91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
07.12.09 Справа № 15/279
За позовом Відкритого акціонерного товариства “АРМА-Лізинг”, м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганськвуглетехпоставка”, м. Луганськ
про стягнення 1 158 279 грн. 60 коп.
суддя Москаленко М.О.
секретар судового засідання Краснопольська Т.Б.
в присутності представників сторін:
від позивача - Іщенко К.В., дов. б/н від 06.08.2009;
від відповідача -не прибув;
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за договором фінансового лізингу № 16-2/08/1-ф від 21.08.2006 у розмірі 1 158 279 грн. 60 коп.
На підставі приписів ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України за клопотанням позивача судом здійснюється фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.
Від імені представника відповідача Єзопової до суду надійшла телеграма від 07.12.2009 про відкладення судового розгляду справи у зв'язку з хворобою представника відповідача. Будь-яких документів у підтвердження викладених у телеграмі відомостей, а також доказів неможливості розгляду справи без участі представника відповідача Езопової і неможливості забезпечення явки в судове засідання іншого представника відповідач суду не надав. До того ж, подане шляхом надсилання телеграми клопотання відповідачем не підписане, тому у суду відсутня можливість достовірного встановлення факту заявлення клопотання саме представником відповідача, а не будь-якою іншою особою, яка не має відповідних повноважень.
При цьому вимоги ухвали господарського суду Луганської області від 13.11.2009 відповідачем у справі не виконані, контррозрахунок суми позову та додаткові письмові пояснення по суті спору не надані.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 13.11.2009 у даній справі питання необхідності явки в судове засідання представників учасників судового процесу залишено на їх розсуд.
З урахуванням викладеного вище, а також думки присутнього в судовому засіданні представника позивача суд доходить висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотання про відкладення судового розгляду справи та можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.
Позовні вимоги позивачем обґрунтовані фактом невиконання першим відповідачем у справі зобов'язань за укладеним сторонами договором фінансового лізингу № 16-2/08/1-ф від 21.08.2006, а саме фактом несвоєчасного та не у повному обсязі внесення першим відповідачем лізингових платежів, внаслідок чого за останнім утворилася заборгованість у розмірі 1034418 грн. 67 коп. Вказану суму заборгованості позивач просить стягнути з відповідача на свою користь. Крім суми основного боргу на підставі умов договору позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у розмірі 123860 грн. 93 коп.
В процесі судового розгляду справи письмовою заявою про уточнення позовних вимог (том справи 2, а.с. 63 - 66) позовні вимоги позивачем були фактично збільшені та до стягнення з відповідача заявлено 909758 грн. 54 коп. основного боргу за зобов'язаннями зі сплати лізингових платежів, 217016 грн. 704 коп. пені, нарахованої за невиконання відповідачем грошового зобов'язання, 28371 грн. 07 коп. 3% річних, 109989 грн. 48 коп. інфляційних нарахувань на суму заборгованості, а також судових витрат за позовом.
Заява позивача про уточнення (збільшення) позовних вимог прийнята господарським судом до розгляду.
В судовому засіданні 07.12.2009 позивачем наданий додатковий розрахунок суми позову.
Письмовим відзивом на позовну заяву № 1636 від 30.09.2009 (том справи 1, а.с. 143 -147) та додатковими письмовими поясненнями відповідач проти позову заперечив, посилаючись на факт повернення позивачеві майна, що було предметом договору лізингу, та відсутність у зв'язку з цим у відповідача зобов'язань зі сплати лізингових платежів.
Контррозрахунок суми позову відповідач не надав.
Розглянувши матеріали справи, надані сторонами докази, вислухавши присутніх в судових засіданнях представників сторін, суд встановив такі фактичні обставини.
21.08.2006 між сторонами у даній справі був укладений договір фінансового лізингу № 16-2/08/1-ф (далі за текстом -договір), у відповідності з умовами пункту 1.1 якого позивач як Лізингодавець зобов'язався придбати у власність та передати відповідачеві як Лізингоодержувачу, а останній -отримати від позивача у платне користування на умовах фінансового лізингу майно (предмет лізингу), зазначене у специфікації (Додаток №1 до договору), що є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до умов пункту 2 Приміток договору загальна вартість предмета лізингу склала 229958 євро 90 центів, що в еквіваленті до української гривні на момент підписання договору складає 1486684 грн. 29 коп.
Згідно з пунктом 2.1 договору предмет лізингу передається Лізингоотримувачу на строк 36 місяців, починаючи з дати його приймання Лізингоотримувачем (підписання сторонами Акту приймання - передачі майна у лізинг).
Умовами розділу 7 договору «Лізингові платежі»сторони договору узгодили розмір та порядок сплати обумовлених договором лізингових платежів.
Відповідно до умов пункту 9.1 договору за кожен день прострочення платежу Лізингоотримувач сплачує Лізингодавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який сплачується пеня, від суми залишку заборгованості перед Лізингодавцем, від розміру страхової суми згідно Додатку № 2 та страхового договору відповідно за кожен день прострочення.
Умовами пункту 11.3 договору його сторони встановили можливість односторонньої відмови від виконання Лізингодавцем зобов'язань, що випливають з договору, та витребування майна (предмету лізингу) з володіння Лізингоотримувача в безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса відповідно з чинним законодавством, зокрема, з підстав несплати Лізингоотримувачем суми простроченої заборгованості з урахуванням пені протягом 3-х днів з дати отримання письмового нагадування про сплату. При цьому прострочення оплати (у повному розмірі або частково) повинно складати більше 30 днів.
Специфікацією № 1 том справи 1, а.с. 21) сторони договору чітко визначили предмет лізингу та його технічні характеристики, Додатком № 2 договору (том справи 1, а.с. 22) встановили графік лізингових платежів, передачу предмета лізингу оформили складеним та підписаним обома сторонами договору актом приймання -передачі майна за договором № 16-2/08/1-ф від 21.08.2006 (том справи 1, а..с 23).
Договорами про внесення змін до договору (том справи 1, а.с. 24 -26) сторони договору змінили його умови щодо розміру лізингових платежів та, відповідно, виклали у новій редакції графік лізингових платежів.
У зв'язку з неповним та несвоєчасним внесенням відповідачем обумовлених договором лізингових платежів 16.01.2009 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соколовською Наталією Вікторівною на підставі ст. 87 Закону України «Про нотаріат», ст. 10 Закону України «Про фінансовий лізинг» та пункту 8 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172, здійснено виконавчий напис ВМА № 772602 (том справи 1, а.с. 33-36), яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Луганськвуглетехпоставка»запропоновано повернути відкритому акціонерному товариству «АРМА -Лізинг»майно, що є предметом укладеного сторонами у даній справі договору.
При цьому телеграмою від 14.01.2009 відповідач був повідомлений про факт звернення позивач до нотаріуса з метою вчинення виконавчого напису.
Виконавчий напис нотаріуса фактично був виконаний 16.06.2009, що підтверджено наявною у матеріалах справи постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Лутугинського районного управління юстиції від 19.06.2009 том справи 1, а.с. 37).
За весь період дії договору відповідачем на користь позивача було перераховано 1048569 грн. 16 коп.
Заборгованість зі сплати відповідачем лізингових платежів заявлена позивачем за період з 01.01.2008 по день фактичного повернення позивачеві предмету лізингу на підставі виконавчого напису нотаріуса -16.06.2009, що підтверджено наданим суду розрахунком суми позову.
Виходячи з вказаного періоду заборгованості позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню за порушення грошового зобов'язання у розмірі 217016 грн. 74 коп., 3% річних у розмірі 28371 грн. 07 коп., 109989 грн. 48 коп. інфляційних нарахувань на суму заборгованості (відповідно до заяви про уточнення позовних вимог (том справи 2. а.с. 63 -66).
Контррозрахунок суми позову та доказів сплати лізингових платежів у передбаченому укладеним з позивачем договором розмірі відповідач під час судового розгляду справи не надав.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог з таких підстав.
Ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового Лізингу; за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факт передачі відповідачеві предмету лізингу та факт несвоєчасної сплати відповідачем лізингових платежів.
Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг», п.п. 5.1, 8.1.4 Загальних умов фінансового лізингу Лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.
Відповідно до приписів ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів. Стягнення за виконавчим написом нотаріуса провадиться в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову.
Матеріалами справи доведено, що 15.01.2009 відповідач був повідомлений про факт звернення позивача до приватного нотаріуса з проханням вчинити виконавчий напис на стягнення майна, що було передано в користування на умовах фінансового лізингу за договором № 16-2/08/1-ф від 21.08.2006 (наявні у матеріалах справи відповідний лист приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Соколовської Н.В. та телеграма про вручення відповідачеві вказаного листа).
Таким чином, з урахуванням приписів ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг»фактична відмова позивача від укладеного з відповідачем договору фінансового лізингу відбулася 15.01.2009. Після відмови позивача від договору лізингу припинився обов'язок відповідача сплачувати лізинові платежі за умовами графіку сплати лізингових платежів, залишився обов'язок сплати фактичної заборгованості з обумовлених договором платежів, що існувала на момент припинення договору.
За таких обставин вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості зі сплати передбачених договором лізингових платежів за період з 17.01.2009 по день фактичного повернення майна, що є предметом договору лізингу -16.06.2009, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. У даному випадку плата за фактичне користування лізингоотримувачем предметом договору лізингу після фактичного припинення договору умовами договору лізингу не передбачена.
Стягненню з відповідача на користь позивача підлягають лізингові платежі за період з 21.12.2007 по 16.01.2009. За розрахунком суду сума належних до стягнення з відповідача лізингових платежів складає 612494 грн. 09 коп.
На підставі умов пункту 9.1 договору з урахуванням приписів ст. 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню за несвоєчасну сплату лізингових платежів за період з 21.03.2008 по 16.06.2009.
З урахуванням часткової обґрунтованості вимог позивача про стягнення суми заборгованості з лізингових платежів стягненню з відповідача підлягає пеня за період несплати лізингових платежів з 21.12.2007 по 16.01.2009 (з урахуванням застосованого позивачем у наданому суду розрахунку річної позовної давності за письмовою заявою відповідача -том справи 2, а.с. 38) та п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України), яка за розрахунком суду становить 43908 грн. 76 коп.
У відповідності зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
До стягнення з відповідача позивачем відповідно до заяви про уточнення позовних вимог заявлено також 3% річних у розмірі 28371 грн. 07 коп. та інфляційні нарахування на суму заборгованості у розмірі 109989 грн. 48 коп.
З урахуванням часткової обґрунтованості вимог про стягнення заборгованості з лізингових платежів інфляційні нарахування на суму заборгованості та 3% річних повинні бути розраховані виходячи з періоду заборгованості з 21.12.2007 по 16.01.2009. таким чином, за розрахунком суду стягненню з відповідача підлягають інфляційні нарахування на суму заборгованості у розмірі 103100 грн. 80 коп. та 3% річних у розмірі 23567 грн. 81 коп.
На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Із врахуванням викладеного вище позовні вимоги підтверджені матеріалами справи, відповідають її фактичним обставинам частково, а тому підлягають задоволенню у частині вимог про стягнення з відповідача заборгованості з лізингових платежів у розмірі 612494 грн. 09 коп., пені у розмірі 43908 грн. 76 коп., інфляційних нарахувань на суму заборгованості у розмірі 103100 грн. 80 коп. та 3% річних у розмірі 23567 грн. 81 коп. з віднесенням судових витрат на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог у відповідності з вимогами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвуглетехпоставка», м. Луганськ, вул. Совєтская, буд. 18, код 31260498, на користь відкритого акціонерного товариства «АРМА - Лізинг», м. Київ, проспект Червонозоряний, буд. 52, код 32552855, заборгованість за договором фінансового лізингу у розмірі 612494 грн. 09 коп., пеню у розмірі 43908 грн. 76 коп., інфляційні нарахування на суму заборгованості у розмірі 103100 грн. 80 коп. та 3% річних у розмірі 23567 грн. 81 коп., витрати зі сплати державного мита у сумі 7830 грн. 71 коп., витрати на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу у сумі 146 грн. 08 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
3. В решті позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Дата підписання повного тексту рішення -14.12.2009.
Суддя М.О. Москаленко