виконання цього доручення, не може свідчити про отримання позивачем конфіденційної інформації та про виникнення конфлікту інтересів.
За наведених обставин, суд доходить висновку, що матеріали дисциплінарної справи адвоката ОСОБА_1 не містять беззаперечних доказів вчинення ним дисциплінарного проступку, а саме: систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики, зокрема пункту 20, в зв'язку з чим у ВКДКА відсутні були підстави для застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення правна на заняття адвокатської діяльності строком на три місяці.
Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення не відповідає ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв'язку з чим адміністративний позов ОСОБА_1 в частині скасування цього рішення підлягає задоволенню.
В той же час, суд не може погодитись з доводами позивача про обґрунтованість позовних вимог щодо закриття провадження у дисциплінарній справі, з наступних підстав.
Згідно ст. 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи.
На виконання ст. 161 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про:
1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення;
2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії;
3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій;
4) стягнення з відповідача коштів;
5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;
6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;
7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України;
8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.
Отже, прийняття рішення щодо закриття провадження у дисциплінарній справі стосовно адвоката не належить до компетенції адміністративного суду, а відтак суд не повноважний перебирати функції іншого органу. Діючим законодавством встановлена процедура прийняття таких рішень дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, і суд не може підміняти цю процедуру та орган, до компетенції якого віднесено прийняття відповідних рішень.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не може втручатися у дискрецію суб'єкта владних повноважень в межах такої перевірки.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині закриття провадження у дисциплінарній справі не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Керуючись ст.ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, треті особи: Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Сумської області, ОСОБА_3 про скасування рішення та закриття провадження у дисциплінарній справі - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № VIII-008/2017 від 30 серпня 2017 року про притягннення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 та застосовання дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на три місяці.
В задоволенні позовних вимог про закриття провадження у дисциплінарній справі щодо адвоката ОСОБА_4 - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя С.В. Воловик
повний текст постанови складений 14.12.2017