ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
про залишення позовної заяви без розгляду
07 грудня 2017 року № 813/3750/17
Львівський окружний адміністративний суд у складі :
головуючого судді Гулкевич І.З.
секретар судового засідання Харів М.Ю.
за участю : представника позивача ОСОБА_1 представника відповідача Коцьомика М.О.
розглянувши у попередньому судовому засіданні у м. Львові клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України, 93 прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання незаконними та скасування наказів,-
До Львівського окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_3 до Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України, 93 прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України, в якому просить : визнати незаконним наказ №421 від 14.07.2017 року Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України про притягнення старшого лейтенанта ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності у вигляді суворої догани; визнати протиправним та скасувати наказ 93 прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України №325 від 03.08.2017 р про притягнення старшого лейтенанта ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності у вигляді суворої догани.
15.11.2017 року від відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, відповідно до ст. 100, п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України. В обґрунтування такого клопотання зазначив, що позивач дізнався про існування наказів №421 від 14.07.2017 року Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України про притягнення старшого лейтенанта ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності у вигляді суворої догани, №325 від 03.08.2017 року 93 прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України про притягнення старшого лейтенанта ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності у вигляді суворої догани 28 серпня 2017 року, що підтверджується службовою карткою ОСОБА_3, з якою останній ознайомився та поставив свій підпис про ознайомлення.
Відповідно на думку відповідача, позивач мав можливість звернутися із рапортом або заявою про отримання витягу із наказу у той же день, чого ним не було зроблено до 13 жовтня 2017 року. Відтак позивач пропустив місячний строк на звернення до суду за захистом своїх прав.
Представник відповідача в судовому засіданні повністю підтримав подане клопотання та просив адміністративний позов залишити без розгляду.
Представник позивача в судовому засіданні щодо клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду заперечив.
Вирішуючи клопотання про залишення позовної заяви без розгляду суд керується наступним.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ч. 3 ст. 99 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Аналогічний строк для оскарження військовослужбовцями дисциплінарних стягнень передбачений статтею 88 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України № 551-ХІV від 24.03.99р.
Інститут строків в судовому процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є її дії, спрямовані на захист порушених прав, зокрема, оскарження рішення (дії чи бездіяльності), письмові звернення з цього приводу, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Разом з цим, поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Поважність причин пропуску строку звернення до суду суд оцінює у кожному конкретному випадку з метою визначення правових наслідків. Так, поважними причинами можуть бути визнані: захворювання, що перешкоджає звернутись до суду, відрядження, несвоєчасне отримання оскаржуваного рішення, тощо.
Відповідно до ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала. Тобто, внаслідок пропущення строків звернення до адміністративного суду для позивача наступають негативні юридичні наслідки.
Суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними (п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України).
Відповідно до ч.1 ст.102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
14.07.2017 року Західним регіональним управлінням Державної прикордонної служби України видано наказ № 421, відповідно до якого позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді суворої догани.
03.08.2017 року начальником 93 прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України відповідачем видано наказ № 325, відповідно до якого позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено «Сувору догану».
До матеріалів справи долучено копію рапорту позивача від 13.10.2017 року, відповідно до якого позивач просив надати йому копії наказів про накладення на нього дисциплінарних стягнень, а саме №325 від 03.08.2017 року.
В матеріалах справи наявна службова картка ОСОБА_3, в якій зазначено про існування наказів від 14.07.2017 р №421, 03.08.2017 р №325, останній ознайомився та поставив свій підпис про ознайомлення 28 серпня 2017 року.
Відтак, суд приходить до переконання, що позивач про існування оскаржуваних наказів дізнався 28 серпня 2017 року.
Слід зазначити, що ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини звертав увагу, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права" ( рішення від 4 грудня 1995 року у справі Белле проти Франції (Bellet v. France), Series A № 333-B, crop. 42, пункт 36).
В той же час, позивачем не зазначено та з матеріалів справи не встановлено обставин, що заважали б позивачу та могли бути об'єктивними перешкодами для звернення до Львівського окружного адміністративного суду за захистом своїх прав та інтересів у передбачений законом строк.
Оскільки позивач звернувся до суду лише 20.10.2017 року, тобто з пропуском місячного строку для звернення до суду з даним позовом (з 28.08.2017 року), суд вважає клопотання представника відповідача обґрунтованим та таким, що слід задовольнити, а позовну заяву такою, що належить залишити без розгляду.
За правилами ч. 1 ст. 121 КАС України за наслідками підготовчого провадження суд у порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду постановляє ухвалу про:
1) залишення позовної заяви без розгляду;
2) зупинення провадження у справі;
3) закриття провадження у справі;
4) закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду.
Керуючись ст. 99,100, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Клопотання представника відповідача - задовольнити.
Позовну заяву ОСОБА_3 до Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України, 93 прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання незаконними та скасування наказів - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в порядку і строки встановлені ст. 186 КАС України.
Ухвала набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.
Суддя Гулкевич І.З.