18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
"07" грудня 2017 р. Справа № 925/1261/17
Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М. з секретарем судового засідання Волна С.В., за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю;
від відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3 за довіреностями у справі;
від третьої особи (казначейство): не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Комунального підприємства "Придніпровська служба утримання будинків" Черкаської міської ради до Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про стягнення 11 761,44 грн.
Заявлено позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 11 761,44 грн. основного боргу за надані послуги по утриманню будинку по вул. Хрещатик, 255 у м. Черкаси за період 2015-2016 років, на підставі укладеного між сторонами договору № 511/14 про участь суб'єкта підприємницької діяльності у витратах по утриманню будинку від 09.04.2014.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просить суд їх задовольнити.
Відповідач проти задоволення позову заперечує повністю через недоведеність надання послуг та через припинення договірних відносин між сторонами у спірному періоді, про що було надано відзив на позов ( а.с.53-57).
У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Заслухавши доводи та пояснення представників сторін і дослідивши наявні у справі документи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до повного задоволення, виходячи з наступного:
З матеріалів справи вбачається, що 09.04.2014 між Комунальним підприємством "Придніпровська служба утримання будинків" (далі - Виконавець, позивач по справі) та Головним управлінням юстиції в Черкаській області ( далі - Замовник, відповідач по справі) було укладено договір № 511/14 про участь суб'єкта підприємницької діяльності у витратах по утриманню будинку (а.с. 16), у відповідності до якого Замовник на підставі договору № 1231 від 28.09.2008 займає нежитлове приміщення: відділи РАЦС по Соснівському та Придніпровському районам м. Черкаси загальною площею 426,4 кв.м. у житловому будинку № 255 по вул. Хрещатик в м. Черкаси і сплачує експлуатаційні витрати по утриманню будинку пропорційно займаній площі. Виконавець зі свого боку виконує роботи по утриманню будинку, передбачені переліком, затвердженим відповідним рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради, згідно режиму роботи підприємства ( п. 1.2. договору).
За своїм правовим змістом даний договір є договором про надання послуг, який відповідає ст. 901 ЦК України про те, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 01.01.2015 (п. 4.1.).
За змістом п. 4.4. договору, він вважається пролонгованим на той самий строк і на тих самих умовах у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору за 20 днів до закінчення строку дії договору.
Доказів про визнання вказаного договору недійсним чи нікчемним, сторони у справу не надали.
Суд відхиляє заперечення відповідача про те, що договірні стосунки між сторонами припинилися з 01.01.2015 року, виходячи з такого:
У відповідності до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 907 ЦК України, договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.
За умовами п. 4.4. договору, для припинення дії договору за бажанням однієї із сторін ця сторона повинна подати заяву іншій стороні про припинення або зміну договору за 20 днів до закінчення строку дії договору.
Тобто, лист повинен бути поданий іншій стороні 12 грудня 2014 року.
Відповідач доводить, що такий лист було направлено позивачу 03.02.2015 року, що вбачається із даних журналу обліку вихідних документів (а.с. 76,77). Лист від 03.02.2015 № 11-19/370 знаходиться на а.с. 58.
За доводами представників відповідача, вказаного листа про припинення дії договору було направлено позивачу простою кореспонденцією.
Отримання такого листа представник позивача заперечив і вказав, що в будь-якому випадку відповідач прострочив визначений п. 4.4. договору термін, лише в який відповідачем могло вирішуватися питання про зміну чи припинення дії договору і тому такий лист не має ніякого правового значення.
Отже, недотримання відповідачем умов п. 4.4. договору між сторонами свідчить про те, що після 01.01.2015 року сторонами були продовжені договірні стосунки щоразу ще на один рік і сторони повинні виконувати свої зобов'язання за договором від 09.04.2014 року у повному обсязі на всі періоди його дії.
Заперечення про те, що на період 2015-2016 років відповідач не реєстрував бюджетні зобов'язання, не звільняє Головне територіальне управління юстиції у Черкаській області від виконання договірних зобов'язань, оскільки чинні Цивільний та Господарський Кодекси не містять норми про те, що за таких обставин договір між сторонами є недійсним чи припиняє свою чинність.
Додатковим доказами того, що після 01.01.2015 року між сторонами продовжували існувати договірні стосунки, є те, що згідно банківської виписки позивача за 24.02.2015 у нього обліковується платіж відповідача в сумі 580,33 грн. за січень 2015 року із посиланням на договір між сторонами № 511/14 від 09.04.14, тобто в період, коли, як стверджує відповідач, договірні стосунки були припинені (а.с. 68).
Цей довод позивача відповідач не спростував первинними документами про те, що платіж із таким призначенням ним не здійснювався чи призначення платежу було іншим.
Головне територіальне управління юстиції у Черкаській області є стороною договору № 511/14 про участь суб'єкта підприємницької діяльності у витратах по утриманню будинку від 09.04.2014, оскільки згідно наказу Міністерства юстиції України від 30.01.2015 № 115/5 головні управління юстиції були перейменовані у головні територіальні управління юстиції на місцях (а.с. 84).
Щомісячна вартість витрат по договору між сторонами від 09.04.2014 визначена згідно рішення Виконавчого комітету Черкаської міської ради від 30.03.2011 № 423 (а.с. 17) і на день укладення договору з урахуванням ПДВ складає 1,361 грн. за 1 кв.м. загальної площі, що займає відповідач, загальною вартістю 580,33 грн. (п. 2.1. договору).
Саме з цієї ціни позивач провів розрахунок позовних вимог за період 2015-2016 років.
Заперечень проти правильності та обґрунтованості ціни договору, як вартості щомісячної послуги по утриманню будинку, у відповідача немає.
Виконавець виконує роботи по утриманню будинку, де знаходяться приміщення РАЦС відповідача, передбачені переліком, затвердженим відповідним рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради, згідно режиму роботи підприємства ( п. 1.2. договору).
Перелік робіт, вартість яких входить до щомісячної загальної вартості витрат по договору, які повинен відшкодувати відповідач, перелічено у переліку в п. 2.1. договору.
Термін оплати - до 15-го числа наступного за звітним місяця ( п. 2.4. договору).
Форма оплати - безготівковий розрахунок шляхом перерахування Замовником грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця, згідно наданого рахунку, вартості наданих послуг або ж шляхом внесення готівкових коштів в касу підприємства ( п. 2.3. договору).
За твердженням позивача, заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги становить 11 761,44 грн., яка складається з заборгованості в таких сумах:
у 2015 році - 6 383,63 грн. за 11 місяців (11 х 580,33 грн.)
у 2016 році - 5 222,97 грн. за 9 місяців (9 х 580,33 грн.)
Умовами договору між сторонами не передбачено, що ними щомісячно складаються акти виконаних робіт або такі акти в односторонньому порядку позивач щомісячно направляє відповідачу і без таких актів відповідач має право не здійснювати оплату витрат по утриманню будинку.
Те, що сторонами складалися акти здачі-прийняття робіт за період до укладення договору № 511/14 від 09.04.2014 та в період його виконання у 2014 році, говорить лише про вчинення сторонами певних дій у добровільному порядку, що не було охоплено умовами договору, який стосується предмету спору.
Також ненадання позивачем відповідачу рахунку у відповідності до п. 2.3. договору не є підставою для відповідача не вносити плату на відшкодування витрат позивача на утримання будинку. Оскільки у п. 2.1. договору № 511/14 від 09.04.2014 визначено фіксовану ціну щомісячних послуг, то рахунок сам по собі не нестиме ніякої додаткової інформаційної складової, яка була б необхідна відповідачу про щомісячну вартість послуг. Крім того, п. 2.3. договору містить умову, що перерахування грошових коштів проводиться згідно наданого рахунку, вартості наданих послуг, а вартість послуг відповідачу відома.
Сторонами на вимогу суду не було складено спільного акту звірки по документах позивача щодо обсягу та переліку наданих послуг по будинку № 255 по вул. Хрещатик у м. Черкаси за період 2015-2016 років. За доводами відповідача, таких робіт у 2016 році було виконано лише на суму 5425,23 грн., а за період 2015 року первинні документи для огляду взагалі не були надані (акт а.с. 131). Натомість представник позивача заперечив ці доводи, оскільки документів для огляду (за необхідний період) на підприємстві більше 30 папок, об'єктивного огляду і дослідження яких з боку відповідача не було, як і перешкод з боку позивача у фотографуванні будь-яких документів для надання їх копій до суду, чим відповідач не скористався.
Згідно ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Доводи відповідача про ненадання позивачем послуг за договором між сторонами № 511/14 від 09.04.2014 у період 2015-2016 років суд відхиляє, виходячи з такого:
При укладенні вказаного договору відповідач не наполіг на внесенні до нього істотної умови про те, що на доказ фактичного виконання робіт за договором сторони складають лише двосторонні акти виконаних робіт, або позивач повинен надати відповідачу свої односторонні акти.
Відповідач не надав доказів направлення позивачу претензій щодо ненадання послуг за договором за період 2015-2016 років.
У відповідності до ст. 906 ЦК України відповідальність позивача за порушення договору про надання послуг полягає у відшкодуванні збитків. Так, збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідач не скористався своїм правом стягнути з позивача збитки за невиконання чи за неякісне виконання робіт за договором від 09.04.2014, а тому і не довів такої обставини щодо позивача.
Те, що відповідач займає лише вбудовано-прибудовані приміщення у будинку № 255 по вул. Хрещатик у м Черкаси, не звільняє, а зобов'язує його приймати участь у витратах по утриманню будинку.
При цьому суд виходить з такого:
Згідно ст. 1 ЗУ "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" від 20.05.1999 року визначено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності: сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території.
Виконавчим комітетом Черкаської міської ради 10.06.2008 року прийнято рішення № 768 (а.с. 126) про затвердження положення про участь суб'єктів підприємницької діяльності, підприємств, організацій та установ, незалежно від форм власності, в утриманні будинків і споруд та прибудинкових територій (а.с. 126). Згідно цього положення всі суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, які користуються вбудованими чи прибудованими частинами житлового будинку, відшкодовують витрати виконавця послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій із утримання та експлуатації будинку та прибудинкових територій пропорційно займаній площі (п. 1.1.)
Несвоєчасне укладення договору не звільняє від обов'язку відшкодування витрат із утримання будинків та прибудинкових територій, житлового фонду, тощо (п. 2.2.).
Отже, доводи відповідача про те, що він взагалі не користується у будинку № 255 по вул. Хрещатик у м. Черкаси підвалами, димовентиляційними каналами, ліфтами, системами теплово-постачання, конструктивними елементами прибудинкової території і не потребує послуг дератизації і дезинсекції, не звільняє відповідача, як користувача вбудованими і прибудованими приміщеннями до будинку, від відшкодування витрат позивача по утриманню цього будинку.
При цьому відповідача ніяк не пояснив, чому у серпні 2014 року він цими послугами користувався на повну щомісячну суму 580,33 грн. і прийняв їх по акту здачі-прийняття робіт (а.с. 83), а в період 2015-2016 років він ці послуги не споживав.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем за період з лютого 2016 по вересень 2016 року включно становить 11 761,44 грн. по договору № 511/14 від 09.04.2014.
Доказів припинення даного договору у встановленому чинним законодавством чи умовами договору порядку, відповідач суду не надав, як і доказів про існування обставин звільнення відповідача від відшкодування витрат по утриманню будинку за спірний період.
Строк виконання даного зобов'язання вже є таким, що настав, доказів проведення розрахунку за позовними вимогами у справі немає, а тому до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить 11 761,44 грн. боргу за лютий 2015-вересень 2016 на підставі договору № 511/14 про участь суб'єкта підприємницької діяльності у витратах по утриманню будинку від 09.04.2014 року.
На підставі ст. 49 ГПК України, при задоволенні позову, з відповідача на користь позивача слід стягнути 1600,00 грн. на відшкодування сплаченого
судового збору повністю.
Керуючись ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (ідентифікаційний код 34924330, м. Черкаси, бул. Шевченка, 185) на користь Комунального підприємства "Придніпровська служба утримання будинків" (ідентифікаційний код 36701792, м. Черкаси, вул. Надпільна, 330/5) -- 11 761,44 грн. основного боргу на підставі договору № 511/14 про участь суб'єкта підприємницької діяльності у витратах по утриманню будинку від 09.04.2014 року та 1600,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.
Наказ видати.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.
Повне рішення складено 10 грудня 2017 року
Суддя Н.М. Спаських