Запорізької області
15.05.09 Справа № 4/122/09
Суддя Зінченко Н.Г.
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “РадіоКом”, (юридична адреса: 69600, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 75, оф. 100; фактична адреса: 69068, м. Запоріжжя, вул. Червона, 22)
До відповідача Приватного підприємства “Полі-Про”, (юридична адреса: 69035, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 63, кімн. 425; фактична адреса: 69015, м. Запоріжжя, вул. Вєсніна, 1-Б, кв. 71)
Про стягнення 1 311,68 грн. основного боргу за абонентським договором № 041004/1 від 04.10.2004 р., 13,69 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 47,22 грн. пені
Суддя Зінченко Н.Г.
секретар судового засідання Скиба О.Б.
За участю представників:
Від позивача -Тищенко О.Г. -довіреність № 116 від 14.05.2009 р.
Від відповідача -не з'явився
18.03.2009 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю “РадіоКом”, м. Запоріжжя (ТОВ “РадіоКом”) з позовною заявою до Приватного підприємства “Полі-Про”, м. Запоріжжя (ПП “Полі-Про”) про стягнення 1 311,68 грн. основного боргу за абонентським договором № 041004/1 від 04.10.2004 р., 13,69 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 47,22 грн. пені.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.03.2009 р. порушено провадження у справі № 4/122/09, судове засідання призначено на 13.04.2009 р., у сторін витребувані документи і докази, необхідні для вирішення спору.
У зв'язку із неявкою в судове засідання представника відповідача та з метою витребування у сторін додаткових документів і матеріалів, що мають суттєве значення для повного, всебічного та об'єктивного вирішення спору в судовому засіданні на підставі ст. 77 ГПК України оголошувалася перерва до 15.05.2009 р.
В судовому засіданні 15.05.2009 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено на підставі ст. 85 ГПК України за погодженням з представником позивача вступну та резолютивну частини рішення.
За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
Відповідач в жодне судове засідання не прибув, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребувані ухвалами суду по справі документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки суд не попередив.
Про дату, час та місце розгляду справи № 4/122/09 відповідач повідомлявся ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 18.03.2009 р. та ухвалою суду про відкладення розгляду справи від 13.04.2009 р., при цьому остання ухвала направлялася на адресу відповідача, вказану у позовній заяві, та за адресою: 69035, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 63, кімн. 425.
Позивачем до матеріалів справи № 4/122/09 надана належним чином посвідчена копія Довідки № 15-7/1739 від 15.04.2009 р. Головного управління статистики у Запорізькій області, згідно якої ПП “Полі-Про” (код ЄДРПОУ 23796409) значиться в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за адресою: 69035, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 63, кімн. 425, дата проведення реєстраційних дій -03.03.2009 р.
Згідно зі ст. 93 ЦК України, місцезнаходження юридичної особи визначається місцем його державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.
Ухвали суду по справі від 23.03.2009 р. та від 14.04.2009 р. від відповідача на адресу господарського суду Запорізької області поштовим відділенням не поверталися.
Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України” з наступними змінами та доповненнями, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Таким чином, суд вважає, що про дату, час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином.
У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
З урахуванням викладеного, зважаючи на закінчення процесуального строку вирішення спору, встановленого ст. 69 ГПК України, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю в судовому засіданні уповноваженого представника відповідача.
Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст., ст. 526, 625 ЦК України, ст., ст. 175, 193, 216, 230, 231, 232 ГК України і полягають в тому, що 04.10.2004 р. між позивачем та відповідачем був укладений абонентський договір про надання послуг зв'язку мережі “РадіоКом” № 041004/1, за умовами якого позивач зобов'язався надавати відповідачу послуги зв'язку мережі “РадіоКом”, а також інші послуги, пов'язані з передачею даних по радіоканалам та через мережу Інтернет, вид та вартість яких визначаються в додатках до абонентського договору, а відповідач зобов'язався прийняти послуги, підписати акт приймання-передачі виконаних робіт (послуг) та своєчасно здійснювати оплату послуг на умовах та в порядку, визначених договором. На виконання умов абонентського договору позивачем відповідачу за період з 11.03.2008 р. по 01.01.2009 р. надавалися послуги зв'язку мережі “РадіоКом”, а також інші послуги, пов'язані з передачею даних по радіоканалам та через мережу Інтернет, на загальну суму 2 949,58 грн. Відповідно до п. 2.4 Договору позивач зобов'язаний не пізніше 15 числа поточного місяця надати відповідачу рахунок для оплати вартості наданих послуг та акт приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт). У зв'язку із цим, за спірний період позивачем виставлялися відповідачу щомісячно рахунки за послуги зв'язку мережі “РадіоКом”, а також інші послуги, пов'язані з передачею даних по радіоканалам та через мережу Інтернет, на загальну суму 2 949,58 грн. та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за відповідний місяць. Згідно з п. 2.9 Договору відповідач зобов'язаний оплатити рахунок за послуги до 25 числа поточного місяця шляхом перерахування належної до оплати суми на розрахунковий рахунок позивача. Відповідачем в порушення умов Договору рахунки на оплату послуг зв'язку за спірний період оплачені були часткового в сумі 1 637,90 грн. Таким чином, відповідач порушив взяті на себе за умовами абонентського договору № 041004/1 від 04.10.2004 р. зобов'язання та вимоги чинного законодавства. Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги за абонентським договором № 041004/1 від 04.10.2004 р. на час звернення до суду з даним позовом становить 1 311,68 грн. Пунктом 5.7 зазначеного Договору сторони визначили, що за несвоєчасну оплату рахунків за надані послуги відповідач сплачує пеню в розмірі 0,05 % від суми заборгованості за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня. Крім того, ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Враховуючи викладене та норми чинного законодавства, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з ПП “Полі-Про” 1 311,68 грн. основного боргу за абонентським договором № 041004/1 від 04.10.2004 р., 13,69 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 47,22 грн. пені.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -
04.10.2004 р. між ТОВ “РадіоКом” (позивачем у справі) та ПП “Полі-Про”, (відповідачем у справі) був укладений абонентський договір про надання послуг зв'язку мережі “РадіоКом” № 041004/1 (далі за текстом -Договір), з відповідними додатками та доповненнями.
За умовами Договору позивач (оператор) зобов'язався надавати відповідачу (абоненту) послуги зв'язку мережі “РадіоКом”, а також інші послуги, пов'язані з передачею даних по радіоканалам та через мережу Інтернет, вид та вартість яких визначаються в додатках до абонентського договору, а відповідач зобов'язався прийняти послуги, підписати акт приймання-передачі виконаних робіт (послуг) та своєчасно здійснювати оплату послуг на умовах та в порядку, визначених договором.
Тарифи на телекомунікаційні послуги, які надаються позивачем відповідачу за умовами договору, сторони узгодили в відповідних Додатках до Договору.
Відповідно до пунктів 6.1 і 6.2 Договір укладений строком на 12 місяців з моменту його підписання сторонами. У разі коли за місяць до закінчення терміну дії Договору жодна сторона не заявить про припинення Договору, Договір вважається продовженим на той же строк і на таких самих умовах.
Таким чином, дія Договору була пролонгована до 2009 року.
Згідно з пунктом 2.4 Договору позивач не пізніше 15 числа поточного місяця надає відповідачу рахунок для оплати вартості наданих послуг та акт приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт). Підставою для проведення розрахунків між сторонами є акт приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт), що передбачено п. 2.5 Договору. Вартість послуг визначається на підставі встановлених оператором тарифів, що діяли в момент надання послуг згідно з додатками до Договору.
На виконання умов Договору позивачем відповідачу за період з 11.03.2008 р. по 01.01.2009 р. надавалися послуги зв'язку мережі “РадіоКом”, а також інші послуги, пов'язані з передачею даних по радіоканалам та через мережу Інтернет, на загальну суму 2 949,58 грн.
На оплату наданих послуг за спірний період позивачем виставлялися відповідачу щомісячно рахунки за послуги зв'язку на загальну суму 2 949,58 грн. та надавалися акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за відповідний місяць.
Зазначені акти здачі-приймання робіт (надання послуг) узгоджені між сторонами, мають підписи уповноважених осіб сторін та скріплені печатками підприємств без жодних зауважень та претензій. (Оригінали зазначених документів досліджувалися судом в судовому засіданні, належним чином посвідчені копії -залучені до матеріалів справи).
Вказані рахунки та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) позивачем направлялися за належною адресою відповідача.
Таким чином, позивач взяті на себе зобов'язання за Договором виконав належним чином і у повному обсязі.
Відповідно до п. 2.9 Договору відповідач зобов'язаний оплатити рахунок за послуги до 25 числа поточного місяця шляхом перерахування належної до оплати суми на розрахунковий рахунок позивача.
Зі змісту п. 4.3.1 Договору вбачається, що відповідач прийняв на себе обов'язок проводити оплату послуг у терміни, визначені Договором.
Відповідачем в порушення умов Договору рахунки на оплату послуг зв'язку за спірний період оплачені були часткового в сумі 1 637,90 грн. решту суми боргу відповідач не погасив.
21.01.2009 р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія з вимогою оплатити надані послуги за абонентським договором № 011004/1 від 04.10.2004 р. за період з 11.03.2008 р. по 01.01.2009 р.
Відповідачем претензія залишена без розгляду та задоволення.
Отже, відповідач взяті на себе зобов'язання згідно умов Абонентського договору № 011004/1 від 04.10.2004 р. належним чином та в повному обсязі не виконав, у зв'язку із чим за ним рахується заборгованість за надані послуги в сумі 1 311,68 грн.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.
У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 1 311,68 грн. за Абонентським договором № 011004/1 від 04.10.2004 р. пред'явлена до стягнення обґрунтовано та підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання малу бути виконано, що передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.
Пунктом 5.7 зазначеного Договору сторони визначили, що за несвоєчасну оплату рахунків за надані послуги відповідач сплачує пеню в розмірі 0,05 % від суми заборгованості за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.
Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. (з наступними змінами та доповненнями) встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Позивачем пред'явлена до стягнення пеня в розмірі 47,22 грн., яка розрахована за період з 01.01.2009 р. по 12.03.2009 р. Розрахунок позивачем виконано вірно.
З огляду на вищенаведені норми законодавства, суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача пені в сумі 47,22 грн. за неналежне виконання грошових зобов'язань за Абонентським договором № 011004/1 від 04.10.2004 р. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.
До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції.
Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Сума втрат від інфляції грошових коштів за прострочення виконання грошового зобов'язання, згідно розрахунку позивача, становить 13,69 грн., яка розрахована за період з 01.01.2009 р. по 12.03.2009 р.
Перевіривши розрахунок втрат від інфляції грошових коштів, судом встановлено, що при здійсненні розрахунку позивачем допущено арифметичну помилку і до стягнення за цей період підлягає сума 58,28 грн.
У відповідності до приписів ст. 2 ГПК України господарський суд порушує та розглядає справи не інакше як за позовними заявами підприємств та організацій, в розумінні ст. 1 ГПК України, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Таким чином, вимога про стягнення з відповідача втрат від інфляції грошових коштів заявлені позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства та підлягають задоволенню в розмірі 13,68 грн.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, в судові засідання не з'являвся без обґрунтування причини поважності.
Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.
На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з ПП “Полі-Про” 1 311,68 грн. основного боргу за Абонентським договором № 011004/1 від 04.10.2004 р., 47,22 грн. пені та 13,68 грн. втрат від інфляції грошових коштів документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.
На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 525, 526, 549, 611, 625 ЦК України, ст., ст. 193, 230 ГК України, ст., ст. 22, 33, 44, 47, 49, 75, 82-84 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного підприємства “Полі-Про”, (69035, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 63, кімн. 425, код ЄДРПОУ 23796409, п/р № 26004040030001 в філії АКБ “Імексбанк” м. Запоріжжя, МФО 313894) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “РадіоКом”, (69600, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 75, оф. 100, код ЄДРПОУ 30506091, п/р № 26003216001 в АБ “Металург” МФО 313582) 1 311 (одну тисячу триста одинадцять) грн. 68 коп. основного боргу, 47 (сорок сім) грн. 22 коп. пені, 13 (тринадцять) грн. 68 коп. втрат від інфляції грошових коштів та 220 (двісті двадцять) грн. 00 коп. судових витрат.
Видати наказ.
Суддя Н.Г.Зінченко
Рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. 84 ГПК України “20” травня 2009 р.