Головуючий у 1 інстанції - Смагар С.В.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
14 грудня 2017 року справа №805/2480/17-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенко Л.А., суддів: Гайдара А.В., Компанієць І.Д.,
при секретареві судового засідання Святодух О.Б.,
представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3
розглянув відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року у справі №805/2480/17-а за позовом Публічного акціонерного товариства «Красногорівський вогнетривкий завод» до Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення,-
Позивач - Публічне акціонерне товариство «Красногорівський вогнетривкий завод» (далі - ПАТ «Красногорівський вогнетривкий завод») звернувся до суду з позовом до Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (далі -Мар'їнська ОДПІ), в якому просив, скасувати податкове повідомлення-рішення Мар'їнської ОДПІ від 30.12.2016 року № 0000011400/3344 (а.с. 3-14 т.1).
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року зазначений позов ПАТ «Красногорівський вогнетривкий завод» задоволений, а саме: скасовано податкове повідомлення-рішення Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 30 грудня 2016 року № 0000011400/3344, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 286320 грн., у тому числі за податковими зобов'язаннями у сумі 190880 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 95440 грн. (а.с.79-80 т.2).
Відповідач, не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити у задоволені позову повністю через порушення норм матеріального та процесуального права. В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги, зокрема, зазначав, що податкове повідомлення-рішення, яке є предметом спору, є правомірним та законним, оскільки в ході позапланової невиїзної перевірки позивачем не підтверджено здійснення ним господарських операцій з ТОВ «Діас-Агро» (а. с. 86-88 т.2).
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі, просив її задовольнити.
Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив відмовити в її задоволенні, а постанову суду першої інстанції залишити без змін як обгрунтовану та законну.
Колегія суддів заслухала суддю-доповідача, пояснення представників сторін, вивчила доводи апеляційної скарги за матеріалами справи і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ПАТ «Красногорівський вогнетривкий завод» зареєстроване як юридична особа (код ЄДРПОУ 00191744), перебуває на податковому обліку у Мар'їнській ОДПІ.
Мар'їнською ОДПІ з 21 по 25 листопада 2016 року проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача щодо документального підтвердження господарських відносин їх реальності та повноти відображення в обліку із платниками податків ТОВ «ДІАС-АГРО» за період з 1 листопада 2014 року по 03 листопада 2014 року.
За результатами перевірки складено акт від 02 грудня 2016 року № 1488/05-38-1530/00191744 (а.с.162-185 т1.).
Висновками акту перевірки встановлено порушення:
-пп. «а» п.198.1 та абз. 1 і 2 п. 198.3 ст.198 ПК України, п. 198.6 ст.198, п.5 розділу ІІІ, пп. 1 п.4 розділу V, пп. 5 п.4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 року № 966 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015 року № 13), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14.10.2014 року № 1267/26044, внаслідок неправомірного визначення податкового кредиту у податковій звітності, а саме: занижено податок на додану вартість задекларованого показника позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до Державного бюджету в розмірі 190880 грн. за листопад 2014 року, в тому числі по взаємовідносинам з ТОВ «ДІАС-АГРО» на суму 190880 грн. (а.с.185 т.1)
На висновки акту перевірки позивачем відповідачеві подані письмові заперечення від 19.12.2016, які рішенням відповідача від 23.12.2016 року залишені без задоволення, а висновки акту без змін (а.с.140-152 т.1)
30 грудня 2016 року Мар'їнською ОДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000011400/3344, яким згідно з пп. 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, частини 2 пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, на підставі акту від 02 грудня 2016 року № 1488/05-38-1530/00191744, яким встановлено порушення п. 198.1, 198.3, 198.6 ст.198 ПК України, позивача було повідомлено про у збільшення суми грошового зобов'язання за платежем ПДВ на суму 286320 грн., з яких за податковим зобов'язанням на суму 190880 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 95440 грн. (а.с.15 т.1).
13.01.2017 року позивачем до Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області подано скаргу на зазначене податкове повідомлення-рішення (а.с.17-22, 128-139 т.1). Рішенням ГУ ДФС у Донецькій області від 24.01.2017 року продовжено строк розгляду скарги (а.с.23 т.1).
Встановлені обставини підтверджені матеріалами справи і не є спірними.
Спірним у справі є правомірність податкового повідомлення-рішення від 30.12.2016 №0000011400/3344, яким позивачу збільшено суми грошового зобов'язання за платежем ПДВ на суму 286320 грн.
20 листопада 2014 року між ПАТ «Красногорівський вогнетривкий завод» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІАС-АГРО» (Покупець) укладений договір постачання № 188/14 (далі - договір). Також, сторонами укладено додаткові угоди від 28.11.2014 року, від 31.03.2015, від 01.09.2015 року (а.с.55-56, 196, 198 т.1).
Згідно з умовами п.1.1 договору, продавець зобов'язується поставити і передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення або інші товарно-матеріальні цінності, які надалі іменуються «товар», а покупець прийняти і оплатити цей товар. Асортимент, кількість, ціна товару вказується в специфікаціях, оформлених у вигляді додатків до цього договору, які є невід'ємною його частиною.
За п.3.2 договору (з урахуванням додаткової угоди від 31.03.2015, від 01.09.2015 року), за обопільною згодою сторін встановлюється наступний порядок розрахунку за товар, що постачається: шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 76733,76 грн. на поточний банківський рахунок постачальника; шляхом передачі у власність постачальника простих векселів на загальну суму 1068546,24 грн.
Згідно з п.4.1 та 4.2 договору (з урахуванням додаткової угоди від 28.11.2014 року), Поставка товару здійснюється продавцем в обсягах та відповідно до умов підписаних сторонами Специфікацій до цього договору, протягом 30 днів їх підписання. Транспортні витрати включаються продавцем до вартості (ціни) товару. Поставка товару здійснюється за рахунок продавця на умовах DDPсклад покупця (Донецька область, м. Красногорівка, вул. Ахтирського, 4) згідно ІНКОТЕРМС-2000, якщо інші умови не обумовлені сторонами у відповідній Специфікації.
Сторонами до зазначеного договору від 20 листопада 2014 року підписані специфікації від 28 листопада 2014 року, за якими позивачем була придбано: матриця виробу КВКБ-13; матриця виробу КВКБ-16; матриця виробу КВКБ-18; матриця виробу ШС71Х200; (а.с.57-65 т.1).
Факт виконання умов договору від 20 листопада 2014 року № 188/14 підтверджується:
-податковими накладними від 28 листопада 2014 року № 178 на суму 59880 грн., у тому числі ПДВ на суму 9980 грн., № 179 на суму 59880 грн., у тому числі ПДВ на суму 9980 грн., № 180 на суму 59880 грн., у тому числі ПДВ на суму 9980 грн., № 191 на суму 59880 грн., у тому числі ПДВ на суму 9980 грн., № 182 на суму 59880 грн., у тому числі ПДВ на суму 9980 грн., № 183 на суму 59880 грн., у тому числі ПДВ на суму 9980 грн., № 184 на суму 59880 грн., у тому числі ПДВ на суму 9980 грн., № 185 на суму 59880 грн., у тому числі ПДВ на суму 9980 грн., № 186 на суму 59880 грн., у тому числі ПДВ на суму 9980 грн., № 187 на суму 59880 грн., у тому числі ПДВ на суму 9980 грн., № 188 на суму 59880 грн., у тому числі ПДВ на суму 9980 грн., № 189 на суму 59880 грн., у тому числі ПДВ на суму 9980 грн., № 190 на суму 59880 грн., у тому числі ПДВ на суму 9980 грн., № 191 на суму 59880 грн., у тому числі ПДВ на суму 9980 грн., № 192 на суму 59880 грн., у тому числі ПДВ на суму 9980 грн., № 193 на суму 46800 грн., у тому числі ПДВ на суму 7800 грн., № 194 на суму 46800 грн., у тому числі ПДВ на суму 7800 грн., № 195 на суму 46800 грн., у тому числі ПДВ на суму 7800 грн., № 196 на суму 46800 грн., у тому числі ПДВ на суму 7800 грн., № 177 на суму 46800 грн., у тому числі ПДВ на суму 7800 грн. (а.с. 240-250 т.1, 1-9 т.2).
- накладними та рахунками до них від 28 листопада 2014 року № 196 на суму 46800 грн., у тому числі ПДВ на суму 7800 грн., від 28 листопада 2014 року № 195 на суму 46800 грн., у тому числі ПДВ на суму 7800 грн., від 28 листопада 2014 року № 194 на суму 46800 грн., у тому числі ПДВ на суму 7800 грн., від 28 листопада 2014 року № 193 на суму 46800 грн., у тому числі ПДВ на суму 7800 грн., від 28 листопада 2014 року № 192 на суму 59800 грн., у тому числі ПДВ на суму 9980 грн., від 28 листопада 2014 року № 191 на суму 59800 грн., у тому числі ПДВ на суму 9980 грн., від 28 листопада 2014 року № 190 на суму 59800 грн., у тому числі ПДВ на суму 9980 грн., від 28 листопада 2014 року № 189 на суму 59800 грн., у тому числі ПДВ на суму 9980 грн., від 28 листопада 2014 року № 188 на суму 59800 грн., у тому числі ПДВ на суму 9980 грн., від 28 листопада 2014 року № 187 на суму 59800 грн., у тому числі ПДВ на суму 9980 грн., від 28 листопада 2014 року № 186 на суму 59800 грн., у тому числі ПДВ на суму 9980 грн., від 28 листопада 2014 року № 185 на суму 59800 грн., у тому числі ПДВ на суму 9980 грн., від 28 листопада 2014 року № 184 на суму 59800 грн., у тому числі ПДВ на суму 9980 грн., від 28 листопада 2014 року № 183 на суму 59800 грн., у тому числі ПДВ на суму 9980 грн., від 28 листопада 2014 року № 182 на суму 59800 грн., у тому числі ПДВ на суму 9980 грн., від 28 листопада 2014 року № 181 на суму 59800 грн., у тому числі ПДВ на суму 9980 грн., від 28 листопада 2014 року № 180 на суму 59800 грн., у тому числі ПДВ на суму 9980 грн., від 28 листопада 2014 року № 179 на суму 59800 грн., у тому числі ПДВ на суму 9980 грн., від 28 листопада 2014 року № 178 на суму 59800 грн., у тому числі ПДВ на суму 9980 грн., від 28 листопада 2014 року № 177 на суму 59800 грн., у тому числі ПДВ на суму 9980 грн. В накладних зазначено особу через яку надано, а саме ОСОБА_4, за довіреністю №691 від 28.11.2014 року. (а.с.66-67, 69-70, 72-73, 75-76, 78-79, 81-82, 84-85, 87-88, 90-91, 93-94, 96-97, 99-100, 102-103, 105-106, 108-109, 111-112, 114-115, 117-118, 120-121, 123-124 т.1);
-товарно-транспортними накладними від 28 листопада 2014 року № 196, № 195, № 194, № 193, № 192, № 191, № 190, № 189, № 188, № 187, № 186, № 185, № 184, № 183, № 182, № 181, № 180, № 179, № 178, № 177, № 176 (а.с.68, 71, 74, 77, 80, 83, 86, 89, 92, 95, 98, 101, 104, 107, 110, 113, 116, 119, 122, 125 т.1);
Відповідно до журналу обліку довіреностей позивача за 2014 рік позивачем була виписана довіреність № 691, строком дії з 28 листопада 2014 року по 7 грудня 2014 року на водія ОСОБА_4, що підтверджує факт отримання придбаного товару відповідно до договору від 20 листопада 2014 року (а.с.126-127 т.1).
Розрахунок за договором підтверджується: актом приймання-передача векселів від 31.03.2015 року на загальну суму 599600 грн. та від 01.09.2015 року на загальну суму 468946,24 грн.; платіжним дорученням від № 3641 на суму 76733 грн. 76 коп (а.с.197, 199, 230 т.1)
Зазначені господарські операції відображені позивачем в податковій звітності (а.с.201-208 т.1).
Позивач у письмових поясненнях від 12 жовтня 2017 року пояснив, що вказана продукція виготовляється зі сталі марки Х12Ф1 або Х12МФ за кресленнями замовника та за своєю суттю є пресовою оснасткою, що встановлюється на пресуючи обладнання для виготовлення вогнетривких виробів. Придбання товару за спірним договором для використання зазначеної продукції у власній господарській діяльності також узгоджується з основним видом економічної діяльності відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме виробництво вогнетривких виробів.
Оприбуткування отриманого товару підтверджується картками складського обліку, також позивачем надані видаткові накладні, інвойси та вантажні митні декларації, які посвідчують подальший продаж товарів за допомогою тих матеріалів, які отримані від вищенаведеного контрагента (а. с. 83-131).
Згідно з нормами ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-ХІV (далі - Закон № 996) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.
За приписами частин 1 та 2 статті третьої Закону №996 метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.
Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи ( ч.1 ст.9 Закон №996).
Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу ( п. 198.1 ст.198 ПК України).
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст.198 ПК України).
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної ( п.198.6 ст.198 ПК України).
За приписами п.201.10 ст.201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до Державної податкової адміністрації України є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше двадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Зі змісту акту перевірки встановлено, що підставою для висновків відповідача щодо відсутності реального характеру господарських операцій, здійснених між позивачем та ТОВ «ДІАС-АГРО» стала, зокрема, податкова інформація Кіровоградської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області щодо неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ «Діас-Агро» по взаємовідносинам з контрагентами постачальниками та покупцями за жовтень, листопад, грудень 2014 року.
Тобто, висновки податкового органу про відсутність реального характеру правочинів ґрунтуються тільки на відсутності ТОВ «ДІАС-АГРО» за юридичною адресою, отже фактично дані податкової звітності контрагента, відповідачем не досліджувалися.
Крім того, акти або податкові інформації про неможливість проведення зустрічної звірки не є тим самим, що і результати проведеної зустрічної звірки, які є джерелом отримання податкової інформації, що статтею 83 ПК України визначене в якості підстави для висновків під час проведення перевірок. Сама по собі неможливість реалізації контролюючими органами визначеної законодавством компетенції щодо проведення зустрічних звірок чи перевірок не може вважатись доказом вчинення порушень податкового законодавства платником податків.
Як зазначено вище, податковими органами не перевірялися первинні документи контрагентів позивача, внаслідок чого є безпідставним висновок щодо відсутності реальності господарських операцій. Податковий кодекс не встановлює залежність податкового обліку (стан) певного платника від інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання віднесення певних сум до податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо контрагент порушив діюче законодавство або не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.
Податковий кодекс України також не зобов'язує платника податків (покупця) перевіряти від яких підприємств та коли отриманий товар, що є предметом договору, платником податків (продавцем).
Стосовно посилання податкового органу на зареєстроване в ЄРДР кримінальне провадження, колегія суддів зазначає, що відповідну оцінку належності та допустимості доказів у кримінально провадженні (протоколи допиту свідків, постанову слідчого про призначення позапланової документальної перевірки, а також на інші докази, отримані у ході слідства) має бути надано судом під час розгляду кримінальної справи у порядку кримінального судочинства, а не під час розгляду цієї адміністративної справи.
Щодо посилання відповідача на відсутність в товарно-транспортних накладних недоліків та не заповнення реквізитів, колегія суддів підтримує висновки суду першої інстанції про те, що в матеріалах справи накладні на вантаж одержувача (ТТН), надані позивачем на підтвердження транспортування йому товару містять всю необхідну інформацію. Повноваження водія підтверджуються журналом довіреностей. Наявність певних недоліків при заповненні не може свідчити на невідповідність вказаних документів та не підтвердження транспортування та отримання товару. Крім того, отримання товару та відвантаження підтверджується іншими документами наявними в матеріалах справи.
На підставі встановлених обставин справи та наведених вище норм матеріального закону, якими регулюються спірні відносини, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про скасування податкового повідомлення-рішення від 30 грудня 2016 року № 0000011400/3344 внаслідок його протиправності
Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого апеляційна скарга не підлягає задоволенню, підстави для скасування постанови суду відсутні.
Ухвала в повному обсязі складена 14 грудня 2017 року.
Керуючись ст.195 ч.1, ст. 196, ст.198 ч.1 п.1, ст.200, ст.205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 р. у справі № 805/2480/17-а за позовом Публічного акціонерного товариства «Красногорівський вогнетривкий завод» до Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.
Головуючий Л.А. Василенко
Судді: А.В. Гайдар
ОСОБА_5