Справа № 815/5864/17
11 грудня 2017 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Самойлюк Г.П.,
при секретарі: Казарян С.Б.
сторін:
позивач: ОСОБА_1 (представник за довіреністю)
відповідач: ОСОБА_2 (представник за довіреністю)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом Головного управління ДСНС України в Одеській області до державного закладу «Дитячий спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій «Хаджибей» Міністерства охорони здоров'я України про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), -
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 11 грудня 2017 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
До суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДСНС України в Одеській області до державного закладу «Дитячий спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій «Хаджибей» Міністерства охорони здоров'я України, в якому позивач просить застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до державного закладу «Дитячий спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій «Хаджибей» Міністерства охорони здоров'я України (ідентифікаційний код юридичної особи 01982028), який розташований за адресою: 67663, Одеська обл., Біляївський район, село Усатове, вул. Вернидуба, 1, у вигляді повного зупинення роботи шляхом опечатування (опломбування) всіх дверей (воріт) будівель, приміщень, території, відключення джерел електропостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання і установок) до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, а саме пункти 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 13, 14, 18, 35 Акту № 98 від 30.10.2017р.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за наслідками проведення позапланової перевірки об'єкта відповідача встановлено порушення, які впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що можуть спричинити загрозу життю та здоров'ю людей, а також неможливість її ефективної ліквідації та рятування людей. Позивач зазначив, що подальша робота (експлуатація) державного закладу «Дитячий спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій «Хаджибей» Міністерства охорони здоров'я України з виявленими під час перевірки порушеннями створює реальну та невідворотну загрозу життю та здоров'ю людей.
Від відповідача надійшли письмові заперечення (а.с. 28), в яких в обґрунтування правової позиції зазначено, що відповідно до припису № 92 від 02.11.2017р. строк усунення порушень визначений до 15.01.2018р., а відповідно не сплинув. Крім того, виявлені позивачем порушення державним закладом «Дитячий спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій «Хаджибей» Міністерства охорони здоров'я України станом на 24.11.2017р. частково усунуто, про що свідчить лист, направлений на адресу начальнику Суворовського РВ ГУ ДСНС України в Одеській області, в зв'язку з чим просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, наведених у письмових запереченнях.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд,-
Державний заклад «Дитячий спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій «Хаджибей» Міністерства охорони здоров'я України (67663, Одеська обл., Біляївський район, село Усатове, вул.Вернидуба, будинок 1; код ЄДРПОУ 01982028) здійснює господарську діяльність за такими видами: Код КВЕД 86.10 Діяльність лікарняних закладів (основний); Код КВЕД 86.22 Спеціалізована медична практика.
Судом встановлено, що відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Кодексу цивільного захисту України, на виконання наказу Головного управління ДСНС України в Одеській області № 387 від 28.09.2017 р. у період з 24.10.2017 р. по 30.10.2017 р., посвідчення на проведення перевірки № 117 від 23.10.2017р., посадовими особами Головного управління ДСНС України в Одеській області проведено позапланову перевірку державного закладу «Дитячий спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій «Хаджибей» Міністерства охорони здоров'я України щодо додержання та виконання вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту території, будівель, приміщень та споруд тощо, за результатами якої складений акт № 98 від 30.10.2017р. (а.с. 12-17), яким зафіксовано порушення приписів Кодексу цивільного захисту України №5403-VI (далі - КЦЗУ), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014р., зареєстрованих у Міністерстві юстиції України від 05.03.2015р. за №252/26697 (далі - ППБУ), Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях (далі - ПТБ) та інших чинних нормативно-правових актів, стандартів, нормам і правил у сфері пожежної, пожежної безпеки, зокрема:
1) ст.20, 55, Розділ V, п.1.2, таблиця А.2, п.8.1 КЦЗУ №5403-VI, ППБУ, ДБН Б В.2.5-56:2014 - будівлі та приміщення не обладнані системою протипожежного захисту із застосуванням димових або комбінованих сповіщувачів у приміщеннях для сну;
2) ст.20, 55, Розділ V, 1.2 таблиця А.2, п.13.3 КЦЗУ №5403-VI, ППБУ, ДБН Б В.2.5-56:2014 - приміщення дизель-генераторної не обладнані автоматичною установкою пожежогасіння;
3) Розділ V, п.1.2 КЦЗУ №5403-VI, ППБУ - приміщення будівель санаторію не обладнані системою оповіщення людей та управління евакуюванням у відповідності до ДБН Б В.2.5-56:2014 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту» з урахуванням вимог ДБН В 2.5-23-2003, ПУЕ ДНАОП 0.00-1.32-01;
4) ст.20, 55, Розділ ІІІ, п.2, п.п.2.5 КЦЗУ №5403-VI, ППБУ - дерев'яні конструкції горищних приміщень (покрівлі) не оброблені засобами вогнезахисту ліцензованою організацією зі складанням акту;
5) ст.20, 55, Розділ ІІІ, п.2, п.2.23 КЦЗУ №5403-VI, ППБУ - на шляхах евакуації використовуються горючі матеріали, якими облицьовані стіни;
6) ст.20, 55, Розділ ІV, п.5.6 КЦЗУ №5403-VI, ППБУ - черговий персонал санаторію та хворі не забезпечені пристроями фільтрувальними для саморятування під час пожежі;
7) ст.20, 55, Розділ ІV, п.1.12 КЦЗУ №5403-VI, ППБУ - не надані акти схованих робіт по прокладанню електропроводки в об'ємі підвісних стель приміщення;
8) ст.20, 55, Розділ І, ІV, п.1.6 КЦЗУ №5403-VI, ППБУ - з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів, кабелів виконано за допомогою скрутки;
9) Розділ ІV, п.1.7 КЦЗУ №5403-VI, ППБУ - відгалужувальні та з'єднувальні коробки не закриті кришками з негорючих або важкогорючих матеріалів;
10) ст.20, 55, Розділ ІІ, п.3 КЦЗУ №5403-VI, ППБУ - не визначено для складських та виробничих приміщень, категорію щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки згідно з вимогами НАПБ Б.03.002-2007 «Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою»;
11) ст.20, Розділ ІV, п.1, пп. 1.21 КЦЗУ №5403-VI, ППБУ - ДСТУ Б.В.2.5-38:2008 - не представлена експлуатаційно-технічна документація на пристрої захисту території, будівель та споруд від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів (паспорти);
12) ст.20, 55, Розділ І, ІV, п.2.26 КЦЗУ №5403-VI, ППБУ - лінії живлення до побутових кондиціонерів, групи кондиціонерів не забезпечені автономним пристроєм електричного захисту незалежно від наявності захисту на загальній лінії, яка живить групу кондиціонерів;
13) Розділ ІV, п.1.18 КЦЗУ №5403-VI, ППБУ - допускається експлуатація електросвітильників з лампами розжарення без захисних ковпаків в приміщеннях;
14) ст.20, 55, Розділ ІV, п.1.17 КЦЗУ №5403-VI, ППБУ - електророзетки, встановлені на горючій основі (конструкції) без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра;
15) ст.20, 55, Розділ ІІ, п.8 КЦЗУ №5403-VI, ППБУ - приміщення не забезпечені відповідними знаками безпеки згідно з ДСТУ 180 6309.2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір»;
16) ст.20, 55, Розділ ІІ, п.8 КЦЗУ №5403-VI, ППБУ - територія об'єкта не забезпечена в повному обсязі відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір" (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ;
17) ст.20, 55, Розділ ІІ, п.4 КЦЗУ №5403-VI, ППБУ - в приміщеннях не вивішені інструкції про заходи пожежної безпеки та таблички з зазначенням осіб, відповідальних за протипожежний стан, та табличка із зазначенням телефону для виклику пожежної охорони;
18) ст.20, 55, Розділ І, ІV, п.1.18 КЦЗУ №5403-VI, ППБУ - допускається використання побутових електронагрівальних приладів (чайники) без негорючих теплоізоляційних підставок;
19) ст.20, 55, Розділ ІV, п.1.24 КЦЗУ №5403-VI, ППБУ, ДБН В.1.1-7-2002 - не відокремлене приміщення електрощитових від інших шляхом встановлення (влаштування) протипожежної перешкоди відповідно до вимог ДБН В. 1.1-7-2002;
20) ст.20, 55, Розділ V, п. 3.10 КЦЗУ №5403-VI, ППБУ - не всі переносні вогнегасники розміщені шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника;
21) ст.20, 55, Розділ ІІ, п.4 КЦЗУ №5403-VI, ППБУ - не організовано не рідше одного разу на півроку відпрацювання інструкції, що визначає дії персоналу щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей з проведенням практичних тренувань всіх задіяних працівників;
22) ст.20, 55, Розділ V, п. 3.10, п. 3.13 КЦЗУ №5403-VI, ППБУ - місця розміщення наявних вогнегасників не позначені відповідними вказівними знаками згідно з ГОСТ 12.4.026-76, які повинні розташовуватися на видних місцях на висоті 2,0-2,5 м від рівня підлоги як усередині, так і поза приміщеннями;
23) ст.20, 55, Розділ V, п. 2.2, підп. 7 КЦЗУ №5403-VI, ППБУ - пожежні шафи внутрішнього протипожежного водогону не пристосовані для візуального огляду їх без розкривання;
24) ст.20, 55, Розділ V, п.3.13 КЦЗУ №5403-VI, ППБУ - пожежні щити не забезпечують захист вогнегасників від потрапляння на них прямих сонячних променів;
25) ст.20, 55, Розділ V, п.3.18, п.3.4 КЦЗУ №5403-VI, ППБУ - вогнегасникам не присвоєно облікові (інвентарні) номери за прийнятою на об'єкті системою нумерації;
26) ст.20, 55, Розділ ІV, п.1.16 КЦЗУ №5403-VI, ППБУ - не оснащенні схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки) електрощити, електрощитки;
27) Розділ VІІ, п.1.1 КЦЗУ №5403-VI, ППБУ - постійні місця проведення вогневих робіт не визначено наказами, розпорядженнями, інструкціями керівника санаторію. Огороджувальні конструкції в цих місцях (перегородки, перекриття, підлоги) повинні бути з негорючих матеріалів;
28) ст.20 КЦЗУ №5403-VI, п. 3.1.1 ПТБ, п. 3 «Про ідентифікацію та декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки»; п. 24 наказу МНС України № 338 від 18.12.2000р. «Про затвердження Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об'єктів», п.20 наказу МНС України №98 від 23.02.2006р. «Методика ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів» - не проведено ідентифікацію потенційно небезпечного об'єкту, в тому числі з урахуванням всіх внутрішніх та зовнішніх чинників небезпеки, які можуть впливати на об'єкт;
29) ст. 20 КЦЗУ №5403-VI, п. 4 ПКМУ № 775 «Про затвердження Порядку створення та використання матеріальних резервів для запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій», п.4.2.3, п. 4.2.4 ПТБ - не визначено номенклатуру та обсяги матеріального резерву та не затверджено відповідними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та керівником підприємства;
30) ст. 20 КЦЗУ №5403-VI, п. 3 ПКМУ № 775, п. 4.2.2 ПТБ - не створено об'єктовий матеріальний резерв для запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та проведення невідкладних відновлювальних робіт;
31) п.17 ПКМУ № 444 - графіки проведення навчань не затверджені територіальними органами ДСНС;
32) п.17 ПКМУ №841 - не організовано та не розроблено: визначення безпечних районів, придатних для розміщення евакуйованого населення та матеріальних і культурних цінностей; організації оповіщення керівників суб'єктів господарювання і населення про початок евакуації; організації управління евакуацією; життєзабезпечення евакуйованого населення в місцях його безпечного розміщення; участі у командно-штабних навчаннях та об'єктових тренуваннях;
33) ст. 20, п. 3.1.1, п.30 КЦЗУ №5403-VI, ПТБ, ПКМУ №841 - планування евакуаційних заходів на випадок загрози або виникнення надзвичайних ситуацій не здійснено згідно вимог порядку проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;
34) п. 27 ПКМУ №192 - не забезпечено всі службові та адміністративні приміщення радіотрансляційними точками для гарантованого приймання програм державного радіомовлення;
35) ст. 20, п.4.3 КЦЗУ №5403-VI, ПТБ, ПКМУ №1200 від 19.08.2002р. - працівники не забезпечені засобами радіаційного та хімічного захисту, працівників об'єктових формувань спеціалізованих служб цивільного захисту та населення;
36) п.28 ПКМУ №11 від 09.01.2014р. - не розроблені плани реагування на надзвичайні ситуації для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій суб'єктами господарювання із чисельністю працюючого персоналу більш як 50 осіб.
Акт перевірки № 98 від 30.10.2017р. вручено посадовій особі державного закладу «Дитячий спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій «Хаджибей» Міністерства охорони здоров'я України - заступнику головного лікаря ОСОБА_3 30.10.2017р., про що свідчить особистий підпис останнього (звор. арк., а.с. 16).
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України № 877-V від 05.04.2007 р. “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” (далі - Закон № 877-V).
Відповідно до ст. 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Згідно абзацу 1 ч.5 ст.4 Закону № 877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
Частиною 7 ст. 7 Закону № 877-V передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначенням повноважень органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності регулює та визначає Кодекс цивільного захисту України.
Відповідно до статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.
За приписами ст. 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
Статтею 67 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: - здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; - складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; - звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Відповідно до Указу Президента України №20/2013 від 16 січня 2013 року «Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій», Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України (далі - Міністр).
ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.
Основними завданнями ДСНС України є: реалізація державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.
ДСНС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення).
Крім цього, у відповідності до Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1052, основними завданнями ДСНС України є, зокрема: реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб; внесення на розгляд Міністра внутрішніх справ пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у зазначених сферах; реалізація в межах повноважень, передбачених законом, державної політики у сфері волонтерської діяльності.
ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Враховуючи зазначене, Головне управління ДСНС України в Одеській області є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а тому воно наділене повноваженнями здійснювати державний нагляд (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки і звертатись до суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Згідно ч.3 ст.55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.
Згідно ч.ч.1-3 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.
У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Приписи, постанови, розпорядження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, щодо усунення порушень встановлених законодавством вимог з питань техногенної та пожежної безпеки можуть бути оскаржені до суду в установлений законом строк.
Відповідно до ст.70 Кодексу цивільного захисту України підставами для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; порушення правил поводження з небезпечними речовинами; відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Виходячи з системного аналізу вищенаведених норм, суд дійшов висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів можливо в тому випадку, якщо суб'єктом господарювання не дотримано вимоги пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, за обов'язкової умови, що таке порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створює загрозу життю та здоров'ю людей.
Як вбачається з обставин справи, Головним управлінням ДСНС України в Одеській області було проведено позапланову перевірку додержання та виконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки державного закладу «Дитячий спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій «Хаджибей» Міністерства охорони здоров'я України. За результатом проведеної перевірки виявлено численні порушення вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту.
Суд не бере до уваги посилання представника відповідача на ті обставини, що виявлені позивачем порушення державним закладом «Дитячий спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій «Хаджибей» Міністерства охорони здоров'я України станом на 24.11.2017р. частково усунуто, про що свідчить направлений на адресу начальника Суворовського РВ ГУ ДСНС України в Одеській області лист, оскільки доказів направлення та отримання вищевказаного листа до суду не надано. При цьому суд наголошує, що факт усунення порушень має підтверджуватися відповідним актом, складеним та підписаним уповноваженими особами контролюючого органу.
Твердження відповідача про те, що згідно припису № 92 від 01.11.2017р. відповідачу надано строк усунення порушень до 15.01.2018р., а відповідно застосування даних заходів реагування є передчасним, суд вважає необґрунтованими, оскільки предметом розгляду у даній справі є питання про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) в зв'язку з тим, що суб'єктом господарювання не дотримано вимоги пожежної безпеки, визначених Кодексом цивільного захисту України, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, враховуючи, що такі порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Чинним законодавством, в тому числі ч.7 ст. 7 Закону № 877-V, передбачено, що орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду саме на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства. При цьому право на таке звернення надано органу державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг та не залежить від строку, встановленого для усунення порушень, визначених у приписі.
Поряд з цим, за змістом ч.7 ст. 7 Закону № 877-V, у разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Вирішуючи спір, суд враховує, що виявлені порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а відповідачем їх наявність не спростована, не надано доказів усунення виявлених порушень у повному обсязі. При цьому метою адміністративного позову є превентивна міра, усунення умов, які несуть ризик спричинення шкоди людям.
Одним із головних принципів адміністративного судочинства відповідно до ст. 7 КАС України є принцип верховенства права. Відповідно до ст. 3 Конституції України та ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права.
В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.
З урахування наведеного, беручи до уваги наявність загрози життю та/або здоров'ю людей, а також з метою недопущення спричинення шкоди життю чи здоров'ю людей, суд вважає за необхідне застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до відповідача у вигляді повного зупинення роботи шляхом опечатування (опломбування) всіх дверей (воріт) будівель, приміщень, території, відключення джерел електропостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання і установок) до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, а саме пункти 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 13, 14, 18, 35 Акту № 98 від 30.10.2017р.
Суд також роз'яснює відповідачу його право на підставі ч.12 ст. 183-2 КАС України подати заяву про скасування заходів реагування, застосованих судом, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами. Така заява подається до адміністративного суду, який прийняв постанову про застосування відповідних заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).
Крім того суд повідомляє відповідачу його обов'язок, в силу п. 10 ч. 1 ст. 256 КАС України, виконати постанову негайно.
Відповідно ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 11, 71, 86, 94, 159-164, 167, 183-2, 256 КАС України, суд -
Адміністративний позов Головного управління ДСНС України в Одеській області до державного закладу «Дитячий спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій «Хаджибей» Міністерства охорони здоров'я України про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю),- задовольнити у повному обсязі.
Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до державного закладу «Дитячий спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій «Хаджибей» Міністерства охорони здоров'я України (ідентифікаційний код юридичної особи 01982028), який розташований за адресою: 67663, Одеська обл., Біляївський район, село Усатове, вул. Вернидуба, 1, у вигляді повного зупинення роботи шляхом опечатування (опломбування) всіх дверей (воріт) будівель, приміщень, території, відключення джерел електропостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання і установок) до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, а саме пункти 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 13, 14, 18, 35 Акту № 98 від 30.10.2017р.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 256 КАС України постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 13.12.2017 р.
Суддя: Г.П. Самойлюк
.