14 грудня 2017 рокусправа № 212/7987/16-а (2-а/212/253/16)
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Лукманової О.М.,
суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,
при секретарі: Сонник А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Інспектора роти № 2 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в місті ОСОБА_1 - молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 на постанову Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 лютого 2017 року, у справі № 212/7987/16-а (2-а/212/253/16) за позовом ОСОБА_3 до Інспектора роти № 2 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в місті ОСОБА_1 - молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
У грудні 2016 року ОСОБА_3 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Інспектора роти № 2 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в місті ОСОБА_1 - молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 (далі по тексту - відповідач), в якому просив визнати дії відповідача про притягнення його до адміністративної відповідальності - протиправними; скасування постанови серії АР № 069827 від 16.12.2016 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень, провадження по адміністративній справі закрити відповідно до п. 1 ст. 288 КУпАП.
Постановою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17.02.2017 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Інспектор роти № 2 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в місті ОСОБА_1 - молодший лейтенант поліції ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити. Свої вимоги обґрунтував тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянтом вказувалось, що ним як інспектором патрульної поліції під час патрулювання міста 16.12.2016 року було помічено транспортний засіб Volkswagen Transporter, який проїхав перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора, чим скоїв правопорушення, відповідальність за яке передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. Апелянт вказував, що з запису відео реєстратора видно, що позивач, який сидів у автомобілі на водійському місці проїхав перехрестя вул. Переяславська та вул. Збагачувальна на заборонений червоний сигнал світлофора. При складанні постанови про адміністративне правопорушення позивачу було роз'яснено його права, зокрема право та строки на оскарження постанови. Порушення виявлене особисто поліцейським та під час перевірки реєстраційних документів здійснено розгляд справи на місці. Апелянт вказував, що постанова про адміністративне правопорушення складена без порушень, чітко описано правопорушення, яке було скоєне позивачем.
Справа розглянута згідно ч. 1 ст. 41 КАС України, за відсутності осіб, які беруть участь у її розгляді.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, показання свідків, показання технічних засобів та приладів, відеозаписи з технічних приладів, що мають функції фото та кінозйомки, відеозаписи. Суд першої інстанції вказував, що відповідач не надав будь-яких доказів на підтвердження правомірності свого рішення щодо притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності. Суд першої інстанції вказував, що при відтворенні відеозапису, здійсненого інспектором під час фіксування адміністративного правопорушення, не вбачається факту щоб позивач на перехресті вулиць, проїхав на заборонений червоний сигнал світлофора.
Матеріалами справи встановлено, що Інспектором роти № 2 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в місті ОСОБА_1 ОСОБА_2 16.12.2016 року складено постанову у справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якої, автомобіль НОМЕР_1, водієм якого є ОСОБА_3, 16.12.2016 року о 11 год. 00 хв. у м. Кривий Ріг проїхав перехрестя вулиць Переяславська - Збагачувальна на заборонений червоний сигнал світлофора, чим порушив вимоги п. 8.7.3 «е» Правил дорожнього руху, відповідальність за що передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП».
Встановлено, що ОСОБА_3 заперечував проти того, що 16.12.2016 року о 11:00 год., він, керуючи транспортним засобом у м. Кривий Ріг та рухаючись по вулиці Переяславської, здійснив проїзд на заборонений червоний сигнал світлофора. Пояснював, що разом з ним в автомобілі перебували інші особи, які як свідки можуть спростувати твердження інспектора поліції.
В матеріалах справи наявний диск DVD, на який посилається суд першої інстанції щодо подій 16.12.2016 року. Диск DVD пошкоджений, не можливо відтворити відеофайл. Для встановлення обставин, які мають значення при розгляді апеляційної скарги, колегія суддів витребувала від Інспектора роти № 2 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в місті ОСОБА_1 - молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 та від суду першої інстанції інформаційний носій - диск з відеозаписом, з зафіксованим порушенням ОСОБА_3 правил дорожнього руху 16.12.2016 року.
Листом Управління ПП в м. Кривому Розі Департаменту ПП від 06.10.2017 року № 6227/41/35-2017 повідомило суд апеляційної інстанції про неможливість надати диск з відеозаписом про порушення у зв'язку з його незбереженням.
Судом першої інстанції своїм листом від 13.11.2017 року № 33820 було повідомлено про неможливість надати відеозапис з зафіксованим порушенням ОСОБА_3 правил дорожнього руху.
Колегія суддів вирішує спір виходячи з наявних та доступних доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 9, ст. 10 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до ст. 251, ст. 280 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Аналізуючи норми вище приведеного законодавства, колегія суддів зазначає, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності і встановлення її вини, необхідна наявність відповідних доказів.
Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, зазначає, що вина ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення не доведена, відсутні пояснення свідків, відсутні будь-які зафіксовані докази технічними засобами. Обов'язок доказування покладається на суб'єкта, який виніс постанову у справі про адміністративне правопорушення. Суд повинен мати переконливі докази вини особи.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Відповідно до п.8.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, у разі подання світлофором сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 «Місце зупинки», якщо їх немає-не ближче 10м. до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх випадках - перед перехрещуванню проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.
Згідно п. 1.2 розділу 34 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, стоп-лінія - позначає місце, де водій повинен зупинитися за наявності знака 2.2 або при сигналі світлофора чи регулювальника, що забороняє рух.
Колегія суддів вказує, що до повноважень інспектора патрульної поліції входить виявлення, фіксування та винесення санкції за адміністративне правопорушення, вчинене водіями при керуванні транспортним засобом, при порушенні обов'язкових норм КУпАП чи інших правил. Однак у даній справі при виявленні можливого адміністративного правопорушення належно його не зафіксовано. Відповідачем по справі не доведено належність фіксування порушення ОСОБА_3 правил дорожнього руху.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Постанову суду першої інстанції слід скасувати з тих підстав, що суд першої інстанції, прийшов до висновку про відсутність вини ОСОБА_3 та не порушення ним вимог п. 8.7.3 «е» Правил дорожнього руху. Натомість суд апеляційної інстанції позбавлений можливості дослідити докази на підставі диску - відеозапису, з якого вбачається адміністративне правопорушення ОСОБА_3 16.12.2016 року, у зв'язку з його пошкодженням та неможливістю витребувати диск з записом.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанову суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити.
Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202, ст.ст. 205, 207 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в місті ОСОБА_1 Департаменту патрульної поліції - задовольнити частково.
Постанову Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 лютого 2017 року у справі № 212/7987/16-а (2-а/212/253/16) - скасувати.
Прийняти нову постанову.
Позовні вимоги ОСОБА_3 до Інспектора роти № 2 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в місті ОСОБА_1 - молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Визнати дії Інспектора роти № 2 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в місті ОСОБА_1 - молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності - протиправними.
Скасувати постанову серії АР № 069827 від 16.12.2016 року винесену Інспектором роти № 2 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в місті ОСОБА_1 - молодшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень.
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до вимог статей 211 - 212 КАС України.
Головуючий суддя: О.М. Лукманова
Суддя: Л.А. Божко
Суддя: Ю.В. Дурасова