ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-Б тел. 284-18-98
Справа № 54/36323.10.09
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Лан-Україна"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Віста ЛТД"
простягнення 17 374,94 грн.
Суддя Демченко Т.С.
Представники:
від позивачаДолинка О.А., за дов. б/н від 10.08.2009 р.
від відповідачане з'явився
У судовому засіданні 23.10.2009 р. за згодою представника позивача відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Лан-Україна" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віста ЛТД" про стягнення 14 889,45 грн. основного боргу, 1 027,77 грн. пені, 1 051,58 грн. процентів річних, 167,91 грн. трьох процентів річних та 238,23 грн. інфляційних втрат.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по оплаті товару, поставленого за договором поставки № 146/06-П від 16.03.2006 р.
Ухвалою суду від 07.09.2009 р. порушено провадження у справі № 54/363, розгляд справи призначено на 23.10.2009 р.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребуваних документів суду не надав, про причини неявки не повідомив. Про час і місце судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, оскільки ухвала про порушення провадження у справі, направлена на адреси відповідача, вказані у позовній заяві, була отримана ним завчасно, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення № 07997691 та № 07997667.
За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, суд
16.03.2006 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лан-Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Віста ЛТД" було укладено договір поставки № 146/06-П, відповідно до умов якого позивач, як постачальник, зобов'язався поставляти відповідачу товари народного споживання, далі -товари, а відповідач, як покупець, зобов'язався приймати їх та оплачувати (п.1 договору).
Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як передбачено ст. 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купiвлi-продажу.
Пунктом 2 договору передбачено, що асортимент та кількість товарів визначаються сторонами з урахуванням потреб відповідача в товарах та можливостей позивача і вказуються у накладних (рахунках) на поставку, що є невід'ємними частинами договору.
Позивач за видатковими накладними № 80120537, № 80120538 від 26.03.2009 р., № 80120948 від 31.03.2009 р., № 80121842, № 80121849 від 08.04.2009 р., № 80122137 від 10.04.2009 р. передав відповідачеві товар на загальну суму 14 889,45 грн.
Вказані видаткові накладні підписані представниками відповідача та скріплені штампами і печаткою відповідача, що підтверджує факт отримання відповідачем поставленого товару.
Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Пунктом 9 договору передбачено, що за поставлені товари покупець зобов'язаний сплатити постачальнику протягом 28 календарних днів з дня поставки (п. 6 договору) суму, що вказана в накладній (рахунку), по якій поставляється товар.
Відповідно до п. 6 договору днем виконання продавцем зобов'язання по поставці товарів вважається дата здачі товарів органу транспорту при відгрузці іногородньому покупцю, а при здачі на складі покупця або постачальника -дата накладної, приймально-сдавального акту або розписки про отримання товарів.
Таким чином, поставлений товар повинен бути оплачений у такі строки:
- за накладними № 80120537, № 80120538 від 26.03.2009 р. на суму 6 224,31 грн. -у строк до 23.04.2009 р.;
- за накладною № 80120948 від 31.03.2009 р. на суму 3 149,18 грн. -у строк до 28.04.2009 р.;
- за накладними № 80121842, № 80121849 від 08.04.2009 р. на суму 3 315,46 грн. -у строк до 06.05.2009 р.;
- за накладною № 80122137 від 10.04.2009 р. на суму 2 200,50 грн. -у строк до 08.05.2009 р.
Проте, відповідач взятих на себе за договором зобов'язань по оплаті поставленого товару не виконав. Згідно з довідкою позивача № 23/01-03д від 23.10.2009 р. сума основного боргу відповідача становить 14 889,45 грн.
Таким чином, борг відповідача перед позивачем становить 14 889,45 грн., його розмір належним чином доведений та документально підтверджений. З огляду на зазначене, позовні вимоги в цій частині визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з приписами ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Штрафними санкціями відповідно до ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Неустойкою відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Згідно з ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 5 ст. 694 ЦК України, якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати. Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Позивач просить стягнути з відповідача 1 027,77 грн. пені за порушення строків оплати продукції та 1 051,58 грн. двадцяти чотирьох відсотків річних за неправомірне користування чужими грошовими коштами.
В обґрунтування зазначених вимог позивач посилається на п. 16 договору, яким передбачено, що за прострочення оплати поставлених товарів, відповідач, як покупець, сплачує позивачу, як постачальнику, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від несплаченої в строк суми -за кожен день прострочення платежу. Окрім пені відповідач на вимогу позивача, починаючи з 7 (сьомого) дня, що йде за останнім днем, в якому грошове зобов'язання повинно бути виконано (п. 9 договору), повинен сплатити позивачу за неправомірне користування чужими грошовими коштами 24 (двадцять чотири) відсотки річних від несплаченої у строк суми за весь час такого користування.
Підписавши договір поставки № 146/06-П від 16.03.2006 р., відповідач визнав для себе обов'язковим застосування штрафних санкцій у передбаченому договором розмірі.
Розмір пені за прострочення оплати товару становить 1 052,85 грн., що підтверджується нижченаведеним розрахунком суду:
Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення
6 224,3124.04.2009 - 14.06.20095212%212,82
6 224,3115.06.2009 - 11.08.20095811%217,60
6 224,3112.08.2009 - 21.08.20091010,25 %34,96
3 149,1829.04.2009 - 14.06.20094712 %97,32
3 149,1815.06.2009 - 11.08.20095811%110,09
3 149,1812.08.2009 - 21.08.20091010,25 %17,69
3 315,4607.05.2009 - 14.06.20093912%85,02
3 315,4615.06.2009 - 11.08.20095811%115,90
3 315,4612.08.2009 - 21.08.20091010,25 %18,62
2 200,5009.05.2009 - 14.06.20093712%53,54
2 200,5015.06.2009 - 11.08.20095811%76,93
2 200,5012.08.2009 - 21.08.20091010,25 %12,36
1 052,85
Оскільки позивачем не заявлялось клопотань про вихід за межі позовних вимог відповідно до ст. 83 ГПК України, позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню у сумі 1 027,77 грн. за розрахунком позивача.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок двадцяти чотирьох відсотків річних, суд дійшов висновку про його обґрунтованість. Виходячи з цього, позовні вимоги про стягнення двадцяти чотирьох відсотків річних у розмірі 1 051,58 грн. підлягають задоволенню повністю за розрахунком позивача.
Позивач також просить стягнути з відповідача 167,91 грн. трьох процентів річних та 238,23 грн. інфляційних втрат.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розраховуючи суму трьох відсотків річних за вказаними позивачем періодами, суд дійшов висновку про неправильність розрахунку позивача.
Згідно з нижченаведеним розрахунком суду розмір трьох відсотків річних за вказаними позивачем періодами становить 131,45 грн.
Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів
6 224,3101.05.2009 - 21.08.20091133 %57,81
3 149,1805.05.2009 - 21.08.20091093 %28,21
3 315,4613.05.2009 - 21.08.20091013 %27,52
2 200,5015.05.2009 - 21.08.2009993 %17,91
131,45
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд дійшов висновку про його обґрунтованість.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню у розмірі 131,45 грн. та 238,23 грн. відповідно.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач не надав доказів повної оплати товару та не навів підстав для звільнення від обов'язку його оплатити.
З урахуванням викладених вище фактичних обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представником позивача пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у сумі 17 338,48 грн.
З огляду на часткове задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача та відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віста ЛТД" (04201, м. Київ, вул. Полярна, 10-Г, ідентифікаційний код 30043169) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан-Україна" (04116, м. Київ, вул. Довнар-Запольського, буд. 5, ідентифікаційний код 30384724) 14 889 (чотирнадцять тисяч вісімсот вісімдесят дев'ять) гривень 45 коп. основного боргу, 1 027 (одну тисячу двадцять сім) гривень 77 коп. пені, 1 051 (одну тисячу п'ятдесят одну) гривню 58 коп. двадцяти чотирьох відсотків річних, 131 (сто тридцять одну) гривню 45 коп. трьох процентів річних, 238 (двісті тридцять вісім) гривень 23 коп. інфляційних втрат, 173 (сто сімдесят три) гривні 38 коп. державного мита та 235 (двісті тридцять п'ять) гривень 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині у позові відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України.
Суддя Т.С. Демченко
Датою підписання повного тексту рішення є 09.12.2009 р.