33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
12 грудня 2017 року Справа № 903/774/17
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Маціщук А.В.
судді Петухов М.Г. ,
судді Бучинська Г.Б.
за участю представників сторін:
позивача - пред-ка ОСОБА_1 (пост.дов. № 929 від 12.12.2016 р.)
відповідача - не з'явився
третьої особи - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 соціального захисту населення Ратнівської районної державної адміністрації у Волинській області
на рішення Господарського суду Волинської області від 24.10.2017 р.
у справі № 903/774/17
за позовом публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Волинської філії ПАТ "Укртелеком"
до ОСОБА_2 соціального захисту населення Ратнівської районної державної адміністрації у Волинській області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 Державної казначейської служби України у Ратнівському районі Волинської області
про стягнення 72964,51 грн.
Відповідно до рішення Господарського суду Волинської області від 24.10.2017 р. у справі № 903/774/17 задоволено позов публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Волинської філії ПАТ "Укртелеком" до ОСОБА_2 соціального захисту населення Ратнівської районної державної адміністрації у Волинській області про стягнення 72964,51 грн.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач ОСОБА_2 соціального захисту населення Ратнівської районної державної адміністрації у Волинській області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 24.10.2017 р. у справі № 903/774/17 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Скаржник вважає, що рішення господарського суду прийнято при неповному з'ясуванні обставин, які мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що судом першої інстанції допущено помилкове тлумачення норм Цивільного законодавства. Зокрема, судом першої інстанції не взято до уваги факт відсутності у 2016 році договірних відносин по питанню, яке є предметом господарського спору.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник посилається на пп. «б» п. 4 ч.1 ст. 89, ст. 102 Бюдженого кодексу України та Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 р. № 256, та пояснює, що держава взяла на себе зобов'язання по відшкодуванню витрат, пов'язаних з надання послуг зв'язку на пільгових умовах. Крім того, відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 25.12.2015 р. не передбачена субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг з послуг зв'язку.
Зазначає, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» зі статті 102 вилучено норму щодо визначення джерелом фінансування наданих пільг з користування послугами зв'язку відповідної субвенції з державного бюджету. Згідно з зазначеними змінами питання фінансування наданих пільг з користування послугами зв'язку може вирішуватись за рахунок коштів бюджетів міст обласного значення та районних бюджетів у межах реалізації відповідних місцевих програм соціального захисту населення. Оскільки, у місцевому бюджеті не були передбачені видатки на фінансування інших пільг (зокрема й послуг зв'язку), а Законом України «Про Державний бюджет на 2016 рік» та ст.102 Бюджетного кодексу України не передбачена можливість фінансування інших пільг з державного бюджету, ОСОБА_2 соціального захисту населення Ратнівської районної державної адміністрації у Волинській області у 2016 році не мало законних підстав вступати та фактично не вступало в договірні відносини з Волинською філією ПАТ «Укртелеком» та, відповідно, не брало на себе зобов'язування відшкодовувати пільги за телекомунікаційні послуги.
Крім того, звертає увагу суду, що бюджетні зобов'язання перед ПАТ «Укртелеком» за 2015 рік відповідно до бюджетних призначень були виконані в повному обсязі в сумах, передбачених кошторисом. Щодо відшкодування заборгованості за телекомунікаційні послуги пільговим категоріями громадян за 2016 рік зазначає, що у зв'язку з відсутністю відповідної субвенції з державного бюджету, було неможливим фінансування видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг на послуги зв'язку.
Також скаржник зазначає, що чинним законодавством України, яке регулює спірні правовідносини, передбачена необхідність двостороннього помісячного звіряння інформації надання послуг конкретним пільговикам. Проте, публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Волинської філії ПАТ "Укртелеком" на адресу ОСОБА_2 соціального захисту населення Ратнівської районної державної адміністрації у Волинській області не направлено жодних документів передбачених п.п. 10, 11 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, для здійснення розрахунків. Тому вважає, що відсутні докази для підтвердження розміру заявленої заборгованості.
Вважає, що розрахунки видатків на відшкодування витрат не є підставою для стягнення заборгованості, оскільки розрахунки видатків на відшкодування витрат підписані лише позивачем.
У додаткових поясненнях, наданих апеляційному господарському суду, відповідач ОСОБА_2 соціального захисту населення Ратнівської районної державної адміністрації у Волинській області зазначає, що звірка інформації, що міститься в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги з інформацією, що надійшла від Волинської філії ПАТ «Укртелеком» не проводилась. Пояснює, що в разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків (які мають право на пільги) чи розміру нарахованих пільг, розрахунки не проводяться до уточнення інформації. Разом з тим зазначає, що з 01.07.2015 р. змінено порядок надання пільг. Тому вважає, що публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Волинської філії ПАТ "Укртелеком" суб'єктивно, на власний розсуд надано пільги та визначено заборгованість з надання послуг пільговикам.
Скаржник просить врахувати наведені обставини і скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 24.10.2017 р. у даній справі та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Одночасно скаржник просить розгляд справи здійснювати без участі його представника.
Позивач публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Волинської філії ПАТ "Укртелеком" подав відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, заперечує проти доводів відповідача/скаржника щодо відсутності субвенції державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг з послуг зв'язку. Зазначає, що відповідно до ч.2 ст.617 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.218 Господарського кодексу України відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Просить рішення Господарського суду Волинської області від 24.10.2017 р. у справі № 903/774/17 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.11.2017 р. у справі № 903/774/17 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 Державної казначейської служби України у Ратнівському районі Волинської області.
ОСОБА_1 особа ОСОБА_2 Державної казначейської служби України у Ратнівському районі Волинської області подала письмові пояснення, в яких зазначає, що станом на 24.11.2017 р. по ОСОБА_2 соціального захисту населення Ратнівської РДА, згідно з поданими звітами до УДКСУ у Ратнівському районі по КПКВК 1513034 “Надання пільг окремим категоріям громадян з оплати послуг зв'язку” КЕКВ 2730 відсутня заборгованість, в тому числі заборгованість перед Волинською філією ПАТ “Укртелеком”. Також відсутні зареєстровані фінансові зобов'язання.
Зазначає, що відповідно до даних звітності станом на 01.04.2017 р. по ОСОБА_2 соціального захисту населення Ратнівської РДА обліковувалась кредиторська заборгованість по КПКВК 1513034, КЕКВ 2730 в сумі 7815,30 грн., яку погашено в квітні 2017 року.
Просить розгляд справи здійснювати без участі його представника.
Відповідач та третя особа не забезпечили участь представників у судовому засіданні. Представник позивача в судовому засіданні заперечила проти доводів відповідача/скаржника щодо відсутності субвенції державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг з послуг зв'язку. Також зазначила, що Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Волинської філії ПАТ "Укртелеком" на адресу ОСОБА_2 соціального захисту населення Ратнівської районної державної адміністрації у Волинській області надсилались акти звіряння розрахунків за наданні населенню послуги, які відповідач безпідставно не підписав. Зазначила, що відповідач не визнає саме обов'язку оплати послуг зв'язку, а не факт надання даних послуг.
Зважаючи, що судом вжито необхідних заходів для завчасного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення /а.с. 91 - 93 у т.2/, явка представників в судове засідання обов'язковою не визнавалась, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представників сторін за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. При цьому апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги чи позицією іншої сторони і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.
Судом на підставі матеріалів справи встановлено таке.
Публічне акціонерне товариство “Укртелеком” надає телекомунікаційні послуги на підставі Закону України від 18.11.2003 р. № 1280-ІV “Про телекомунікації”, Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11.04.2012 р., та інших законодавчих актів України.
Відповідно до ч.3 ст.63 Закону України “Про телекомунікації” оператори телекомунікацій повинні надавати споживачам, які мають установлені законодавством пільги, телекомунікаційні послуги з урахуванням цих пільг відповідно до законодавства України.
Законом України від 22.10.1993 р. № 3551-ХІІ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу”, Законом України від 28.02.1991 р № 796-ХІІ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждаливнаслідок Чорнобильської катастрофи”, Законом України від 24.03.2008 р. № 203/98-ВР “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний статус” та Законом України від 26.04.2001 р № 2402-ІІІ “Про охорону дитинства” для категорій осіб, визначених цими законами, встановлені пільги з оплати за послуги зв'язку.
За період з грудня 2015 року по грудень 2016 року включно публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Волинської філії ПАТ "Укртелеком" пільговим категоріям населення надано телекомунікаційні послуги, вартість яких підлягає відшкодуванню за рахунок субвенції з бюджету на загальну суму 72964,51 грн., що підтверджено зведеним розрахунком боргу за період з грудня 2015 року по грудень 2016 року включно /а.с.11/, щомісячними розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг по категоріям споживачів форми 2-пільга /а.с. 13-34, 36-56, 58-78, 80-100, 103-123, 125-131, 139-152, 154-172, 174-189, 191-206, 208-222, 224-238, 240-250 у т.1, а.с. 1-4, 6-20 у т.2/ та актами форми № 3-пільга звіряння розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги /а.с. 35, 57, 79, 101-102, 124, 153, 173, 190, 207, 223, 239 у т.1, а.с. 5 у т.2/.
Відповідачем не відшкодовано витрати позивача на надання послуг зв'язку пільговим категоріям споживачів в сумі 72964,51 грн., що не заперечується відповідачем, зокрема, в апеляційній скарзі.
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.
Позивач як постачальник послуг зв'язку надає телекомунікаційні послуги кожному, хто до нього звернеться відповідно до ст.633 Цивільного кодексу України та ст.178 Господарського кодексу України, оскільки послуга зв'язку є предметом публічного договору.
Згідно зі ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Відповідно до ст. 178 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання, який відповідно до закону та своїх установчих документів зобов'язаний здійснювати виконання робіт, надання послуг або продаж товарів кожному, хто до нього звертається на законних підставах, не має права відмовити у виконанні робіт, наданні послуг, продажу товару за наявності у нього такої можливості або надавати перевагу одному споживачеві перед іншими, крім випадків, передбачених законодавством.
Кабінет Міністрів України може у визначених законом випадках видавати правила, обов'язкові для сторін публічного зобов'язання, в тому числі щодо встановлення або регулювання цін. Умови зобов'язання, що не відповідають цим правилам або встановленим цінам, є недійсними.
Відповідно до п.63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11.04.2012 р., визначено, що установлені законами пільги з оплати послуг надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред'явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги" № 117 від 29.01.2003 р. (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, - автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із законами України. Реєстр складається з баз даних Мінсоцполітики, Міністерства соціальної політики Автономної Республіки Крим, головних управлінь праці та соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управлінь праці та соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, структурних підрозділів з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських рад.
Відповідно до п. 3 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, структурні підрозділи з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських рад (далі - уповноважені органи):
- організовують збирання, систематизацію і зберігання зазначеної у пункті 2 цього положення інформації та забезпечують її автоматизоване використання для контролю за відомостями, які подаються підприємствами та організаціями, що надають послуги, для розрахунків за надані пільговикам послуги;
- ведуть облік пільговиків шляхом формування на кожного пільговика персональної облікової картки згідно з формою "1-пільга", в якій використовується індивідуальний ідентифікаційний номер пільговика у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів, тощо.
Згідно ч.6 ст.48 Бюджетного кодексу України бюджетні зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.
При цьому ч. 1 ст. 102 Бюджетного кодексу України визначає, що видатки місцевих бюджетів, передбачені у підпункті "б" пункту 4 частини першої статті 89 цього Кодексу, проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Порядок та механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за вказані пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 р. № 256 "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету".
Відповідно до п. 3 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (головні розпорядники коштів).
Пунктом 8 Порядку передбачено, що отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державної казначейської служби, для здійснення відповідних видатків.
Отже, відповідач ОСОБА_2 соціального захисту населення Ратнівської районної державної адміністрації у Волинській області є головним розпорядником коштів місцевого бюджету на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення.
Між сторонами виникли правовідносини щодо надання послуг зв'язку окремим категоріям споживачів на пільговій основі.
Відповідно до норм ст.173 Господарського кодексу України визначено, що господарське зобов'язання виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч.4 п.116 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295, розрахунковим періодом для оплати загальнодоступних послуг є поточний календарний місяць. Відповідно до п.10 Положення "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги", затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 р. № 117, підприємства та організації, що надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою "2-пільга"
Відповідно до п. 5 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 р. № 256, головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення). Фінансові органи районних держадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) на підставі актів звіряння, зазначених у пункті 5 цього Порядку, щомісяця готують реєстри нарахованих сум та подають їх Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управлінням Державної казначейської служби в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (п.6 Порядку).
За змістом п.8 Порядку отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державної казначейської служби, для здійснення відповідних видатків.
Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють у п'ятиденний строк розрахунки з постачальниками відповідних послуг і ведуть облік за видами пільг та житлових субсидій населенню на оплату, зокрема, пільг з послуг зв'язку, зокрема безпровідного доступу до телекомунікаційної мережі з придбанням відповідних стаціонарних абонентських терміналів, та інших передбачених законодавством пільг.
Таким чином, враховуючи вищевикладені положення нормативно-правових актів та встановлені судом обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо правомірності заявлених позовних вимог про стягнення боргу по компенсації витрат за надання послуг зв'язку на пільговій основі.
Заперечення відповідача щодо відсутності субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг з послуг зв'язку, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 617 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 р. відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання. В силу частини 3 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" згадане судове рішення та зміст самої Конвенції про захист прав та свобод людини є джерелом права для національного суду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 у справі № 3-28гс12.
Отже, неналежне фінансування заходів соціального захисту окремих категорій громадян не є підставою для звільнення відповідача від відшкодування витрат, понесених позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям населення та не може бути підставою для звільнення від відповідальності за порушення такого зобов'язання.
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 10.03.2011 р. у справі "Сук проти України" суд постановив порушення ст. 1 Першого протоколу Конвенції, оскільки національними судами проігноровано вимоги ст. 28 Закону України "Про бюджетну систему", яка забороняла внесення змін до законодавства Закону України "Про Державний бюджет", а також судом встановлено, що відсутність коштів не може бути підставою для невиконання зобов'язань.
Колегія суддів враховує при цьому, що Законом України “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України” від 20.12.2016 р. внесені зміни до статті 102 Бюджетного кодексу України та відмінено субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг з послуг зв'язку, інших передбачених законодавством пільг (крім пільг на одержання ліків, зубопротезування, оплату електроенергії, природного і скрапленого газу на побутові потреби, твердого та рідкого пічного побутового палива, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот) на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з відміною податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та відповідним збільшенням ставок акцизного податку з пального і на компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян. Згідно із Законом України “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України” від 20.12.2016 р. частину першу статті 91 "Видатки місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів" доповнено пунктом 20-4) щодо пільг з послуг зв'язку, інших передбачених законодавством пільг, що надаються певним категоріям населення відповідно до чинного законодавства. У п. 3 ч. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України визначено, що місцеві бюджети є самостійними. Тому місцеві органи виконавчої влади, які володіють ситуацією на місцях та можуть оперативно впливати на її зміну, мають можливість передбачати вищезазначені видатки у місцевому бюджеті в складі асигнувань на місцеві програми соціального захисту та соціального забезпечення відповідно до підпункту „б” пункту 3 частини першої статті 91 Бюджетного кодексу України.
Скаржником в порядку ст.ст.33-34 ГПК України не надано суду доказів на підтвердження відсутності відповідних бюджетних призначень та ненадходження на рахунок ОСОБА_2 соціального захисту населення Ратнівської районної державної адміністрації у Волинській області цільових коштів.
Також колегія суддів вважає безпідставними доводи скаржника щодо ненадіслання публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Волинської філії ПАТ "Укртелеком" на адресу скаржника документів відповідно до п.п. 10, 11 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, для здійснення розрахунків.
Такі доводи відповідача спростовані доказами у справі, а саме, розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг по категоріям споживачів форми 2-пільга, акти форми № 3-пільга звіряння розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги разом із розрахунками надсилались публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Волинської філії ПАТ "Укртелеком" відповідачеві ОСОБА_2 соціального захисту населення Ратнівської районної державної адміністрації у Волинській області, що підтверджується описами вкладень, рекомендованим повідомленнями про вручення поштового відправлення та листами з відміткою відповідача про отримання даних документів /а.с. 21 - 36 у т.2/.
В рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» від 20.10.2011 р. наголошено на необхідності дотримання органами державної влади принципу „належного урядування”, який передбачає, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків.
Колегія суддів враховує, що конкретні заперечення щодо нарахованих сум та даних актів звіряння розрахунків за надані послуги відповідач суду не представив і доказів щодо повного проведення розрахунків з позивачем суду не надав.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Волинської області від 24.10.2017 р. у справі № 903/774/17 відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і немає підстав для його скасування чи зміни за ст.104 ГПК України. Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції.
Відповідно до п.19 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» (на час подання апеляційної скарги та прийняття постанови Рівненським апеляційним господарським судом) органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим, структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчі органи міських рад, на які покладено завдання щодо вирішення питань соціального захисту населення звільнені від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, тому судовий збір зі скаржника не стягується.
Керуючись ст.ст.49,99,101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 соціального захисту населення Ратнівської районної державної адміністрації у Волинській області залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Волинської області від 24.10.2017 р. у справі № 903/774/17 залишити без змін.
Матеріали справи № 903/774/17 повернути Господарському суду Волинської області.
Головуючий суддя Маціщук А.В.
Суддя Петухов М.Г.
Суддя Бучинська Г.Б.