Запорізької області
02.12.09 Справа № 4/358/09
Суддя Зінченко Н.Г.
м. Запоріжжя
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Надія України”, (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9, корп. 90, к. 411) в особі Запорізької філії Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Надія України”, (69063, м. Запоріжжя, вул. Горького, 27, к. 88)
До відповідача 1 Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, ( фактична адреса: АДРЕСА_1; юридична адреса: АДРЕСА_2)
До відповідача 2 Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, (АДРЕСА_3)
Про стягнення з відповідачів солідарно 7734,00 грн. заборгованості за основною сумою кредиту за договором кредиту № ДК 966-360 від 13.08.2008 р., 2610,00 грн. заборгованості за відсотками та 1009,92 грн. пені
Суддя Зінченко Н.Г.
Представники:
Від позивача Броннікова О.В. -довіреність б/н від 22.09.2009р.
Від відповідача 1 не прибув
Від відповідача 2 не прибув
Заявлено позов про стягнення з відповідачів солідарно 7734,00 грн. заборгованості за основною сумою кредиту за договором кредиту № ДК 966-360 від 13.08.2008 р., 2610,00 грн. заборгованості за відсотками та 1009,92 грн. пені.
Ухвалою суду від 29.10.2009 р. порушено провадження у справі № 4/358/09, судове засідання призначено на 02.12.2009 р.
У судовому засіданні 02.12.2009р. розгляд справи судом закінчено, на підставі ст. 85 ГПК України, за погодженням представника позивача, суддею оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Представники відповідачів 1,2 в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили. Відповідачі без поважних причин не виконали вимоги суду, викладені в ухвалі, яка була направлена на їх адресу у встановлений законом строк. Про дату час і місце відповідач 1, 2 повідомлені належним чином, про що свідчять поштове повідомлення про вручення поштового відправлення № 06394981 та № 06394973.
Згідно з п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Згідно зі ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Оскільки нез'явлення сторони у справі не є перешкодою для розгляду справи по суті, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути спір за наявними у справі матеріалами яких достатньо для вирішення спору по суті.
За клопотанням представника позивача судове засідання проводилося без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві № 116 від 28.10.2009р. Суду пояснив наступне. 13 серпня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Надія України” та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір кредиту № ДК 966-360. На виконання умов договору кредиту ТОВ “Фінансова компанія “Надія України” надало фізичній особі -підприємцю ОСОБА_1 кредит у сумі 10000,00грн., а фізична особа -підприємець ОСОБА_1 зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 2,9% на місяць від суми кредиту за весь термін користування кредитом (пункти 2.1, 3.2, 5.1 договору кредиту). Повернення кредиту і сплата відсотків здійснюються відповідно до Графіку сплати кредиту, який є невід'ємною частиною договору кредиту. Згідно з графіком сплати загальна сума відсотків, яка підлягає сплаті за договором кредиту складає 3480,00 грн. Кінцевий термін погашення кредиту та відсотків -13.08.2009р. Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 виконала свої зобов'язання за договором кредиту частково. За основною сумою кредиту було сплачено 2266,00грн. За відсотками -870,00грн. Сума заборгованості за договором кредиту складає 7734,00грн. за основною сумою кредиту, 2610,00грн. за відсотками. Разом 10344,00грн. До теперішнього часу в порушення зазначених норм законодавства фізична особа -підприємець ОСОБА_1 не виконав своє зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати відсотків в сумі 10344,00грн. У зв'язку з чим позивач нарахував фізичній особі -підприємцю ОСОБА_1 пеню в сумі 1009,92грн. На забезпечення виконання зобов'язань за договором кредиту між ТОВ „Фінансова компанія “Надія України” і фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 13.08.2008р. був укладений договір поруки № 719. Відповідно до п. 2.3. Договору поруки поручителі зобов'язалися перед позивачем відповідати за виконання фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 зобов'язань у повному обсязі за договором кредиту № ДК 966-360 від 13.08.2008р. протягом трьох робочих днів з дати отримання письмової вимоги кредитора. 21.10.2009р. позивач надіслав на адресу відповідача 2 вимогу про сплату боргу відповідача 1. Відповідач 2 зобов'язання за договором поруки не виконав. Позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів 7734,00 грн. заборгованості за основною сумою кредиту за договором кредиту № ДК 966-360 від 13.08.2008 р., 2610,00 грн. заборгованості за відсотками та 1009,92 грн. пені.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд
13 серпня 2008р. між товариством з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Надія України” (надалі позивач) та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 (надалі відповідач 1) було укладено договір кредиту № ДК 966-360 (надалі -Договір кредиту).
Відповідно до п. 2.1. Договору кредиту позивач зобов'язався надати відповідачу 1 в тимчасове користування на умовах зворотності, терміновості, забезпеченості та платності кредит в сумі 10000,00грн., з оплатою по процентній ставці 2,9% на місяць, а відповідач 1 зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки у розмірі та на умовах, передбачених Договором.
Згідно з п. 3.2. Договору кредиту відповідач 1 зобов'язався повністю повернути кредит, отриманий за цим договором, та відсотки за користування ним, до 16-00 години 13.08.2009 року включно.
п. 3.3. Договору кредиту передбачає, що закінчення строку дії цього Договору не звільняє Сторони від зобов'язання повного виконання умов Договору та відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.
Відповідно до п. 5.1. Договору кредиту за користування кредитом у період з дати, зазначеної в пункті 3.1. Договору і до дати погашення кредиту відповідач 1 сплачує позивачу відсотки у розмірі 2,9% на місяць від суми, вказаної в пункті 2.1 Договору.
Позивачем зобов'язання за Договором кредиту виконані в повному обсязі про що свідчить видатковий касовий ордер № 1115 від 13.08.2008р. (копія в матеріалах справи).
13.08.2008р. між позивачем та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (надалі відповідач 2) було укладено договір поруки № 719. (далі договір поруки)
Відповідно до 1.1 договору поруки у порядку та на умовах, визначених цим Договором, відповідач 2 на добровільних засадах зобов'язався відповідати перед позивачем за виконання ОСОБА_1, своїх зобов'язань що випливають з Договору кредиту № ДК 966-360 від 13.08.2008 р. укладеного між позивачем та відповідачем 1.
Згідно з п. 2.2. договору поруки у випадку невиконання Позичальником взятих на себе зобов'язань по Договору кредиту, відповідачі 2, 3 несуть солідарну відповідальність перед позивачем у тому ж обсязі, що і відповідач 1, включаючи сплату основного боргу за Договором кредиту в сумі 10000,00грн., нарахованих відсотків за користування кредитом, пені у розмірах, передбачених договором кредиту, а також відшкодування збитків При цьому позивач має право вимоги до відповідача 2 як солідарно, так і до кожного з них окремо.
Пунктом 2.3. договору поруки передбачає, що відповідач 2 приймає на себе зобов'язання, у випадку невиконання відповідачем 1 зобов'язань за Договором кредиту, здійснити виконання зобов'язання відповідача 1 в обсязі, заявленому позивачем в письмовій вимозі, протягом 3 (трьох) робочих днів з дати отримання відповідної письмової вимоги позивача про виконання зобов'язань. Виконання зобов'язання здійснюється відповідачем 2 шляхом внесення відповідної суми у касу або на поточний рахунок позивача.
Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 виконала свої зобов'язання за договором кредиту частково. За основною сумою кредиту було сплачено 2266,00грн., за відсотками -870,00грн., що підтверджується прибутковими касовими ордерами (копії в матеріалах справи).
Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача за договором кредиту 7734,00грн. за основною сумою кредиту та 2610,00грн. за відсотками. Разом 10344,00грн.
У зв'язку з невиконанням відповідачем 1 зобов'язань за договором кредиту, 21.10.2009р. позивачем на адресу відповідача 2 було направлено вимогу про виконання зобов'язань боржника відповідно до договору поруки, що підтверджується списком поштових відправлень за 21.10.2009р. (копії в матеріалах справи).
Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до п.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із ст. 1054 ЦК України з а кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Приписами ст. 1049 ЦК України передбачено, що п озичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Згідно із ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Як встановлено судом та не заперечується представником позивача, в рахунок погашення заборгованості за основною сумою кредиту відповідачем 26.10.2009р., до подачі позивачем позовної заяви, було сплачено 100,00грн., що підтверджується прибутковім касовим ордером № 6194 (копія в матеріалах справи).
Таким чином, вказана сума заявлена позивачем необґрунтовано та не підлягає задоволенню.
Отже, заборгованість станом на час судового засідання становить за основною сумою кредиту 7634,00грн. та 2610,00грн. за відсотками.
Суд позовні вимоги в цій частині задовольняє частково в сумі 7634,00грн. за основною сумою кредиту та 2610,00грн. за відсотками.
Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення 1009,92грн. пені за загальний період з 14.11.2008р. по 29.10.2009р.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Пунктом 2 ст. 193 ГК України, встановлено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Стаття 549 Цивільного кодексу України дає визначення неустойки, відповідно до якої неустойкою (штрафом пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно зі ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує п. 7.1. договору кредиту, який передбачає, що у випадку порушення Позичальником термінів погашення заборгованості за кредитом та/або оплаті відсотків за користування кредитом, Кредитор, починаючи з третього робочого дня прострочення зобов'язання по сплаті кредиту та відсотків за користування кредитом, має право нарахувати, а Позичальник зобов'язаний оплатити Кредитору пеню (включаючи перші два дні прострочення платежу) у розмірі 0,50% від суми непогашеного в строк платежу за кожний день прострочення платежу до дня повного погашення поточної заборгованості. Якщо Позичальник здійснить погашення простроченої заборгованості протягом перших двох днів прострочення, пеня на суму непогашеного в строк платежу не нараховується та Позичальником не сплачується. У разі несплати Позичальником заборгованості за одним простроченим платежем та виникнення заборгованості за наступним платежем (по оплаті кредиту та/або відсотків за користування кредитом), пеня за наступним простроченим платежем нараховується з першого робочого дня прострочення платежу. Сплата пені не звільняє Позичальника від зобов'язання сплатити відсотки за весь час фактичного користування кредитом.
Відповідно до розрахунку позивача сума пені за період з 14.11.2008р. по 29.10.2009р. складає 1009,92грн.
Даний розрахунок судом перевірений та визнаний обгрунтованим, отже вимоги в частині стягнення пені є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідачі свої договірні зобов'язання по оплаті в строки та на умовах, визначених Договором кредиту не виконали, внаслідок чого у них, як у солідарних боржників, перед позивачем виникла заборгованість , що підтверджується матеріалами справи.
На підставі вищевикладеного позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути солідарно з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, ( фактична адреса: АДРЕСА_1; юридична адреса: АДРЕСА_2, іден. номер НОМЕР_1) та фізичної особи особи -підприємця ОСОБА_2, (АДРЕСА_3, іден. номер НОМЕР_2) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Надія України” в особі Запорізької філії товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Надія України” (69063, м. Запоріжжя, вул. Горького, буд. 27, к. 88, п/р 26508209688100 в Акціонерному комерційному інноваційному банку “УкрСиббанк”, м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 35183669) 7634(сім тисяч шістсот тридцять чотири) грн. 00коп. заборгованості за основною сумою кредиту; 2610(дві тисячі шістсот десять) грн. 00коп. заборгованості за відсотками та 1009(одна тисяча дев'ять) грн. 92коп. пені; 112(сто дванадцять)грн. 54 коп. державного мита та 236(двісті тридцять шість)грн. 00коп . витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ .
3 . В решті позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.
Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 07.12.2009р.
Суддя Н.Г. Зінченко