Провадження № 11-кп/774/2104/17 Справа № 204/7202/16-к Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - ОСОБА_2
05 грудня 2017 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
представника потерпілої ОСОБА_7 ОСОБА_8 ,
потерпілої ОСОБА_9 ,
обвинуваченого ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12016040030000788 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_10 на вирок Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 13 жовтня 2017 року щодо
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у с. Тетевчиці Радехівського району Львівської області, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
В апеляційній скарзі обвинувачений просить вирок суду змінити в частині призначеного покарання у зв'язку із невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, скасувавши додаткову міру покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд не врахував, що відповідно до ст.12 КК України вчинений ним злочин є злочином невеликої тяжкості, тяжких наслідків потерпілим не спричинив, а його посада водія є основною його професією і єдиним джерелом заробітку, чим позбавив його можливості заробляти та сплачувати потерпілим шкоду, завдану внаслідок кримінального правопорушення.
Вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 13 жовтня 2017 року ОСОБА_10 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки, на підставі ст. ст. 75, 76 КК
України ОСОБА_10 звільнено від відбуття основного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку на 2 роки з покладанням обов'язків, стягнуто з ОСОБА_10
на користь потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_9 в рахунок відшкодування моральної шкоди у розмірі 20 000 гривень кожній, стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_11 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди на користь потерпілих ОСОБА_7 в розмірі 43 731 гривні 66 копійок, ОСОБА_9 в розмірі 10 351 гривні 03 копійки; також вирішено питання щодо стягнення судових витрат та речових доказів.
За обставин, викладених у вироку, ОСОБА_10 , 29 вересня 2016 року приблизно о 23 годині 30 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем «MAN TGA 26,440», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом «SCHMITZ ZWF 18», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухаючись по вул. Щепкіна з боку вул. Павлова в напрямку вул. Камчатської в м. Дніпрі, грубо порушуючи правила безпеки дорожнього руху, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки та її змінам, виїжджаючи на перехрестя нерівнозначних доріг по пр. С. Нігояна із другорядної дороги, не надав дорогу автомобілю ВАЗ 2107, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_12 , що наближався до цього перехрестя по головній дорозі пр. С. Нігояна з права наліво по ходу його руху, внаслідок чого скоїв з ним зіткнення.
В результаті зазначеної дорожньо-транспортної пригоди пасажирам автомобіля ВАЗ 2107 - потерпілим ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , було заподіяно тілесні ушкодження, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров'я.
Порушення правил безпеки дорожнього руху виразилось в тому, що водій ОСОБА_10 порушив вимоги п. 16.11 та вимоги д. з. 2.1 Правил дорожнього руху України, які свідчать:
п. 16.11 - на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху;
д. з. 2.1 - водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що під'їжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухаються по головній дорозі, невиконання яких перебуває в причинному зв'язку з наслідками, що наступили.
Заслухавши суддю-доповідача, обвинуваченого, який підтримав апеляційну скаргу, прокурора, який просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, потерпілу та представника потерпілої, які просили задовольнити апеляційну скаргу обвинуваченого, перевіривши матеріали кримінального провадження, частково їх дослідивши, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого підлягає задоволенню з таких підстав.
У відповідності до ст. 404 КПК України, вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.
Висновок суду щодо фактичних обставин кримінального провадження щодо ОСОБА_10 за ч. 1 ст. 286 КК України, призначеного основного покарання у виді обмеження волі із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України, вирішення цивільних позовів в апеляційній скарзі не оспорюється, а тому апеляційним судом не перевіряється.
Доводи обвинуваченого щодо необґрунтованого призначення судом додаткового покарання, яке не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, колегія суддів вважає такими, що знайшли підтвердження при здійсненні апеляційного розгляду.
Відповідно до положень ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, а також не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Як витікає з вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; з урахуванням ступеню тяжкості скоєного злочину, особи винного та обставин, які пом'якшують або обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду про призначення ОСОБА_10 додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки під час апеляційного розгляду кримінального провадження достатніх підстав для застосування до ОСОБА_10 додаткового покарання, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, не встановлено.
Так, судом першої інстанції не було в достатній мірі враховано особу обвинуваченого, який характеризується позитивно, на час вчинення злочину працював на посаді водія, вчинив злочин невеликої тяжкості, відсутність тяжких наслідків та обставин, що обтяжують покарання, відсутність даних про допущення порушень Правил дорожнього руху України до зазначеної події, а тому призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 2 роки, з урахуванням майнового стану винної особи, який на даний час не працює, є необґрунтованим.
Також суд апеляційної інстанції враховує думку потерпілої ОСОБА_9 та представника потерпілої ОСОБА_7 - ОСОБА_8 , які під час апеляційного перегляду просили не застосовувати додаткову міру покарання та заявили про відшкодування кожному із потерпілих шкоди в розмірі 9 000 гривень.
У зв'язку з чим вимоги апеляційної скарги обвинуваченого підлягають задоволенню, а вирок у відповідності до вимог п. 1 ч. 1 ст. 408, ч. 2 ст. 409, ст. 414 КПК України - зміні в частині призначеного додаткового покарання, шляхом його виключення.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_10 на вирок Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 13 жовтня 2017 року - задовольнити.
Вирок Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 13 жовтня 2017 року щодо ОСОБА_10 змінити, виключити з мотивувальної та резолютивної частини вироку вказівку суду на призначення ОСОБА_10 додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.
Вважати засудженим ОСОБА_10 за ч. 1 ст. 286 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_10 від відбуття призначеного основного покарання у виді обмеження волі, якщо засуджений протягом іспитового строку тривалістю 2 роки, не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_10 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
В іншій частині вирок залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку у Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Судді Апеляційного суду
Дніпропетровської області:
_____________ _________ __________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4