ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 47/396-2/109(28)20.10.09
За позовом Приватного підприємства «Каскад-Ж»
До Товариство з обмеженою відповідальністю «Форест-2000»
про стягнення 16180,58 грн.
Суддя Станік С.Р.
Представники:
Від позивача - Бутурлім Є.П. -директор;
Чайка О.А. - представник за довіреністю;
Від відповідача - Архіпчук Л.А. -представник за довіреністю.
Позивач звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до відповідача про стягнення 16180,58 грн., відшкодування витрат по сплаті державного мита -162,00 грн. та послуг інформаційно -технічного забезпечення судового процесу-118,00 грн., а також 1500,00 витрат на надання правової допомоги.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 29.07.2009р. було порушено провадження, присвоєно реєстраційний номер 2/109, та призначено до розгляду на 13.08.2009р., ухвалою від 13.08.2009р. розгляд справи було відкладено на 27.08.2009р., а ухвалою від 27.08.2009р. відкладено на 03.09.2009р.
Ухвалою від 03.09.2009р. господарським судом Чернігівської області справу № 2/109 було передано за підсудністю до господарського суду міста Києва.
09.09.2009р. за резолюцією керівництва Господарського суду міста Києва було передано для розгляду по сутті судді Станік С.Р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2009р. матеріали справи № 2/109 було прийнято до свого провадження, присвоєно реєстраційний номер 47/396-2/109(8), та призначено до розгляду на 20.10.2009р.
В судовому засіданні 20.10.2009р. представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Просив суд позов задовольнити посилаючись на те, що відповідачем всупереч умов додатковій угоді № 1 від 10.10.2008р. до договору № 07 від 21.09.2008р., не було здійснено оплату за виконані роботи, оскільки позивач виконав роботи загалом на суму 13877,00 грн., які відповідачем було прийнято, але не оплачено. Заборгованість, яку позивач просив стягнути в судовому порядку з відповідача, складає 13877,00 грн. Також позивачем було заявлено до стягнення штрафні санкції за порушення відповідачем умов Договору щодо строків оплати.
В судовому засіданні 20.10.2009р. представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечував, надав відзив на позовну заяву. Просив в позові відмовити посилаючись на те, що довідка про вартість виконаних робіт та акт прийняття робіт не мають дати підписання, а тому не є належними доказами виконання робіт.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача суд -
21.09.2008р. між позивачем -ПП «Каскад-Ж», як підрядником, та відповідачем ТОВ «Форест-2000», як замовником, було укладено договір № 07, який підписано повноважними представниками підрядника та замовника, посвідчений печатками сторін, відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати телефонізацію на об'єкті: вул. Незалежності, м. Чернігів.
10.10.2008р. між позивачем -ПП «Каскад-Ж», як підрядником, та відповідачем ТОВ «Форест-2000», як замовником, було укладено додаткову угоду № 1 до договору № 07 від 21.09.2008р., яка підписана повноважними представниками підрядника та замовника, посвідчена печатками сторін, відповідно до умов якої замовник доручає а підрядник зобов'язується виконати додаткові роботи по прокладенню кабелю на об'єкті: вул. Незалежності, м. Чернігів.
Умовами вищезазначеного договору та додаткової угоди, сторони погодили, що розрахунки за виконані роботи проводяться не пізніше 10 (робочих днів), після підписання актів приймання виконаних робіт шляхом перерахування платіжними дорученнями відповідних сум на розрахунковий рахунок підрядника (п. 2.2), кінцева оплата здійснюється на підставі акту передачі робіт в п'ятиденний строк після його оформлення (п. 2.3), договірна ціна додаткової угоди динамічна і може бути зменшена або збільшена при наявності обґрунтованих витрат підрядника, орієнтовно вона складає 13877,00 (тринадцять тисяч вісімсот сімдесят сім) грн. (п. 1.2 додаткової угоди), замовник до початку робіт перераховує 8000,00 грн. договірної ціни (п. 2.1 додаткової угоди).
Згідно з актом приймання виконаних робіт по договору № 07 від 21 серпня 2008р., а саме: б/н за жовтень 2008р. від 21.10.2008р. на суму 13877,00 грн., та довідки про вартість виконаних підрядних робіт, підписаних повноважними представниками позивача (підрядника) та відповідача (замовника), посвідчених печатками сторін (належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі), загальна вартість виконаних позивачем та прийнятих відповідачем робіт складає -13877,00 грн.
Як зазначив позивач у позові, відповідачем всупереч умов додатковій угоді № 1 від 10.10.2008р. до договору № 07 від 21.09.2008р., не було здійснено оплату за виконані роботи, оскільки позивач виконав роботи загалом на суму 13877,00 грн., які відповідачем було прийнято, але не оплачено. Заборгованість відповідача за розрахунками позивача складає -13877,00 грн.
Як зазначив відповідач у відзиві, довідка про вартість виконаних робіт та акт прийняття робіт не мають дати підписання, а тому не є належними виконання робіт.
Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Згідно статті 317 Господарського кодексу України загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно статті 838 Цивільного кодексу України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.
Вимогами статті 846 Цивільного кодексу України визначено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Стаття 853 Цивільного кодексу України встановлює обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові, в іншому випадку він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Вимогами статті 854 Цивільного кодексу України визначено, що замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або, за згодою замовника, - достроково
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач, як підрядник умови додаткової угоди до договору № 07 від 21.09.2008р., виконав, а саме: ним було виконано роботи передбачені п. 1.1 додаткової угоди, на суму -13877,00 грн., які відповідачем було прийнято, що підтверджується актом приймання виконаних робіт та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт, а відповідач свої зобов'язання по оплаті виконаних позивачем робіт -не виконав не здійснив оплату виконаних робіт. Оплата в сумі 13877,00 грн. -здійснена відповідачем не була, доказів протилежного станом на момент вирішення спору суду надано не було. Твердження відповідача про те, що акт прийняття виконаних робіт та довідка про вартість виконаних підрядних робіт не мають дат підписання, не відповідають дійсності, тому що датовані 21.10.2008р.
Таким чином суд дійшов висновку, що на даний час у відповідача перед позивачем по додатковій угоді № 1 від 10 жовтня 2008р. до договору № 07 від 21.09.2008р. існує непогашена заборгованість в сумі -13877,00 грн., а тому суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за виконані позивачем, але не оплачені відповідачем роботи законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами та такою що підлягає задоволенню в повному обсязі в сумі -13877,00 грн. Доказів протилежного, суду станом на момент вирішення спору надано не було.
Також, позивачем заявлено вимогу, про стягнення з відповідача за прострочення виконання грошового зобов'язання по повній оплаті виконаних робіт за Додатковою угодою № 1 від 10.10.2008р. до договору № 07 від 21.09.2008р., 3% річних -277,54 грн., втрат від інфляції -2026,04 грн.
Відповідно до ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а саме як сплата неустойки так і відшкодування збитків.
Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Стаття 230 Господарського кодексу України встановлює, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Суд враховуючи те, що відповідач не виконав свого зобов'язання по оплаті виконаних позивачем робіт по додатковій угоді № 1 від 10 жовтня 2008р. до договору № 07 від 21.09.2008р. у строк передбачений п. 2.2 Договору, тобто на протязі 10-ти робочих днів з моменту підписання сторонами актів приймання виконаних робіт, оплата в сумі 13877,00 грн. здійснена відповідачем не була, а позивачем заявлено до стягнення з відповідача втрат від інфляції, 3% річних, з зазначенням періоду існування боргу (з 05.11.2008р. по 30.06.2009р. (гранична дата нарахування 3% річних та втрат від інфляції визначена позивачем самостійно), дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача втрат від інфляції, 3% річних є законною та обґрунтованою, однак такою що підлягає задоволенню частково з огляду на нижчевикладене.
Згідно розрахунку суду розмір 3% річних складає:
13877 (сума боргу) х 3% річних / 365 (днів у році) х 237 (днів прострочено) = 270,32 грн., і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Згідно розрахунку суду розмір втрат від інфляції складає:
13877 х 1,015 (індекс інфляції за серпень 2008р.) х 1,021 (індекс інфляції за грудень 2008р.) х 1,029 (індекс інфляції за січень 2009р.) х 1,015 (індекс інфляції за лютий 2009р.) х 1,014 (індекс інфляції за березень 2009р.) х 1,009 (індекс інфляції за квітень 2009р.) х 1,005 (індекс інфляції за травень 2009р.) х 1,011 (індекс інфляції за червень 2009р.) = 1737,03 грн., і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Також позивачем заявлено вимогу про відшкодування з відповідача витрат по оплаті за послуги адвоката в сумі -1500,00 грн.
Судом встановлено, що між позивачем та адвокатом Красненко Ю.В., свідоцтво № 259, було укладено договір про надання правової допомоги від 21.07.2009р., підписаний повноважним представником позивача ПП «Каскад -Ж»та адвокатом Красненко Ю.В., з проставленими печатками сторін, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи. Відповідно до квитанції № 0559590 від 22 липня 2009р., позивач перерахував на рахунок адвоката грошові кошти в сумі -1500,00 грн. Таким чином суд дійшов висновку, що вимога позивача про відшкодування з відповідача понесених витрат на послуги адвоката в сумі 1500,00 грн., є законною обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами та такою що підлягає задоволенню.
З огляду на викладене, вимоги позивача підлягають задоволенню частково, а саме: 13877,00 грн. основного боргу, 3% річних -270,32 грн., втрати від інфляції -1737,03 грн., 1500,00 грн. -витрати на послуги адвоката.
Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 80, 81, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Форест 2000»(код ЄДРПОУ 31078852 адреса: 01010, м. Київ, вул. Суворова, 15) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь приватного підприємства «Каскад-Ж»(код ЄДРПОУ 33903921, місцезнаходження: 14034, м. Чернігів, вул. Космонавтів, 26/62) суму заборгованості - 13 877 (тринадцять тисяч вісімсот сімдесят сім) грн. 00 коп., 3% річних -270 (двісті сімдесят) грн. 32 коп., втрати від інфляції -1737 (тисяча сімсот тридцять сім) грн. 03 коп., витрати на послуги адвоката - 1500 (тисяча п'ятсот) грн. 00 коп., а також 158 (сто п'ятдесят вісім) грн. 84 коп. - витрат по сплаті державного мита та 115 (сто п'ятнадцять) грн. 70 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову -відмовити.
3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Станік С.Р.
Дата підписання рішення -14.12.2009