Апеляційний суд Житомирської області
Справа №296/1358/17 Головуючий у 1-й інст. Бондарчук В. В.
Категорія 59 Доповідач Коломієць О. С.
11 грудня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого судді: Коломієць О.С.
суддів: Шевчук А.М., Талько О.Б.,
при секретарі
судового засідання: Добровольській Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Житомиргаз» про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії
за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Житомиргаз» на рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 25 липня 2017 року,
У лютому 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом в якому, просив визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати відновити розподіл природного газу у приміщеннях розташованих за адресою: АДРЕСА_1, а також стягнути понесені судові витрати. Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що він є власником вбудовано-прибудованих приміщень магазину непродовольчих товарів з баром, офісом та приміщеннями теплогенераторної за адресою: м.Житомир, вул. Народицька, 17. Вказав, що між ним та ПАТ «Житомиргаз» 10 листопада 2016 року було укладено договір №11418Е7ІGNAP116 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів, однак, незважаючи на це, відповідач не відновив розподіл природного газу за вказаною адресою, а безпідставно вимагав здійснити повірку встановленого у приміщеннях газового лічильника Самгаз G6, який підлягає повірці у лютому 2018 року.
Рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 25 липня 2017 року позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано дії ПАТ «Житомиргаз» неправомірними та зобов'язано відновити розподіл природного газу за адресою: АДРЕСА_1, у вбудовано-прибудованих приміщеннях магазину непродовольчих товарів з баром, офісом та приміщеннями теплогенераторної. Стягнуто з ПАТ «Житомиргаз» на користь ОСОБА_2 640,00 грн. судового збору.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду ПАТ «Житомиргаз» подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, апелянт просить дане рішення скасувати та закрити провадження по справі. Зазначає, що суд не в повній мірі дослідив матеріали справи, зокрема, на думку апелянта, даний спір повинен розглядатися за правилами господарського судочинства, оскільки ОСОБА_2 є суб'єктом господарювання, а нерухоме майно, що розташоване по АДРЕСА_1 та належить позивачу на праві приватної власності, є будівлею магазину з баром, офісом та приміщенням теплогенераторної. Крім того, апелянт зазначає, що згідно розділу VI Кодексу газорозподільних систем визначено, що суб'єкти ринку природного газу мають право на отримання природного газу за умови дотримання ними вимог цього кодексу та укладення договору розподілу природного газу. Разом з тим, ОСОБА_2 не виконав норм визначених у главі 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, не звернувся до ПАТ«Житомиргаз» з відповідною заявою на укладення договору розподілу природного газу та не надав лічильник для проведення державної повірки. В свою чергу, твердження суду про те, що за відсутності правових підстав ПАТ «Житомиргаз» неправомірно вимагає здійснити повірку газового лічильника, порушуючи права позивача як споживача природного газу, на думку апелянта є безпідставним, оскільки відповідно до глави 9 розділу Х Кодексу газорозподільних систем передбачено право оператора ГРМ ініціювати проведення позачергової повірки засобу вимірювальної техніки в порядку визначеному главами 10-11 цього кодексу.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що вимога повірки лічильника газу Самгаз G6 RS/5 є неправомірною, оскільки не відповідає вимогам закону. Крім того, укладений між сторонами 10.11.2016 року договір №11418Е7ІGNAP116 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів є чинним на момент звернення до суду із позовом, що є підставою для задоволення позовних вимог.
Такий висновок суду є помилковим виходячи з наступного.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником вбудовано-прибудованих приміщень магазину непродовольчих товарів з баром, офісом та приміщеннями теплогенераторної по АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на від 24.09.2010 року, видане на підставі рішення виконкому Житомирської міської ради від 23.09.2010р. за № 700 (а.с.6).
25 травня 2011 року між ПАТ «Житомиргаз» та ТОВ «Зразок-К» було укладено договір на постачання природного газу по АДРЕСА_1.
В подальшому договір на постачання природного газу було укладено з Приватним підприємством «Пітон-А», оскільки між ОСОБА_2 та ПП «Пітон-А» було укладено договір оренди нежитлового приміщення від 01.03.2013 року.
Однак, з 2014 році газопостачання до належному позивачу нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 не здійснюється через пломбування газового обладнання замовника за заявою ПП «Пітон-А» було здійснено.
31 жовтня 2016 року та 08 листопада 2016 року ОСОБА_2 звертався до ПАТ «Житомиргаз» із заявами про розпломбування засобу вимірювальної техніки (лічильника Самгаз G6) та відновлення газопостачання та гарантував до 01.05.2017 року заміну вказаного вище лічильника на новий, згідно з вимогами ПАТ «Житомиргаз» (а.с.14,15).
10 листопада 2016 року між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЖИТОМИРГАЗ ЗБУТ» було укладено договір №11418Е7ІGNAP116 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів,
Відповідно до листа ПАТ «Житомиргаз» від 10.01.2017 року, ОСОБА_2 було роз'яснено, що відновити газопостачання можливо лише після укладення договору постачання природного газу та договору розподілу природного газу, з виконанням вимог припису, зазначеного в Акті перевірки стану обліку природного газу з побутовим лічильником від 05.01.2017 року №202335 (а.с.16).
Згідно Акту № 202335 перевірки стану обліку природного газу з побутовим лічильником, який є додатком до вказаного листа, позивачу рекомендовано виконати припис, згідно якого зазначено, що поновлення газопостачання на підприємстві можливе тільки після проведення державної повірки лічильника та вхідного контролю, в зв'язку з тривалим періодом некористуванням газу (а.с.17).
Правовідносини з надання послуг з газопостачання споживачам, що не є побутовими регулюються Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем, який затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2494, Правилами постачання природного газу, які затверджені постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2496.
Розділом І Правил постачання природного газу зазначено, що ці правила розроблені на виконання пункту 17 частини третьої статті 4 Закону України «Про ринок природного газу» та регулюють відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи (далі - Оператори ГРМ/ГТС).
Фізичні особи, які використовують природний газ для професійної та/або комерційної діяльності, прирівнюються до споживачів, що не є побутовими, та укладають договір постачання природного газу згідно з розділом ІІ цих Правил.
Частиною 1 розділу ІІ цих Правил передбачено, що підставою для постачання природного газу споживачу є наявність у споживача, об'єкт якого підключений до газорозподільної системи, договору розподілу природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГРМ, та присвоєння споживачу Оператором ГРМ персонального ЕІС-коду як суб'єкту ринку природного газу;
Відповідно до положень ст.ст.1, 40 Закону України «Про ринок природного газу» визначено, що розподіл природного газу - це господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов'язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки споживачам, але що не включає постачання природного газу.
Розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами.
За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу.
Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором.
Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками.
Договір природного газу є публічним.
Розділом VI Кодексу газорозподільних систем (комерційні умови доступу до газорозподільної системи для отримання/передачі природного газу) визначено, що суб'єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог цього Кодексу та укладення договору розподілу природного газу.
Відповідно до ч.3 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем, договір розподілу природного газу - правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким забезпечується фізична доставка природного газу, належного споживачу, та/ або цілодобовий доступ об'єкта споживача до газорозподільної системи.
Згідно з положеннями п.1 гл.3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем договорі розподілу природного газу має бути укладений Оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об'єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні Оператора ГРМ.
Споживачі, в тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов'язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об'єкт.
Здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається.
Таким чином, нормами вказаного Кодексу імперативно визначено, що саме на споживача покладено обов'язок укладення договору розподілу природного газу.
Відповідно до п.4,7,8 глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем визначено, що договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензійної діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.
Фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка Оператора ГРМ та/або документально підтвердження споживання природного газу.
Оператор ГРМ не має права відмовити споживачу, власні об'єкти якого підключені до/через ГРМ, в укладенні договору розподілу природного газу за умови дотримання споживачем вимог щодо укладення договору розподілу природного газу, передбаченого цим Кодексом та чинним законодавством.
Під час розгляду справи було встановлено, що відповідач здійснює діяльність із розподілу природного газу і є оператором газорозподільної системи.
Разом з тим, між ОСОБА_2, як споживачем, та ПАТ «Житомиргаз» договір на розподіл природного газу не укладено. Крім того, позивачем не вчинені дії щодо укладення з Оператором ГРМ вказаного договору в розумінні п. п.4,7,8 глави 3 розділу VI даного Кодексу.
Таким чином, ПАТ «Житомиргаз», виходячи із норм, що регулюють спірні правовідносини, правомірно відмовило у відновленні газопостачання за адресою : АДРЕСА_1, через не укладення договору розподілу природного газу.
За таких обставин, твердження суду першої інстанції про наявність між ОСОБА_2 та ПАТ «Житомиргаз» укладеного договору є безпідставним.
Також колегія суддів вважає за необхідне зауважити наступне.
Відповідно до п.5 глави 7 розділу Х Кодексу газорозподільних систем до демонтажу засобу вимірювальної техніки на повірку або його повірки на місці встановлення Оператор ГРМ має право проводити контрольний огляд вузла обліку та/або його перевірку в порядку, визначеному главою 9 цього розділу, а також ініціювати проведення експертизи або експертної чи позачергової повірки ЗВТ в порядку, визначеному главами 10-11 цього розділу. У такому разі споживач зобов'язаний забезпечити представникам Оператора ГРМ (разом з їх засобами і матеріалами) відповідний доступ до ЗВТ.
Положеннями п. 3,4 глави 11 розділу Х Кодексу газорозподільних систем передбачено, якщо ініційована позачергова чи експертна повірка комерційного ВОГ чи його складових буде здійснюватися на місці їх монтажу, власник комерційного ВОГ має забезпечити уповноваженим представникам Оператора ГРМ або метрологічної організації та їх устаткуванню (включаючи транспортний засіб) доступ на власну територію, де знаходиться комерційний ВОГ, та безпосередньо до комерційного ВОГ.
Якщо позачергова чи експертна повірка комерційного ВОГ чи його складових буде здійснюватися не на місці монтажу комерційного ВОГ, Оператор ГРМ має забезпечити зняття власних охоронних пломб (що відображається у відповідному акті), а власник комерційного ВОГ, крім побутового споживача, забезпечує тимчасове припинення газопостачання та зняття відповідного ЗВТ. Якщо власником комерційного ВОГ є побутовий споживач, зазначені заходи виконує Оператор ГРМ.
Тобто, право ПАТ «Житомиргаз», як Оператора ГРМ ініціювати проведення повірки засобу вимірювальної техніки (лічильника) прямо передбачено Кодексом газорозподільних систем.
Оскільки доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом порушені норми матеріального права, рішення суду підлягає скасуванню та ухваленню нового про відмову у задоволенні вимог про зобов'язання відповідача відновити розподіл природного газу у приміщеннях розташованих за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з позивача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 704 грн.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Житомиргаз» задовольнити частково.
Рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 25 липня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Житомиргаз» про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Житомиргаз» судові витрати в розмірі 704 грн.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий : Судді :