ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 18/583 03.12.09
За позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1;
До ЗАТ «СК «Еталон»;
Про стягнення 80 998,74 грн.
Суддя Мандриченко О.В.
Представники
Від позивача: ОСОБА_1, фізична особа -підприємець, свідоцтво про державну
реєстрацію від 12.06.2001 р.;
Від відповідача: не з'явились
Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 31 530,03 грн., 5 493,87 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, 43 974,84 грн. пені, 810,00 грн. витрат по сплаті держмита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.
Відповідач -Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Еталон», повноважних представників в судове засідання не направив, відзив на позов не надав, позовні вимоги по суті не заперечив. Керуючись статтею 75 ГПК України, господарський суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд
Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.09.2008 р. у справі №18/300 задоволені позовні вимоги Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «Страхової компанії «Еталон»про стягнення з останнього 270 884,18 грн.
Вищезазначене рішення Господарського суду набрало законної сили та не оскаржене жодною зі сторін до апеляційної чи касаційної інстанцій.
19.09.2008 р. Господарським судом міста Києва виданий наказ про примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2008 р. у справі №18/300, яке набрало законної сили 19.09.2008 р.
11.12.2008 р. постановою ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві відкрите виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 19.09.2008 р. у справі №18/300.
Позов поданий позивачем з огляду на те, що після винесення рішення господарським судом у даній справі та станом на день подання позову до господарського суду зазначене вище рішення не виконане, у зв'язку з чим, на думку позивача, відповідач зобов'язаний сплатити пеню, інфляційні втрати та три проценти річних з простроченої суми.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджені в засіданні суду докази, господарський суд вважає позовні вимоги позивача безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наведеного нижче.
Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Частинами 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:
1) договори та інші правочини;
2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;
3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;
4) інші юридичні факти.
Позивач, обґрунтовуючи позов, посилається на те, що у зв'язку з простроченням виконання відповідачем рішення, останній зобов'язаний сплатити позивачеві пеню, інфляційні втрати та три проценти річних з простроченої суми.
Слід зазначити про те, що рішення господарського суду не є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, як це передбачено статтею 11 Цивільного кодексу України.
Враховуючи вищезазначені обставини, у господарського суду відсутні правові підставі для задоволення позову.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя О.В. Мандриченко