Справа № 826/664/17 Головуючий у 1-й інстанції: Мазур А.С.
Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.
Іменем України
12 грудня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сорочка Є.О.,
суддів Земляної Г.В.,
Ісаєнко Ю.А.,
за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з повноваженнями тимчасового адміністратора ПАТ «Банк «Національні інвестиції» Волощука Ігоря Григоровича щодо визнання правочину від 17.09.2015 р. щодо перерахування грошових коштів за платіжним дорученням в сумі 210 000 грн з поточного рахунку № НОМЕР_1 на поточний рахунок № НОМЕР_2 - нікчемним;
- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з повноваженнями тимчасового адміністратора ПАТ «Банк «Національні інвестиції» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_4 як вкладника, який має право на відшкодування коштів розміщених в ПАТ «Банк «Національні інвестиції» на підставі Договору № 25893980/11/Деп від 04 вересня 2015 року за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 жовтня 2017 року позов задоволено.
Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" (далі - Уповноважена особа) в апеляційній скарзі просить суд скасувати зазначену постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом порушено норми матеріального та процесуального права.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між ОСОБА_4 та ПАТ «Банк «Національні інвестиції» укладено договір №25893980/11/Деп від 04.09.2015 банківського рахунку фізичної особи, згідно якого банк відкриває клієнту поточний рахунок НОМЕР_2 в 980 у національній та/або іноземній валюті та здійснює його розрахункове та касове обслуговування відповідно до чинного законодавства України, нормативно-правових актів Національного банку України та умов цього договору.
Між ОСОБА_4 (позикодавець) та ОСОБА_6 (позичальник) укладено договір про надання безвідсоткової позики від 09.09.2015 на суму позики 210 000 грн.
Як вбачається з платіжного доручення № 763807 від 17.09.2015 на рахунок позивача надійшли грошові кошти в розмірі 210 000 грн з призначенням платежу: повернення позики зг. договору про надання безвідсоткової позики від 09.09.2015. Без ПДВ. Не за цп. Не пов'язано з підприємницькою діяльністю.
На підставі постанови Правління Національного банку України №613 від 17.09.2015 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк «Національні інвестиції» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №172 від 17.09.2015 «Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ «Банк «Національні інвестиції» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку». Згідно з даним рішенням у АТ «Банк «Національні інвестиції» запроваджено тимчасову адміністрацію на три місяці з 18.09.2015 до 17.12.2015 включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора АТ «Банк «Національні інвестиції», визначені статтями 37-39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», начальнику відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волощуку Ігорю Григоровичу строком на три місяці з 18.09.2015 до 17.12.2015 включно.
Відповідно до постанови Правління Національного банку України №853 від 01.12.2015 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк «Національні інвестиції» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №214 від 02.12.2015 «Про початок процедури ліквідації АТ «Банк «Національні інвестиції» та делегування повноважень ліквідатора банку». Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації АТ «Банк «Національні інвестиції», призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ «Банк «Національні інвестиції», визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47-51 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», начальнику відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волощуку Ігорю Григоровичу на два роки з 03.12.2015 до 02.12.2017 включно. Інформацію про дату початку виплат та банк-агент Фонду гарантування повідомлено на сайті Фонду гарантування - www.fg.gov.ua та на сайті АТ «Банк «Національні інвестиції» - www.jsbni.kiev.ua. Виплати відшкодувань вкладникам здійснюватимуться в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше 200 тисяч гривень.
Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Банк «Національні інвестиції» Волощуком Ігорем Григоровичем з метою дотримання на час здійснення у АТ «Банк «Національні інвестиції» тимчасової адміністрації вимог Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та згідно з пропозицією Комісії, створеної наказом уповноваженої особи Фонду гарантування складів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Банк «Національні інвестиції» № 32 від 22.09.2015, на підставі пункту 3 частини другої та пункту 2 частини третьої статті 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», на підставі висновків Комісії з перевірки вкладів фізичних осіб, оформлених протоколом № 4 засідання комісії з перевірки правочинів (інших договорів) від 11.11.2015, було видано наказ № 56/1-ос від 13.11.2015 «Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів)», згідно якого було визнано операції, правочини, договори, перелік яких наведено в Додатку №1, нікчемними, згідно пункту 9 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Національні Інвестиції» Волощука Ігоря Григоровича № 56/1-ос від 13.11.2015 «Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів)» вищезазначений правочин визнано нікчемним.
Повідомленням про нікчемність правочину в порядку статті 38 № 4699/03 від 02.12.2015 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Банк «Національні інвестиції» Волощук Ігор Григорович повідомив позивачу, що правочин від 17.09.2015 щодо перерахування грошових коштів за платіжним дорученням в сумі 210 000 грн з поточного рахунку, відкритого в АТ «Банк «Національні інвестиції» на ім'я ОСОБА_6 № НОМЕР_1 на його поточний рахунок № НОМЕР_2 є нікчемним з підстав, передбачених пунктом 9 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» через здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем доказів на підтвердження факту того, що дії по перерахунку коштів на рахунок позивача суперечить закону не надано.
Вирішуючи спір, колегія суддів виходить з такого.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом гарантування за вкладами встановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 № 4452-VI (далі - Закон № 4452-VI).
За ч. 1 ст. 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам у строк, встановлений цим Законом.
Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону № 4452-VI вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами.
Частинами 1-3, 5-6 ст. 27 Закону № 4452-VI закріплено, що Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Пунктами 2, 4, 6 розділу IV Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженим рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 № 14 (далі - Положення № 14), Фонд складає на підставі Переліку Загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).
Виконавча дирекція Фонду приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами та затверджує Загальний Реєстр протягом шести днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
На підставі рішення виконавчої дирекції за розпорядженням директора-розпорядника Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів (здійснює перерахування гарантованої суми за Загальним Реєстром, передачу Загального Реєстру банку-агенту) не пізніше семи днів з дня прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
З огляду на викладені вище положення, апеляційний суд дійшов висновку, що Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку наділена повноваженнями на формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (з урахуванням положень частини другої статті 26 Закону № 4452-VI).
Пунктами 4, 6 ч. 2 ст. 37 Закону № 4452-VI закріплено, що Уповноважена особа Фонду має право, зокрема, повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів, а також звертатися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку
Частинами 2, 3 статті 38 Закону № 4452-VI передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; 9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
Процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає такі послідовні етапи: складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального реєстру; затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.
Вкладником, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону № 4452-VI, є фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону № 4452-VI вкладом є кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
Таким чином, передбачені Законом № 4452-VI гарантії за вкладом поширюються на осіб, які мають правовий статус вкладника неплатоспроможного банку (у розумінні статті 2 Закону № 4452-VI). Такий статус передбачає, з-поміж іншого, наявність у банку вкладу, залученого, зокрема, на умовах договору банківського рахунку або договору банківського вкладу (депозиту).
Відповідно до ч. 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Згідно ст. 1068 ЦК банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом.
У справі що розглядається, встановлено, що між ОСОБА_4 та ПАТ «Банк «Національні інвестиції» укладено договір №25893980/11/Деп від 04.09.2015 банківського рахунку фізичної особи, згідно якого банк відкрив позивачу поточний рахунок НОМЕР_2. Згідно платіжного доручення № 763807 від 17.09.2015 на згаданий рахунок ОСОБА_6 на виконання вимог договору позики, було перераховано 210 000 грн.
Проте, як було встановлено судом першої інстанції, позивача не включено до Переліку вкладників у зв'язку із визнанням нікчемною зазначеної трансакції щодо перерахування коштів на підставі пункту 9 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI.
Колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне звернути увагу на те, що Уповноважена особа Фонду, дійсно, наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних, але це право не є абсолютним та кореспондується обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими закон пов'язує нікчемність правочину. Висновок про нікчемність правочину має ґрунтуватися на встановлених та доведених обставинах, які за законом тягнуть за собою застосування певних наслідків, зокрема щодо не включення особи до переліку вкладників.
Проте, ані до суду першої інстанції, ані в ході апеляційного провадження відповідачем не було надано жодних доказів, які б підтверджували наявність причинно-наслідкового зв'язку між перерахуванням на рахунок позивача коштів у розмірі 210 000 грн та неплатоспроможністю ПАТ «Банк «Національні інвестиції» і збільшенням витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства, а отже не доведено наявності достатніх та необхідних правових підстав для визнання вказаного правочину нікчемним.
Колегія суддів звертає увагу, що постанова НБУ від 15.09.2015 № 607/БТ про віднесення ПАТ «Банк «Національні інвестиції» до категорії проблемних, у відповідності до ст. 75 Закону України «Про банки та банківську діяльність», є банківською таємницею, тобто інформацією, що не підлягає розголошенню і яка не була і не могла бути відома ані позивачу, ані третій особі, з рахунку якої було здійснено переведення коштів.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 15 березня 2017 року № К/800/4780/16.
Апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо нікчемності спірної трансакції, як такої, що мала на меті штучне створення умов для отримання коштів від Фонду, оскільки на час здійснення такої транзакції, сторони не знали та не могли знати про прийняття у майбутньому рішення про ліквідацію банку та введення у ньому тимчасової адміністрації. Доводи про наявність у працівників банку, позивача та третіх осіб спільного умислу на неправомірні, на думку відповідача, дії не є виключно припущенням, яке не підтверджуються жодними доказами.
Крім того, як було правильно встановлено судом першої інстанції, будь-яких належних і допустимих у розумінні ст. 70 КАС доказів на підтвердження факту протиправності вчинення спірної транзакції по перерахуванню коштів на поточний рахунок позивача відповідач не надав.
Враховуючи викладені обставини, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав на задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції та не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції було порушено норми матеріального та/або процесуального права, допущено неповне з'ясування або надано невірну оцінку обставинам які впливають на правильність вирішення справи.
Проте, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про стягнення з Уповноваженої особи Фонду на користь позивача судового збору.
Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 2 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду є працівником Фонду.
Згідно п. 9 ч. 1 ст. 19 № 4452-VI джерелами формування коштів Фонду є кошти з Державного бюджету України (у тому числі облігації внутрішньої державної позики).
Згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що відповідачем у даній справі є посадова особа Фонду, то судові витрати слід присудити саме за рахунок Фонду, а не його працівника - уповноваженої особи Фонду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 201 КАС підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції було правильно вирішено справу, проте помилково стягнуто судовий збір не з суб'єкта владних повноважень, а з його посадової особи, колегія суддів дійшла висновку, що постанову суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат слід змінити.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 198, 201, 205, 206, 212, 254 КАС, суд
Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 жовтня 2017 року змінити, виклавши пункт четверний резолютивної частини у такій редакції:
«Присудити на користь ОСОБА_4 за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб сплачений судовий збір у розмірі 1 240 (одна тисяча двісті сорок) гривень».
В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 жовтня 2017 року залишити без змін.
Рішення апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржене до суду касаційної інстанції в порядку та строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Є.О. Сорочко
Суддя Г.В. Земляна
Суддя Ю.А. Ісаєнко
Повний текст рішення виготовлений 13.12.2017.
Головуючий суддя Сорочко Є.О.
Судді: Земляна Г.В.
Ісаєнко Ю.А.