79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
12.12.2017р. Справа № 914/3931/13
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Евада”, м. Біла Церква
до відповідача: Публічного акціонерного товариства “Кредобанк”, м. Львів
про стягнення 5 942 269, 00 грн.
Суддя Мороз Н.В.
Суддя Кітаєва С.Б. Суддя Мазовіта А.Б.
При секретарі М.Бурак
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1
Від відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3
Суть спору:
Позовну заяву подано ТзОВ «Евада» до ПАТ «Кредобанк» про стягнення 5 942 269, 00 грн.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 21.10.2013 р. порушено провадження у справі.
Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду.
Ухвалою господарського суду від 09.01.2014 р. провадження у справі зупинено, матеріали справи надіслано до прокуратури м. Києва.
Ухвалою суду від 23.04.2015р. провадження у справі поновлено, у зв'язку з тим, що 14.04.2015р. на адресу суду надійшла копія постанови Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 26.02.2014р. та від 01.08.2014р. (після скасування попередньої постанови) про закриття кримінального провадження № 12013110040012713 від 03.08.2013 р. у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 КК України.
Ухвалою суду від 06.10.2015 р. провадження у справі зупинено у зв'язку з надсиланням матеріалів справи №914/3931/13 до Подільської прокуратури м. Києва.
Ухвалою суду від 13.09.2017р. провадження у справі поновлено за клопотанням позивача, в якому останній повідомив про те, що постановою старшого слідчого Дніпровського управління поліції ГУ НП у м. Києві від 31.08.2017р. кримінальне провадження №42014100070000018 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 190 КК України, закрито.
В судове засідання 12.12.2017р. представник позивача з'явився. Через службу діловодства господарського суду в порядку ст.83 ГПК України подав клопотання, в якому просить суд вийти за межі позовних вимог, якщо це буде необхідно для захисту прав і законних інтересів ТОВ «Евада».
В судових засіданнях представник позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві з урахуванням збільшених позовних вимог, додаткових поясненнях. Ствердив, що йому були відкриті розрахункові рахунки №2600002343011 та №26000901343011 в Публічному акціонерному товаристві „Кредобанк”. 08.04.2013 р. без будь-якого розпорядження та/або відома власника та директора ТзОВ «Евада» у ПАТ „Кредобанк” невідомі особи зняли із розрахункового рахунку ТОВ “Евада” суму в розмірі 5 900 000, 00 грн. готівкою по чеках, які були підписані невстановленими особами. Слідчим відділом Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві проводиться розслідування кримінального провадження за №13110040007058 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, вилучено всі оригінали та копії документів по взаємовідносинах ТОВ “Евада” та ПАТ «Кредобанк”. Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 15.04.14 р. по справі №755/9367/14-к встановлено, що по грошовому чеку серії ЛЄ 4556397 від 08.04.2013 р. про отримання готівкових коштів із розрахункового рахунку ТОВ "Евада" в приміщенні відділення №8 ПАТ «Кредобанк» за адресою: м. Київ, пр. Миру, 6 було знято готівкові кошти в сумі 5 942 269, 00 грн. без жодного розпорядження (підпису) на таке зняття готівкових коштів з рахункового рахунку ТОВ «Евада» з боку єдиного директора та засновника ТОВ «Евада» ОСОБА_4
У додаткових поясненнях представник позивача покликається на те, що Інструкцією про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженою постановою правління НБУ №174 від 01.06.2011 р., одним із документів про приймання готівки через касу банку є заява про переказ готівки, одним з документів про видачу готівки є грошовий чек, а документом, що підтверджує виконані за день операції по банківському рахунку клієнта є виписка з особового рахунку (п. 5.6). Неправомірність списання коштів з рахунку позивача банком підтверджується вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 15.04.14 р. по справі №755/9367/14-к, яким встановлено факт підробки грошового чеку на видачу готівки, а також винну поведінку працівника банку, що призвело до безпідставного списання коштів з рахунку. Посилання відповідача на безготівковий характер операцій вважає безпідставним, оскільки преюдиційне значення для суду має лише вирок суду, а не постанова слідчого про закриття кримінального провадження з підстав безготівкового характеру операцій, встановленого на підставі показів свідків - зацікавлених працівників банку.
В судове засідання 12.12.2017р. представники відповідача з'явились. Подали клопотання про залишення позову без розгляду від 12.12.2017р. на підставі п.5 ч.1 ст. 81 ГПК України у зв'язку з неподанням позивачем оригіналів докуменнтів, що витребовувались судом. Крім того, в порядку ст. 38 ГПК України подали клопотання про витребування доказів, зокрема витребування у Київської місцевої прокуратури №4 копії всіх матеріалів кримінальних проваджень №12014100040004644 (за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України) та №12014100040000466 (за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.366 КК України).
Однак, клопотання відповідача про витребування доказів задоволенню не підлягає, оскільки представниками відповідача не конкретизовано, а судом не встановлено, які саме обставини можуть бути підтверджені витребовуваними доказами.
Суд не вбачає підстав для залишення позову без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.81 ГПК України, оскільки наявні в матеріалах справи документи є достатніми для прийняття законного і обгрунтованого рішення, відтак клопотання відповідача про залишення позову без розгляду задоволенню не підлягає.
В судових засіданнях представники відповідача позов заперечили з мотивів, зазначених у відзиві та поясненнях. Ствердили, зокрема, що 08.04.2013 р. відбулося внесення готівки у розмірі 13352892,37 грн. працівниками ТОВ «КП «СВІТ» та ТОВ «ЕВАДА» як повернення раніше наданої цими підприємствами матеріальної допомоги таким працівникам. Після цього одразу відбулося знаття готівкових коштів на цю ж суму. Однак, фактично ці операції здійснювались без реального знаходження грошей у касі відділення № 8 на прохання директора цих товариств ОСОБА_7, оскільки сума коштів, що вносилася, дорівнювала сумі коштів, яка була знята за грошовими чеками. Постановами Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києві від 26.02.2014 р. та від 01.08.2014 р. було закрито кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013110040012713 від 03.08.2013 р. за ч. 2 ст. 364-1 КК України, у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення в діях посадових осіб ПАТ «Кредобанк» та зазначено, що операції по банківському рахунку ТОВ «Евада», відкритого в ПАТ «Кредобанк», що були проведені 08.04.2013 року в приміщенні відділення № 8 ПАТ «Кредобанк», мали безготівковий характер, тобто фактичної наявності грошових коштів не було. Грошові кошти були нараховані на рахунки ТОВ «Евада» та одразу зняті з вказаних рахунків. Фактично в негативну сторону баланс рахунків ТОВ «Евада» після проведення вказаних операцій не змінився. Отже, жодної матеріальної шкоди нікому не завдано. Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 15.04.14 р. по справі №755/9367/14-к було засуджено колишнього керівника банку ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 366 КК України, а не за ч. 2 ст. 366 КК України, що передбачає тяжкі наслідки. Вина була встановлена лише у тому, що ця особа склала завідомо неправдиві офіційні документи, проставивши у графі «контролер» на грошовому чеку ЛЄ4556397 за відсутності особи, зазначеної у чеку як отримувач коштів. Отже, вирок не доводить спричинення збитків позивачу.
Покликаються також на не встановлення вини у діях працівників банку у спірних відносинах, підписання позовної заяви не уповноваженою особою. Так, клопотанням про залишення позовної заяви без розгляду відповідач звертає увагу суду на те, що позов від імені ТзОВ «Евада» підписаний ОСОБА_9 на підставі довіреності від 22.07.2017 р., не засвідченої належним чином та без оригіналу підпису директора ОСОБА_4 23.10.2013 р. ухвалою господарського суду Київської області про відмову у порушенні провадження у справі про банкрутство за заявою ТзОВ «Евада» та встановлено, що 23.04.2013 р. на загальних зборах ТзОВ «Евада» було прийнято рішення про припинення діяльності ТзОВ «Евада» шляхом його ліквідації, про звльінення директора ОСОБА_4 та призначення ліквідатором боржника ОСОБА_10 Однак, наступним протоколом (№5) від 22.07.2013 р. ці попередні рішення були скасовані, хоча своєю заявою від 07.10.2013 р. ОСОБА_4, як одноособовий власник і директор ТзОВ «Евада» заперечила факт скасування рішень, оформлених протоколом №4 від 23.04.2013 р.. Таким чином, у цей день - 23.04.2013 р. довіреність представникові, що підписав позовну заяву, не могла видаватись.
Однак, таке клопотання задоволенню не підлягає. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 81 ГПК України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її або особою, посадове становище якої не вказано.
З матеріалів справи вбачається, що позовна заява була подана 18.10.2013 р. за підписом представника ОСОБА_9, що діяв на підставі довіреності від 22.07.2013 р. В матеріалах справи наявний оригінал довіреності, підписаний особою, зазначеною як ОСОБА_4, чим спростовуються покликання відповідача на відсутність оригіналу підпису на довіреності. Довіреність завірена печаткою товариства. Особа, яка підписала довіреність, на відповідну дату залишалась зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців як особа, уповноважена представляти товариство. Презумпція, зазначена у ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» відповідачем подолана не була. Покликання на заперечення ОСОБА_4 щодо скасування рішення, оформленого протоколом №4 від 23.04.2013 р. за відсутності належних доказів недійсності чи скасування рішення, оформленого протоколом №5 від 22.07.2013р., не доведене суду у встановленому порядку належними доказами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази у їх сукупності, створивши у відповідності до ч.3 ст. 4-3 ГПК України сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, суд встановив:
ТзОВ «Евада» зареєстроване 23.05.2011 р., що підтверджується Витягом з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. На час розгляду справи ТзОВ «Евада» не виключене з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, що підтверджується зазначеним витягом. Станом на 22.07.2013 р., 18.10.2013 р. директором товариства в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців значиться ОСОБА_4, з 29.07.2016р. та на час розгляду справи -ОСОБА_11, що підтверджується витягами з ЄДР.
Відповідно, не впливає на розгляд даної справи посилання відповідача на те, що в провадженні господарського суду Київської області з 27.08.2013р. за заявою ліквідатора ТОВ «Евада» ОСОБА_10 перебувала справа № 911/3106/13 (суддя Лопатін А.А.) про порушення справи про банкрутство в порядку, передбаченому ст. 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»; а також аналогічна справа № 911/3106/13 (суддя Лопатін А.А.) за заявою ліквідатора ТзОВ «КП«СВІТ» ОСОБА_10 про порушення справи про банкрутство цього товариства в порядку, передбаченому ст. 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Як вбачається з ухвали господарського суду Київської області від 23.10.2013 р. про відмову у порушенні провадження у справі за заявою ТзОВ «Евада» про банкрутство останнього, 23.04.2013 р. на загальних зборах учасників ТОВ «Евада» було прийнято рішення про припинення діяльності ТзОВ «Евада», шляхом його ліквідації; про звільнення директора ТзОВ «Евада» ОСОБА_4; про призначення ліквідатором боржника ОСОБА_10; про передачу всієї документації та печаток ТзОВ «Евада» ліквідатору боржника - ОСОБА_10; про здійснення заходів щодо внесення до ЄДРПОУ запису про рішення засновників (учасників) щодо припинення діяльності ТзОВ «Евада» згідно протоколу загальних зборів учасників ТзОВ «Евада» № 4 від 23.04.2013 р.. Однак, протоколом загальних зборів учасників ТзОВ «Евада» № 5 від 22.07.2013 р. вирішено скасувати протокол № 4 від 23.04.2013 р.; відсторонити ОСОБА_10 від виконання обов'язків голови ліквідаційної комісії товариства та призначити директором ТзОВ «Евада» - ОСОБА_4 Протоколом № 6 позачергових загальних зборів учасників ТзОВ «Евада» від 06.09.2013 р. р. було прийнято рішення про скасування протоколу № 5 від 15.08.2013 р. та поновлення процедури припинення боржника. Зазначені рішення у судовому порядку не оскаржувались.
Як вбачається з витягу з ЄДПОУ станом на дату підписання довіреності представникові ОСОБА_9, ОСОБА_4 мала повноваження керівника, довіреність, видана на ім'я ОСОБА_9 не відкликалась, в ході тривалого розгляджу справи представники позивача наполягали на позовних вимогах. Повноваження ОСОБА_9 станом на 17.10.2013 р. підтверджуються довіреністю, підписаною ОСОБА_4, зазначеною як повноважний підписант в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Зазначеним спростовується покликання відповідача на наявність підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 81 ГПК України для залишення позову без розгляду як такого, що підписаний не уповноваженою особою.
З матеріалів справи вбачається, що ТзОВ «Евада» були відкриті розрахункові рахунки №2600002343011 та №26000901343011 в Публічному акціонерному товаристві „Кредобанк”, що підтверджується договором банківського рахунка від 10.12.2012р.
У відповідності до виписок по руху коштів по рахунках, станом на 08.04.2013 р. на вказаному рахунку перебувало 1693,73 грн. Згодом, у той же день, о 13:06 год. на вказані рахунки від ТОВ «Евада» надійшло готівки у розмірі 5942269 грн. із призначенням платежу - «переказ коштів д/зарах.на рах.повернен. безвід.фін. позики згідно угод №1, №2, №3 від 05.04.2013р.» Згодом, у той же день, о 13:26 год. в приміщенні відділення №8 ПАТ «Кредобанк» за адресою: м. Київ, пр. Миру, 6 ці кошти готівкою були зняті по чеку, виданому крівником ТзОВ «Евада» на ім»я ОСОБА_4 Доказів використання отриманих по чеку коштів за призначенням, суду не було надано.
Покликання відповідача про технічну неможливість в межах такого часу провести реальну операцію із грошовими коштами, не підтверджене жодними доказами та не випливає з жодних технічних нормативів, що регулюють спірні відносини.
На вимогу суду оригіналів договорів про надання зі сторони ТзОВ «Евада» поворотної фінансової допомоги суду надано не було. Надані позивачем договори суд оцінює критично враховуючи відсутність доказів виконання спірних договорів а також те, що долучені до додаткових пояснень від 12.12.2017р. договори є незавіреними належним чином копіями, а інша частина долучених до клопотання від 12.12.2017р. договорів, як вбачається з листа Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м.Києві від 05.12.2017р. №7058/125/50-2017, надавались позивачу для ознайомлення та зняття копій з завірених копій матеріалів кримінального провадження №12013110040007058.
Крім того, суд зазначає, що жодних доказів того, що заборгованість будь-яких представників перед ТзОВ «Евада» продовжує обліковуватись у бухгалтерському обліку, суду надано не було.
По вказаному факту було зареєстроване в ЄДР кримінальне провадження №12013110040012713 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364-1 КК України, кримінальне провадження №12013110040007058 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, а також кримінальне провадження №12014100040004644 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
На дату розгляду справи судом, кримінальне провадження №12013110040007058 за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України триває, що підтверджується листом Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м.Києві від 05.12.2017р. №7058/125/50-2017. Крім того, триває кримінальне провадження №42014100070000018 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.190 КК України, оскільки постанову старшого слідчого Дніпровського УП ГУ НП у м.Києві від 31.08.2017р. про закриття кримінального провадження скасовано.
Постановами Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києві від 26.02.2014р. та від 01.08.2014 р. було закрито кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013110040012713 від 03.08.2013 р. за ч. 2 ст. 364-1 КК України, у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення в діях посадових осіб ПАТ «Кредобанк» та зазначено, що операції по банківському рахунку ТОВ «Евада», відкритого в ПАТ «Кредобанк», що були проведені 08.04.2013 року в приміщенні відділення № 8 ПАТ «Кредобанк», мали безготівковий характер, тобто фактичної наявності грошових коштів не було. Представник позивача підставно покликається на те, що вказані обставини підлягають доведенню у загальному порядку згідно ст. 33 ГПК України та не мають преюдиційного характеру.
У той же час, по кримінальному провадженню №12013110040012713 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364-1 КК України вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 15.04.14 р. по справі №755/9367/14-к колишнього начальника відділення № 8 у м. Києві ЦФ ПАТ «Кредобанк» ОСОБА_5 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364-1 КК України та встановлено, що вона, перебуваючи на посаді начальника відділення №8 у м.Києві ЦФ ПАТ «Кредобанк», будучи службовою особою, 08.04.2013 р., умисно внесла до офіційного документу завідомо неправдиві відомості, а саме виконала підпис від імені ОСОБА_4 в грошовому чеку серії ЛС 4556397 від 08.04.2013 р. про отримання готівкових коштів сумі 5942269 грн., виданому керівником ТОВ «Евада» на ім'я ОСОБА_4В, вчинила дії, спрямовані на складання завідомо неправдивого документу. Усвідомлюючи, що ОСОБА_6С не являється особою, на ім'я якої керівником ТОВ «Евада» виданий грошовий чек серії ЛС 4556397 від 08.04.2013 р. про отримання готівкових коштів в сумі 5942269 грн., ОСОБА_5І, за відсутності самої ОСОБА_4, поставила свій підпис в графі «контролер», що в подальшому стало підставою для проведення незаконної касової операції іншими працівниками банку. Вирок набрав законної сили. При цьому, ОСОБА_5 свою вину визнавала.
Згідно ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Відповідно до ст. 1071 ЦК України, банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом. Відповідно до ч. 3 ст. 1103 ЦК України платник за чеком (банк) повинен пересвідчитися усіма можливими способами у справжності чека, а також у тому, що пред'явник чека є повноважною особою. Збитки, завдані у зв'язку з оплатою підробленого, викраденого або втраченого чека покладаються на платника за чеком або чекодавця - залежно від того, з чиєї вини збитки були завдані (ч. 4 ст. 1103 ЦК України).
Грошовий чек належить до касових документів, які оформлюються згідно з касовими операціями, визначеними Постановою правління Національного банку України від 01.06.2011 р. за № 174 “Про затвердження Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні”. Відповідно до п.п. 1.3. п. 1 розділу 4 вказаної Інструкції грошовий чек має містити такі обов'язкові реквізити: найменування банку, який здійснює касову операцію, дату здійснення операції, зазначення платника та отримувача, суму касової операції, призначення платежу, підписи платника або отримувача та працівників банку, уповноважених здійснювати касову операцію. До обов'язкових реквізитів касових документів, які оформляються для врахування суми готівки на відповідні рахунки (крім зазначених вище), також влежать номер рахунку отримувача та найменування і код банку отримувача. У грошових чеках, заявах на видачу готівки, на підставі яких видається готівка, незалежно від суми, за винятком реалізації пам'ятних та Інвестиційних монет, мають зазначатися дані паспорта особи-отримувача або документа, що його замінює, найменування документа, серія, номер і дата його видачі, найменування установи, що його видала. Поряд із цим, п.п. 3.5. п. З розділу 4 Постанови правління НБУ від 01.06.2011 р. за № 174 “Про затвердження Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні” передбачено, що банк (філія, відділення) перед видачею готівки у видаткових касових документах (заява на видачу готівки, видатковий касовий ордер, грошовий чек) перевіряє таке: повноту заповнення реквізитів на документі; наявність підписів відповідальних осіб банку (філії, відділення), яким надано право підпису касових документів, і тотожність їх зразкам; належність пред'явленого паспорта або документа, що його замінює, отримувачу, відповідність даних паспорта тим даним, що зазначені в касовому документі; у разі отримання готівки за довіреністю - відповідність оформлення довіреності та отримання готівки вимогам законодавства України; наявність підпису отримувача.
В порушення зазначених вимог, при видачі готівки 08.04.2013 р. працівники відповідача не перевірили належність пред'явленого паспорта або документа, що його замінює, відповідність даних паспорта тим даним, що зазначені в касовому документі, справжність підпису отримувача. За даних обставин на відповідачеві лежав обов'язок відмовитись видавати готівку за чеком.
Факт вчинення такого порушення та особа, яка його вчинила, встановлені зазначеним вироком суду та не підлягають доказуванню в силу ч. 4 ст. 35 ГПК України. Згідно із ч. 4 ст. 35 ГПК України, вирок суду в кримінальному провадженні який набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
З цієї підстави, суд погоджується з доводами позивача про вчинення уповноваженим працівником банку зазначеного протиправного діяння. У той же час, тягар доведення факту заподіяння збитків та їх розміру несе позивач.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв вого обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У статті 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності таких вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення господарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно ст. 1073 ЦК України, у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом. Згідно абз. 2 п. п. 32.3.2 п. 32.3 ст. 32 Закону “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” у разі переказу з рахунка платника без законних підстав, за ініціативою неналежного стягувача, з порушенням умов доручення платника на здійснення договірного списання або внаслідок інших помилок банку повернення платнику цієї суми здійснюється у встановленому законом судовому порядку. При цьому банк, що списав кошти з рахунка платника без законних підстав, має сплатити платнику пеню у розмірі процентної ставки, що встановлена цим банком по короткострокових кредитах, за кожний день починаючи від дня переказу до дня повернення суми переказу на рахунок платника, якщо інша відповідальність не передбачена договором. Також, ст. 33 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” встановлено, що працівники банку, винні в здійсненні помилкового переказу, несуть відповідальність сповідно до закону. Поряд із цим, ст. 1074 ЦК України, обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути в'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або висуванням тероризму, передбачених законом.
За положеннями ч. 1 ст. 1166, ч. 1 ст. 1172 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових службових обов'язків. Відповідно до ч. 1 ст. 22 цього Кодексу особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є реальні збитки та упущена вигода.
Позивач просить стягнути на його користь реальні збитки, на упущену вигоду не покликається. Однак, факт заподіяння позивачу зазначеними протиправними діями працівника відповідача, не був доведений суду у встановленому порядку належними доказами.
Так, сам факт існування заборгованостей у працівників позивача перед позивачем щодо повернення фінансової допомоги у зазначеній сумі, не була доведена суду жодним доказом. Покликання на можливе вилучення цих доказів представниками правоохоронного органу не звільняє позивача від тягаря доведення зазначених фактів. Позивачем не було доведено належними доказами факт внесення 08.04.2013 р. конкретною уповноваженою особою саме зазначеної суми від імені неконкретизованих працівників на підставі належно оформлених повноважень на банківський рахунок а також факт надання товариством безвідсоткової зворотної позики позичальникам. Відтак, документальне зменшення суми на рахунку позивача рівно на ту суму, на яку вона фактично не збільшилась, не змінює обсягу майнових прав позивача. Жодних доказів зворотнього суду надано не було.
З урахуванням наведеного, наявність передбачених законом підстав для задоволення позову не була доведена суду у встановленому порядку належними та допустимими доказами, відтак, суд дійшов висновку в позові відмовити.
Судові витрати слід залишити за позивачем, згідно ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 4-3, 32, 33, 35, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд,-
В позові відмовити повністю.
Рішення складено 14.12.2017р.
Суддя Мороз Н.В.
Суддя Кітаєва С.Б.
Суддя Мазовіта А.Б.