Справа № 2-2476
2009 рік
24 листопада 2009 року Замостянський районний суд м. Вінниці
в складі: головуючого - судді Сичука М.М.,
при секретарі Поливаній Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом Прокурора Замостянського району м. Вінниці в інтересах держави в особі Вінницької міської ради до ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, -
Прокурор в квітні 2009 року звернувся до суду з позовом до відповідача про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.
Позовні вимоги мотивовані тим, що п роведеною прокуратурою Замостянського району м. Вінниці перевіркою встановлено, що ОСОБА_1 використовує земельну ділянку площею 0,005 га поАДРЕСА_1 із земель житлової та громадської забудови Вінницької міської ради за відсутності відповідного рішення органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування. Вказана земельна ділянка, проїзд загального користування, відгороджена металевими ворітьми, на якій складено будівельні матеріали.
Тому прокурор звернувся з даним позовом до суду та просив суд постановити рішення, яким зобов'язати відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку по АДРЕСА_1
Прокурор та представник Вінницької міської ради в судовому засіданні позов підтримали в повному обсязі та просили суд його задовольнити.
Представник третьої особи в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.
Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали та заперечили проти його задоволення з тих підстав, що відповідач відкрито користується даною земельною ділянкою протягом більш як 40 років.
Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Проведеною прокуратурою Замостянського району м. Вінниці перевіркою встановлено, що громадянка ОСОБА_1 використовує земельну ділянку площею 0,005 га по АДРЕСА_1 із земель житлової та громадської забудови Вінницької міської ради за відсутності відповідного рішення органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування. Вказана земельна ділянка, проїзд загального користування, відгороджена металевими ворітьми, на якій складено будівельні матеріали.
Підтвердженням самовільного зайняття земельної ділянки є наступні докази: акти перевірок дотримання вимог земельного законодавства від 30 січня 2009, 02 березня 2009 та від 06 квітня 2009 року, відповідно до яких в ході проведення перевірки відповідачем не було надано правовстановлюючих документів (а.с. 4, 9, 13); приписи Управління з контролю за використанням та охороною земель у Вінницькій області від 30 січня 2009 року та 02 березня 2009 року, відповідно до яких відповідачці було надано термін для звільнення самовільно зайнятої ділянки (а.с. 5, 12); протоколи про адміністративне правопорушення та постанови від 10 лютого 2009 року та 02 березня 2009 року, відповідно до яких відповідачку було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення земельного законодавства (а.с. 6, 7, 10, 11).
Відповідно до ст. 83 ЗК України, у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.
Виходячи з положень ст. 125 ЗК України, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Згідно до ст. 212 ЗК України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власниками землі або землекористувачами без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.
Відповідачем не було надано жодного підтвердження правомірності використання зазначеної вище земельної ділянки. Крім того, дана земельна ділянка являється проїздом загального користування, а тому самовільне її зайняття порушує права інших громадян.
При цьому судом відхиляються заперечення представників відповідача, що вона відкрито користується земельною ділянкою тривалий час, оскільки відповідачем не доведено, що вона користується земельною ділянкою на законних підставах.
Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку про задоволення позову та зобов'язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку по АДРЕСА_1.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України його слід стягнути з відповідача на користь держави.
Виниклі правовідносини врегульовані ст.ст. 12, 83, 116, 125, 212 Земельного кодексу України, ч. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів».
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 57, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, керуючись ст.ст. 12, 83, 116, 125, 212 Земельного кодексу України, ч. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», суд -
Позов Прокурора Замостянського району м. Вінниці в інтересах держави в особі Вінницької міської ради до ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки задовольнити.
Зобов'язати ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,005 га, із земель житлової та громадської забудови Вінницької міської ради, що знаходиться в АДРЕСА_1
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 8 гривень 50 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37 гривень.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Вінницької області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом десяти днів з дня проголошення рішення без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий