ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
11 грудня 2017 року 08:50 № 826/9293/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу:
за позовомОСОБА_1
доУповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ЗЛАТОБАНК" Славінського Валерія Івановича
Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,-
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 з позовом (вх. від 17.06.16) до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ЗЛАТОБАНК" Славінського Валерія Івановича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ЗЛАТОБАНК» Славінського Валерія Івановича щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ «ЗЛАТОБАНК» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- зобов'язати Уповноважену особу фонду включити ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «ЗЛАТОБАНК» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у тому числі шляхом внесення змін до такого переліку, та подати їх Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- визнати протиправною бездіяльність державної організації (установи, закладу) «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» щодо невжиття заходів до включення ОСОБА_1 до реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «ЗЛАТОБАНК» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
В обґрунтування позову зазначається, що на підставі угоди про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (договору поточного рахунку) від 28.11.2014, є вкладником ПАТ «ЗЛАТОБАНК», в якому відкрито рахунок НОМЕР_1. На зазначеному рахунку, як зазначається у позові, зберігаються кошти у розмірі 200 000 грн.
Між тим, як зазначає позивач, 13.02.2015 правлінням НБУ прийнято постанову № 105, якою Банк віднесено до категорії неплатоспроможних. У подальшому, 12.05.2015 правлінням НБУ прийнято постанову № 310 якою відкликано банківську ліцензію Банку та розпочато ліквідаційну процедуру. Виконавчою дирекцією Фонду 13.05.2015 прийнято рішення№ 99 яким з 14.05.2015 розпочато процедуру ліквідації Банку та призначено Уповноважену особу.
Позивачка зазначає, що 18.06.2015 звернулася до Уповноваженої особи із заявою про виплату гарантованої суми відшкодування, проте позивачку не включили до реєстру вкладників. Внаслідок протиправної бездіяльності відповідачів, як вважає позивачка, вона позбавлена можливості отримати належні їй кошти.
Фонд гарантування вкладів заперечив проти позову, по суті звернувши увагу на те, що за наявності відомостей від Уповноваженої особи Фонду подальші дії здійснюються в автоматичному режимі. До отримання додаткових відомостей від цієї особи Фонд не вправі здійснювати дії щодо виплати гарантованої суми відшкодування, а відтак вважає, що не порушував прав позивача та вимоги є передчасними.
Уповноважена особа Фонду заперечує проти позову та зазначає, що кошти на рахунок позивачки у розмірі 200 000 грн. були зараховані 05.12.2014 о 14:51:09 з поточного рахунку ТОВ «АЛЬФАМЕТ» № 26009300003221 з призначенням платежу «Перечислен займ согласно договора 2014-11 от 31.10.2014». Зазначена операція на думку Уповноваженої особи має ознаки нікчемності згідно п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», що полягає у виведенні коштів юридичною особою, які не підлягають поверненню за рахунок Фонду, шляхом їх перерахування коштів на рахунок фізичної особи. Відповідач вважає, що юридична особа за результатами такої операції отримала переваги перед іншими кредиторами, оскільки отримала можливість вимагати повернення коштів від фізичної особи коштів, перерахованих на її рахунок. В той же час, інші кредитори Банку можуть отримати задоволення своїх вимог в порядку черговості, встановленої зазначеним Законом. Відповідач звертає увагу, що не відшкодовуються кошти юридичних осіб, відшкодуванню підлягають кошти фізичних осіб. Юридична особа у даному випадку отримала перевагу перед іншими кредиторами Банку у вигляді набуття права вимагати повернення коштів від фізичної особи, тобто позачергово. У зв'язку з наведеним Уповноваженою особою Фонду прийнято наказ № 164/1 від 08.04.2015 в редакції наказу № 165/1 від 09.04.2015 про віднесення до нікчемних операції із зарахування коштів на рахунок позивача. Складено повідомлення про нікчемність № 446 від 30.01.2017.
Уповноважена особа Фонду також звертає увагу на факт відкриття кримінального провадження № 12015100100006727 за наведеними вище фактами.
Додатково Уповноважена особа Фонду також зазначає, що відповідно до постанови Правління НБУ від 04.12.2014 № 777/БТ було встановлено обмеження в діяльності Банку - не допускати проведення будь-яких операцій за чинними договорами за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом. У даному випадку вищезгадана операція проведена у період заборон та нею штучно спричинювалось збільшення гарантованої суми відшкодування. Відповідач вважає перерахування коштів удаваним правочином, оскільки їх вчинення приховує інший правочин, яким є дії товариства щодо дроблення та виведення своїх коштів, які знаходились у Банку на рахунок позивачки.
Що стосується посилання Уповноваженої особи Фонду на прийняття постанови суду у справі № 826/23743/15 між тими ж сторонами про той же предмет спору, слід зазначити, що відповідно до бази даних «Діловодство спеціалізованого суду» у вказаній справі не приймалась постанова, а на підставі ст. 155 КАС України позов залишено без розгляду.
На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України у судовому засіданні 02.11.2017 ухвалено про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши присутніх у судовому засіданні представників осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Так, сторонами не заперечується і не спростовується факт укладання вищезгаданого договору, перерахування коштів на рахунок позивача з рахунку юридичної особи із вищенаведеним призначенням платежу, обставини, пов'язані з виведенням Банку з ринку.
При цьому, постановою Правління Національного банку України №310 від 12.05.2015 р. відкликана банківська ліцензія ПАТ „Златобанк".
Рішенням №99 від 13.05.2015 р. виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб розпочато процедуру ліквідації АТ „Златобанк". Наказом №156 від 13.05.2015 р. призначено Славінського В.І. уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ „Златобанк" строком на 1 рік з 13.05.2015 р. по 12.05.2016р. включно.
У зв'язку з прийняттям виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішення від 13.05.2015 р. №99 „Про початок процедури ліквідації ПАТ „Златобанк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", із змінами внесеними згідно із рішенням виконавчої дирекції Фонду від 18.05.2015 №100, розпочато з 14.05.2015 р. процедуру ліквідацію ПАТ „Златобанк".
В газеті „Голос України" №86 (6090) від 19.05.2015 р. опубліковане повідомлення про початок процедури ліквідації ПАТ „Златобанк" та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ „Златобанк".
Інформація про необхідність звернення до Банку для отримання коштів за вкладами з 20.05.2015 р. по 01.07.2015 р. розміщена на веб-сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
У відповідності до ст. 26 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 № 4452-VI(далі - Закон № 4452-VI) Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Згідно ст.27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах „Урядовий кур'єр" або „Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
На підставі п. 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 р. №14, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 р. за №1548/21860, протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладника; змін розміру належних їм сум разом із змінами реквізитів вкладників.
Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення №14.
У відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 37 Закону № 4452-VI, уповноваженій особі, зокрема, надане право повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
Разом з тим, за змістом положень ч.2 та п.1 ч. 4 ст. 38 Закону №4452-VI протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
З аналізу наведеного вбачається, що Уповноважена особа Фонду була наділена повноваженнями протягом дії тимчасової адміністрації банку щодо перевірки правочинів (в тому числі договорів) на предмет виявлення підстав нікчемності та повідомляти сторін правочинів про їх нікчемність.
В ході проведення перевірки виявлено значну кількість операцій з безготівкового перерахування з рахунків юридичних осіб на поточні рахунки фізичних осіб з типовими, близькими один до одного, призначеннями платежу, відмінним від платежів, пов'язаних із трудовими відносинами фізичної особи з такими юридичними особами, а саме: «надання безпроцентної позики», «надання зворотної фінансової допомоги», «надання займу».
Під час перевірки комісією встановлено, що кошти на рахунок, відкритий на ім'я позивача, надійшли внаслідок так званого «дроблення» від юридичної особи, з метою відшкодування грошових коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Як вже зазначалося, згідно постанови Правління Національного банку України №777/БТ від 04.12.2014 р. ПАТ „Златобанк" віднесено до категорії проблемних та встановлено обмеження діяльності, зокрема, було зобов'язано банк не допускати проведення будь-яких операцій за чинними договорами, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб. Вказана постанова є чинною.
Перелік підстав, за наявності яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, встановлено частиною 3 статті 38 Закону № 4452-VI: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.
У даному випадку перерахування грошей на рахунок позивача було здійснене в період дії обмеження, встановленого постановою Правління Національного банку України №777/БТ від 04.12.2014 р., тобто незаконно. Аналогічний висновок за аналогічних обставин, викладений в ухвалі Вищого адміністративного суду України в ухвалі від 07 грудня 2016 року № К/800/20426/16 (номер рішення в ЄДРСР 63651324).
Перерахування коштів з рахунку юридичної особи на рахунок фізичної особи (позивача) призводило до безпідставного та штучного збільшення витрат, пов'язаних із виведенням банку з ринку, до штучного збільшення гарантованої суми відшкодування за рахунок Фонду, з виникненням передумов для відшкодування суми відшкодування поза черговістю задоволення вимог кредиторів. У даному випадку внаслідок наявного обов'язку позивача повернути кошти юридичній особі, фактично складалися обставини отримання/повернення коштів поза встановленою черговістю задоволення вимог кредитора, що у свою чергу свідчить про відсутність підстав для відшкодування коштів позивачу за рахунок коштів Фонду поза встановленою Законом процедурою.
З врахуванням наведених правових норм та обставин, суд вважає, що дії та висновки Уповноваженої особи є правомірними, оскільки Уповноважена особа Фонду діяла у межах наданих їй повноважень та у відповідності до вимог чинного законодавства України з урахуванням того, що внаслідок вчинення спірних операцій її учасниками створювались штучні передумови для відшкодування коштів за рахунок Фонду через надання зовнішніх ознак правомірності операціям, проведення яких було заборонено, тобто проведені операції вчинені з порушенням публічного порядку та на них не поширюються гарантії Фонду, передбачені Законом.
При цьому, судом враховується, що позивач не оскаржує власне наказ, відповідно до якого Уповноваженою особою Фонду сформована позиція щодо нікчемності угод.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи наведене у сукупності, суд приходить до висновку, що в даному випадку Уповноваженою особою Фонду не порушено вимог законодавства і прав позивача, а відтак суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову. Відповідно, оскільки вчинення Фондом будь-яких дій по відшкодуванню коштів є похідним від аналізу правомірності дій Уповноваженої особи, та судом не встановлено обставин порушення Фондом прав позивача, вимоги до Фонду також не підлягають задоволенню. Позивачем не спростовано наведені висновки суду та не доведено зворотне.
Керуючись вимогами 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.
Суддя О.А. Кармазін