ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62
01 червня 2007 р.
Справа № А-9/91
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фанди Оксани Михайлвіни при секретарі судового засідання Кріцак Василю Мирославовичу розглянувши адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" вул. Індустріальна, 34, м. Івано-Франківськ, 76000
до відповідача Долинської міської ради пр. Незалежності,5, м. Долина, Івано-Франківська область, 77500
про визнання нечинним рішення
Встановив: Заявлено вимогу про визнання нечинним рішення Долинської міської ради від 22.08.2006р. № 167 - 4 / 2006 " Про встановлення орендної плати за земельні ділянки під лініями електропередач та спорудами підприємств, що займаються розподіленням електроенергії.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав. В обгрунтування заявлених вимог зазначив, що Долинська міська рада 22.10.2006р. прийняла рішення " Про встановлення орендної плати за земельні ділянки під лініями електропередач та спорудами підприємства , що займаються розподіленням електроенергії" , згідно якого встановлено розмір орендної плати - 9, 75 % від нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Даним рішенням зобов"язано осіб, що уклали договори оренди земельних ділянок до прийняття цього рішення внести зміни в договри оренди відповідно до даного рішення.
На думку позивача розмір орендної плати встановлений одноособово , що суперечить ст. 21 Закону України " Про оренду землі " , відповідно до якої розмір орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін .
Крім того, позивач вказує, що Долинська міська рада нічим не обгрунтувала підняття орендної плати за використання земельних ділянок під енергетичними об"єктами до максимального розміру. Встановлений радою розмір орендної плати - 9, 75 % грошової оцінки землі порушує його права та законні інтереси і суперечить вимогам нормативних актів України щодо порядку погодження та визначеня розміру орендної плати для землекористувачів.
Відповідач представника в судове засідання не направив , хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи , про що свідчать поштові повідомлення про вручення , відзиву на позов не подав, справа відповідно до ст. 128 Кодексу адміністтративного судочинства України України розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача , суд встановив наступне.
Акт державного органу чи іншого органу -це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, що породжує певні правові наслідки, спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов»язковий характер для суб»єктів цих відносин.
Підставами для визнання акта (недійсним) нечинним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов»язковою умовою визнання недійсним є також порушення у зв»язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації -позивача у справі.
Як встановлено в ході судового розгляду справи, ВАТ «Прикарпаттяобленерго»є користувачем земельних ділянок у м.Долина, що належать до земель енергетики, на яких розміщені допоміжні приміщення та енергоб'єкти, що забезпечують електроенергією фізичних і юридичних споживачів.
28.05.04 між сторонами укладені договори оренди землі № 60, № 61, № 62, в яких сторони передбачили, що розмір орендної плати становить 2% від нормативної грошової оцінки.
Рішенням Долинської міської ради від 22.08.2006р. № 167 - 4 / 2006 " Про встановлення орендної плати за земельні ділянки під лініями електропередач та спорудами підприємств, що займаються розподіленням електроенергії " встановлено річну орендну плату за земельні ділянки під ліняіми електропередач та спорудами підприємств , що займаються розподіленням електроенергії та спорудами підприємств , що займаються розподіленням електроенергії в розмірі 9 , 75 відсотків від нормативної грошової оцінки земельних ділянок.
При прийнятті рішення відповідач керувався ст.144Констетуції України, ст.27 Закону України "Про оренду землі", ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.2 Закону України «Про плату за землю».
Вказані норми законів не передбачають права відповідача встановлювати самостійно своїм рішенням розмір орендної плати за землю.
У відповідности до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами Ураїни.
Згідно ст.23 Господарського кодексу України органи місцевого самоврядування здійснюють свої повноваження щодо суб'єктів господарювання виключно в межах, визначених Конституцією України, законами про місцеве самоврядування та іншими законами, що передбачають особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві, Севастополі, іншими законами. Органи місцевого самоврядування можуть здійснювати щодо суб'єктів господарювання також окремі повноваження органів виконавчої влади, надані їм законом. Частина 2 даної статті допускає, що відносини органів місцевого самоврядування з суб'єктами господарювання у випадках, передбачених законом, можуть здійснюватися також на договірних засадах. В даному випадку відносини між сторонами щодо оренди земельних ділянок під розміщення енергоб'єктів позивача врегульовані на договірних засадах, тобто, укладені відповідні договори оренди, якими і передбачений розмір орендної плати. Шляхом прийняття оскаржуваного рішення відповідач порушив принципи врегулювання відносин між сторонами щодо визначення розміру плати на договірних засадах, що передбачено ст.21 Закону України «Про оренду землі»та ст.19 Закону України «Про плату за землю», норми яких встановлюють, що розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.
Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності не може бути меншою за розмір земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю»та перевищувати 10% їх нормативної грошвої оцінки.
Будь-яких обгрунтувань стосовно збільшення орендної плати за використання земельних ділянок відповідачем суду не подано.
За таких обставин, суд вважає, що відповідач під час прийняття оскаржуваного рішення вийшов за межі повноважень, наданих йому законом, порушив вимоги нормативних актів, які врегульовують правовідносини оренди земельних ділянок, погодження сторонами розміру орендної плати. А тому за таких обставин заявлений позов підлягає задоволеню
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 19, 124, 129 Конституції України, ст.21 Закону України «Про оренду землі»та ст.19 Закону України «Про плату за землю», ст. 23 Господарського кодексу України , ст.ст. 158-167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов задоволити.
Визнати нечинним рішення Долинської міської ради від 22.08.2006р. № 167- 4/2006р.
Присудити позивачу ВАТ " Прикарпаттяобленерго " , вул. Індустріальна , 34 , м. Івано - Франківськ з місцевого бюджету 3. 40 грн. судового збору .
На постанову господарського суду, яка не набрала законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня підписання постанови через місцевий господарський суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її складення у повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили за заявою сторони, на користь якої ухвалено постанову.
Суддя Фанда Оксана Михайлівна
Постанова складена в повному обсязі 14.06.2007р.
Виготовлено в АС "Діловодство суду"