ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 11/47704.12.09
За позовомГоловного управління статистики у м. Києві
До
Про Товариства з обмеженою відповідальністю «Кофасе Україна Кредит Менеджмент Сервісез»
стягнення заборгованості
Суддя Смирнова Ю.М.
Представники:
від позивача
від відповідача Молчанов Д.В.-представник
не з'явились
Головне управління статистики у м. Києві звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кофасе Україна Кредит Менеджмент Сервісез»5 540,14 грн., в тому числі 4 927,39 грн. основного боргу за договором № 3 від 31.08.2007, 455,13 грн. пені та 157,62 грн. інфляційних нарахувань.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного між сторонами договору про відшкодування експлуатаційних витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг відповідач не перерахував позивачу компенсацію експлуатаційних витрат згідно виставлених рахунків № 9 від 09.01.2009 на суму 227,24 грн., № 31 від 02.02.2009 на суму 261,78 грн., № 47 від 02.02.2009 на суму 2 783,13 грн. та № 81 від 10.03.2009 на суму 1 655,24 грн., у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість за вказаними платежами, яку позивач просить стягнути у судовому порядку.
Відповідач відзиву на позов не надав, явку повноважних представників в судове засідання не забезпечив.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та зважаючи на відсутність будь-яких клопотань з його боку суд, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами без участі представника відповідача.
Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача суд
31.08.2007 між Головним управлінням статистики у м. Києві (балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кофасе Україна Кредит Менеджмент Сервісез»(орендар) укладено Договір № 3 про відшкодування експлуатаційних витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю (далі - Договір).
Відповідно п.1.1 Договору балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Тургенєвська, 71, та утримання прибудинкової території, а орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі, з урахуванням допоміжних площ.
Комунальні послуги сплачуються за показниками лічильників, якщо такі встановлені, або за окремими рахунками. Орендар займає приміщення площею 177,10 кв.м. (п.1.2 Договору).
За умовами Договору балансоутримувач зобов'язується забезпечити виконання всього комплексу робіт, пов'язаних з обслуговуванням та утриманням будівлі і прибудинкової території, здійснення діяльності згідно з вимогами чинного законодавства про користування будівлями. Перелік таких робіт та послуг, порядок та умови їх оплати встановлюються цим Договором.
Розмір плати за обслуговування і ремонт будівлі, прибудинкової території утримання допоміжних приміщень будівлі, залежить від складу робіт і послуг, які надаються балансоутримувачу ремонтно-будівельними організаціями та іншими суб'єктами господарювання і визначаються розрахунком щомісячних платежів за обслуговування та ремонт будівлі, комунальні та інші послуги ( п. 2.1.1 Договору).
Відповідно до п. 2.2 Договору орендар зобов'язаний відповідно до рахунків вносити плату на рахунок балансоутримувача за технічне обслуговування будівлі відповідно до загальної площі приміщень, на ремонт, відповідно до відносної вартості приміщення, а також за комунальні послуги, податок на землю та спеціальне використання прісних водних ресурсів після отримання рахунків, до 10 числа звітного місяця.
Договір № 3 про відшкодування експлуатаційних витрат Головному управлінню статистики в м. Києві на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю укладений на строк основного Договору оренди № 2479 від 12.12.2005 (п. 4.1 Договору).
З матеріалів справи вбачається, що для здійснення відповідачем компенсації експлуатаційних витрат балансоутримувача по утриманню орендованого нерухомого майна, плати за користування земельною ділянкою та комунальних послуг позивач виставив рахунки та визначив строк їх оплати: рахунок № 9 від 09.01.2009 на суму 227,24 грн. -строк оплати до 20.01.2009; рахунок № 31 від 02.02.2009 на суму 261,78 грн. - строк оплати до 20.02.2009; рахунок № 47 від 02.02.2009 на суму 2 783,13 грн. -строк оплати до 20.02.2009 та рахунок № 81 від 10.03.2009 на суму 1 655,24 грн. - строк оплати до 20.03.2009.
Статтею 509 Цивільного кодексу України визначення поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Виставлені позивачем рахунки № 9 від 09.01.2009, № 31 від 02.02.2009, № 47 від 02.02.2009, № 81 від 10.03.2009 відповідач не сплатив. Заборгованість відповідача перед позивачем за Договором №3 становить 4 927,39 грн.
Оскільки зобов'язання щодо сплати експлуатаційних витрат відповідачем не виконані, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 4 927,39 грн. основного боргу за Договором № 3 від 31.08.2007 визнаються судом обґрунтованими.
Згідно ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 2.2.2 Договору № 3 від 31.08.2007 сторони передбачили, що за несвоєчасне внесення плати на рахунок балансоутримувача сплачується пеня із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочення.
Розрахунок пені, наведений позивачем, не суперечить вимогам ст. 232 Господарського кодексу України та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».
Враховуючи викладені обставини, а також той факт, що відповідальність відповідача у вигляді пені передбачена Договором, вимоги позивача про стягнення пені визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за розрахунком позивача.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки факт несвоєчасного виконання відповідачем грошового зобов'язання встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, вимоги позивача про стягнення 455,13 грн. інфляційних втрат є правомірними.
За таких обставин позов підлягає задоволенню.
Судові витрати у зв'язку із задоволенням позову покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кофасе Україна Кредит Менеджмент Сервісез»(03038, м. Київ, вул. Івана Федорова, 28, ідентифікаційний код 32244697, рахунок 26009101556001 у ЗАТ «Альфа Банк», МФО 300346 або з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Головного управління статистики у м. Києві (04050, м. Київ, вул. Тургенєвська, 71, ідентифікаційний код 02363095, рахунок 35226004000078 в ГУ ДКУ в м. Києві, МФО 820019) 4 927 ( чотири тисячі дев'ятсот двадцять сім) грн. 39 коп. - основного боргу, 157 (сто п'ятдесят сім) грн. 62 коп. - пені, 455 (чотириста п'ятдесят п'ять) грн. 13 коп. - втрат від інфляції, 102 (сто дві) грн. 00 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя Ю.М. Смирнова
Дата підписання рішення:14.12.2009