про забезпечення позову
"11" грудня 2017 р. Справа № 903/542/17
Господарський суд Волинської області у складі: головуючої судді - Костюк С.В., суддів - Слободян О. Г., Дем'як В. М., розглянувши матеріали по справі №903/542/17
за позовом Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк”
до Приватного акціонерного товариства “Джерела Міжгір'я”
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: 1) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
2) Публічне акціонерне товариство “Кредитпромбанк”
3) Європейський банк реконструкції та розвитку
про звернення стягнення на предмет іпотеки
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1,дов. від 23.11.2017 року;
від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 08/12-17 від 08.12.2017 року;
від третіх осіб: 1) н/з;
2) н/з;
3) н/з.
Права та обов'язки учасникам судового процесу роз'яснені відповідно до ст. ст. 20, 22 ГПК України.
Відводу складу суду не заявлено.
Клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не поступало.
Суть: Публічне акціонерне товариство “Дельта Банк” просить суд в рахунок погашення заборгованості приватного акціонерного товариства “Джерела Міжгір'я” у розмірі 1 862 409,70 доларів США та 173 393 418,68 гривень по кредитних договорах № 08/15/06-КЛТ від 06.05.2006 року та № 08/16/06-КЛТ від 06.05.2006 року звернути стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору № 08/15-16/108/07 від 15.03.2007 року, посвідченого 15.03.2007 року нотаріусом Міжгірської державної нотаріальної контори ОСОБА_3 за реєстровим номером 387, а саме: об'єкт незавершеного будівництва - санаторно-оздоровчий комплекс на 500 місць, який складається з: А - спальний корпус з галереєю; Б - спальний корпус; В - їдальня; Г - адміністративний побутовий корпус; Д - котельня, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Міжгірський район, с. Сойми, вул. без назви, буд. б/н, реєстраційний номер нерухомого майна 17899199, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України “Про виконавче провадження”, встановивши початкову ціну продажу вказаного предмету іпотеки для його подальшої реалізації у розмірі 105 098 000,00 грн..
При обґрунтуванні заявленої вимоги, вказує, що 06.05.2006 р. між відкритим акціонерним товариством “Кредитпромбанк” та закритим акціонерним товариством “Джерела Міжгір'я” було укладено два кредитних договори № 08/15/06-КЛТ та № 08/16/06-КЛТ..
Для забезпечення виконання зобов'язань по кредитних договорах 15.03.2007 року між відкритим акціонерним товариством “Кредитпромбанк” та закритим акціонерним товариством “Джерела Міжгір'я” було укладено іпотечний договір № 08/15-16/108/07, посвідчений 15.03.2007 року нотаріусом Міжгірської державної нотаріальної контори ОСОБА_3 за реєстровим номером 387.
Відповідно до іпотечного договору предметом іпотеки було нерухоме майно: об'єкт незавершеного будівництва - санаторно-оздоровчий комплекс на 500 місць, який складається з: А - спальний корпус з галереєю; Б - спальний корпус; В - їдальня; Г - адміністративний побутовий корпус; Д - котельня, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Міжгірський район, с. Сойми, вул. без назви, буд. б/н, реєстраційний номер нерухомого майна 17899199, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Міжгірський район, с. Сойми, вул. без назви, буд. б/н та належить Закритому акціонерному товариству “Джерела Міжгір'я” на праві приватної власності згідно дозволу на виконання будівельних робіт, виданого 18.12.2006 року інспекцією державного атектурно-будівельного контролю Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області за № 160 та договору оренди землі № 3, укладеного 02.07.2004 року між Соймівською сільською радою Міжгірського району Закарпатської області та Закритим акціонерним товариством “Джерела Міжгір'я”.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
27.09.2013 року між публічним акціонерним товариством “Дельта Банк” та публічним акціонерним товариством “Кредитпромбанк” було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, який посвідчений 27.09.2013 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за № 2466.
Згідно п. 2.1. договору купівлі-продажу прав вимоги, ПАТ “Кредитпромбанк” погоджується продати (відступити) права вимоги та передати їх АТ “Дельта Банк”, а АТ “Дельта Банк” погоджується купити права вимоги, прийняти їх і сплатити загальну купівельну ціну.
За умовами договору права вимоги переходять від ПАТ “Кредитпромбанк” до АТ “Дельта Банк”, та обов'язки ПАТ “Кредитпромбанк” передати права вимоги вважаються виконаними з моменту підписання ПАТ “Кредитпромбанк” та АТ “Дельта Банк” акту приймання-передачі прав вимоги.
11.10.2013 року за вих. № 2/01-17/10580 АТ та 02.02.2017 року “Дельта Банк” та ПАТ “Кредитпромбанк” надіслав ПрАТ “Джерела Міжгір'я” повідомлення про відступлення прав вимоги за кредитними договорами та забезпечувальними договорами (а.с.100-104).
Приватне акціонерне товариство “Джерела Міжгір'я” свої зобов'язання за кредитними договорами від 06.05.2006 року не виконує неналежним чином, порушує їх умови по сплаті відсотків за користування кредитом та сум кредиту.
Згідно п. 3.2.1. іпотечного договору № 08/15-16/108/07 від 15.03.2007 року, АТ “Дельта Банк” має право звернути стягнення на майно з метою погашення заборгованості ПрАТ “Джерела Міжгір'я” за кредитним договором № 08/15/06-КЛТ від 06.05.2006 року та кредитним договором № 08/16/06-КЛТ від 06.05.2006 року у разі набуття такого права згідно розділу 4 цього договору.
АТ “Дельта Банк” набуває право звернення стягнення на майно у випадку порушення ПрАТ “Джерела Міжгір'я” умов кредитного договору № 08/15/06-КЛТ від 06.05.2006 року, кредитного договору № 08/16/06-КЛТ від 06.05.2006 року.
Відповідно до п. 4.3. іпотечного договору № 08/15-16/108/07 від 15.03.2007 року, при настанні випадків передбачених п. 4.2. цього договору, АТ “Дельта Банк” за своїм вибором звертає стягнення на майно в один із таких способів: на підставі рішення суду або на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Згідно звіту суб'єкта оціночної діяльності ТОВ “Некос” № 3 про оцінку об'єкту незавершеного будівництва, а саме: санаторно-оздоровчий комплекс на 500 місць, який складається з: А - спальний корпус з галереєю; Б - спальний корпус; В - їдальня; Г - адміністративний побутовий корпус; Д - котельня, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Міжгірський район, с. Сойми, вул. без назви, буд. б/н, та належить ПАТ “Джерела Міжгір'я”, ринкова вартість майна становить 105 098 000,00 грн..
Представник позивача 20.11.2017 року подав заяву про забезпечення позову (вх..№01-67/38/17), в якій просить суд заборонити ПАТ «Дельта Банк» вчиняти дії щодо продажу на відкритих торгах (аукціонах) через електронну торгову систему Prozorro продажі створену Громадською організацією «Трансперенсі Інтернешнл Україна», права вимоги за кредитними договорами № 08/15/06-КЛТ та № 08/16/06-КЛТ від 06.05.2006 року, укладеними з ПрАТ «Джерела Міжгір'я».
На підтвердження зазначених обставин, вказує, що листом від 25.10.2017 року № 7432/5 ПАТ «Дельта Банк» повідомив, що право вимоги по вищезазначених кредитних договорах буде виставлено для продажу на відкритих торгах.
Зазначає, що, оскільки вимоги ПАТ “Дельта Банк” у справі № 903/542/17, як нового кредитора, ґрунтуються на договорі купівлі-продажу прав вимоги від 27 вересня 2013 року, укладеного між ПАТ “Кредитпромбанк” та ПАТ “Дельта Банк”, а також кредитному договорі №08/15/06-КЛТ від 06 травня 2006 року, правомірність укладення та внесення змін в які оспорюється ПрАТ “Джерела Міжгір'я” у господарському суді м. Києва, що підтверджено ухвалами про порушення провадження у справах № 910/13770/17 та № 910/15527/17 за позовами ПрАТ “Джерела Міжгір'я” до ПАТ “Кредитпромбанк” про визнати недійсним договору купівлі-продажу прав вимоги від 27 вересня 2013 року, укладеного між ПАТ “Кредитпромбанк” та ПАТ “Дельта Банк”, в частині продажу (відступлення) права вимоги до ПрАТ “Джерела Міжгір'я” по кредитних договорах №08/15/06-КЛТ та №08/16/06-КЛТ від 06.05.2006 року, іпотечному договору №08/15-16/І08/07-КЛТ від 15.03.2007 року, то у випадку задоволення даних позовів будуть порушенні інтереси можливого покупця на торгах та інтереси третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Європейського банку реконструкцій та розвитку.
Суд, розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, визнав її обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Згідно ст.65 ГПК України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках дії по підготовці справи до розгляду, в т.ч. вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову.
Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Відповідно до ст.67 ГПК України позов забезпечується:
- накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу;
- забороною відповідачеві вчиняти певні дії;
- забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
- зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами.
Згідно п.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.11.2011 р. “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” ( надалі Постанова № 16 від 26.12.2011 р.) зазначено, що відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Судом встановлено, що обраний позивачем спосіб забезпечення позову співвідноситься з предметом позову, а отже існує конкретний зв'язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, однак не є тотожними з позовними вимогами, що забезпечить фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову.
Як визначено ч.3 п.3 Постанови Пленуму ВГСУ № 16 від 26.12.2011 р. адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Оцінка такої відповідності здійснена судом з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник та майнових наслідків при забезпеченні позову.
При розгляді заяви про забезпечення позову суд враховує те, що ухвалою від 11.12.2017 року було зупинено провадження у справі № 903/619/17 до вирішення та набрання законної сили рішеннями господарського суду м. Києва у справах №910/13770/17 та №910/15527/17 за позовами ПрАТ “Джерела Міжгір'я” до ПАТ “Кредитпромбанк” про визнати недійсним договору купівлі-продажу прав вимоги від 27 вересня 2013 року, укладеного між ПАТ “Кредитпромбанк” та ПАТ “Дельта Банк”, в частині продажу (відступлення) права вимоги до ПрАТ “Джерела Міжгір'я” по кредитних договорах №08/15/06-КЛТ та №08/16/06-КЛТ від 06.05.2006 року, іпотечному договору №08/15-16/І08/07-КЛТ від 15.03.2007 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 65, 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ухвалив:
1. Заяву Приватного акціонерного товариства “Джерела Міжгір'я” про забезпечення позову задоволити.
2. Вжити заходів до забезпечення позову, шляхом заборони ПАТ «Дельта Банк» вчиняти дії щодо продажу на відкритих торгах (аукціонах) через електронну торгову систему Prozorro продажі створену Громадською організацією «Трансперенсі Інтернешнл Україна», права вимоги за кредитними договорами № 08/15/06-КЛТ та № 08/16/06-КЛТ від 06.05.2006 року, укладеними з ПрАТ «Джерела Міжгір'я», до набрання законної сили рішенням суду у справі № 903/619/17.
3. Дана ухвала є виконавчим документом та набирає законної сили з 11.12.2017 року.
4. Копію ухвали до відома направити сторонам.
Головуючий суддя С. В. Костюк
Судді В. М. Дем'як
ОСОБА_5