ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 35/54019.10.09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНСНАБЗБУТ»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІАТ»
про стягнення 215 489,45 грн.
Суддя М.Є. Літвінова
Представники:
від позивача: Рогатинська Ж.В. -предст. за довір. №127 від 14.09.2009р.;
від відповідача: Ліпатов І.А. -предст. за довір. №б/н від 14.09.2009р.
Рішення прийняте 19.10.2009р., на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку з оголошеною в судовому засіданні перервою з 05.10.2009р. по 19.10.2009р.
В судовому засіданні 19.10.2009р., на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, за згодою представників сторін, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Обставини справи:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНСНАБЗБУТ»до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІАТ»про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за поставлений товар за Договором поставки №10 від 01.01.2009р. в розмірі 215 489,45 грн. з яких: 175468,05 грн. -сума основного боргу, 13507,48 грн. -індекс інфляції, 2975,84 грн. -3% річних, 23538,08 грн. пеня та стягнення судових витрат. .
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2009р. було порушено провадження у справі № 35/540, розгляд справи призначено на 16.09.2009р.
В судовому засіданні 16.09.2009р. представником позивача було надано заяву про зменшення розміру позовних вимог та документи на часткове виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/540 від 25.08.2009р.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав заяву про зменшення розміру позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за поставлений товар у розмірі 190489,45 грн., з яких: 150468,05 грн. -сума основного боргу, 13507,48 грн. -індекс інфляції, 2975,84 грн. -3% річних, 23538,08 грн. -пеня та стягнення судових витрат.
Представником відповідача в судовому засіданні було надано документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/540 від 25.08.2009р.
В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити в задоволенні останнього в повному обсязі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва №35/540 від 16.09.2009р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 05.10.2009р.
В судовому засіданні 05.10.2009р. представником позивача було надано заяву про зменшення розміру позовних вимог в частині суми основного боргу.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав заяву про зменшення розміру позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за поставлений товар у розмірі 186489,45 грн., з яких: 146468,05 грн. -сума основного боргу, 13507,48 грн. -індекс інфляції, 2975,84 грн. -3% річних, 23538,08 грн. -пеня та стягнення судових витрат.
Представник відповідача проти позову заперечував та просив суд відмовити в задоволенні останнього.
В судовому засіданні 05.10.2009р., на підставі ст. 77 ГПК України, оголошувалась перерва до 19.10.2009р.
В судовому засіданні представником позивача в усному порядку було зменшено розмір позовних вимог відповідно останній просив суд стягнути з відповідача 140 468,05 грн. -сума основного боргу, 13 507,48 грн. -індекс інфляції, 2 975,84 грн. -3% річних, 23 538,08 грн. -пеня та стягнення судових витрат.
Відповідач проти позову заперечував, та просив суд припинити провадження у справі на підставі п. 1-1, ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
01 січня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДОНСНАБЗБУТ»та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІАТ»було укладено поставки №10 (надалі Договір).
Відповідно до умов Договору (п. 1.1. Договору) постачальник зобов'язується продати, а покупець прийняти та оплатити на умовах даного Договору продукцію (надалі Товар).
На підставі умов вищевказаного Договору позивачем було поставлено відповідачу Товар на загальну суму 185 425,00 грн. згідно накладних №52 від 13.01.2009р., №159 від 23.01.2009р., №204 від 29.01.2009р., №232 від 03.02.2009р., №241 від 03.02.2009р., №272 від 06.02.2009р., №304 від 10.02.2009р., №351 від 13.02.2009р., №412 від 20.02.2009р., №529 від 03.03.2009р., №925 від 31.03.2009р.
Відповідачем було сплачено товар на загальну суму 121 950,00 грн. згідно реєстру кредитових платежів №3226 від 20.01.2009р., №3228 від 30.01.2009р., №3225 від 02.02.2009р., №3229 від 04.02.2009р., №3229 від 16.02.2009р., №3229 від 23.02.2009р., №3229 від 03.03.2009р., №3229 від 04.03.2009р., №3229 від 12.03.2009р., №3229 від 24.03.2009р., №3229 від 30.03.2009р., №3229 від 01.04.2009р., №3229 від 06.04.2009р., №3229 від 17.04.2009р., №3232 від 08.05.2009р., №3232 від 15.05.2009р., №3232 від 26.05.2009р., №3232 від 06.06.2009р., №3232 від 09.06.2009р., №3232 від 10.06.2009р., №3232 від 15.06.2009р., №3232 від 16.06.2009р., №3232 від 19.06.2009р., №3232 від 23.06.2009р.
Таким чином, заборгованість відповідача за отриманий товар становить 63 475,00 грн.
31 грудня 2008 року між Приватним підприємством «Донснабзбут», позивачем та відповідачем було укладено Договір №136 уступки вимоги.
Відповідно до умов вищевказаного Договору право вимоги погашення заборгованості відповідача на користь ПП «Донснабзбут»переходить до позивача.
Сума боргу становить 111 995,08 грн.
Заборгованість виникла у відповідача у зв'язку з невиконанням умов Договору постачання №55 від 16.04.2007р., укладеним між ПП «Донснабзбут»та відповідачем.
Згідно бухгалтерської довідки №357 від 14.01.09р. сума вказаної заборгованості відноситься до дебіторської заборгованості відповідача перед позивачем.
Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача становить 175 468,05 грн.
Пунктом 2.2. Договору поставки №10 від 01.01.2009р. відповідач прийняв на себе зобов'язання здійснювати оплату товару протягом 5 днів з моменту отримання покупцем товару.
На підставі п. 5.3. Договору відповідачеві нарахована пеня в розмірі 23538,08 грн.
Також на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем було нараховано інфляційні збитки в розмірі 13 507,48 грн. та 3% річних в розмірі 2 975,84 грн.
В ході розгляду справи позивачем було зменшено розмір позовним вимог, відповідно до яких останній просив суд стягнути з відповідача 140468,05 грн. -сума основного боргу, 13507,48 грн. -індекс інфляції, 2975,84 грн. -3% річних, 23538,08 грн. -пеня та стягнення судових витрат.
Відповідач проти позову заперечував, у відзиві на позов посилався на наступне.
Відповідач стверджує, що за Договором №10 від 01.01.2009р. позивач не поставляв товар, а відповідач в свою чергу не приймав вказаний товар.
Відповідач вказує на те, що позивачем здійснювалась поставка товару відповідачу на підставі видаткових накладних, які на думку відповідача були неправильно пов'язані позивачем з Договором поставки №10 від 01.01.2009р., оскільки у вказаних видаткових накладних відсутні посилання на спірний Договір поставки.
Враховуючи наведене, відповідач не погоджується із нарахуванням позивачем пені на підставі п. 5.3. Договору поставки №10 від 01.01.2009р., а також нарахуванням 3% річних та інфляційних збитків на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.
Отже, відповідач рахує, що в наведеній ситуації слід керуватися ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь -який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Таким чином, відповідач вказує на те, що обов'язок по оплаті поставленого позивачем продукції виникає така вимога не заявлялась, то відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України у останнього не виникало права звертатись до суду оскільки відсутнє саме порушення прав.
Відповідач також не визнає вимоги позивача про стягнення боргу за Договором купівлі -продажу №55 від 16.04.2007р., оскільки позивачем не було надано доказів здійснення поставки продукції саме за вказаним Договором.
Відповідач посилається на те, що купівля -продаж передбаченого товару відбулась на підставі видаткових накладних, в яких не міститься посилань на Договір купівлі -продажу №55 від 16.04.2007р.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Як вбачається з матеріалів справи між Приватним підприємством «Донснабзбуд»(Первісний кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю Донснабзбут»(Новий кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю «Віат»(Боржник) був укладений Договір уступки вимоги №136 від 21.12.2008 року (надалі-Договір) (копія договору наявна в матеріалах справи).
Відповідно до умов даного Договору (п.1.1) «Первісний кредитор» уступив «Новому кредитору»право вимоги погашення заборгованості до ТОВ «Віат»(Боржник), яке належить «Первісному кредитору» за договором №55 від 16.04.2007.
Загальна сума заборгованості, право вимоги за якою поступаться «Новому кредитору», на момент підписання угоди дорівнює 111 995,08 грн.
Відповідно до п.4 Договору «Первісний кредитор»зобов»язаний на протязі 5-ти (п»яти) банківських днів після підписання даного договору, надіслати «Боржнику»повідомлення про уступку вимоги, а також надати «Новому кредитору»належним чином посвідчені копії повідомлення та документу який свідчить про його відправку або отримання «Боржником»повідомлення.
01.01.2009 між позивачем та відповідачем був укладений Договір поставки №10, відповідно до вимог якого (п.1.1) постачальник (позивач) зобов»язався продати, а Покупець (відповідач) прийняти та оплатити на умовах даного Договрору продукцію, яка визначена у накладних (п.1.2 Договору).
На підтвердження поставки товару за Договором №10 від 01.01.2009 позивачем були надані суду засвідчені копії видаткових накладних: №412 від 20.02.2009 на поставку молочної продукції на суму 23 200,00 грн.; №925 від 31.03.2009 на поставку молочної продукції на суму 15 800,00 грн.; №529 від 03.03.2009 на поставку молочної продукції на суму 23 450,00 грн.; №351 від 13.02.2009 на поставку молочної продукції на суму на суму 22 900,00 грн.; №304 від 10.02.2009 на поставку молочної продукції на суму 17 530,00 грн.; №241 від 03.02.2009 на поставку молочної продукції на суму 21 250,00 грн.; №272 від 06.02.2009 на поставку молочної продукції на суму 7 500,00 грн.; №232 від 02.02.2009 на поставку молочної продукції на суму 8 650,00 грн.; № 204 від 29.01.2009 на суму 8 600,00 грн.; №159 від 23.01.2009 на поставку молочної продукції на суму 18 950,00 грн.; №52 від 13.01.2009 на поставку молочної продукції на суму 17 595,00 грн., загалом на суму 185 425,00 грн.
Відповідачем частково оплачено за поставлений товар в розмірі 121 950,00 грн. Сума боргу за поставлений товар становить 63 475,00 грн. Станом на час розгляду справи відповідачем було частково погашена.
Під час розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги, та зазначає, що сума боргу відповідача становить 140 468,05 грн.
На суму основного боргу позивачем було нараховано відповідачу 2 975,84 грн. -3% річних; 23 538,08 грн. -пені.
Відповідно до ч.1-2 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов»язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права і обов»язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов»язків, зокрема є:
1) договори та інші правочини;
2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;
3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;
4) інші юридичні факти.
Згідно ст.509 Цивільного кодексу України зобов»язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов»язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов»язку.
Зобов»язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов»язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Кредитор у зобов»язання може бути змінений іншою особою внаслідок, зокрема, у зв»язку з переданням ним своїх прав іншій особі за правочином (ст.512 Цивільного кодексу України).
Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Позивачем було надано суду трьохсторонній Договір про уступку вимоги №136 від 21.12.2008 року, ким підтверджується факт взяття на себе відповідачем обов»яку щодо погашення боргу в розмірі 111995,08 грн. за договором № 55 від 16.04.2007 перед новим кредитором-позивачем.
Посилання позивача на поставку продукції відповідно до видаткових накладних, наданих до матеріалів справи на виконання умов Договору №10 від 01.012009, судом до уваги не можуть бути прийняті, оскільки, як вбачається з наданих суду видаткових накладних за період з лютого по березень 2009 року на загальну суму 185 425,00 грн., останні не містять доказів того, що саме за Договором №10 було поставлено молочну продукцію.
Разом з тим, суд враховує той факт, що поставка товару (молочної продукції) відбулась та отримана відповідачем.
Таким чином, сума боргу відповідача (з урахуванням зменшення позовних вимог) становить 140 468,05 грн.
Щодо стягнення пені та 3% річних слід зазначити наступне. Позивачем нараховано відповідачу інфляційні в розмірі 13 507,48 грн., 3% річних -2 975,84 грн., пені -23 538,08 грн.
Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов»язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов»язку не встановлений або визначений моментом пред»явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов»язок у семиденний строк від дня пред»явлення вимои, якщо обов»язок негайного виконання не випливає із договору або акту цивільного законодавства.
Ні Договором про уступку вимоги від 31.12.2008 №136 ні видатковими накладними не встановлений строк виконання зобов»язання щодо оплати за продукцію.
Позивачем 27.02.2009 було направлено відповідачу претензію №б/н про оплату заборгованості, яка виникла у відповідача згідно договору №136 та договору №10. Даною претензією визначений строк для добровільної оплати боргу в місячний строк -до 25.03.2009. Претензія отримана відповідачем 19.03.2009. Разом з тим, враховуючи вищевикладене, дана претензія не може слугувати належним доказом пред'явлення позивачем відповідачу вимоги щодо оплати товару, поставленого згідно видаткових накладних відповідачу, а тому не можу бути врахована при розрахунку штрафних санкцій.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи вищевикладене, відповідно до розрахунку суду, сума штрафних санкцій становить: 2 687,88 грн. - інфляційних нарахувань; 1 297,92 грн. -3% річних; 10 021,26 грн. -пені.
Як вбачається з матеріалів справи, на момент пред'явлення позову та розгляду справи в судовому засіданні, відповідач кошти за поставлений товар не сплатив, борг становить 140 468,05 грн. не сплатив.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не були надані суду належні та допустимі докази на спростування викладеного в позові.
Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІАТ» (01030, м. Київ, вул.Б,Хмельницького, 39/29; р/р 2600806539 у ЛФ ТОВ «Укргаззбанк»м. Луганськ, МФО 304621, код ЄДРПОУ 33500510) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донснабзбут»(83121, м. Донецьк, пр. Київський, 1; р/р 26000060363709 у ДРУ ЗАО КБ «Приватбанк»м. Донецьк, МФО 335496; код ЄДРПОУ 36253181), а у випадку відсутності коштів -з будь якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення 140 468,05 грн. (сто сорок тисяч чотириста шістдесят вісім гривень 05 коп.) -боргу, 2 687,88 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят сім гривень 88 коп.) -інфляційних нарахувань; 1 297,92 грн. (одну тисячу двісті дев»яносто сім гривень 92 коп.) -3% річних; 10 021,26 грн. (десять тисяч двадцять одну гривню 26 коп.) -пені; 1 544,75 грн. (одну тисячу п»ятьсот сорок чотири гривні 75 коп.) -державного мита, 225,79 грн. (двісті двадцять п»ять гривень 79 коп.) -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Суддя М.Є. Літвінова
Дата підписання
повного тексту рішення:14.12.2009.