13 листопада 2017 року 10:25Справа № 808/2581/17 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Печерикіної А.О. та представників
позивача: Багмута Г.В.
відповідача: Хижняка В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Комунального підприємства «Підприємство комунальної власності» Енергодарської міської ради
до Головного управління ДФС у Запорізькій області
про визнання протиправним та скасування наказу,
30 серпня 2017 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Комунального підприємства «Підприємство комунальної власності» Енергодарської міської ради (далі - позивач) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ в.о. начальника відповідача Пужай-Череда А.М. від 15.08.2017 №2115 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21 серпня 2017 року до позивача надійшов лист відповідача, в якому знаходився наказ відповідача від 15.08.2017 №2115 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки» та повідомлення від 15.08.2017 №265/11210/10/08-01-14-02-08. Позивач вважає оскаржуваний наказ протиправним, оскільки він прийнятий всупереч вимогам п. 77.1 ст. 77 Податкового кодексу України у зв'язку із тим, що план-графік проведення планових перевірок не оприлюднений на офіційному веб-сайті Державної фіскальної служби України. Крім того, зазначає, що позивачу було відмовлено у наданні плану-графіку документальних планових перевірок на 2017 рік, який віднесений п. 77.1 ст. 77 Податкового кодексу України до публічної інформації.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, наведених у позові.
Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, наведених у письмових запереченнях, зокрема зазначивши, що відповідач під час прийняття оскаржуваного наказу діяв у відповідності до вимог законодавства. Твердження позивача про необхідність оприлюднення плану-графіку планових перевірок на офіційному веб-сайті ДФС України до 25.12.2016 суперечить вимогам чинного станом на цю дату законодавства, оскільки на той час п. 77.1 ст. 77 ПК України діяв у іншій редакції ніж та, яка набрала чинності з 01.01.2017. Відповідно норма п. 77.1 ст. 77 ПК України буде виконуватися відповідачем під час складання плану-графіку планових перевірок на 2018 рік, а протягом 2017 року такі плани-графіки складаються щоквартально у відповідності до вимог наказу Мінфіну України від 02.06.2015 №524 (в редакції наказу від 04.08.2016 №723), який є чинним на цей час. Просив відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.
27.06.2017 в.о. голови Державної фіскальної служби України М.В. Проданом було затверджено план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на ІІІ квартал 2017 року, який сформовано згідно вимог наказу Мінфіну України від 02.06.2015 №524 «Про затвердження Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків» (У РЕДАКЦІЇ НАКАЗУ Мінфіну України від 27.02.2017 №294).
Відповідно до зазначеного плану-графіку було заплановано проведення у ІІІ кварталі 2017 року документальної планової перевірки позивача за період з 01.01.2015 по 30.06.2017, місяць початку перевірки серпень 2017 року.
15.08.2017 на підставі вимог пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, п. 77.1, п. 77.4 ст. 77 ПК України та відповідно до затвердженого плану-графіку проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання на ІІІ квартал 2017 року відповідачем був виданий наказ про проведення документальної планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 30.06.2017, тривалість перевірки визначена в 20 робочих днів, починаючи з 30.08.2017.
Того ж дня відповідачем було складене повідомлення позивачу №265/11210/10/08-01-14-02-0 про проведення з 30.08.2017 документальної планової перевірки позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної фіскальної служби.
21.08.2017 копії зазначених наказу та повідомлення були одержані позивачем засобами поштового зв'язку.
Не погоджуючись із зазначеним вище наказом відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Перевіряючи правомірність оскаржуваного наказу відповідача, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).
Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Пунктом 75.1 ст. 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно із пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Не може бути предметом планової документальної перевірки питання дотримання платником податків принципу "витягнутої руки".
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Документальною невиїзною позаплановою електронною перевіркою за заявою платника податків (далі - електронна перевірка) вважається перевірка, що проводиться на підставі заяви, поданої платником податків з незначним ступенем ризику, визначеним відповідно до пункту 77.2 статті 77 цього Кодексу, до контролюючого органу, в якому він перебуває на податковому обліку. Заява подається за 10 календарних днів до очікуваного початку проведення електронної перевірки, але не раніше офіційного повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, про запровадження проведення такої перевірки для відповідних платників податків: які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності; суб'єктів господарювання мікро-, малого; середнього підприємництва; інших платників податків. Форма заяви, порядок її подання, прийняття рішення про проведення електронної перевірки встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
За приписами п. 77.4 ст. 77 ПК України про проведення документальної планової перевірки керівником контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.
Пунктом 77.7 статті 77 ПК України визначено, що строки проведення документальної планової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.
Згідно із п. 82.1 ст. 82 ПК України тривалість перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 10 робочих днів, інших платників податків - 20 робочих днів.
Позивачем заперечується право відповідача на проведення документальних планових виїзних перевірок позивача, оскільки до 25.12.2016 на офіційному веб-сайті ДФС України не було оприлюднено план-графік проведення планових перевірок на 2017 рік, тобто між сторонами виник спір щодо застосування норми абз. 2 п. 77.1 ст. 77 ПК України.
Приписами пп. 77.1 п. 77 ПК України в редакції, яка була чинною до 01.01.2017 визначалось, що документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.
Підпунктом 1) пункту 42 розділу І Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» № 1797-VIII від 21.12.2016 пункт 77.1 ст. 77 ПК України був доповнений абзацом другим такого змісту:
«План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки».
Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» № 1797-VIII від 21.12.2016, в частині внесення змін до п. 77.1 ст. 77 ПК України, набрав чинності з 01.01.2017.
Отже, саме з 01.01.2017 набрала чинності норма абз. 2 п. 77.1 ст. 77 ПК України.
Щодо можливості поширення цієї норми на правовідносини, які регламентувались по іншому в попередньому періоді, суд зазначає, що абзацами 1 та 2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.1999 № 1-рп/99 визначено, що в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).
За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Отже, норма абз. 2 п. 77.1 ст. 77 ПК України не може застосовуватися до набрання нею чинності.
Згідно із приписами ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відтак, до 01.01.2017 у органів державної влади був відсутній обов'язок оприлюднювати на офіційному веб-сайті органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, план-графік документальних планових перевірок на 2017 рік.
Абзацом 3 пункту 77.2 статті 77 ПК України визначено, що Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
На виконання даної норми ПК України наказом Міністерства фінансів України від 02.06.2015 №524 (із змінами внесеними наказами Мінфіну України № 723 від 04.08.2016 та № 294 від 27.02.2017), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.06.2015 за №751/27196, був затверджений Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків (далі - Порядок).
Пунктом 1 Порядку визначено, що цей Порядок розроблений з метою забезпечення єдиного підходу до формування щоквартального плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків (далі - план-графік).
Річний план-графік складається, починаючи з 2018 року. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки. Оновлення річного плану-графіка здійснюється у разі його коригування територіальними органами ДФС.
З наведеного судом встановлено, що чинним нормативно-правовим актом - Порядком, виданим органом державної влади - Міністерством фінансів України на підставі та у межах повноважень визначених законодавством України, встановлено, що річний план-графік складається, починаючи з 2018 року, а до цього складаються щоквартальні плани-графіки проведення документальних планових перевірок платників податків.
Відтак, твердження позивача про необхідність оприлюднення до 25.12.2016 на офіційному веб-сайті ДФС України плану-графіка проведення планових перевірок на 2017 рік не відповідає вимогам чинного законодавства.
Щодо посилання позивача на ненадання йому публічної інформації, а саме плану-графіка проведення документальних перевірок, суд зазначає, що матеріали справи не містять жодного звернення позивача до органів ДФС України щодо надання йому такої інформації.
В матеріалах справи наявні: запит Багмута Г.В. до ДФС України від 23.02.2017 на отримання публічної інформації із відповіддю ДФС України від 27.02.2017 №2795/Б/99-99-14-03-01-14 на цей запит (а.с. 17-19), запит ОСОБА_5 до ДФС України від 23.02.2017 на отримання публічної інформації із відповіддю ДФС України від 27.02.2017 №2796/І/99-99-14-03-01-14 на цей запит (а.с. 20, 22-23), відповідь відповідача від 03.03.2017 на запит на отримання публічної інформації від 22.02.2017 (а.с. 24-25), а також відповідь ДФС України від 10.05.2017 №6221/Б/99-99-03-01-03-14 на запит Багмута Г.В. від 28.04.2017 на отримання публічної інформації.
Разом з тим, інформація про проведення документальної планової виїзної перевірки позивача була надана йому завчасно під час отримання ним оскаржуваного наказу та повідомлення про проведення перевірки.
Таким чином посилання позивача в обґрунтування своїх вимог на ст. 57 Конституції України є безпідставним, оскільки спростовується обставинами справи.
Крім того, за приписами п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 №2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту у випадку, якщо інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону.
Пунктом 3 частини 1 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що службова інформація є інформацією з обмеженим доступом.
Наказом Державної фіскальної служби від 28.08.2014 №88 був затверджений Перелік відомостей, які містять службову інформацію в органах ДФС. Згідно із п. 1.1 цього переліку план-графік проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання протягом дії запланованих заходів є інформацією для службового користування.
Розділом V Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначене право запитувача публічної інформації на оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядника публічної інформації.
Суду не надано жодних доказів оскарження позивачем чи особами, чиї запити на отримання публічної інформації долучені до матеріалів справи, відмови розпорядника публічної інформації у наданні плану-графіку проведення документальних планових перевірок.
Оскільки предметом даного позову є оскаржуваний наказ про проведення документальної планової виїзної перевірки позивача, а не відмова у наданні публічної інформації, то, керуючись принципом диспозитивності та враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів звернення позивача за отриманням публічної інформації, суд не вбачає підстав для виходу за межі заявлених позовних вимог та не надає оцінку відмові органами ДФС України у наданні планів-графіків проведення документальних планових перевірок платників податків.
Враховуючи обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки оскаржуваний наказ був прийнятий уповноваженою на те посадовою особою відповідача, в межах та на підставі наданих їй повноважень, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства «Підприємство комунальної власності» Енергодарської міської ради відмовити.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Ю.П. Бойченко