Справа № 296/5744/17
2/296/2209/17
"08" грудня 2017 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м.Житомира у складі:
головуючого судді Галасюк Р.А.,
за участі секретаря Могилевець В.С.,
розглянуши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
В липні 2017 року ПАТ КБ "ПриватБанк" (надалі також - позивач) звернувся до суду з позовом у якому зазначив, що 01.06.2012 року ОСОБА_2 (надалі також - відповідач) звернувся до ПАТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у звязку з чим підписав заяву б/н від 01.06.2012 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 300,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Посилаючись на те, що відповідач умов договору належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на 03.07.2017 року утворилася заборгованість у розмірі 33604,35 грн., яка складається із заборгованості за кредитом 13713,86 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом 8071,26 грн., заборгованості за пенею 9742,83 грн., а також штрафних санкцій: 500,00 грн. - штрафу (фіксована частина), 1576,40 грн. - штрафу (процентна складова), яку просив стягнути з відповідача.
У судове засідання представник позивача не з'явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти винесення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не надавав.
Відповідно до вимог ч.2 ст.158 ЦПК України, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності сторін та на підставі ч. 1 ст. 224 ЦПК України ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог, вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення частково з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 01.06.2012 року ОСОБА_2 звернувся з анкетою - заявою б/н до ПАТ КБ "ПриватБанк" про надання йому кредиту, відповідно до якої відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Підписавши дану заяву відповідач погодився з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку, й погодився з тим, що зазначена заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку є договором про надання банківських послуг, укладеним з банком.
Згідно п. 3.2 Умов та правил надання банківських послуг Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, та Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.
Відповідно до п. 3.3 Умов та правил надання банківських послуг, підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою Позичальника щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком.
Відповідно ст. ст. 526, 527, 530, 1054 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобовязання чи звичаїв ділового обороту, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з вимогами ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлене договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Як вбачається з наявних матеріалів справи ОСОБА_2не виконав взяті на себе кредитні зобов'язання й не погашав в повному обсязі кредит та щомісячні проценти за наданим кредитом, внаслідок чого станом на 03.07.2017 утворилась заборгованість у розмірі 33604,35 грн., яка складається із заборгованості за кредитом 13713,86 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом 8071,26 грн., заборгованості за пенею 9742,83 грн., а також штрафних санкцій: 500,00 грн. - штрафу (фіксована частина), 1576,40 грн. - штрафу (процентна складова), яку просив стягнути з відповідача.
Відповідно до ст. 549 ЦК України вбачається, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
Судом встановлено, що позивачем ПАТ КБ "ПриватБанк" застосовано до відповідача два види відповідальності за порушення зобов'язань у вигляді пені у розмірі 9742,83 грн. та штраф (фіксована частина) в розмірі 500 грн., штраф (процентна складова) у розмірі 1576,40 грн.
За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Умовами договору передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне погашення заборгованості по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення. Крім того, кредитним договором сторонами передбачена сплата штрафу як виду цивільно-правової відповідальності за порушення строків платежів по одному із грошових зобовязань, передбачених договором, більше ніж на 30 днів.
Враховуючи зазначене, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Зазначена правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року (справа №6-2003цс15).
Відповідно до ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 355 цього Кодексу, є обовязковим для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за кредитом 13713,86 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом 8071,26 грн., заборгованості про стягнення штрафу (фіксована частина) в розмірі 500 грн., штрафу (процентна складова) у розмірі 1576,40 грн. підлягають задоволенню, а вимога про стягнення заборгованості за пенею 9742,83 грн. не підлягає задоволенню у зв'язку з її безпідставністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 1136 грн. 11 коп. (1600,00 грн. х 23861,52 грн. / 33604,35 грн.).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 57- 61, 88, 169, 212 - 215, 224 ЦПК України, суд,-
Позов Публічного акціонерного товариства КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 користь Публічного акціонерного товариства КБ "Приватбанк" заборгованість у розмірі 23861 (двадцять три тисячі вісімсот шістдесят одну) грн. 52 коп. та судовий збір у сумі 1136 (одну тисячу сто тридцять шість) грн. 11 коп.
В решті позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення може бути оскаржене позивачем до Апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд міста Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Cуддя Р. А. Галасюк