ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
11 грудня 2017 року 08 год. 25 хв. № 826/12966/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
доПравобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулася ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1.) з позовом до Правобережного об?єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі також - відповідач), в якому просила: визнати протиправними дій відповідача щодо не сформування та не подання до Головного управління Державної казначейської служби України в місті Києві подання про повернення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) збору на обов?язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 9 146,79 грн., сплаченого згідно з квитанцією № 7 від 21.07.2017 року; зобов?язати відповідача сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України в місті Києві подання про повернення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) збору на обов?язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 9 146,79 грн., сплаченого згідно з квитанцією № 7 від 21.07.2017 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відповідно до п. 9 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» та п. 15-1 Порядку сплати збору на обов?язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року № 1740, особи, які придбали житло вперше, звільняються від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а тому відмова відповідача у поверненні помилково сплачених коштів є протиправною.
У судовому засіданні, 21.11.2017 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач явку свого представника у призначене судове засідання не забезпечив, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, та попередньо подав до канцелярії суду письмові заперечення проти позову та заяву про розгляд справи за відсутності представника Правобережного об?єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
21.11.2017 року у судовому засіданні судом відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України було ухвалено перейти до письмового провадження.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на таке.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на договору купівлі-продажу квартири від 21.07.2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сербіною Н.П., придбано у власність однокімнатну квартиру № 440, яка розташована у будинку АДРЕСА_1, вартістю 914 677,86 грн.
Під час укладення договору купівлі-продажу квартири позивачем був сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 9 146,79 грн. (1% від вартості квартири), що підтверджується копією квитанції № 7 від 21.07.2017 року, яка міститься в матеріалах справи.
Вважаючи, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачений помилково, позивач 28.08.2017 року звернулася до Правобережного об?єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про повернення помилково сплачених коштів у розмірі 9 146,79 грн.
Своїм листом від 31.08.2017 року № 46818/09 Правобережне об?єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві відмовило позивачу у поверненні коштів, у зв'язку з відсутністю офіційного джерела інформації, яке б підтверджувало, що житло придбавається фізичною особою вперше. Крім того відповідач зазначив, що право громадянина на придбавання нерухомого майна без сплати відповідного збору може бути визнано в судовому порядку, а питання про повернення коштів може бути вирішено після отримання судового рішення.
Вважаючи дії Правобережного об?єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у поверненні коштів протиправними, ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 № 400/97-ВР платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
При цьому, нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Пунктом 8 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» об'єктом оподаткування є для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Згідно з п. 15-1 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року № 1740 (далі - Порядок), збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
З контексту наведених норм Закону та Порядку суд приходить до висновку, що із загального правила про обов'язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено винятки для громадян, які придбавають житло вперше.
Згідно усних та письмових тверджень представника позивача, наведених у позовній заяві, ОСОБА_1 до укладення договору купівлі-продажу від 21.07.2017 року інша нерухомість не придбавалася. На підтвердження наведених позивачем до матеріалів позову надана інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо суб?єкта, сформованої відносно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) 23.08.2017 року № 95469269. За даними цієї Інформаційної довідки ОСОБА_1 є власницею лише одного об?єкта нерухомого майна - квартири за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідачем вказані відомості в порядку виконання обов'язку, визначеного ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не спростовані та судом зворотного не встановлено.
Станом на час придбання позивачем нерухомості, такі і станом на час розгляду справи в Україні відсутній механізм перевірки інформації про те, чи вперше фізична особа (громадянин) придбала нерухомість.
Вказане питання було предметом звернення Пенсійного фонду України до Конституційного Суду України з проханням дати тлумачення терміна «придбавають житло вперше», що міститься у п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше.
Ухвалою Конституційного Суду України від 23.03.2000 року № 29-у/2000 відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Голови правління Пенсійного фонду України щодо офіційного тлумачення п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове пенсійне страхування» через відсутність у Пенсійного фонду України права на конституційне подання та непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у поданні.
За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб'єкта владних повноважень зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше.
Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.
Таким чином, відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень можливості встановити придбання квартир конкретною особою вперше, не може ставитись в провину особі, оскільки не визначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення прав громадян, які наділені такими правами.
Зазначена позиція суду узгоджується із правовою позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у постанові від 16.04.2015 року № К/9991/37325/11, ухвалі від 05.07.2017 року № К/800/22697/17, від 05.12.2017 року № К/800/40409/17.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з квитанції від 21.07.2017 року № 7 та не заперечується сторонами, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна сплачено позивачем на рахунок Державного бюджету України через банк отримувача - Головне управління Державного казначейства України у м. Києві, та спрямовано до спеціального фонду Державного бюджету.
За відсутності доказів щодо придбавання позивачем житла не вперше, останній має право на повернення суми сплаченого збору як такого, що сплачений помилково.
Враховуючи, те, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 відсотка від вартості придбаного нерухомого майна (квартири) позивачем сплачено помилково, за відсутності обов'язку здійснювати такий платіж, у зв'язку з чим кошти в сумі 9 146,79 грн., сплачені при нотаріальному оформленні договору купівлі-продажу вперше придбаного житла, підлягають поверненню позивачу.
Відповідно до ч. 2 ст. 45 Бюджетного кодексу України Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Процедуру повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (далі - платежі) визначено Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 03.09.2013 року № 787 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 року за № 1650/24182 (далі - Порядок № 787).
Пунктами 5 і 12 вказаного Порядку (в чинній редакції) визначено, зокрема, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.
Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС)) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Заява про повернення коштів з бюджету, яка подається до відповідного органу Казначейства, складається платником у довільній формі з обов'язковим зазначенням такої інформації: причини повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону, сума платежу, що підлягає поверненню, спосіб перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів чи у готівковій формі.
Органи Казначейства здійснюють процедури із забезпечення виконання документів, зазначених у пунктах 5 - 8 цього розділу, в такому порядку:
1) за наявності поточних надходжень на відповідних рахунках за надходженнями орган Казначейства протягом п'яти робочих днів з дня отримання подання (заяви та подання) перераховує кошти на рахунок одержувача одноразово на загальну суму або частковими сумами;
2) у разі недостатності або відсутності поточних надходжень на відповідних рахунках за надходженнями для здійснення повернення відповідний орган Казначейства не пізніше ніж через п'ять робочих днів з дня отримання подання (заяви та подання) надсилає звернення для підкріплення коштами цих рахунків: за платежами, що належать державному бюджету, - до Казначейства України; за платежами, що належать місцевим бюджетам, - до відповідних місцевих фінансових органів; за частиною платежу, що перерахована до відповідного фонду загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування, - до відповідного територіального органу цього фонду.
Аналіз вказаного свідчить, що підставою, яка обумовлює повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів є подання наступних документів: заяви платника; подання органу, що контролює справляння відповідних надходжень до бюджету; платіжних доручень, що підтверджують зарахування коштів до відповідного бюджету.
Виходячи із встановлених обставин по справі та вимог чинного законодавства, суд дійшов висновку про те, що позивач звільнений від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, як такий, що придбав житло вперше, а тому позивач має право на повернення помилково сплаченого ним збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, під час укладання договору купівлі-продажу квартири від 21.07.2017 року.
Відповідно до приписів ч. 1 і 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема: про визнання протиправними дій суб?єкта владних повноважень, про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю.
Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст.ст. 158 - 163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у формуванні та не поданні до Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві подання про повернення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) збору на обов?язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 9 146,79 грн., сплаченого згідно квитанції № 7 від 21.07.2017 року.
3. Зобов'язати Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві подання про повернення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) збору на обов?язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 9 146,79 грн., сплаченого згідно квитанції № 7 від 21.07.2017 року.
4. Стягнути з Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 40375920) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: 02121, АДРЕСА_2) судові витрати у сумі 1 280 грн. (одна тисяча двісті вісімдесят гривень).
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя О.В. Дегтярьова