ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
№ 27/47430.11.09
За позовом Житлово-будівельного кооперативу «НОКАД»
доТовариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційна технологічна група «Євробуд»
простягнення 74 132, 06 грн.
Суддя Дідиченко М.А.
Секретар Приходько Є.П.
Представники сторін:
Від позивача: Шевченко Т.Б. -представник за довіреністю від 30.06.2008 року;
Від відповідача:не з'явились
Житлово-будівельний кооператив «НОКАД»звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційна технологічна група «Євробуд»про стягнення суми попередньої оплати у розмірі 27 972, 00 грн., пені за невиконання умов договору у сумі 17 342, 64 грн., 27 972, 00 грн. помилково перерахованих коштів та 3% річних за користування чужими грошовими коштами у сумі 845, 42 грн..
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що між ним та відповідачем був укладений договір підряду № 82/08-09ПФ, відповідно до якого останній повинен був виконати комплекс загально-будівельних робіт. Згідно із умов договору позивач перерахував на рахунок позивача передоплату у розмірі 27 972, 00 грн. Крім того, позивачем було помилково перераховано кошти у сумі 27 972, 00 грн. Відповідач роботи згідно договору не здійснив, а тому позивач просить суд стягнути з відповідача суму попередньої оплати та помилково перераховані кошти.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 13.10.2009 року.
Представник позивача у судовому засіданні 13.10.2009 року частково подав докази, витребувані ухвалою суду від 28.09.2009 року та надав усні пояснення.
Крім того, позивач, звертаючись до суду з позовом, разом з позовними вимогами просив вжити запобіжні заходи шляхом накладення арешту на рахунки відповідача.
Відповідно до ст.43-1 Господарського процесуального кодексу України особа, яка має підстави побоюватись, що подача потрібних для неї доказів стане згодом неможливою або утрудненою, а також підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення, має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття запобіжних заходів до подання позову.
З наведеної норми права вбачається, що запобіжні заходи забезпечують вимогу, яка ще не оформлена у вигляді позову, та надають додаткову гарантію збереження доказів чи реальності виконання рішення суду.
Враховуючи, що позивачем заява про вжиття запобіжних заходів була подана одночасно з поданням позову, суд зазначає, що нормами ГПК України звернення про вжиття запобіжних заходів у такий спосіб не передбачено, тому підстави для розгляду поданої заяви відсутні.
Представник відповідача у судове засідання 13.10.2009 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 28.09.2009 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2009 року відкладено розгляд справи до 09.11.2009 року.
Представник позивача у судовому засіданні 09.11.2009 року подав витребувані ухвалою суду докази та надав усні пояснення.
Крім того, 09.11.2009 року позивач через загальний відділ діловодства суду подав заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, в якій просить суд накласти арешт на банківські рахунки відповідача.
Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Забезпечення позову застосовується судом, якщо невжиття цих заходів може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Аналогічна позиція Вищого арбітражного суду України, викладена у Роз'ясненні від 23.08.1994 року № 02-5/611 “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову».
Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З наведених норм права вбачається, що забезпечення позову допускається у разі, якщо невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, при цьому обґрунтування та доведення цього покладається на сторону, яка заявила відповідне клопотання.
Позивачем у поданій заяві не обґрунтовано, яким чином відсутність арешту на майно та грошові суми, що належать відповідачу, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду згідно з заявленими позивачем позовними вимогами, а також не подано жодних доказів, підтверджуючих вищенаведене.
За вказаних обставин подана заява про забезпечення позову судом відхилена.
Представник відповідача у судове засідання 09.11.2009 року не з'явився, вимоги попередніх ухвал суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2009 року розгляд справи відкладено до 30.11.2009 року.
У судовому засіданні 30.11.2009 року представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання 30.11.2009 року не з'явився, документи на вимогу ухвали суду не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив.
Відповідач відзиву на позов не подав, явку своїх представників у судові засідання не забезпечив. У зв'язку з нез'явленням представників відповідача та ненаданням витребуваних доказів розгляд справи відкладався, ухвали про порушення провадження у справі та про її відкладення направлялися відповідачу за всіма наявними у матеріалах справи адресами. Доказів на підтвердження поважних причин невиконання вимог ухвали суду та нез'явлення в судове засідання відповідач суду не надав. Заявлені позовні вимоги не заперечив.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
29.08.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інноваційна технологічна група «Євробуд»(надалі - підрядник) та Житлово-будівельним кооперативом «НОКАД»(надалі - замовник) був укладений договір підряду № 82/08-09ПФ (надалі - договір), за яким підрядник зобов'язується виконати за завданням замовника роботи, передбачені договором, а замовник зобов'язується прийняти виконані роботи і вчасно та в повному обсязі оплатити їх вартість.
Відповідно до п. 1.2 договору підрядник виконує комплекс загально-будівельних робіт, за адресою: Ольжичі, «Десна», урочище 2 «Оринина гора»с. Новосілки Вишгородського району Київської області, а замовник зобов'язується прийняти виконані роботи і вчасно та в повному обсязі оплатити їх вартість.
Згідно із п. 1.8 договору замовник на день укладання договору зобов'язується перерахувати підряднику передоплату за виконання робіт у розмірі 90% від загальної договірної вартості, що становить 27 972, 00 грн.
29.08.2007 року на виконання умов договору позивач перерахував суму попередньої оплати у розмірі 27 972, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 438 від 29.08.2007 року наявним в матеріалах справи.
Пунктом 2.1 договору встановлено, що термін початку виконання робіт -29 серпня 2007 року. Термін закінчення робіт -20 вересня 2007 року включно.
Відповідно до п. 2.2 договору обставини, які заважають виконанню робіт в зазначений термін, але не залежать від підрядника і дають йому право на перегляд цього терміну є обставини: непереборної сили, обставини, за які несе відповідальність замовник (затримка у виконанні зобов'язань, неспроможність фінансування, виникнення додаткового значного обсягу робіт), призупинення робіт не з вини підрядника, що доводиться ним додатково.
Відповідно до п. 2.5 договору для прийому виконаних робіт підрядник направляє за адресою замовника акт прийому-передачі виконаних робіт.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач доказів виконання робіт у термін зазначений п. 2.1 договору не надав, акт прийому-передачі виконаних робіт на адресу позивача не направляв, про обставини, які заважають виконанню робіт у встановлений термін не повідомляв.
Як встановлено судом, у зв'язку із невиконанням відповідачем умов договору підряду № 82/08-09ПФ від 29.08.2007 року, 26.11.2007 року позивач уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Елвент»договір № 59, відповідно до якого останній приймає на себе зобов'язання виконати комплекс робіт з гідроізоляції фундаментів 4 (чотирьох) будинків (№№ 49, 57, А3, Вх.гр.) та приладів стикування на будинках бази відпочинку «Десна», урочища 2 «Оринина гора»за адресою: с. Новосілки Вишгородського району Київської області.
В підтвердження виконання робіт згідно договору № 59 від 26.11.2007 року сторони підписали акт приймання виконаних підрядних робіт № 1 за грудень 2007 року.
Крім того, 12.01.2008 року між Житлово-будівельним кооперативом «НОКАД»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Елвент»був укладений договір № 1, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Елвент» зобов'язувалося виконати комплекс робіт з гідроізоляції фундаментів 4 (чотирьох) будинків (№№ 42, 46, 47, 55) та приладів стикування на будинках бази відпочинку «Десна», урочища 2 «Оринина гора»за адресою: с. Новосілки Вишгородського району Київської області.
22.02.2008 року сторони підписали додаткову угоду № 1 до договору № 1 від 12.01.2008 року, відповідно до якої Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Елвент»прийняло на себе зобов'язання виконати комплекс робіт з гідроізоляції фундаментів (№№ 51, 54) та приладів стикування на будинках бази відпочинку «Десна», урочища 2 «Оринина гора»за адресою: с. Новосілки Вишгородського району Київської області на умовах, прийнятих договором.
На виконання умов договору та додаткової угоди № 1 Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Елвент»було виконано, а позивачем прийнято роботи на загальну суму 23 641, 20 грн., що підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт № 1 за січень 2008 року та актом приймання виконаних підрядних робіт № 1 за березень 2008 року.
28.02.2008 року позивач направив на адресу відповідача з вимогою повернути суму передоплати у розмірі 27 972, 00 грн., у зв'язку із невиконанням робіт за договором № 82/08-09 ПФ від 29.08.2007 року.
21.03.2008 року відповідач направив відповідь на претензію від 28.02.2008 року, відповідно до якої зазначив, що сума передоплати у розмірі 25 020, 00 грн. була використана відповідачем на закупівлю матеріалів, що підтверджується видатковою накладною № РН -30/08/4 від 30.08.2007 року та направляє для підписання позивачу акти виконаних загально-будівельних робіт.
Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі -ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно із ст. 854 ЦК України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника, - достроково.
Як було вищезазначено, відповідно до п. 2.1 договору відповідач повинен був виконати роботи у термін до 20.09.2007 року включно. Після виконання робіт на адресу замовника (позивача) направляється для підписання акт прийому-передачі виконаних робіт.
Як було встановлено судом, відповідач направив для підписання акти виконаних робіт тільки у відповідь на претензію позивача 21.03.2008 року.
Також, судом встановлено, що роботи передбачені договором підряду № 82/08-09ПФ від 29.08.2007 року були виконані Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Елвент»на підставі договорів № 59 від 26.11.2007 року, № 1 від 12.01.2008 року та додаткової угоди № 1 до договору № 1 від 22.02.2008 року. Повний обсяг робіт був виконаний у березні 2008 року.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач направив для підписання позивачу акти виконаних робіт вже після виконання зазначених робіт третьою особою.
За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктами 1, 2 статті 615 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Права замовника під час виконання роботи визначені ст. 849 ЦК України, відповідно до ч. 2 якої якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
15.10.2009 року позивачем був направлений відповідачу лист № 13/10 П від 13.10.2009 року про розірвання договору підряду № 82/08-09 ПФ від 29.08.2007 року.
Враховуючи вищезазначене, судом встановлено, що договір підряду № 82/08-09 ПФ від 29.08.2007 року припинив свою дію в односторонньому порядку.
Частина 1 статті 1212 ЦК України визначає, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Частина 1 статті 1213 ЦК України передбачає, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідач належних доказів, які б підтверджували повернення позивачу коштів або доказів, що під час дії договору сума передоплати була відпрацьована не надав.
Беручи до уваги те, що позивачем була перерахована передоплата, а відповідачем роботи за договором виконані не були, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача передоплати у сумі 27 972, 00 грн.
Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з останнього пеню у сумі 17 342, 64 грн.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).
Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).
Відповідно до ч.1 ст. 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Відповідно до п. 4.3 договору встановлено, що випадку невиконання чи неналежного виконання умов договору винна сторона сплачує на користь іншої сторони пеню у розмірі 0,3 % від вартості робіт по договору за кожен день прострочення виконання зобов'язання.
Як було встановлено судом, відповідач повинен був виконати роботи у строк до 20.09.2007 року, а тому пеня повинна нараховуватися починаючи з 21.09.2007 року.
Розмір пені становить:
31 080, 00 грн. (вартість робіт) * 0,3% * 183 (з 21.09.2007 року по 21.03.2008 року) = 17 062, 92 грн.
Таким чином, за перерахунком суду розмір пені становить 17 062, 92 грн. та підлягає задоволенню у зазначеному розмірі.
Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 425, 17 грн. у зв'язку із невиконанням вимоги щодо повернення суми передоплати.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
28.02.2008 року позивач направив на адресу відповідача претензію про повернення суми передоплати.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Враховуючи зазначене, відповідач повинен був повернути передоплату у сумі 27 972, 00 грн. у строк до 06.03.2008 року.
Розрахунок 3% річних:
27 972, 00 грн. * 3% * 186 / 365 = 427, 63 грн.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.
Оскільки, позивач не подавав клопотання про вихід за межі позовних вимог, суд задовольняє вимоги позивача про стягнення 3% річних за прострочення повернення суми попередньої оплати у розмірі заявленому позивачем до стягнення, а саме 425, 17 грн.
Крім того, 04.09.2007 року позивачем на підставі платіжного доручення № 457 було помилково перераховано кошти у сумі 27 972, 00 грн. на розрахунковий рахунок відповідача.
З метою досудового врегулювання спору, позивачем 28.02.2008 року було направлено претензію з вимогою повернути помилково перераховані кошти у сумі 27 972, 00 грн.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Враховуючи зазначене, відповідач повинен був повернути безпідставно отримані кошти у сумі 27 972, 00 грн. у строк до 06.03.2008 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Частиною 2 ст. 1212 ЦК України передбачено, що положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Отже, обов'язок повернути безпідставно отримане майно є різновидом цивільно-правової санкції, а не мірою відповідальності. Тому наявність вини в поведінці особи, що безпідставно збагатіла, не вимагається. Означена цивільно-правова санкція застосовується і в тих випадках, коли безпідставне набуття майна є результатом події, поведінки самого потерпілого, третіх осіб або виникло мимоволі.
Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача безпідставно отриманих коштів у розмірі 27 972, 00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
До того ж, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних за користування чужими грошовими коштами у сумі 420, 25 грн.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом
Розрахунок 3% річних:
27 972, 00 грн. * 3% * 183 / 365 = 420, 73 грн.
Оскільки, позивач не подавав клопотання про вихід за межі позовних вимог, суд задовольняє вимоги позивача про стягнення 3% річних за користування чужими грошовими коштами у розмірі заявленому позивачем до стягнення, а саме 420, 25 грн.
На підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 509, 837, 854, 849, 1212 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційна технологічна група «Євробуд»(02002, м. Київ, вул. Марини Раскової, 4-А; код ЄДРПОУ 34475914), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Житлово-будівельного кооперативу «НОКАД»(02094, м. Київ, вул. Віскозна, 3; код ЄДРПОУ 33739745) передоплату у розмірі 27 972 (двадцять сім тисяч дев'ятсот сімдесят дві) грн. 00 коп., пеню у сумі 17 062 (сімнадцять тисяч шістдесят одна) грн. 92 коп., 3% річних у розмірі 845 (вісімсот сорок п'ять) грн. 42 коп., помилково перераховані кошти у сумі 27 972 (двадцять сім тисяч дев'ятсот сімдесят дві) грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 738 (сімсот тридцять вісім) грн. 50 коп., та 235 (двісті тридцять п'ять) грн. 10 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В решті позовних вимог відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя Дідиченко М.А.
Дата підписання 09.12.2009 року