Справа №705/4840/17
2/705/2305/17
12 грудня 2017 року м. Умань
Уманський міськрайонний суд Черкаської області, в складі:
головуючої-судді ОСОБА_1
при секретарі Романовій О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Умані справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі 4000 грн. щомісячно, посилаючись на те, що вона спільно проживала без реєстрації шлюбу з відповідачем ОСОБА_3 з січня 2013 року по березень 2015 року. В позові позивач вказує, що від спільного проживання вони мають доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивач зазначає, що на даний час, дитина проживає з нею та знаходяться на її повному утриманні, відповідач проживає окремо, будь-якої матеріальної допомоги на утримання дитини не надає. У позові вказано, що за період з травня 2016 року по серпень 2017 року відповідач надав на утримання дитини 200 євро, що еквівалентно 6000 грн. Відповідач не цікавиться загальним розвитком дитини, її здоров'ям, не приймає участі у її вихованні, тому вона змушена звернутися до суду та просить стягнути з відповідача на її користь аліменти у твердій грошовій сумі 4000 грн. щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.
Позивач ОСОБА_2, в судовому засіданні підтримала позов, посилаючись на викладені у ньому обставини, та просила його задоволити. Вона пояснила, що відповідач працевлаштований, він її повідомляв, що він «… отримує по 70 євро в сутки…» і тому вона вважає, що сума стягнення є обґрунтованою і такою, що може бути сплачена відповідачем. Також вона вказувала, що навесні та влітку 2017 року він в рахунок сплати аліментів дав на утримання дитини 200 євро. Також, позивач в своїх поясненнях в суді вказувала, що відповідач більше ніякої допомоги коштами на утримання дитини не надавав, а іноді були подарунки у вигляді солодощів (печиво, шоколад) та за відповідний період купив дитині кросівки та ботінки. При цьому, вона зазначала, що дитина часто хворіє, і на її утримання кожний місяць потрібні кошти, не менше 4000 грн. Позивач підтвердила факт відпочинку в Туреччині разом з батьком дитини і дитиною, при цьому вказувала, що відповідач купив путівку, а вона витрачала кошти в процесі відпочинку.
Представник позивача ОСОБА_5 в судовому засіданні вказувала на наявність підстав для задоволення позову, оскільки відповідач є батьком дитини і повинен сплачувати аліменти на її утримання та має таку можливість.
Відповідач ОСОБА_3 та його представник по дорученню ОСОБА_6, в судовому засіданні спочатку заперечували проти задоволення позову в повному обсязі, а потім пояснили, що визнають позов частково у твердій грошовій сумі ( одна тисяча гривень щомісячно), а не в процентному співвідношенню до заробітку. Відповідач вказував, що він дійсно працевлаштований, однак його заробітки мають не систематичний характер, оскільки він працює дальнобійником вахтовим методом в Литві і на його заробіток впливає велика кількість факторів. Також, відповідач вказував, що влітку він придбав путівку для оздоровлення дитини на морі ( Туреччина) і кошти за путівку сплатив він і тому пояснення позивача з приводу того, що він не надає коштів не відповідають дійсності (також він вказував, що періодично купує дитині цукерки, печиво та одяг).
Вислухавши пояснення сторін та їх представників, вивчивши і дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 10 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що сторони у справі проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу.
Від спільного проживання у сторін по справі 01.10.2013 року народилася дитина - ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про народження серії І-СР № 255981.
Судом з достовірністю встановлено, що відповідач ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
В судовому засіданні відповідач надав трудовий договір № 1531, який був укладений 19.04.2016 року між «…ЗАО «Гирмета»…» (UAB «Girmeta» Литовська республіка) та відповідачем ОСОБА_7В.(Andrii Sigidavchuk). Відповідно до трудового договору ОСОБА_3 було прийнято на роботу на посаду водія міжнародних грузоперевезень з 20.04.2016 року по 19.04.2017 року. Строк дії договору було продовжено до 19.04.2019 року.
Як вбачається з договору на туристичне обслуговування № 416286, який було укладено 21.08.2017 року між Туроператором «Пегас Туристик» та ОСОБА_3, - було замовлено подорож до Туреччини (Кемер) на трьох осіб, а саме: ОСОБА_3, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 з 25.08.2017 року та 03.09.2017 року. Вартість тур продукту складала 26702 грн. Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера № 33106 від 21.08.2017 року «…Андрій Сигидавчук» сплатив 26702 грн. за туристичні послуги по дог. № 416286.
Згідно ст. 9 СК України - подружжя, батьки дитини, батьки та діти, інші члени сім'ї та родичі, відносини між якими регулює цей Кодекс, можуть врегулювати свої відносини за домовленістю (договором), якщо це не суперечить вимогам цього Кодексу, інших законів та моральним засадам суспільства.
Згідно ст. 141 СК України - мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
У відповідності до ч.1-3 ст.181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини(аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Згідно п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» - за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той з них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
За правилами ч.1-2, ст.8 Закону України „Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 є чоловіком працездатного віку, офіційно працевлаштований на посаді водія міжнародних грузоперевозок у UAB «Girmeta» (трудовий договір № 1531 від 19.04.2016р.). Відомостей про незадовільний стан його здоров'я відповідачем суду не надано. Крім того, відповідачем не наведено доказів на підтвердження того, що у нього є інші діти, окрім ОСОБА_4, а також не надано доказів на підтвердження того, що на його утриманні перебувають непрацездатні особи.
Таким чином, з огляду на вік дитини, прожитковий мінімум для неї, обов'язок батьків забезпечувати достатнє утримання дитини, належні умови для її розвитку, навчання тощо, зважаючи на працездатний вік батька, який в змозі мати доходи на своє та утриманців проживання, суд вбачає підстави, із врахуванням фактичних обставин справи, визначити до стягнення аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 2000 грн. щомісячно, до досягнення дитиною відповідача повноліття.
Обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, причому обов'язком особистим, індивідуальним, який не залежить від віку батьків. Проживання батька окремо від дитини, не звільняє його від обов'язків щодо дитини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Виконання передбачених ст. 150 СК України обов'язків батьків щодо виховання та розвитку дитини, пов'язане з належним утриманням дитини, від якого залежить забезпечення умов для розвитку дитини здоровою як фізично так і духовно. Тому, визначений на законодавчому рівні прожитковий мінімум для дитини певного віку має забезпечуватись насамперед батьками дитини.
Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення аліментів з ОСОБА_3 на утримання дитини. Суд вбачає підстави до часткового задоволення позову та стягнення з відповідача аліментів на користь позивача на утримання дитини ОСОБА_4 у твердій грошовій сумі в розмірі 2000 грн. щомісячно, до досягнення дитиною відповідача повноліття.
Згідно з вимогами ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею документально підтверджені судові витрати. Тому судові витрати повинні бути стягнуті з відповідача на користь держави.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 58-60, 88,208, 209, 212, 214, 215, ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрованої та проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, аліменти на утримання дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі в розмірі 2000 ( дві тисячі) грн., щомісячно, починаючи з 17.11.2017 року до повноліття дитини.
Рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_7, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на користь держави судовий збір в сумі 640 грн.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особами, які беруть участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом 10-и днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Ю.В. Мазуренко