12 грудня 2017 року справа № П/811/1571/17
м. Черкаси
09 год. 17 хв.
Черкаський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Тимошенко В.П., суддів Гараня С.М., Гаращенка В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Промо-сервіс” до Державної фіскальної служби України, третя особа - приватне підприємство “Кірасир” про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До суду з позовною заявою звернулося ТОВ “Промо-сервіс”, в якій просить:
- скасувати рішення ДФС України за № 108615/39932350 від 21.08.2017 про відмову у реєстрації податкової накладної № 13 від 31.07.2017;
- зобов'язати ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних - податкову накладну № 13 від 31.07.2017, подану ТОВ “Промо-сервіс”.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним подано на реєстрацію до податкового органу податкову накладну від 31.07.2017 № 13. Згідно квитанції № 1 накладна отримана, але реєстрацію зупинено та запропоновано платнику податків подати додаткові документи та пояснення, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Первинні документи фінансово-господарської діяльності підприємства та пояснення були подані до податкового органу. Вказані документи повністю підтверджують реальність господарської операції, за результатами якої складено податкову накладну, яку надіслано для реєстрації. Однак, згідно інформації зазначеної у квитанції №1 від 21.08.2017, комісією Державної фіскальної служби України прийнято рішення № 108615/39932350 від 21.08.2017 про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв'язку з наданням платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.
В рішенні про відмову в реєстрації податкової накладної не обґрунтовано підстави відмови в реєстрації податкової накладної. Враховуючи наведене, рішення Державної фіскальної служби України від 21.08.2017 № 108615/39932350 є протиправним та підлягає скасуванню.
В письмових запереченнях відповідач в обґрунтування своєї позиції зазначив таке. Комісією Державної фіскальної служби України прийнято рішення від 21.08.2017 № 108615/39932350 про відмову у реєстрації податкової накладної № 13 від 31.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних в зв'язку з наданням платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
Представник позивача надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідача надіслав на адресу суду заперечення, в яких просив у задоволенні позову відмовити.
Представник відповідача надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Представник третьої особи надіслав на адресу суду заяву, в якій зазначив, що позов підтримує у повному обсязі і просить справу розглянути в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи, дослідивши зібрані у справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Промо-сервіс» зареєстроване як юридична особа 05.08.2015, ідентифікаційний код 39932350, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, копія якого міститься у матеріалах адміністративної справи (том №1 а.с. 8-10). Відповідно до даного витягом видом діяльності в тому числі є: діяльність приватних охоронних фірм.
01.07.2017 товариством з обмеженою відповідальністю «Промо-сервіс» (Виконавець) та приватним підприємством «Кірасир» (Замовник) укладено договір про надання послуг з організації охорони №350, предметом якого є здійснення охорони об'єктів та матеріальних цінностей замовника, які перебувають на території об'єктів, на умовах визначених договором (а.с.41-43 том №1).
На виконання умов даного договору, у липні 2017 року позивачем були надані охоронні послуги на загальну суму в розмірі 189000,00 грн, що підтверджується актом приймання послуг з охорони об'єкту №353 від 31.07.2017 на суму 189 000,00 грн та рахунок на оплату №289 від 31.07.2017 на суму 189 000,00 грн (а.с.48-49 том №1).
Позивачем складено податкову накладну №13 від 31.07.2017 (а.с. 24 том №1) та направлено засобами електронного зв'язку для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка згідно отриманої квитанції №1 доставлена до центрального рівня державної податкової служби України 14.08.2017 в 18:09:10, однак її реєстрацію в ЄРПН зупинено, оскільки встановлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД 80.10 та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК (а.с.25 том №1).
На виконання пропозиції Відповідача щодо надання пояснень та копій документів,
15.08.17 позивачем направлено на адресу Державної фіскальної служби України документи про підтвердження реальності здійснення операцій згідно Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК 15.08.2017 №2 із кількістю документів, що додаються - 9, зокрема:
1) письмові пояснення, щодо реальності здійснення господарських операцій по відмовленій податковій накладній №13 від 31.07.2017 (а.с.27 том №1);
2) податкова накладна №13 від 31.07.2017 (а.с.28 том №1);
3) квитанція №1 до ПН № 13 від 31.07.2017 (а.с.29 том №1);
4) договір про надання послуг №350 від 01.07.2017 (а.с.30 том №1);
5) схеми охороняємих об'єктів (а.с.31 том №1);
6) акт приймання-здачі наданих послуг (а.с.32 том №1);
7) ліцензія на здійснення підприємством охоронної діяльності (а.с.33 том №1);
8) форма 1 ДФ за ІІ квартал 2017 року (а.с.34 том №1);
9) наказ про призначення директора (а.с.35 том №1).
Проте, рішенням комісії Державної фіскальної служби України №108615/39932350 від 21.08.2017 відмовлено позивачу у реєстрації податкової накладної з підстав: «надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування».
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що відповідно до положень п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
За приписами п. 201.7. ст. 201 цього ж Кодексу, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Положенням п. 201.10 ст. 201 ПК України, визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до положень п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.
В свою чергу, за приписами п. 74.2. ст. 74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до положень п. 201.16.1. ст. 201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок № 1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно пункту 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 р. № 567 (далі - Критерії оцінки ступня ризиків).
Згідно пункту 6 Критеріїв містить у собі визначення двох різних критеріїв: Моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:
1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);
2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.
Відповідно до пп. 201.16.1-201.16.3 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту74.2 статті 74 цього Кодексу.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування;
в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
Зазначена комісія приймає рішення про:
реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.
Постанова Кабінету Міністрів України «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації» №190 від 29.03.2017 встановлює, що комісія Державної фіскальної служби приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.
Абзац 2 Постанови КМУ №190 визначає, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:
- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;
- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу;
- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.
Згідно до ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Згідно до ч. 3 ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Оцінюючи усі докази, досліджені судом, у їх сукупності, суд приходить до такого висновку.
Позивачем подано до Державної фіскальної служби України податкову накладну № 13 від 31.07.2017 для здійснення реєстрації.
Вказану накладну прийнято податковим органом, реєстрацію зупинено, що підтверджується квитанцією №1 від 14.08.2017 (а.с.25 том № 1).
Товариством з обмеженою відповідальністю «Промо-сервіс» надані до податкового органу пояснення та первинні документи фінансово-господарської діяльності підприємства.
За результатами розгляду пояснень та документів комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення від 21.08.2017 № 108615/39932350 про відмову у реєстрації податкової накладної від 31.07.2017 № 13.
З матеріалів справи вбачається, що підставою для відмови є надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.
При цьому, в оскаржуваному рішенні та письмових запереченнях відповідача не наведено обґрунтувань причин відмови в реєстрації податкової накладної.
Відповідачем в рішенні не зазначено, що саме стало підставою для винесення вказаного рішення - надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства чи недостатність поданих документів для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
Також, податковим органом не вказано, які саме документи платника податків складені з порушенням законодавства, які вимоги законодавства порушено при складанні документів та яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
Таким чином, рішення Державної фіскальної служби України від 21.08.2017 № 108615/39932350 не відповідає вимогам п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки винесено відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені законодавством, але не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкову накладну №13 від 31.07.2017, складену товариством з обмеженою відповідальністю «Промо-серівс» в адресу покупця приватного підприємства «Кірасир», то суд зазначає таке.
Відповідно до норм чинного податкового законодавства України повноваження Державної фіскальної служби України щодо реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.
За змістом Рекомендації №R (80) 2, прийнятої на 316-му засіданні заступників міністрів Комітетом Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11 березня 1980 року (надалі - також “Рекомендація R (80)2”), під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Тобто здійснення дискреційних повноважень може, в деяких випадках, передбачати вибір між здійсненням певних дій і нездійсненням дії.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно - дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.
Отже, дискреційним повноваженням є таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.
У зв'язку із вищевикладеним, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні позовної вимоги щодо зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкову накладну №13 від 31.07.2017, однак вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог згідно ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України та для повного захисту прав позивача зобов'язати Державну фіскальну службу України розглянути питання щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних складеної товариством з обмеженою відповідальністю «Промо-сервіс» податкової накладної №13 від 31.07.2017.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 11, 86, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення ДФС України за № 108615/39932350 від 21.08.2017 про відмову у реєстрації податкової накладної № 13 від 31.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язати Державну фіскальну службу України розглянути питання щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 13 від 31.07.2017, подану ТОВ «Промо-сервіс».
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Промо-сервіс» (ідентифікаційний код 39932350 сплачений судовий збір в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий В.П. Тимошенко
Судді С.М. Гарань
ОСОБА_1