Головуючий у 1 інстанції - Галатіна О.О.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
14 грудня 2017 року справа №805/2183/17-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Ястребової Л.В.,
суддів: Гайдар А.В., Компанієць І.Д.,
секретар Терзі Д.А.,
за участі представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року у справі № 805/2183/17-а за позовом Публічного акціонерного товариства "Красногорівський вогнетривкий завод" до Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень, -
Публічне акціонерне товариство «Красногорівський вогнетривкий завод» (далі - позивач, ПАТ «Красногорівський вогнетривкий завод») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, в якій просило: скасувати податкові повідомлення-рішення за № 000014851300 від 12.09.2016, № НОМЕР_1 від 12.09.2016, № НОМЕР_2 від 12.09.2016, рішення за № 321 від 12.09.2016 “Про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску”, № 322 від 12.09.2016 “Про застосування штрафних санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансовий платежів)”, № 323 від 12.09.2016 “Про застосування штрафних санкцій за неподання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», прийняті відповідачем на підставі ОСОБА_3 документальної позапланової виїзної перевірки від 02.09.2016 № 1115/13-0/00191744 (а.с.4-15 т.1).
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року позовні вимоги задоволено частково, а саме: скасовані податкове повідомлення - рішення за № 000014851300 від 12.09.2016 в частині 349 438,90 грн.; податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 12.09.2016; податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_2 від 12.09.2016; рішення за № 321 від 12.09.2016 «Про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску» в частині 98 163,19 грн.; рішення № 322 від 12.09.2016 «Про застосування штрафних санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансовий платежів)»; рішення № 323 від 12.09.2016 “Про застосування штрафних санкцій за неподання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”; стягнуто на користь ПАТ “Красногорівський вогнетривкий комбінат” витрати зі сплати судового збору у сумі 7270 грн. 27 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено (а.с.2-5 т.2).
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволені позовних вимог. Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що вказана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі зазначено, що норми ПК України не передбачають звільнення від сплати податкових зобов'язань з податку з доходу фізичних осіб, військового збору та штрафних санкцій за їх несвоєчасну сплату, що також не передбачено в Законі Україні «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року № 1669-VIІ (далі - Закон № 1669). Стосовно посилань на звільнення від виконання своїх обов'язків щодо сплати єдиного внеску, відповідач зазначив, що підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається до органів доходів і зборів за основним місцем обліку у довільній формі. Також, апелянт вказує, що сертифікат Торгово-промислової палати України надає право на відстрочення зобов'язань, але не списання самостійно визначених зобов'язань. Також, апелянт зазначає, що закон не передбачає автоматичного списання недоїмки (а.с.6-8 т.2).
Під час апеляційного розгляду представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги. Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах апеляційної скарги відповідно до частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, встановила наступне.
ПАТ «Красногорівський вогнетривкий завод» зареєстроване в якості юридичної особи, місцезнаходження юридичної особи: 85630, Донецька область, м. Красногорівка , вул. Ахтирського, буд. 4, перебуває на обліку як платник податків у Мар'їнській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області.
Мар'їнською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп..78.1.13 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, наказу Мар'їнської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області від 22.08.2016 № 201 проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПАТ “Красногорівський вогнетривкий завод” з питань дотримання вимог трудового законодавства при виплаті заробітної плати за період з 01.01.2014 по 30.06.2016, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 по 30.06.2016 та військового збору за період з 01.01.2014 по 30.06.2016.
За результатами перевірки складено акт № 1115/13-0/00191744 від 02.09.2016 (а.с.225-239). Згідно висновків акту перевіркою встановлено порушення: ст. 21, 24 Закону України «Про оплату праці», ст..115 Кодексу законів про працю України рахується заборгованість по заробітній платі в сумі 2000010,79 грн.; пп.168.1.2 п.168.1 ст.168 ПК України, згідно п.129.4 ст.129 ПК України за несвоєчасне, неповне перерахування податку з доходів фізичних осіб у сумі 206451,37 грн. нараховано пеню з розрахунку 120 відсотків річної ставки НБУ в сумі 74460,98 грн.; пп.168.1.2 п.168.1 ст.168 ПК України, згідно п.129.4 ст.129 ПК України за несвоєчасне, неповне перерахування військового збору у сумі 16177,34 грн. нараховано пеню з розрахунку 120 відсотків річної ставки НБУ в сумі 5368,13 грн.; пп.51.1 ст.51, пп.49.18.2 п.39.18 ст.49, п.176.2 ст.176 ПК України встановлено несвоєчасне подання звіту за 3-4 квартал 2014 року та 1 квартал 2015 року про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку; абз.2 ч.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VІ ( (далі - Закон № 2464-VI) несвоєчасна сплата авансових внесків в сумі 12287,92 грн.; пп.1, 4 ч.2 ст.6, абз. 1 ч.8 ст.9 Закону № 2464-VI несплата єдиного внеску в сумі 806397,11 грн.; п.4 ч.2 ст.6 Закону № 2464-VI несвоєчасно надано податкову звітність (а.с.233 т.1).
Позивач не погоджуючись з висновками акту перевірки подав до відповідача заперечення від 15.09.2016 (а.с.22-26 т.1).
Мар'їнською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області на підставі висновків ату перевірки прийнято:
- податкове повідомлення - рішення від 12.09.2016 № 000014851300, яким згідно з пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України та відповідно до п.119.2 ст.119 ПК України, на підставі акту перевірки яким встановлено порушення вимог пп.51.1 ст.51, пп.49.18.2 п.49.18 ст.49, п.176.2 ст.176 ПК України, збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати - за штрафними (фінансовими) санкція (штрафами) в розмірі 510,00 грн. (а.с.16 т.1)
- податкове повідомлення - рішення від 12.09.2016 № НОМЕР_1, яким згідно з пп.54.3.5 п.54.3 ст.54 ПК України та відповідно до п.127.1 ст.127 ПК України, на підставі акту перевірки яким встановлено порушення вимог пп.168.1.2 п.168.1 ст.168 ПК України, збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати на загальну суму 375981,09 грн. з яких: 206451,37 грн. за податковим зобов'язанням, 95068,74 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, 74460,98 грн. пеня (а.с.17 т.1).
- податкове повідомлення - рішення від 12.09.2016 № НОМЕР_2, яким згідно з пп.54.3.5 п.54.3 ст.54 ПК України та відповідно до п.127.1 ст.127 ПК України, на підставі акту перевірки яким встановлено порушення вимог пп.168.1.2 п.168.1 ст.168 ПК України, збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір на загальну суму 33133,66 грн. з яких 16177,34грн. податкове зобов'язання, 11588,19 грн. за штрафними (штрафними) санкціями, 5368,13 грн. пеня (а.с.18 т.1).
- рішення від 12.09.2016 № 321 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску згідно ч.10 п.2. ч. 11 ст.25 Закону № 2464 нараховані штрафні санкції та пеню в загальному розмірі 101163,19 грн. з яких 50079,62 грн. - штраф у розмірі 10% за період 01.01.2014 до 30.06.2016, 51083,57 грн. пеня 0,1% (а.с.19 т.1).
- рішення від 12.09.2016 № 322 про застосування штрафних санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок згідно п.6 ч.11 ст.25 Закону № 2464 нараховані штрафні санкції 10% в розмірі 1228,81 грн.
- рішення від 12.09.2016 № 323, яким за несвоєчасне подання звіту по єдиному соціальному внеску за липень - листопад 2014 року, лютий - вересень 2015 року, чим порушено п.4 ч.2 ст.6 Закону № 2464 та розділу ІІІ «Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435, на підставі п.7 ч.11 ст.25 Закону № 2464 нараховані штрафні санкції в розмірі 2210,00 грн. (а.с.21 т.1).
Позивач не погодившись із податковими повідомленнями-рішеннями від 12.09.2016 №№ 000014851300, НОМЕР_1, НОМЕР_2 та рішеннями від 12.09.2016 №№ 321, 322, 323 звернувся до Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області з письмовими запереченням 03.07.2017 року (а.с.46-49 т.1).
Крім того, позивач звертався до відповідача з заявами про продовження граничних строків для подання податкової звітності (податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за 3-4 квартал 2014 року, 1 квартал 2015 року) від 15.09.2016 рок (а.с.33-34 т.1), про продовження граничних строків для подання податкової звітності (з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів та зборів) від 15.09.2016 року (а.с.35-36 т.1), про продовження граничних строків для подання податкових декларацій від 19.04.2016 року (а.с.189-190 т.1), та про звільнення від виконання обов'язків, визначених ч.2 ст.6 Закону № 2464, на період з 14.04.2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану від 22.09.2015 року та від 15.12.2015 року (а.с.37-40 т.1)
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач зареєстрований та здійснює свою господарську діяльність на адміністративній території, де здійснюється антитерористична операція та в період її проведення, тому в даному випадку податковий орган, приймаючи рішення, діяв з порушенням чинного законодавства України.
Колегія суддів з зазначеним висновком суду першої інстанції погоджується частково, з наступних підстав.
Стосовно позовних вимог в частині скасування податкових повідомлень - рішень від 12.09.2016 № 000014851300, від 12.09.2016 № НОМЕР_1, від 12.09.2016 № НОМЕР_2, колегія суддів зазначає наступне.
Спірними податковими повідомленнями-рішеннями: від 12.09.2016 № 000014851300 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати - за штрафними (фінансовими) санкція (штрафами) в розмірі 510,00 грн.; від 12.09.2016 № НОМЕР_1 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати на загальну суму 375981,09 грн. з яких: 206451,37 грн. за податковим зобов'язанням, 95068,74 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, 74460,98 грн. пеня; від 12.09.2016 № НОМЕР_2 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір на загальну суму 33133,66 грн. з яких 16177,34грн. податкове зобов'язання, 11588,19 грн. за штрафними (штрафними) санкціями, 5368,13 грн. пеня.
Розділом IV Податкового кодексу України регулюється питання податку на доходи фізичних осіб.
Платниками податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент (нерезидент), яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні, та податковий агент (п. 162.1 ст. 162 Кодексу).
За п.164.1 ст. 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
За пп.168.1.2 та 168.1.5 п.168.1 ст.168 ПК України оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом.
Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.
Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.
У статті 171 ПК України відображено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.
Згідно пп. «а», «б» п.176.2 ст.176 ПК України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.
Крім того, відповідно до п.16-1 Підрозділу10 «Інші перехідні положення» Розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу. Платники збору зобов'язані забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.
Отже, вказаними нормами передбачено обов'язок роботодавця здійснювати нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб, військового збору та подавати відповідну звітність з зазначених питань.
Позивач в свою чергу є платником податку на доходи фізичних осіб та військового збору.
Положеннями пп.54.3.5. п.54.3. ст.54 Податкового Кодексу України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.
Згідно п. 119.2 ст.119 Податкового кодексу України, неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.
Відповідно п. 127.1. ст. 127 Податкового кодексу України, правила нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податків, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов'язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену цим Кодексом, у тому числі на податкового агента.
Судом під час розгляду справи встановлено, що при перевірці повноти та своєчасності перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору встановлено, що позивачем у порушення п.п.168.1.2 п.168.1 ст. 168, п.п. «а, б» п. 176.2 ст. 176 ПК України несвоєчасно та неповно сплачено (несвоєчасно перераховано) суму податку на доходи з фізичних осіб (із сум заробітної плати), військового збору та несвоєчасно подано звіт про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків.
Позивачем не заперечується несвоєчасне виконання зобов'язання зі сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та несвоєчасне подання звітності.
З вищезазначеного вбачається, що позивачем допущено порушення вимог законодавства щодо строків перерахування до бюджету зазначеного податку.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 12.09.2016 № НОМЕР_1 яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати в частині визначення податкового зобов'язання в сумі 206451,37 грн. та від 12.09.2016 № НОМЕР_2 яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір в частині визначення податкового зобов'язання в сумі 16177,34грн. . є обґрунтованими та скасування не підлягає.
Щодо посилання суду першої інстанції на положення статті 10 Закону № 1669, як підставу скасування спірних податкових повідомлень-рішень в частині визначення податкового зобов'язання, колегія суддів зазначає, що вказана норма передбачає звільнення від відповідальності, а не взагалі від обов'язку подання звітності, нарахування та сплати податкових зобов'язань.
Проте, щодо зазначених податкових повідомлень-рішень та податкового повідомлення-рішення від 12.09.2016 № 000014851300 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, колегія суддів зазначає наступне.
Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.
02 вересня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон № 1669-VII, який набув чинності 15 жовтня 2014 року.
Колегія суддів зазначає, що вказаний Закон визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.
Відповідно до статті 1 вказаного Закону встановлено, що територією проведення антитерористичної операції є територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
За змістом цієї норми вбачається, що датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014 року.
Станом на момент виникнення спірних правовідносин та на момент розгляду даної справи антитерористична операція триває.
Відповідно до матеріалів справи позивач здійснював свою господарську діяльність за адресою: Донецька область, місто Красногорівка.
30 жовтня 2014 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1053-р, яким затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з яким до зазначених населених пунктів належало місто Красногорівка.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р “Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України” від 30 жовтня 2014 року № 1053 та від 05 листопада 2014 року № 1079” місто Красногорівка, також віднесено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.
Статтею 10 Закону № 1669 визначено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.
Колегія суддів враховує, що вказана норма не визначає перелік зобов'язань за невиконання або неналежне виконання яких особа звільняється від відповідальності. Разом з цим, Закон № 1669 спрямований на забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.
Вирішуючи питання щодо вказаної колізії правових норм суд виходить з того, що з двох нормативно - правових актів однакової юридичної сили (ПК України та Закон № 1669-VII), прийнятих одним і тим самим органом (Верховна рада України) застосуванню підлягають норми Закону № 1669-VII, як такого, що був прийнятий пізніше у часі, та є спеціальним у відношенні суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.
Отже, вказана стаття передбачає наявність сертифікату Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили (форс-мажору) для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, зокрема, суб'єктами господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції під час її проведення.
Відповідачем до матеріалів справи надано сертифікат Торгово-промислової палати України від 05.09.2014р. №/05-4 про настання обставин непереборної сили з 13 липня 2014 року.
Крім того, в матеріалах справи наявний Наказ керівника підприємства про тимчасове припинення діяльності підприємства від 12 липня 2014 року №173 оскільки не має сировини, без якої технологічні процеси неможливі.
Колегія суддів зазначає, що вказаними документами позивачу підтверджено форс - мажорні обставини (обставини непереборної сили).
На підставі викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з урахуванням підтвердження наявності форс-мажорних обставин та положень ст. 10 Закону № 1669, наявні підстави для звільнення підприємства з 14.04.2014 від відповідальності за порушення строків сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та подання звітності в установлені Податковим кодексом України строки.
Проте, оскільки антитерористична операція на території Донецької та Луганської областей розпочалася з 14.04.2014, а тому штрафні (фінансові) санкції, які нараховані до 14.04.2014 є обов'язковими до сплати.
Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 12.09.2016 № 000014851300 підлягає скасуванню в повному обсязі, податкове повідомлення - рішення від 12.09.2016 № НОМЕР_1 підлягає скасуванню в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 81837,94 грн. та пені в сумі 74380,45 грн., податкове повідомлення - рішення від 12.09.2016 № НОМЕР_2 в частині скасуванню в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 11588,19 грн. та пені в сумі 5368,13 грн.
Стосовно позовних вимог в частині скасування рішення за № 321 від 12.09.2016, № 322 від 12.09.2016, № 323 від 12.09.2016, колегія суддів зазначає наступне.
За частиною 2 статті 6 Закону № 2464-VI, платник єдиного внеску зокрема зобов'язаний: зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п. 1 ч. 2); подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю (п. 4 ч. 2).
Відповідно до п. 1 частини 10 статті 9 Закону № 2464-VI, днем сплати єдиного внеску у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів вважається день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.
У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (ч. 11 ст. 9).
За частиною 10 статті 25 Закону № 2464-VI, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Пунктом 2 частини 11 статті 25 Закону № 2464-VI, орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Пункт 2 частини 11 статті 25 Закону № 2464-VI із змінами, внесеними Законом України від 28.12.2014 р. № 77-VIII, орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Отже, вказаними нормами передбачено обов'язок позивача здійснювати нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету сум єдиного внеску та податку.
Відповідно до матеріалів справи, позивачем не заперечується несвоєчасне виконання зобов'язання зі сплати податку єдиного внеску за період з серпня 2013 по березень 2016 року, але позивач в цій частині змінив позовні вимоги і визначив період, який стосується проведення АТО.
Згідно п. 9-4 розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 2464-VI, платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону № 2464-VI, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону № 1669-VII, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною 2 статті 6 Закону № 2464-VI, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
Отже з наведеного вбачається, що платники єдиного внеску, які перебувають на обліку у фіскальних органах та знаходилися на територіях, визначених переліком населених пунктів, де проводилася АТО або було оголошено військовий чи надзвичайний стан, на цей період мають усі законні права для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань щодо сплати єдиного внеску (штрафів та пені) з 14 квітня 2014 року.
Отже, позивач є суб'єктом правовідносин, для врегулювання яких необхідно застосувати п. 9-4 розділу VIII Закону № 2464-VI.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з урахуванням підтвердження наявність форс-мажорних обставин, положень ст. 10 Закону № 1669, пункту 9-4 розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 2464-VI, наявні підстави для звільнення позивача від відповідальності за невиконання обов'язків платника єдиного внеску з 14 квітня 2014 року та до моменту закінчення АТО, антитерористична операція в Донецькій області розпочалась 14 квітня 2014 року та на даний час не є завершеною.
Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку, що відповідачем неправомірно прийнято спірні рішення № 321 від 12.09.2016 в частині 98163,19 грн., № 322 від 12.09.2016, № 323 від 12.09.2016 щодо застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску та подання звітності за період після 14 квітня 2014 року.
На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийняті рішення були порушені норми матеріального права, що обумовлює скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови з частковим задоволенням позовних вимог. Всі здійснені документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору підлягають розподілу відповідно до вимог частини 3 статті 94 КАС України відповідно до задоволених вимог.
Повний текст постанови складений 15 грудня 2017 року.
Керуючись статтями 94, 184, 185, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року у справі № 805/2183/17-а - задовольнити частково.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року - скасувати.
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Красногорівський вогнетривкий завод" - задовольнити частково.
Скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.09.2016 № 000014851300.
Скасувати податкове повідомлення - рішення від 12.09.2016 № НОМЕР_1 в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 81837,94 грн. та пені в сумі 74380,45 грн.
Скасувати податкове повідомлення - рішення від 12.09.2016 № НОМЕР_2 в частині скасуванню в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 11588,19 грн. та пені в сумі 5368,13 грн.
Скасувати податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_2 від 12.09.2016; рішення за № 321 від 12.09.2016 «Про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску» в частині 98 163,19 грн.
Скасувати рішення № 322 від 12.09.2016 «Про застосування штрафних санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансовий платежів)».
Скасувати рішення № 323 від 12.09.2016 “Про застосування штрафних санкцій за неподання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”.
Стягнути на користь ПАТ “Красногорівський вогнетривкий комбінат” витрати зі сплати судового збору у сумі 7270 грн. 27 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.
Головуючий суддя: Л.В. Ястребова
Судді: А.В. Гайдар
ОСОБА_4