07 грудня 2017 рокусправа № 804/696/16
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Головко О.В.
суддів: Суховарова А.В. Ясенової Т.І.
за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2017 року в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ «Дельта Банк» ОСОБА_2
про скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 у лютому 2016 року звернувся до суду з позовом, в якому просив: скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ «Дельта Банк» ОСОБА_2, оформленого наказом № 813 від 16.09.2015 про визнання договору банківського вкладу № 027-03618-200215 від 20.02.2015 нікчемним; визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ «Дельта Банк» ОСОБА_2 щодо не включення ОСОБА_1 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу № 027-03618-200215 від 20.02.2015; зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ «Дельта Банк» ОСОБА_2 включити ОСОБА_1 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 для внесення даних до Загального реєстру вкладників ПАТ «Дельта Банк», які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2015 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду та прийняти нову, якою позов задовольнити.
Апеляційна скарга ґрунтуються на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки нормам чинного законодавства та його висновки не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 20 лютого 2015 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір банківського вкладу (депозиту) № 027-03618-200215 «Найкращий від Миколая» у євро.
На поточний рахунок ОСОБА_1 надійшли грошові кошти у розмірі 6500,00 євро від ОСОБА_3 згідно з платіжним дорученням в іноземній валюті № 46236564 від 20 лютого 2015 року.
На підставі постанови правління Національного банку України від 02.03.2015 № 150 «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб вирішено розпочати з 03.03.2015 процедуру виведення ПАТ «Дельта Банк» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації.
Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» призначено ОСОБА_2.
Наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» ОСОБА_2 від 29.05.2015 № 408 встановлено строк для перевірки правочинів (договорів) фізичних осіб, в тому числі, договорів банківського рахунку та банківського вкладу до 31.08.2015. Наказом № 691 від 07.08.2015 строк продовжено до 01.10.2015.
Згідно з витягом з протоколу засідання комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ «Дельта Банк» від 15.09.2015, затверджено результати перевірки на предмет виявлення правочинів (договорів) за вкладними операціями, що є нікчемними відповідно до ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Відповідно до Додатку № 1 до протоколу, до таких операцій віднесено договір № 027-03618-200215 від 20.02.2015, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ «Дельта Банк».
Наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» ОСОБА_2 № 813 від 16.09.2015 вирішено застосувати наслідки нікчемності договорів банківського вкладу (депозиту), відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
На адресу ОСОБА_1 тимчасовою адміністрацією ПАТ «Дельта Банк» було направлено повідомлення № 8821/1071 від 23.09.2015 про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) № 027-03618-200215 від 20.02.2015, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «Дельта Банк».
На підставі постанови Правління Національного банку України від 02.10.2015 № 664 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.10.2015 № 181 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Дельта Банк» з 05.10.2015 по 04.10.2017 та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» ОСОБА_2
На сьогодні ОСОБА_1 не включений в Загальний реєстр вкладників ПАТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування вкладу, що стало підставою для звернення з відповідним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції зазначає, що правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Відповідно до частин 1, 2 статті 4 Закону України «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб», основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює такі функції: веде реєстр учасників Фонду; здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.
Згідно зі статтею 26 Закону України «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб», Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, врегульований статтею 27 Закону України «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб», відповідно до якого уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
З метою забезпечення прав Фонду, уповноважена особа, як то зазначено в частині 2 статті 38 Закону України «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб», забезпечує перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними.
За приписами ч. 4 ст. 38 Закону Фонд протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що Уповноважена особа Фонду на етапі тимчасової адміністрації вчиняє наступні дії: 1) складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; 2) формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону; 3) забезпечує перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними; 4) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
З матеріалів справи вбачається, що Уповноваженою особою було вчинено низку дій, направлених на формування відповідного переліку вкладників, зокрема, виявлення правочинів, які мають ознаки нікчемності, інформування про проведену роботу Фонд, звернення до Фонду з пропозицію щодо тимчасового блокування на рахунках окремих вкладників, що відповідає нормам чинного законодавства.
Разом з тим, колегія суддів вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про правомірність дій Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» ОСОБА_2 щодо визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) № 027-03618-200215 від 20.02.2015, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та ОСОБА_1, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб» правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:
1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;
2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;
3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;
4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;
5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність" ;
6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.
9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
Уповноваженою особою Фонду не доведено, що укладений ОСОБА_1 правочин носить ознаки нікчемності в розумінні ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб», або визнаний недійсним в судовому порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Доводи суду, що на момент укладання позивачем договору банківського вкладу (депозиту) діяло обов'язкове для виконання банком обмеження щодо проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів, не є обґрунтованими, адже судом не встановлено, відповідачем не доведено, що метою договору № 027-03618-200215 було збільшення суми відшкодування Фондом, оскільки останній укладено 20.02.2015, тобто до прийняття постанови правління Національного банку України від 02.03.2015 № 150 «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних».
Доводи відповідача, що постановою правління НБУ № 692/БТ від 30.10.2014 було віднесено ПАТ «Дельта Банк» до категорії проблемних, а тому укладання договору № 027-03618-200215 суперечили інтересам держави, суд апеляційної інстанції не вважає такими, що впливають на відповідальність позивача, адже останній не знав та не міг знати про наявність вказаного обмеження, оскільки вказана постанова Національного банку України була видана з грифом «банківська таємниця» та не перебувала у загальному доступі.
Також не є обґрунтованими висновки суду першої інстанції, що додаткова угода № 10 укладена та зарахування грошових коштів здійснено всупереч вимогам постанови Правління Національного банку України № 365 від 16.09.2013, якою передбачено, що надходження коштів в іноземній валюті на поточний рахунок фізичної особи здійснюється виключно шляхом переказу коштів в іноземній валюті з іншого власного рахунку або шляхом внесення готівки власником рахунку, тоді як кошти в іноземній валюті на рахунок позивача надійшли від третьої особи.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно з пунктом 1.8. договору банківського вкладу (депозиту) № 027-03618-200215 від 20.02.2015 у редакції, викладеній відповідно до Додаткової угоди № 10, зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в банку, або шляхом перерахування з відкритого в банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу Банку в день укладання сторонами цього договору. Виключно для цілей цього договору, сторони домовились, що умови п. 5.11. Правил до відносин, що виникають на підставі цього договору, не застосовуються.
У разі, якщо в день укладання сторонами цього договору не буде здійснено зарахування/перерахування коштів, що становлять суму вкладу на рахунок, цей договір вважається таким, що не був укладений.
Таким чином, умови Додаткової угоди № 10 до договору банківського вкладу (депозиту) № 027-03618-200215 від 20.02.2015, не суперечать нормативно-правовим актам, а зарахування на рахунок позивача коштів в іноземній валюті є банківською операцією, на яку останній не впливає та не має нести відповідальність за порушення працівниками банку умов нормативно-правового акту НБУ.
Встановлені обставини свідчать про неправомірність рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ «Дельта Банк» ОСОБА_2, оформленого наказом № 813 від 16.09.2015, про визнання договору банківського вкладу № 027-03618-200215 від 20.02.2015 нікчемним.
Уповноваженою особою Фонду не доведена наявність правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників ПАТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, а тому ОСОБА_1 підлягає включення до такого переліку.
Враховуючи сукупність викладених обставин, колегія суддів зазначає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом порушено норми матеріального права, а тому вбачаються підстави для скасування постанови та ухвалення нового судового рішення.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2017 року в адміністративній справі № 804/696/16 скасувати.
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ «Дельта Банк» ОСОБА_2, оформленого наказом № 813 від 16.09.2015 про визнання договору банківського вкладу № 027-03618-200215 від 20.02.2015 нікчемним.
Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ «Дельта Банк» ОСОБА_2 щодо не включення ОСОБА_1 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу № 027-03618-200215 від 20.02.2015.
Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ «Дельта Банк» ОСОБА_2 включити ОСОБА_1 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 для внесення даних до Загального реєстру вкладників ПАТ «Дельта Банк», які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.
Повний текст постанови складений 12 грудня 2017 року.
Головуючий суддя: О.В. Головко
Суддя: А.В. Суховаров
Суддя: Т.І. Ясенова