11 грудня 2017 року Справа № 910/15143/17
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді Ємельянова А.С. (доповідач у справі),
суддів Грека Б.М.,
Кондратової І.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Київський завод шампанських вин "Столичний"
на ухвалугосподарського суду міста Києва від 08.09.2017 р. (суддя Чебикіна С.О.)
та на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 17.10.2017 р. (судді: Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю., Дідиченко М.А.)
у справі№910/15143/17 господарського суду міста Києва
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Шампань України"
доПублічного акціонерного товариства "Київський завод шампанських вин "Столичний"
простягнення 38 283 304 грн. 50 коп.
за участю представників:
від позивача Величко К.Г., ордер серія КС №158977 від 11.12.2017 р., довіреність б/н від 06.12.2016 р.
від відповідача Кобець Р.Ю., свідоцтво серія КС №6128/10 від 07.07.2017 р., довіреність б/н від 25.09.2017 р.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Шампань України" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Київський завод шампанських вин "Столичний" про стягнення 38 283 304 грн. 50 коп., з яких: 31 350 000 грн. 00 коп. заборгованості за договором поставки №45 від 09.12.2016 р., 4 157 954 грн. 80 коп. пені, 2 190 436 грн. 00 коп. інфляційних втрат та 584 913 грн. 70 коп. 3% річних.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.09.2017 р. за вказаною позовною заявою порушено провадження у справі №910/15143/17.
Одночасно з позовом Товариством з обмеженою відповідальністю "Шампань України" подано клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову.
У вказаному клопотанні позивач просив місцевий господарський суд накласти арешт на:
1) грошові кошти в межах суми стягнення 38 283 304 грн. 50 коп., або еквівалент вказаних сум у будь-яких інших іноземних валютах, що будуть виявлені державним виконавцем при виконанні даної ухвали, в тому числі, але не виключно на грошові кошти на рахунках Публічного акціонерного товариства "Київський завод шампанських вин "Столичний", відкритих в:
- ПАТ "УкрСиббанк" (на поточних рахунках №26008415619300 та №26008415619300);
- ПАТ "Дойче Банк ДБУ" (на рахунках №26008100010500, код валюти 840; №26008100010501, код валюти 980; №26008100010502, код валюти 978);
2) на все майно в межах суми стягнення 38 283 304 грн. 50 коп., що буде виявлено державним виконавцем при виконанні даної ухвали, в тому числі, але не виключно: транспортні засоби, готова продукція, продукція незавершеного виробництва, виноматеріали, купажні суміші, комплектуючі для виробництва вин ігристих та шампанських, тощо.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.09.2017 р. у справі №910/15143/17 заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено частково. З метою забезпечення позову до набрання рішенням законної сили накладено арешт на грошові кошти в межах суми стягнення 38 283 304 грн. 50 коп. на рахунках публічного акціонерного товариства "Київський завод шампанських вин "Столичний", які відкрито в ПАТ "УкрСиббанк", а саме: на поточних рахунках №26008415619300 та №26008415619300 та в ПАТ "Дойче Банк ДБУ", а саме: на рахунку №26008100010501, код валюти 980, та будь-яких інших рахунках відповідача, які будуть виявлені державним виконавцем при виконанні даної ухвали, а у разі недостатності або відсутності таких коштів накладено арешт на майно публічного акціонерного товариства "Київський завод шампанських вин "Столичний" в межах суми стягнення 38 283 304 грн. 50 коп., що буде виявлено державним виконавцем при виконанні даної ухвали, в тому числі, але не виключно: транспортні засоби, готова продукція, продукція незавершеного виробництва, виноматеріали, купажні суміші, комплектуючі для виробництва вин ігристих та шампанських, тощо.
Місцевий господарський суд прийшов до висновку про обґрунтованість та адекватність заявлених позивачем заходів забезпечення позову.
Переглядаючи в апеляційному порядку ухвалу від 08.09.2017 р., господарський суд апеляційної інстанції встановив, що матеріали справи не містять доказів з'ясування відсутності чи наявності грошових коштів на рахунках відповідача у межах розміру суми позовних вимог, на які можна було б накласти арешт. У зв'язку з цим, господарський суд апеляційної інстанції визнав передчасним висновок місцевого господарського суду про можливість накладення арешту на все майно (рухоме та нерухоме) відповідача у межах суми позову.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2017 р. ухвалу господарського суду міста Києва 08.09.2017 р. скасовано в частині накладення арешту на майно відповідача в межах суми стягнення 38 283 304 грн. 50 коп. В цій частині відмовлено в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову. В іншій частині ухвалу господарського суду міста Києва від 08.09.2017 р. залишено без змін.
Не погодившись з прийнятими попередніми судовими інстанціями судовими актами, Публічне акціонерне товариство "Київський завод шампанських вин "Столичний" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2017 р., ухвалу господарського суду міста Києва від 08.09.2017 р. та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову.
Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням господарськими судами першої та апеляційної інстанцій чинних правових норм, що регулюють порядок вирішення питання про можливість вжиття заходів до забезпечення позову.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 01.12.2017 р. касаційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено її розгляд на 11.12.2017 р.
До початку судового розгляду представник позивача подав відзив на касаційну скаргу, в якому заперечив проти її задоволення.
В свою чергу, від відповідача до початку судового розгляду надійшли пояснення до касаційної скарги.
В судове засідання 11.12.2017 р. з'явились представники позивача та відповідача.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи викладені в касаційній скарзі, просив її задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти задоволення касаційної скарги.
Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених ст. 67 цього кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Згідно з п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" №9 від 22.12.2006 р., розглядаючи заяву про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Аналогічні положення закріплено в постанові пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" №16 від 26.12.2011 р.
Так, п.п. 1, 3 вказаної постанови пленуму Вищого господарського суду України передбачено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
З наведеного вбачається, що необхідною умовою вжиття заходів до забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення суду.
Предметом судового розгляду у даній справі є вимога позивача до відповідачів про стягнення грошових коштів в загальному розмірі 38 283 304 грн. 50 коп.
Таким чином, виконання в майбутньому судового рішення у цій справі, у випадку задоволення позовних вимог, безпосередньо залежить від тієї обставини, чи будуть наявними у відповідача грошові кошти у відповідному розмірі.
Одночасно, обґрунтованими підставами вважати, що не вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти на рахунках відповідача в межах суми стягнення утруднить виконання рішення у справі №910/15143/17, є те, що відповідач не виконує свої зобов'язання з погашення боргу перед позивачем протягом 9 місяців. При цьому, з фінансових показників діяльності відповідача вбачається, що останній не розраховується з кредиторами, нарощує борг та збільшує свої грошові зобов'язання перед третіми особами.
Зважаючи на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що застосування заходу до забезпечення позову, обраного апеляційним господарським судом, безпосередньо пов'язано з предметом позову у справі №910/15143/17 та забезпечить в майбутньому виконання судового рішення у разі задоволення позову.
Одночасно з наведеним, слід зазначити, що приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд, відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Наведена норма зобов'язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору.
Дотримуючись викладеного, господарські суди попередніх інстанцій дослідили фактичні обставини, якими позивач обґрунтував необхідність застосування заходів забезпечення позову.
В свою чергу, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, а лише на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України).
З огляду на це, судова колегія Вищого господарського суду України відхиляє доводи викладені в касаційній скарзі, оскільки останні зводяться до оцінки доцільності вжиття в даному випадку заходів забезпечення позову. Вказане вже було зроблено попередніми судовими інстанціями.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київський завод шампанських вин "Столичний" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2017 р. у справі №910/15143/17 залишити без змін.
Головуючий суддя А.С. Ємельянов
Судді Б.М. Грек
І.Д. Кондратова