Запорізької області
про припинення провадження у справі
07.12.09 справа № 13/486/09
Суддя Серкіз В.Г.
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Меркурій”, м. Запоріжжя
до: Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж, м. Запоріжжя
про скасування протоколу від 12.11.2009р. про порушення правил користування електроенергією
Суддя Серкіз В.Г.
Представники:
Від позивача: Мазур С.М.довіреність №Б/нвід07.12.09
Від відповідача: Стініч М.М.довіреність №362від16.12.08
Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Меркурій” до Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж про скасування протоколу від 12.11.2009р. про порушення правил користування електроенергією.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги викладені у позові.
Відповідач проти позову заперечив та просив провадження у справі припинити так як спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Розглянувши матеріали справи та документи, надані сторонами додатково, заслухавши представників сторін, суд вважає, що провадження у справі слід припинити з наступних підстав:
Згідно з ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Позивачем заявлені вимоги про скасування протоколу засідання комісії з розгляду актів про порушення правил користування електричною енергією від 12.11.2009р.
Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 цього кодексу передбачені способи захисту цивільних прав та інтересів.
Відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав та законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів у спосіб та порядок, що визначається цим кодексом та іншими законами України.
Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Таким чином, як випливає із приписів даної правової норми, права і законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів. Отже, у даній правовій нормі йдеться про акти юридичні, волевиявлення в яких обов'язкові до виконання.
Відповідно до ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, господарським судам підвідомчі:
1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві, крім: спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України, міждержавних договорів та угод віднесено до відання інших органів;
2) справи про банкрутство;
3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.
Оскаржуваний протокол комісії ВАТ «Запоріжжяобленерго»з розгляду актів про порушення ПКЕЕ, яким оформлено рішення комісії, взагалі не є актом нормативного чи ненормативного характеру, оскільки він не має обов'язкового характеру, не може вважатися документом, який безумовно тягне певні правові наслідки, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕРКУРІЙ»не позбавлено можливості захищати свої інтереси у інший спосіб, у тому числі у випадку пред'явлення до неї позову енергопостачальної організації.
У господарському суді не можуть оспорюватися акти ревізій, документальних перевірок, дії службових осіб, вчинені у процесі чи за результатами перевірок тощо, оскільки ці акти не мають обов'язкового характеру (п. 6.2 роз'яснень Президії Вищого господарського суду України від 26.01.2000 N 02-5/35 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів”).
У разі надходження заяв про визнання недійсними таких актів господарський суд повинен відмовити у їх прийнятті з посиланням на п. 1 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України, а у разі помилкового прийняття позову - припинити провадження у справі згідно з п. 1 ст. 80 цього кодексу.
Згідно з пунктом 6.42 Правил користування електричною енергією (затверджені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.96 № 28, у редакції постанови названої Комісії від 17.10.2005) на підставі акта порушень (виявлених у споживача електричної енергії) уповноваженими представниками постачальника електричної енергії під час засідань з розгляду актів про порушення визначається обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків, рішення комісії оформлюється протоколом, який разом з іншими документами надається споживачу.
Рішення комісії постачальника електричної енергії та протокол, яким воно оформлене, за своїми ознаками не належить до актів господарських товариств, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язків характер для учасників відповідних правовідносин; такі рішення та протокол є лише фіксацією порушення, яке було виявлено при проведенні перевірки дотримання Правил користування електричною енергією.
Зазначені акти можуть бути використані як докази у разі звернення постачальника електричної енергії з позовом до суду і підлягають оцінці останнім згідно з вимогами статті 43 ГПК.
Таким чином, споживач електричної енергії в разі незгоди з рішенням названої комісії не позбавлений права та можливості доводити в суді ті обставини, на які він (споживач) посилається як на підставу своїх заперечень проти такого рішення».
Згідно з п. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України
За таких обставин, керуючись ст. 12, п. 1 ст. 80, ст. 86 ГПК України, ст.20 ГК України, ст. 16 ЦК України, суд
Припинити провадження у справі.
Ухвалу підготовлено у повному обсязі і підписано 07.12.2009р.
Суддя В.Г. Серкіз