06 грудня 2017 р.м.ОдесаСправа № 814/1236/17
Категорія: 5.1.2 Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т. О.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Джабурія О.В.
суддів - Вербицької Н.В.
- ОСОБА_1
при секретарі - Філімович І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про визнання протиправним та скасування рішення № 3 від 06.04.2017 року, наказу № 110 від 21.04.2017 року,
Позивач звернувся до адміністративного суду з позовною заявою до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про визнання протиправним та скасування рішення № 3 від 06.04.2017 року в частині звернення з поданням до Держгеокадастру щодо анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера землевпорядника, визнання протиправним та скасування наказу № 110 від 21.04.2017 року «Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів інженера-землевпорядника» в частині анулювання кваліфікаційного сертифіката № 002066 від 17.05.2013 року.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що у рішенні № 110 неправильно зазначена дата отримання сертифіката, ТОВ «Зоря-Агро» не є заінтересованою особою у розумінні ст.68 Закону України «Про землеустрій», тому кваліфікаційна комісія не мала права приймати рішення на підставі цього звернення. Наказ № 110 прийнятий не на підставі подання, а на підставі листа Кваліфікаційної комісії, що суперечить вимогам ст.ст.66,68 Закону України «Про землеустрій».
Відповідач - Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру надав суду заперечення проти позову, просить у задоволенні позову відмовити, оскільки позивач самостійно зазначив інформацію, згідно якої вона отримала сертифікат № 002066 від 17.05.2013. ТОВ «Зоря-Агро» є заінтересованою особою, тому кваліфкомісія правомірно прийняла рішення на підставі цього звернення. Факт наявності у позивача непогашеної судимості за корисливі злочини є вагомою підставою для анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника.
Відповідач - Кваліфікаційна комісія Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру заперечень суду не надав, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
На вказану постанову ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року та ухвалити по справі нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Колегією суддів встановлено, що 23.01.2013 року на підставі наказу Державного агентства земельних ресурсів України від 23.01.2013 року № 22 ОСОБА_2 було видано кваліфікаційний сертифікат № 002066, яким підтверджено відповідність інженера-землевпорядника кваліфікаційним характеристикам професії та його спроможність самостійно складати окремі види документації із землеустрою та документації з оцінки земель (крім грошової оцінки земельних ділянок), виконувати топографо-геодезичні і картографічні роботи, проводити інвентаризацію земель, перевіряти якість грантових, геоботанічних та інших обстежень земель при здійсненні землеустрою.
23.11.2016 року до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру надійшов лист від Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря-Агро» (вих. № 007/063 від 18.11.2016 року) за підписом директора товариства ОСОБА_3, у якому останній просив Кваліфікаційну комісію анулювати кваліфікаційний сертифікат № 002066 від 17.05.2013 року, виданий ОСОБА_4 у зв'язку з наявністю у неї непогашеної судимості за корисливий злочин.
Розглянувши вказаний лист, кваліфікаційна комісія Держгеокадастру прийняла рішення, оформлене протоколом засідання № 3 від 06.04.2017 року, щодо звернення з поданням до Держгеокадастру щодо анулювання сертифікату інженера землевпорядника ОСОБА_2 (кваліфікаційний сертифікат від 17.05.2013 року № 002066).
У протоколі кваліфікаційної комісії № 3 від 06.04.2017 року зазначено, що до комісії надійшов лист ТОВ «Зоря-Агро» від 18.11.2016 року № 007/063, в якому наведено факти про наявність у сертифікованого інженера-землевпорядника ОСОБА_2 непогашеної судимості за корисливі злочини.
Як зазначено у листі ТОВ «Зоря-Агро» від 18.11.2016 року, відповідно до вироку Доманівського районного суду Миколаївської області від 20.11.2014 року справа № 475/160/13к суд визнав винною ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.368 КК України та призначив покарання у вигляді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна на підставі ст.77 КК України, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з використанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій строком на 3 роки, з позбавленням 11 рангу державного службовця на підставі ст.54 КК України. На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування основного покарання з випробувальним іспитовим строком на 3 роки. Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 23.03.2015 року вирок Доманівського районного суду від 20.11.2014 року залишився без змін.
У протоколі засідання кваліфікаційної комісії від 06.04.2017 року зазначено, що згідно Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників ОСОБА_2 отримала кваліфікаційний сертифікат від 17.05.2013 року № 002066 за порядковим № 2433.
На підставі листа Кваліфікаційної комісії від 10.04.2017 року № 17/263 Держгеокадастром було прийнято наказ № 110 від 21.04.2017 року «Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів», в додатку «Перелік інженерів-землевпорядників, кваліфікаційні сертифікати яких анулюються на підставі листа кваліфікаційної комісії від 10.04.2017 року № 17/263» до якого, внесено інформацію про анулювання виданого на ім'я позивача кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника від 17.05.2013 року №002066.
Листом від 24.04.2017 року №1-28-0.23-6102/2-17 Держгеокадастр повідомлено позивача про те, що відповідно до наказу № 110 від 21.04.2017 року «Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів» ОСОБА_2 анульовано кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника від 17.05.2013 року №002066 відповідно до ч.19 ст.66 та ч.3 ст.68 Закону України «Про землеустрій».
Не погодившись з рішенням кваліфікаційної комісії Держгеокадастру, викладеним у формі протоколу засідання №3 від 06.04.2017 року та наказом Держгеокадастру № 110 від 21.04.2017 року «Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів» в частині анулювання виданого на ім'я позивача кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника, ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачу анульовано сертифікат у зв'язку з тим, що ОСОБА_2 має непогашену судимість за корисливий злочин, яка буде погашена 23.03.2018 року - через три роки після набрання ухвали апеляційного суду Миколаївської області законної сили від 23.03.2015 року. Крім того, суд першої інстанції, зокрема, вважав, що посилання позивача відносно того, що ТОВ «Зоря-Агро» не є заінтересованою особою в розумінні ст.68 Закону України «Про землеустрій» є безпідставними. Такого висновку суд першої інстанції дійшов, виходячи з того, що визначення поняття «заінтересованої особи» не містить цей закон, а відтак суд першої інстанції виходив з того, що заінтересована особа - не юридична або фізична особа, яка має певний інтерес (користь, зиск) до кого, чого-небудь. Отже, на думку суду першої інстанції, це може бути будь-яка особа, яка звернулася до комісії Держгеокадастру із зверненням.
З такими висновками колегія суддів в повній мірі погодитися не може з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно з вимогами ч.2 ст.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог п.«в» ч.19 ст.66 Закону України «Про землеустрій» кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника анулюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за поданням Кваліфікаційної комісії в разі встановлення факту порушення інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою відповідно до статті 68 цього Закону.
Статтею 68 Закону України «Про землеустрій» передбачено, що особи, винні в порушенні законодавства у сфері землеустрою, несуть відповідальність згідно із законом.
При цьому судова колегія робить наголос на тому, що відповідальність виникає саме за порушення у законодавства у сфері землеустрою.
Згідно до вимог ч.2 ст.68 Закону України «Про землеустрій» за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою Кваліфікаційна комісія робить подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката (його анулювання) зокрема у разі наявності у сертифікованого інженера-землевпорядника непогашеної судимості за корисливі злочини.
Отже, законодавством чітко визначено вичерпний перелік суб'єктів, за зверненнями яких може бути розглянуто питання анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника, до яких відносяться: заінтересовані особи, замовники документації із землеустрою, органи державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівні організації у сфері землеустрою.
Виходячи з викладеного, отримавши звернення, Кваліфікаційна комісія повинна по перше з'ясувати чи є порушення у законодавства у сфері землеустрою; по друге, з'ясувати чи відноситься особа, яка звертається з відповідною заявою, до кола суб'єктів, визначеного в ч.2 ст.68 Закону України «Про землеустрій»; по трете, чи є кваліфікуючи ознаки передбачені п.3 ч.2 ст. 68 цього Закону.
При цьому, у разі якщо особа яка звернулася із заявою не входить до зазначеного переліку, у Кваліфікаційної комісії фактично відсутні будь-які правові підстави для розгляду такого звернення та здійснення подання про анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника.
Одним з доводів апеляційної скарги є те, що, на думку апелянта, ТОВ «Зоря-Агро» не є заінтересованою особою в розумінні ст.68 Закону України «Про землеустрій», тому, як вважає апелянт, у Кваліфікаційної комісії не було правових підстав взагалі розглядати заяву товариства.
Однак, колегія суддів в даному випадку погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки сторони визнають, що визначення поняття «заінтересованої особи» не містить цей закон, суд виходить з того, що заінтересована особа - це юридична або фізична особа, яка має певний інтерес (користь, зиск) до кого, чого-небудь. Таким чином, це може бути будь-яка особа, яка звернула до комісії із зверненням.
Стосовно висновку суду першої інстанції про те, що позивач має непогашену судимість за корисливий злочин, у зв'язку з чим це є підставою для позбавлення позивача кваліфікаційного сертифіката (його анулювання), колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до вимог п.3 ч.2 ст.68 Закону України «Про землеустрій» кваліфікаційна комісія за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою робить подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката (його анулювання) з підстави наявності у сертифікованого інженера-землевпорядника непогашеної судимості за корисливі злочини.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не вірно трактована норма вищезазначеного Закону.
Так, відповідно до Розділу VIII «Відповідальність за порушення законодавства у сфері землеустрою» Закону України «Про землеустрій», вимогами статті 68 передбачена відповідальність за порушення законодавства у сфері землеустрою, тобто законодавцем передбачено позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката (його анулювання) з підстави наявності у сертифікованого інженера-землевпорядника непогашеної судимості за корисливі злочини, саме в сфері землеустрою.
Як зазначалось вище, відповідно до вироку Доманівського районного суду Миколаївської області від 20.11.2014 справа № 475/160/13к суд визнав винною ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.368 КК України та призначив покарання у вигляді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна на підставі ст.77 КК України, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з використанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій строком на 3 роки, з позбавленням 11 рангу державного службовця на підставі ст.54 КК України. На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування основного покарання з випробувальним іспитовим строком на 3 роки. Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 23.03.2015 вирок Доманівського районного суду від 20.11.2014 залишився без змін.
Колегія суддів зазначає, що ОСОБА_2 була засуджена та на час розгляду справи в суді першої інстанції дійсно мала непогашену судимість за корисливий злочин, але не у сфері землеустрою, тому до неї не може бути застосовна в якості підстави позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката (його анулювання) саме наявність непогашеної судимості за корисливі злочини, що не відносяться до сфери землеустрою. Судова колегія вважає, що відповідачі, та суд першої інстанції невірно розтлумачили саме перше посилання на зазначену вище норму Закону, на яку зробила наголос судова колегія апеляційного суду.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Як зазначалось вище, 23.01.2013 року на підставі наказу Державного агентства земельних ресурсів України від 23.01.2013 року № 22 ОСОБА_2 було видано кваліфікаційний сертифікат № 002066, яким підтверджено відповідність інженера-землевпорядника кваліфікаційним характеристикам професії та його спроможність самостійно складати окремі види документації із землеустрою та документації з оцінки земель (крім грошової оцінки земельних ділянок), виконувати топографо-геодезичні і картографічні роботи, проводити інвентаризацію земель, перевіряти якість грантових, геоботанічних та інших обстежень земель при здійсненні землеустрою.
Згідно свідоцтва серії СПК № 27/20-02-17 про підвищення кваліфікації інженера-землевпорядника, виданого 19.04.2017 року Білоцерківським національним аграрним університетом, ОСОБА_2 підвищила кваліфікацію щодо складання окремих видів документації із землеустрою та документації з оцінки земель (крім експертної грошової оцінки земельних ділянок), виконання топографо-геодезичних і картографічних робіт, проведення інвентаризації земель, перевірки якості ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень земель при здійсненні землеустрою. Зазначене свідоцтво видане відповідно до Рішення Кваліфікаційної комісії від 06 квітня 2017 року, протокол № 3.
Як зазначила апелянт під час судового засідання суду апеляційної інстанції, вона відвідувала платні курси підвищення кваліфікації для отримання вищезазначеного сертифікату, понесла грошові витрати на оплату зазначених курсів.
Слід зауважити, що згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого додаткового до Конвенції протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов'язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі «ОСОБА_5 Греції та інші проти Греції» (Former King of Greece and Others v. Greece) [ВП], заява № 25701/94, пп. 79 та 82, ЄСПЛ 2000-XII).
Тлумачення та застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, в який тлумачиться і застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики Суду (див. рішення у справі «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy) (№ 1) [ВП], № 36813/97, пункти 190 та 191, ECHR 2006-V та п.52 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Щокін проти України» (заяви №№ 23759/03 та 37943/06), від 14 жовтня 2010року, яке набуло статусу остаточного 14 січня 2011року ).
Окрім вищенаведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що на підставі рішення Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 3 від 06.04.2017 року було ухвалено щодо звернення з поданням до Держгеокадастру щодо анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера землевпорядника ОСОБА_2.
Відповідно до Рішення Кваліфікаційної комісії від 06.04.2017 року, протокол № 3, було прийнято рішення про підвищення кваліфікації інженера-землевпорядника, виданого 19.04.2017 року Білоцерківським національним аграрним університетом, ОСОБА_2 підвищила кваліфікацію щодо складання окремих видів документації із землеустрою та документації з оцінки земель (крім експертної грошової оцінки земельних ділянок), виконання топографо-геодезичних і картографічних робіт, проведення інвентаризації земель, перевірки якості ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень земель при здійсненні землеустрою та 19.04.2017 року видано свідоцтво про підвищення кваліфікації інженера-землевпорядника.
Отже, колегія суддів зазначає, що одночасно, одного й того ж дня відповідачем прийняті рішення, які по суті є протилежними та взаємовиключними.
Судова колегія вважає, що відповідачі порушили принцип «очікуваних сподівань», на якому наголошує ЄСПЛ в описаних судових рішеннях, тому, що орган державної влади з одного боку оказує платну послугу з сертифікації фізичної особи, а з іншого, в той же час, позбавляє її наслідків такої сертифікації. При цьому підстави, які відповідач вкладає в основу цього рішення існують до того, як позивач починає отримувати платну послугу, та набуває статусу людини з «очікуваними сподіваннями».
Підсумовуючи прийняте судовою колегією рішення можна зробити наголос на тому, що у позивачки по-перше, не виникло порушення у законодавства у сфері землеустрою, а тому до неї не можливо застосувати вимоги ст. 68 Закону, а по-друге, порушуючи принцип «очікуваних сподівань» відповідач не дотримався вимог ст. 1 першого додаткового протоколу, яка є частиною національного законодавства.
Таким чином, на підставі наведеного, колегія суддів вважає що суд першої інстанції дійшов невірного висновку щодо відмови у задоволенні позову.
Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов. Відповідачі, які є суб'єктами владних повноважень, свою позицію суду не доказали та не обґрунтували її.
Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, ухвалене судове рішення на підставі вимог ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про задоволення позову ОСОБА_2.
Керуючись ст.ст. 195; 196; 198; 202; 205; 207; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити, постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року скасувати, ухвалити у справі нову постанову, якою задовольнити позов ОСОБА_2.
Визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 3 від 06.04.2017 року в частині звернення з поданням до Держгеокадастру щодо анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера землевпорядника ОСОБА_2.
Визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 110 від 21.04.2017 року «Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів інженера-землевпорядника» в частині анулювання кваліфікаційного сертифіката ОСОБА_2 № 002066 від 17.05.2013 року.
Стягнути на користь ОСОБА_2 з Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру 2 688 (дві тисячі шістсот вісімдесяти вісім) грн.
Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів.
Повний текст судового рішення виготовлений 12.12.2017 року.
Головуючий: О.В. Джабурія
Суддя: Н.В. Вербицька
Суддя: К.В. Кравченко