Справа № 754/3215/15
13 грудня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого: Невідомої Т.О.
суддів: Борисової О.В., Пікуль А.А.
секретар: Пузикова В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 01 листопада 2017 року за заявою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Деснянського районного суду м. Києва від 11 червня 201 року за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
№ апеляційного провадження: №22-ц/796/12389/2017
Головуючий у суді першої інстанції: Галась І.А.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Невідома Т.О.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 01 листопада 2017 року заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_6 про перегляд заочного рішення у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (далі - ПАТ «УкрСиббанк») до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості залишено без розгляду.
Не погодившись із такою ухвалою суду, ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, просив ухвалу суду першої інстанціїскасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.Зазначає, що судом першої інстанції безпідставно залишено заяву про перегляд заочного рішення без розгляду, оскільки копію заочного рішення він не отримував. Висновок суду про пропуск строку на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення не ґрунтуються на наявних в матеріалах доказах, що суперечить положенням ч. 2 ст. 228 ЦПК України. Крім того, вказує, що в оскаржуваній ухвалі суд фактично перейшов до розгляду заяви про перегляд заочного рішення по суті, надаючи оцінку обставинам справи, тим самим порушивши вимоги ч. 3 ст. 231 ЦПК України.
ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу з наведених в ній підстав.
В судове засідання представник ПАТ «УкрСоцбанк», ОСОБА_4, ОСОБА_2 не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, ОСОБА_2 забезпечив явку уповноваженого представника, у зв'язку з чим колегія суддів вважала за можливе розглядати справу за їх відсутності відповідно до вимог ч.2 ст.305 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в суд апеляційної інстанції, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Залишаючи без розгляду заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення, суд першої інстанції виходив із того, що про наявність ухваленого заочного рішення представнику відповідача було відомо 11 листопада 2015 року, що підтверджується відповідними доказами у справі. Заяву про перегляд заочного рішення відповідач подав лише 18 жовтня 2017 року, а тому він пропустив строк звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення суду, передбачений ч. 2 ст. 228 ЦПК України. Доказів поважності пропуску десятиденного строку звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення відповідачем чи його представником суду не надано, а також не встановлено судом.
Колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 11 червня 2015 року позовну заяву ПАТ «УкрСиббанк» про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договорами у розмірі 75 723,73 доларів США, пені у розмірі 28 265, 70 грн., а також судові витрати в сумі 3 654,00 грн. ( т.1, а.с.193-195).
Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Статтею 227 ЦПК України визначено, що відповідачам, які не з'явилися в судове засідання, направляється рекомендованим листом із повідомленням копія заочного рішення не пізніше трьох днів з дня його проголошення.
За положеннями ст. 228 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Аналіз зазначеної статті дає підстави для висновку про те, що момент початку перебігу строку подання заяви про перегляд заочного рішення законодавець прив'язує до факту отримання його копії відповідачем.
З матеріалів справи убачається, що копія заочного рішення направлена ОСОБА_2 12 червня 2015 року, проте в матеріалах справи відсутні дані про її отримання особисто ОСОБА_2 або його представником (т.1, а.с.196).
Згідно із ст. 69 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Питання перевірки дотримання процесуального строку на звернення з заявою про перегляд заочного рішення вирішується на стадії прийняття такої заяви, за результатами якого така заява може бути залишена без розгляду у зв'язку з пропуском цього строку, або призначена до розгляду по суті якщо суд визнає, що такий строк був пропущений з поважних причин.
Поза увагою суду залишився той факт, що судом порушені вимоги ст.227 ЦПК України. В матеріалах справи міститься лише копія листа від 12 червня 2015 року про направлення відповідачу копії заочного рішення, в той час як повідомлення про вручення відповідачу рекомендованого листа відсутнє. У разі не отримання відповідачем даного рекомендованого відправлення, воно повинно було бути приєднаним до матеріалів цивільної справи, що робить пояснення відповідача з приводу обставин не отримання ним копії заочного рішення такими, що заслуговували на увагу суду.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що доказів отримання ОСОБА_2 або його представником копії заочного рішення матеріали справи не містять.
Висновки суду про залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду не ґрунтуються на доказах, наявних в матеріалах справи, а та обставина, що 11 листопада 2015 року представник відповідача ОСОБА_2 був присутній в судовому засіданні під час апеляційного розгляду апеляційної скарги ОСОБА_3 на заочне рішення від 11 червня 2015 року, і саме з цього моменту він є обізнаним про ухвалене судом заочне рішення, правового значення в даному випадку не має та не свідчить про отримання останнім копії рішення суду.
За таких обставин ухвала суду підлягає скасуванню з передачею питання прийняття заяви про скасування заочного рішення та її подальшого розгляду на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 01 листопада 2017 року скасувати, а питання передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає.
Головуючий: Т.О. Невідома
Судді: О.В. Борисова
А.А.Пікуль