11 грудня 2017 року Справа № 904/31/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:Короткевича О.Є. (доповідач у справі),
суддів:Коваленка В.М., Полякова Б.М.
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Основа"
на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.09.2017 року
у справі Господарського суду № 904/31/16 Дніпропетровської області
за заявою1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Механік" 2. Приватного акціонерного товариства "Підприємство з іноземними інвестиціями "Інтервибухпром"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Основа"
пробанкрутство
Подана товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Основа" (далі - заявник) касаційна скарга від 13.10.2017 не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з наступних підстав.
Відповідно до частини 4 статті 111 ГПК України, якою встановлено форму та зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1113 ГПК України, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Розмір та порядок сплати судового збору визначений Законом України "Про судовий збір".
З 01.11.2011 набрав чинності Закон України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011, яким встановлено ставки судового збору за подання касаційної скарги на рішення та ухвали господарського суду.
Підпунктом 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції зі змінами, внесеними Законом України №1774-VIII від 06.12.2016, який набрав чинності 01.01.2017, передбачено, що ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" №1801-VIII від 21.12.2016, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2017 становив 1 600 грн.
Так, розмір ставки судового збору, що сплачується при зверненні із касаційною скаргою та ухвалу апеляційного суду визначений приписами п.п. 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" та складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1600 грн. 00 коп.
Однак, заявником в порушення зазначених норм до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.09.2017 у вказаних розмірі та порядку. При цьому, в касаційній скарзі викладено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Як роз'яснено п 3.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013 єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
При цьому, слід зазначити, що за приписами ст. 8 Закону України "Про судовий збір" відстрочення у сплаті судового збору є правом суду, а відповідне клопотання розглядається виходячи із визначених стороною обставин, що унеможливлюють сплату судового збору та підтвердження цих обставин належними доказами.
Виходячи з наведених приписів ст. 8 Закону України "Про судовий збір", єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.
При цьому, відстрочення сплати судового збору може мати місце на строк не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Відповідно до ст. 1118 ГПК України такий строк не може перевищувати одного місяця з моменту прийняття касаційної скарги до провадження. Враховуючи ж норми п. 2 ч. 1 ст. 107 ГПК України, а також те, що предметом касаційного оскарження визначена ухвала апеляційного суду, строк розгляду касаційної скарги ТОВ "Будівельна компанія "Основа" у даній справі, за нормами ст. 1118 ГПК України, не може перевищувати п'ятнадцяти днів.
У той же час заявник у порушення вимог ст. 33 ГПК України не надав доказів, які б давали підстави стверджувати про поліпшення його матеріального стану та спроможність сплатити судовий збір у повному обсязі протягом зазначеного вище п'ятнадцятиденного строку.
В обґрунтування підстав відстрочення сплати судового збору заявник касаційної скарги зазначив про скрутне матеріальне становище ТОВ "Будівельна компанія "Основа".
Однак, колегія суддів зазначає, що ст. 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
У даному випадку заявником касаційної скарги є юридична особа - суб'єкт господарювання, який здійснює господарську (підприємницьку) діяльність на власний ризик з метою одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).
У зв'язку з чим сама лише обставина, пов'язана з відсутністю коштів у такого суб'єкта господарювання, не може вважатися підставою для відстрочення сплати судового збору.
До того ж, колегія суддів звертає увагу, що у даному випадку сума судового збору за подання касаційної скарги становить 1 600 грн. (пп. 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону), тобто не є значною.
Враховуючи викладене та з огляду на імперативні приписи ст. 8 Закону України "Про судовий збір", колегія суддів Вищого господарського суду України не знаходить правових підстав для задоволення клопотання ТОВ "Будівельна компанія "Основа" про відстрочення сплати судового збору.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Отже, касаційна скарга ТОВ "Будівельна компанія "Основа" на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.09.2017 у даній справі не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.
Відповідно до норм ч. 3 ст. 1113 ГПК України, після усунення обставин, зазначених в пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно.
На підставі викладеного, керуючись статтею 8 Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
1. Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Основа" у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.09.2017 у справі № 904/31/16.
2. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Основа" на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.09.2017 у справі № 904/31/16 повернути заявнику.
Головуючий О.Є. Короткевич
Судді В.М. Коваленко
Б.М. Поляков