ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
01 грудня 2017 року № 826/15959/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Васильченко І.П., суддів: Бояринцевої М.А., Вєкуа Н.Г. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до третя особа:Комісії з питань вищого корпусу державної служби, Національного агентства України з питань державної служби Президент України Порошенко Петро Олексійович
проскасування рішення,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Комісії з питань вищого корпусу державної служби, Національного агентства України з питань державної служби, третя особа: Президент України Порошенко Петро Олексійович, в якому просить скасувати рішення Комісії з питань вищого корпусу державної служби про переможця конкурсу та другого за результатами конкурсу кандидата на посаду голови Київської обласної державної адміністрації.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 25.10.2016 р. суддею Арсірієм Р.О. відкрито провадження по справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 20.10.2017 р. справу прийнято до провадження суддею Васильченко І.П. та призначено колегіальний судовий розгляд.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправною відмовою в недопущенні позивача до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади голови Київської обласної державної адміністрації.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити з огляду на порушення умов призначення конкурсу, що полягають у відсутності ряду погоджувальних документів з боку суб'єкта господарювання, який має ліцензію на провадження господарської діяльності з надання послуг у галузі криптографічного захисту інформації в якості розробника відповідного програмного забезпечення автоматизованого тестування кандидатів у конкурсі. Таким чином, на думку позивача, відсутність проведення державної експертизи програмного комплексу, яке використовується для проведення тестування унеможливлює використання програмного забезпечення, яке було використано під час тестування кандидатів у конкурсі, оскільки воно отримано із порушенням вимог ст. 8 Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», Порядку створення комплексних систем захисту інформації. Вказані порушення, на думку позивача, вплинули на результати тестування.
Представник відповідача 2 в судовому засіданні проти позовних вимог заперечувала та просила суд відмовити в їх задоволенні, оскільки тестування кандидатів на зайняття вакантної посади голови Київської обласної державної адміністрації здійснювалося на базі СНД «Прометей» з використанням комп'ютерного обладнання Нацдержслужби. Вказане програмне забезпечення не потребує комплексного захисту інформації, оскільки даний продукт не містить персональних даних кандидата, а тому його використання не порушує права кандидатів.
Представник третьої особи в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність.
Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, передбачених статтею 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги не забезпечення явки в судове засідання належного представника відповідача 1, суд дійшов висновку про можливість подальшого розгляду справи у письмовому провадженні.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва встановив наступне.
Розпорядженням Президента України від 16.09.2016 р. № 251/2016-рп «Про оголошення конкурсу на зайняття вакантних посад голів місцевих державних адміністрацій» відповідно до частини другої статті 23 Закону України "Про державну службу" оголошено конкурс на зайняття вакантних посад голів місцевих державних адміністрацій, зокрема, голови Київської обласної державної адміністрації. Зазначеним розпорядженням затверджено Умови проведення конкурсу на зайняття вакантних посад голів місцевих державних адміністрацій.
Пунктом 4 розд. 1 цих Умов проведення конкурсу визначено перелік документів, необхідних для участі в конкурсі, та строк їх подання, а саме для участі у конкурсі подаються такі документи:
1) копія паспорта громадянина України;
2) письмова заява про участь у конкурсі із зазначенням основних мотивів щодо зайняття посади голови відповідної місцевої державної адміністрації за формою згідно з додатком 2 до Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року N 246, до якої додається резюме у довільній формі.
3) письмова заява, в якій особа повідомляє про те, що до неї не застосовуються заборони, визначені частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади", та надає згоду на проходження перевірки та оприлюднення відомостей стосовно неї відповідно до зазначеного Закону, або копія довідки встановленої форми про результати такої перевірки;
4) копія (копії) документа (документів) про освіту;
5) заповнена особова картка встановленого зразка;
6) декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік.
Документи приймаються до 18.00 3 жовтня 2016 року.
5. Дата, час і місце проведення конкурсу. Конкурс проводиться о 10.00 10 жовтня 2016 року за адресою: м. Київ, вул. Прорізна, 15.
Як вбачається з матеріалів справи, 23.09.2016 р. позивачем було подано до Комісії з питань вищого корпусу державної служби документи, перелік яких передбачений ст. 25 Закону України «Про державну службу», з метою участі у конкурсі на зайняття вакантної посади голови Київської обласної державної адміністрації.
За результатами розгляду поданих позивачем документів, Національним агентством України з питань державної служби було надано відповідь від 26.09.2016 р. № 6566/90-16, відповідно до якої позивачу відмовлено у допуску до участі у конкурсі, оскільки подані ним документи для участі у конкурсі на зайняття вакантної посади голови Київської обласної державної адміністрації не відповідають встановленим вимогам в частині відсутності досвіду роботи на посадах державної служби категорії «А» чи «Б» або на посадах не нижче керівників структурних підрозділів в органах місцевого самоврядування, або досвіду роботи на керівних посадах у відповідній сфері.
Разом з тим, 10.10.2016 у приміщенні Нацдержслужби за адресою: м. Київ, вул. Прорізна, 15, Комісією, зокрема, проведено конкурс на зайняття вакантної посади голови Київської обласної державної адміністрації, за результатами якого прийнято рішення про визначення переможця конкурсу та другого кандидата за результатами конкурсу.
Позивач, не погоджуючись із прийнятим рішенням, звернувся до суду із позовом за захистом його законних прав та інтересів.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) (надалі - Закон № 889-VIII).
Статтею 6 названого Закону передбачено, що посади державної служби в державних органах поділяються на категорії залежно від порядку призначення, характеру та обсягу повноважень і необхідних для їх виконання кваліфікації та професійної компетентності державних службовців (ч. 1 цієї статті).
Встановлюються такі категорії посад державної служби, зокрема, категорія "А" (вищий корпус державної служби) - посади, у тому числі, голів місцевих державних адміністрацій (п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону).
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 12 Закону, система управління державною службою включає, окрім іншого, Комісію з питань вищого корпусу державної служби та відповідні конкурсні комісії.
Комісія з питань вищого корпусу державної служби (далі - Комісія) є постійно діючим колегіальним органом і працює на громадських засадах (ч. 1 ст. 14 Закону).
Комісія, зокрема, проводить конкурс на зайняття вакантних посад державної служби категорії "А" та вносить суб'єкту призначення пропозиції щодо переможця конкурсу та другого за результатами конкурсу кандидата на вакантну посаду (п. 2 ч. 2 ст. 15 цього Закону).
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону, право на державну службу мають повнолітні громадяни України, які вільно володіють державною мовою та яким присвоєно ступінь вищої освіти не нижче, магістра - для посад категорій "А" і "Б".
Згідно зі ст. 20 Закону, вимогами до осіб, які претендують на вступ на державну службу, є вимоги до їхньої професійної компетентності, які складаються із загальних та спеціальних вимог.
Особа, яка претендує на зайняття посади державної служби, повинна відповідати таким загальним вимогам, зокрема, для посад категорії "А" - загальний стаж роботи не менше семи років; досвід роботи на посадах державної служби категорій "А" чи "Б" або на посадах не нижче керівників структурних підрозділів в органах місцевого самоврядування, або досвід роботи на керівних посадах у відповідній сфері не менш як три роки; вільне володіння державною мовою, володіння іноземною мовою, яка є однією з офіційних мов Ради Європи;
Вступ на державну службу здійснюється шляхом призначення громадянина України на посаду державної служби за результатами конкурсу (ч. 1 ст. 21 Закону).
З метою добору осіб, здатних професійно виконувати посадові обов'язки, проводиться конкурс на зайняття вакантної посади державної служби (далі - конкурс) відповідно до Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби (далі - Порядок проведення конкурсу), що затверджується Кабінетом Міністрів України (ч. 1 ст. 22 Закону).
Відповідно до ст. 26 Закону, служба управління персоналом державного органу, в якому проводиться конкурс, проводить перевірку документів, поданих кандидатами, на відповідність встановленим законом вимогам та повідомляє кандидата про результати такої перевірки.
Кандидати, документи яких пройшли перевірку, передбачену частиною першою цієї статті, проходять тестування відповідно до Порядку проведення конкурсу, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Кандидати, які пройшли тестування, передбачене частиною другою цієї статті, проходять співбесіду та/або інші види оцінювання відповідно до Порядку проведення конкурсу.
Конкурс на зайняття вакантної посади державної служби категорії "А" проводить Комісія (ч. 1 ст. 27 Закону).
Під час засідання конкурсної комісії її члени: 1) вивчають результати проведеної службою управління персоналом перевірки документів кандидатів на зайняття вакантних посад державної служби; 2) проводять відбір кандидатів з використанням видів оцінювання відповідно до Порядку проведення конкурсу; 3) проводять співбесіду з кандидатами на зайняття вакантних посад з урахуванням результатів тестування для уточнення їхньої професійної компетентності; 4) особисто оцінюють рівень професійної компетентності кандидатів та визначають в особистому порядку їхній загальний рейтинг; 5) за результатами складення загального рейтингу кандидатів визначають переможця конкурсу та другого за результатами конкурсу кандидата на зайняття вакантної посади (ч. 4 ст. 27 Закону).
Аналогічні положення закріплені в Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 246 (надалі - Порядок № 246), який визначає процедуру проведення конкурсу на зайняття вакантної посади державної служби (далі - конкурс), метою якого є добір осіб, здатних професійно виконувати посадові обов'язки.
Окрім того, відповідно до п. 2 Порядку № 246 проведення конкурсу здійснюється відповідно до визначених в установленому законом порядку вимог до професійної компетентності кандидата на вакантну посаду державної служби на основі оцінювання його особистих досягнень, знань, умінь і навичок, моральних і ділових якостей для належного виконання посадових обов'язків.
Згідно з пунктом 6, 8 Порядку, конкурс проводиться поетапно: 1) прийняття рішення про оголошення конкурсу; 2) оприлюднення рішення про оголошення конкурсу; 3) приймання документів від осіб, які бажають взяти участь у конкурсі; 4) попередній розгляд поданих документів на відповідність встановленим законом вимогам; 5) проведення тестування та визначення його результатів; 6) розв'язання ситуаційних завдань та визначення їх результатів (крім категорії "В"); 7) проведення співбесіди та визначення її результатів; 8) проведення підрахунку результатів конкурсу та визначення переможця конкурсу та другого за результатами конкурсу кандидата; 9) оприлюднення результатів конкурсу.
Особи, які подали необхідні документи для участі у конкурсі, є кандидатами на зайняття посади державної служби (далі - кандидати).
Відповідно до п. 21 Порядку № 246, документи для участі в конкурсі, подані кандидатами на посаду категорії "А", перевіряються на відповідність встановленим законом вимогам спеціальним структурним підрозділом.
Про результати такої перевірки кандидат на посаду категорії "А" повідомляється спеціальним структурним підрозділом у триденний строк з дня їх надходження.
Служба управління персоналом державного органу, в якому оголошено конкурс, проводить перевірку документів, поданих кандидатами, на відповідність встановленим законом вимогам у триденний строк з дня їх надходження та повідомляє кандидату про результати такої перевірки у той самий строк.
Кандидати, документи яких не відповідають встановленим вимогам, до конкурсу не допускаються, про що їм повідомляє служба управління персоналом державного органу або спеціальний структурний підрозділ.
Таким чином, виходячи з наведених норм, рішення щодо допуску осіб до участі у конкурсі на зайняття вакантної посади державної служби категорії "А" приймає не Комісія, а спеціальний структурний підрозділ, створений для забезпечення роботи Комісії. В силу наданих Законом повноважень Комісія може лише прийняти до відома результати проведеної таким структурним підрозділом перевірки документів кандидатів на зайняття вакантних посад державної служби.
Відповідно до п. 66 Порядку № 246, оскарження рішення конкурсної комісії проводиться відповідно до статті 28 Закону України «Про державну службу».
Згідно з приписами п. 1 ч. 5 ст. 28 Закону, учасник конкурсу, який не пройшов конкурсний відбір, має право оскаржити до суду рішення конкурсної комісії щодо конкурсу на зайняття вакантної посади державної служби категорії "А".
Аналіз наведених вище правових норм дає суду підстави дійти висновку про те, що кандидатом вважається особа, яка подала необхідні документи для участі у конкурсі та, пройшла відповідну перевірку на відповідність встановленим законом вимогам. Разом з тим, статус учасника конкурсу на зайняття вакантної посади державної служби категорії "А" набуває лише той кандидат, який був допущений до участі у такому конкурсі. Відповідно, право на оскарження рішення Комісії виникає в учасника конкурсу, який приймав участь в етапах конкурсу, зокрема, тестуванні та/або розв'язанні ситуаційних завдань та/або співбесіді.
Як вже зазначалося, з матеріалів справи судом встановлено, що позивачем 23.09.2016 р. відповідачу 1 були подані документи для участі у конкурсі на зайняття вакантної посади голови Київської обласної державної адміністрації, за результатом розгляду яких Національним агентством України з питань державної служби в особі начальника Відділу забезпечення діяльності Комісії з питань вищого корпусу державної служби було відмовлено позивачу у допуску до участі у конкурсі на зайняття вакантної посади голови Київської обласної державної адміністрації з підстав невідповідності досвіду роботи на керівних посадах у відповідній сфері.
В той же час, позивач зазначає, що в порушення вимог п. 21 Порядку № 246 лише 30.09.2016 р. по номеру телефону його повідомили про відмову у допуску в участі у конкурсі, зокрема, повідомлено про те, що поштовим зв'язком (простим конвертом) позивачу було направлено відповідне повідомлення, яке, з його слів, було фактично отримано ним 07.10.2016 р., тобто з порушенням строку на повідомлення про недопуск до участі в конкурсі.
Однак, суд критично оцінює наведені доводи позивача, оскільки наведеними вище правовими нормами не встановлений спосіб, в який спеціальний структурний підрозділ має повідомити кандидата на посаду категорії "А" про результати перевірки документів, поданих ним для участі у конкурсі, на відповідність встановленим законом вимогам.
Окрім того, на думку суду, термін отримання позивачем такого повідомлення жодним чином не впливає на результати проведення конкурсу.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що з травня 2013 року по теперішній час він є керівником громадського об'єднання «Міський рух на захист прав громадян «Народний контроль», про що було зазначено ним в резюме, а у 2013-2014 роках він брав участь у роботі робочої групи Севастопольської міської ради у розробці пропозицій до проекту Закону № 3552 від 06.11.2013 р. «Про місто-герой Севастополь» в якості голови організації.
Однак, суд критично оцінює посилання позивача на свій досвід роботи, що зазначений в резюме, оскільки останній жодним чином не стосується повноважень місцевих державних адміністрацій, визначеним Законом України «Про місцеві державні адміністрації», зокрема, державного управління, місцевого самоврядування, сфер соціально-економічного розвитку, містобудування, житлово-комунального господарства тощо, до яких віднесені повноваження місцевих державних адміністрацій, визначених главою 2 названого Закону.
Обґрунтовуючи свою позицію, позивач також зазначає, що в чинному законодавстві України відсутнє визначення «досвід роботи», натомість є визначення «стаж роботи» у зв'язку із чим застосування вимоги п. 1 ч. 2 ст. 20 Закону № 889-VIII до кандидатів є неможливим в розумінні закону через правову невизначеність терміну «досвіду роботи» та порядку його обчислення.
Водночас, оскільки термін «досвід роботи» є загальновживаним поняттям, а законодавство не містить його визначення, відтак, на переконання суду, поняття «досвід роботи» слід вважати тотожним поняттю «стаж роботи».
З наведеного слідує, що відсутність законодавчого визначення поняття «досвід роботи» жодним чином не впливає на умови проведення конкурсу на зайняття вакантної посади голови Київської обласної державної адміністрації.
Також суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що його було допущено до участі у конкурсі на зайняття посади голови Миколаївської ОДА, про що Національне агентство України з питань державної служби повідомило листом від 02.09.2016 р. № 5837/11-16, згідно якого подані позивачем документи для участі у конкурсі на зайняття вакантної посади голови Миколаївської обласної державної адміністрації відповідають установленим вимогам, оскільки вказаний лист не можна визнати належним та допустимим доказом, позаяк він стосується інших правовідносин.
В той же час, суд враховує, що згідно із протоколом засідання Комісії № 5 за 12-14 вересня позивач даний конкурс не пройшов.
Також судом встановлено, що дії та рішення спеціального структурного підрозділу Національного агентства України з питань державної служби позивачем окремо позивачем не оскаржувались, а до повноважень Комісії не належить прийняття рішення щодо допуску осіб до участі у конкурсі на зайняття вакантної посади державної служби категорії "А".
Отже, фактично, вказуючи на незаконну відмову у допуску до конкурсі, як одну з підстав обґрунтування позову про скасування рішення відповідача, позивач намагається підмінити суб'єктний склад та предмет спірних правовідносин, що сприймається судом критично.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Із наведених положень вбачається, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин. Визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені цим рішенням.
Відповідно до ч. 2 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Тобто оскаржити такий акт інші особи не можуть.
Таке ж правило має застосовуватись і до правових актів індивідуальної дії.
Право на захист - це самостійне суб'єктивне право, яке з'являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оскарження останнього.
При цьому, позивач оскаржує рішення Комісії про переможця конкурсу та другого за результатами конкурсу кандидата на посаду голови Київської обласної державної адміністрації, тобто фактично оскаржує правовий акт індивідуальної дії, який породжує права й обов'язки для тих суб'єктів, яким він адресований, або які є учасниками даної конкурсної процедури.
З огляду на викладене, а також те, що позивач не був допущений до участі в конкурсі спеціальним структурним підрозділом, створеним для забезпечення роботи комісії, суд приходить до висновку про обрання позивачем невірного способу захисту, що є самостійною підставою для відмови в позові.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд України, зокрема, в постанові від 28.02.2017 (№ 21-3829а16).
Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Посилання позивача на порушення відповідачем процедури та способу проведення конкурсу на етапі тестування (недоліки електронної системи складання тестування; відсутність експертного висновку до програмного забезпечення, за допомогою якого проводилось тестування; дублювання питань, внаслідок чого їх загальна кількість менша, ніж передбачена Порядком), що, на його думку, вплинуло на результати конкурсу, суд до уваги не приймає, оскільки вказані обставини не порушують прав позивача та не стосуються спірних правовідносин.
До того ж, статтею 171 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачена можливість оскарження законності нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, рішень Президента України та нормативно-правових актів інших суб'єктів владних повноважень, чим позивач не скористався, у той час, як просить суд розглянути у даній справі також і питання законності постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2016 № 448, що за правилами процесуального законодавства не може бути здійснено судом в даному судовому процесі.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується, зокрема, принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Встановлені судом обставини дають суду підстави дійти висновку про необґрунтованість та недоведеність позовних вимог позивача та відповідно відсутність підстав для їх задоволення.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають відшкодуванню.
Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Головуючий суддя І.П.Васильченко
Судді: М.А.Бояринцева
Н.Г.Вєкуа