Справа № 185/6083/17
Провадження № 2/185/3369/17
13 грудня 2017 року м.Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Зінченко А.С., за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу, -
Позивач звернулась до суду з позовом до відповідачів, в якому просить суд стягнути на її користь борг за договором позики в розмірі 38993,92 грн., з яких 3276,80 грн. заборгованість по позиції, 35717,12 грн. - заборгованість за відсотками.
В обґрунтування заявленого позову позивач зазначила, що 13 квітня 2017 року між нею та ОСОБА_3 було укладено договір позики, відповідно до якого остання взяла у неї грошові кошти в розмірі 3276,80 грн., які згідно з п. 4.1 договору зобов'язався повернути 27.04.2017 року. Крім того, договором передбачено сплата позичальником процентів за користування позикою у розмірі 10% в день від суми простроченої заборгованості до дня повного розрахунку.
Виконання позичальником зобов'язань за договором позики забезпечується договором поруки від 13.04.2017 року, який був укладений позивачем та ОСОБА_4, згідно з яким поручитель поручився перед позивачем за виконання позичальником зобов'язань за договором позики від 13.04.2017 року.
Позичальник зобов'язання за договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим позивач вимушена звернутися до суду з позовом.
У судове засідання представник позивача не з'явився, надав суду письмову заяву про розгляд справи в його відсутність, позовні вимоги підтримав, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідачі у судове засідання не з'явились, були належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи. Про причину неявки суду не повідомили.
Суд, з урахуванням думки позивача, ухвалив: розглянути справу без участі відповідача, заочно.
Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи в їх сукупності, суд доходить висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню на таких підставах.
Так, в судовому засіданні було встановлено, що 13 квітня 2017 року між позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір позики, відповідно до якого остання взяла у позивача грошові кошти в розмірі 3276,80 грн., які згідно з п. 4.1 договору зобов'язалася повернути 27.04.2017 року (а.с. 4).
Пунктом 4.1 договору передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути грошові кошти 27 квітня 2017 року в сумі 3276 (три тисячі двісті сімдесят шість) грн. 80 коп. (а.с. 4).
Крім того, згідно із п. 4.2. договору за користування коштами понад строки, які вказані в договорі, позичальник сплачує проценти у розмірі 10% за кожен день користування позикою (3650 відсотків річних або 3660 відсотків річних, якщо на період користування позикою випадає високосний рік) від суми простроченої заборгованості та нараховується до дня повного розрахунку позичальника з позикодавцем.
Відповідно до копії розписки ОСОБА_3 від 13.04.2017 року нею отримано від ОСОБА_2 гроші в розмірі 3276 грн., 80 коп., які вона зобов'язалась повернути повністю у строки згідно з договором позики грошей, укладеного 13 квітня 2017 року (а.с. 5).
Виконання позичальником зобов'язань за договором позики забезпечується договором поруки від 13.04.2017 року, який був укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, згідно з яким поручитель поручився перед позикодавцем за виконання позичальником зобов'язань за договором позики від 13.04.2017 року (а.с. 10).
Позичальник неналежним чином виконав умови договору.
Приймаючи рішення по суті заявленого позову, суд керується положеннями ч. 1 ст. 1046 ЦК України, згідно з якою, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій сторони (позичальникові) грошові кошти або інші речі, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Крім того, у зв'язку з неповерненням грошей у строки, передбачені п. 4.1 договору, з відповідача підлягають стягненню проценти за користування позикою в розмірі, передбаченому п. 4.2 договору, а саме 10% в день від суми простроченої заборгованості які нараховуються до дня повного розрахунку позичальника з позикодавцем.
Так згідно з розрахунком позичальник станом на 14.08.2017 року борг не повернув. З 28.04.2017 року по 14.08.2017 року пройшло 109 днів. 10% (327,68 грн.) в день за період з 28.04.2017 року по 14.08.2017 року (108 днів) складає 109 х 327,68=35717.
Всього :
заборгованість за тілом позики: 3276,80 грн.;
заборгованість за відсотками: 35717,12 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Згідно з ч. 2 ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Так, у судовому засіданні встановлено, що позивач у повному обсязі виконала свої зобов'язання, натомість боржник порушив умови договору, в наслідок чого позивач не може повернути кошти, які були надані позичальнику згідно договору позики.
Таким чином, сума заборгованості по договору позики, заявлена в позові підлягає стягненню з відповідачів в повному обсязі.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Таким чином з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені позивачем при подачі позову до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,60,131,137,212,224,225 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 суму боргу за договором позики від 13.04.2017 року, яка утворилася станом на 14 серпня 2017 року, в розмірі 38993 (тридцять вісім тисяч дев'ятсот дев'яносто три) грн., 92 коп., з яких 3276 (три тисячі двісті сімдесят шість) грн., 80 коп. заборгованість по позиці, 35717 (тридцять п'ять тисяч сімсот сімнадцять) грн. 12 коп. - заборгованість за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 320 (триста двадцять) грн., 00 коп. з кожного окремо.
Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем у десятиденний строк з моменту отримання копії рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Позивачем рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяті днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя А. С. Зінченко