Справа № 365/632/17
Номер провадження: 2/365/393/17
іменем України
06.12.2017 смт. Згурівка Київської області
Згурівський районний суд Київської області в складі:
головуючого-судді ДЕНИСЕНКО Н.О.
за участі секретаря
судового засідання ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 банк “ПРИВАТБАНК” до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,
23 вересня 2017 року (за поштовим штемпелем) уповноважений представник ПАТ КБ “ПриватБанк” ОСОБА_5 звернулася до суду із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору від 7 березня 2012 року, б/н (далі - Договір від 7 березня 2012 року), відповідач отримала кредит у розмірі 2700,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг (далі - Умови), Правилами користування платіжною карткою (далі - Правила) та Тарифами Банку складає між сторонами Договір. Відповідно до п. 1.1.7.12 Умов договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії Договору, він автоматично лонгується на такий же термін. Позивач свої зобов'язання за Договором від 7 березня 2012 року виконав повністю, надавши відповідачу кредит. Натомість відповідач станом на 31 серпня 2017 року порушила зобов'язання за Договором від 7 березня 2012 року, ухиляється від їх виконання та має заборгованість у розмірі 41223,88 грн, тому просить стягнути із відповідача на користь позивача заборгованість у вищезазначеному розмірі та сплачені судові витрати.
У своїх письмових поясненнях представник позивача зазначає, що підтвердженням отримання клієнтом кредитних карт з певним терміном дії банк направляє довідку. Водночас картка може бути видана при зверненні клієнта до установи банку, якщо термін її дії сплив або її було загублено та якщо клас картки було підвищено у зв'язку з певними обставинами. Повідомляє, що за кредитним договором видано кредитну карту «Універсальна 55 днів» та надає довідку про умови кредитування (тарифи) до неї. Відповідно до розрахунку заборгованості та доданих до позовної заяви тарифів вбачається, що нарахування комісії за цим типом карт не передбачено, в колонці «комісія та пеня» відображається нарахування тільки пені, на підтвердження чого надає виписку по картковому рахунку. Проте надати суду окремий розрахунок заборгованості по пені неможливо з технічних причин. Сторони за Договором від 7 березня 2012 року передбачили, що у разі порушення позичальником термінів платежів по будь-якому з грошових зобов'язань більше, ніж на 30 днів, банк нараховує штраф за формулою: 500 грн + 5% від заборгованості за кредитом. Штраф розраховується на окремому рахунку та підлягає сплаті першочергово відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов. Згідно з Умовами банк має право змінювати Тарифи та інші умови обслуговування рахунків, а клієнт зобов'язаний одержувати виписки про стан картрахунків та здійсненні операцій, у разі незгоди - звернутися до банку. Тобто відповідач мала можливість самостійно знайомитися з балансом свого карткового рахунку. Пеня та штраф є формами неустойки, але не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності, а є різновидом штрафних санкцій. Надати окремі розрахунки пені та відсотків за певний період технічно неможливо. Відповідно до п. 1.7.31 Умов строк позовної давності за кредитним договором щодо вимог про повернення кредиту, відсотків, винагороди, неустойки (пені та штрафів) був збільшений до 50 років, що не суперечить закону, так як згідно з ч. 1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.
Ухвалою Згурівського районного суду Київської області від 6 грудня 2017 року подовжено розгляд справи.
В судове засідання представник позивача повторно не з'явилась, направила суду заяву з клопотанням про розгляд справи за її відсутності, позов підтримує повністю, в судовому засіданні представник відповідача позов не визнав повністю.
В судовому засіданні представник відповідача, заперечуючи проти позову посилається на те, що позивач не надав доказів щодо отримання відповідачем грошових коштів у зазначеній позивачем сумі та кредитної картки. У анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил взагалі відсутня інформація про видачу картки, чи є вона кредитною (не зазначено її вид), що унеможливлює встановлення граничного строку її дії, та який ліміт на неї встановлено. Умови та Правила, надані позивачем, носять загальний характер та є лише витягом з повного їх тексту та не містять відомостей щодо особи, яка їх затвердила. Доданий до позову витяг жодним чином не прив'язаний за змістом до анкети-заяви, оскільки у зазначених доказах умови для конкретно визначених сторін у справі не ідентифіковані. Відтак неможливо встановити, що позивач ознайомив відповідача із Умовами та Правилами, у п. 1.1.1.20 яких зазначено, що дата погашення кредиту вказана у Договорі. Кредитний договір у належній письмовій формі відповідно до чинного законодавства не укладався. Позивач на підтвердження своїх вимог не надав Пам'ятки клієнта, яка є складовою укладення Договору. Згідно із розрахунком заборгованості, наданим позивачем, останнє надходження грошових коштів у рахунок погашення боргу відбулося 09.06.2014 у розмірі 300,00 грн. Відповідач не проводила оплати заборгованості 28.04.2015 у розмірі 0,25 грн та не уповноважувала будь-яку особу на вчинення таких дій. Позивач з технічних причин не може надати навіть окремий розрахунок заборгованості з пені. Відтак відповідач не може будувати свою лінію захисту належним чином. Наполягає також на застосуванні загальної позовної давності. Також представник відповідача зазначив, що відповідач підписувала анкету-заяву, однак з якою метою, відповідач не пам'ятає. Кредитну картку відповідно до спірного Договору не отримувала, як і коштів. Хто погашав борг, невідомо. Так як у анкеті-заяві зазначено ОСОБА_6, то можливо відповідач хотіла уповноважити останнього на отримання спірного кредиту.
Оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні доказів, наявних у справі, суд дійшов висновку.
Судом встановлено, що 7 березня 2012 року відповідач заповнила анкету-заяву, відповідно до якої виявила бажання оформити на своє ім'я кредитний ліміт за платіжною карткою, не зазначивши при цьому її вид, номер та строк дії, та погодила, що ця заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами, а також Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг. Вона ознайомилася і погоджується з Умовами, а також Тарифами банка, які були надані їй для ознайомлення в письмовій формі. Вона зобов'язалася виконувати вимоги Умов, а також регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті ПриватБанку (а.с.6 - копія анкети-заяви).
14 березня 2012 року відповідачу було надано дві кредитні картки за одним номером 5211537410181312 терміном дії кожної до грудня 2015 року, що підтверджується довідкою позивача (а.с.68).
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за Договором від 7 березня 2012 року загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем станом на 31.08.2017 у зв'язку із порушенням зобов'язань за кредитним договором становить 41223,88 грн, яка складається із заборгованості за кредитом - 1739,61 грн, по відсоткам за користування кредитом - 33245,29 грн, за пенею та комісією - 3799,75 грн, а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов: 500,00 грн - фіксована частина, 1939,23 грн - процентна складова.
Із цього розрахунку вбачається, що за користування кредитом відповідач сплачувала відсотки у розмірі 30,00% до 31 серпня 2014 року на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. З 1 вересня 2014 року відсотки збільшено до 34,80%, з 1 квітня 2015 року - до 43,20%, в цей період відповідач не проводила погашення заборгованості. Останній платіж нею здійснено 9 червня 2014 року у розмірі 300,00 грн. 28 квітня 2015 року проведено автоматичне погашення простроченої заборгованості шляхом переведення коштів між рахунками відповідача. Під час дії Договору від 7 березня 2012 року кредитний ліміт змінювався банком, а саме, 14.03.2012 - 300,00 грн, з 10.09.2012 - 2700,00 грн, 16.08.2013 - 2420,00 грн, 02.07.2014 - 1740,00 грн (а.с.4-5, 77-82- розрахунок, виписка по картковому рахунку).
Відповідач ОСОБА_4 є жителем ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується адресною довідкою. Номер будинку було змінено із «30» на «32» згідно з рішенням Виконкому Шевченківської сільської ради від 4 березня 2008 року № 13 (а.с.42).
При пред'явленні позову позивач сплатив судовий збір в розмірі 1600,00 грн (а.с.1 - платіжне доручення).
Відповідно до вимог ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно із ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково, так як в судовому засіданні доведено, що має місце порушення відповідачем умов Договору від 7 березня 2012 року, що є підставою для стягнення із неї заборгованості у встановленому судом розмірі.
При цьому суд виходить з того, що представник відповідача визнав, що відповідач підписувала анкету-заяву. Із наданих позивачем доказів вбачається, що відповідач періодично частково погашала заборгованість за Договором від 7 березня 2012 року, що свідчить про визнання нею факту отримання кредитних коштів, що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості, відповідно до якого розмір заборгованості по тілу кредиту становить 1739,61 грн, яка підлягає стягненню із відповідача на користь позивача.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ПАТ КБ «Приват Банк» зазначає, що сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов договору, підписавши заяву-анкету. Умови є загальнодоступною інформацією, яка розміщена у відділеннях банку та на офіційному сайті банку.
Проте ні витяг з Тарифів, ні витяг з Умов, які надані суду, відповідачем не підписані, а Пам'ятку клієнта суду взагалі не надано.
Крім того, у застереженні про надання цих документів для ознайомлення клієнту у письмовій формі, яке міститься у анкеті-заяві, відсутнє посилання на те, що Умови затверджені наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010, як стверджується у позовній заяві, а також відсутнє посилання на Правила користування платіжною карткою.
У позовній заяві зазначено, що Умови і Тарифи банку викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, проте у анкеті-заяві вказано, що Умови та Правила надання банківських послуг розміщені на сайті ПриватБанку - www.privatbank.ua.
Всі ці обставини не дають підстав вважати, що відповідачу при оформленні анкети-заяви про приєднання до Умов від 7 березня 2012 року були надані для ознайомлення в письмовому виді саме ті Тарифи та Умови і саме в тій редакції, які надав позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, що саме вони мались на увазі сторонами при оформленні анкети-заяви і що Пам'ятка клієнта взагалі надавалась.
Вищезазначені доводи позивача не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які підтверджують факт ознайомлення позичальника з усіма істотними умовами договору. Відсутність підпису відповідача на умовах надання споживчого кредиту фактично надає можливість банку надавати умови в будь-якій редакції та стверджувати, що зазначені умови погоджені з відповідачем. Зазначення в заяві на видачу кредиту про ознайомлення відповідача з умовами надання кредиту, без ідентифікації самих умов, як таких, що погоджені підписом відповідача, не може бути належним доказом ознайомлення та погодження відповідача саме з тією редакцією умов, на якій наполягає банк.
Позивач не надав належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови є складовою частиною укладеного між сторонами договору і що саме ці Умови мав на увазі відповідач, підписуючи заяву позичальника.
Зазначена правова позиція міститься у постанові Верховного суду України від 22 березня 2017 року (справа № 6-2320цс16).
Відповідно до ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 355 цього Кодексу, є обовязковим для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Відтак позивач не довів виникнення у відповідача зобов'язань за Договором від 7 березня 2012 року на умовах, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги.
Отже, позивачем не доведено, що між сторонами досягнуто згоди щодо збільшеного строку позовної давності, пені, комісії та штрафу, а отже вимоги банку про стягнення зазначених складових заборгованості є безпідставними і задоволені бути не можуть, в тому числі відсотки за користування кредитом у збільшеному розміру.
Згідно з правовою позицією у справі за № 6-1374цс17 від 11.10.2017 щодо збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку Верховний Суд України виходить з того, що відповідно до частини першої статті 1056-1 ЦК України (в редакції, чинній на час підписання анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг) процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Згідно із частиною третьою цієї статті фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною. У частині четвертій указаної статті передбачено, що в разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника. У разі підвищення банком процентної ставки з'ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки (повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди тощо); дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо. З огляду на вищенаведене боржник вважається належно повідомленим про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, якщо банк не лише відправив на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й довів факт його вручення адресатові під розписку.
Проте таких доказів позивач не надав.
Належних та достовірних доказів погашення заборгованості за Договором від 7 березня 2012 року та його припинення відповідач також суду не надала та не спростувала в повному обсязі доказів, наданих позивачем.
Відповідач, не визнаючи позову, наполягає також на застосуванні загальної позовної давності до вимог позивача про стягнення заборгованості за укладеним Договором від 7 березня 2017 року.
Враховуючи викладене, вбачається за необхідне стягнути із відповідача заборгованість по відсоткам за користування кредитом на підставі ст. 257 ЦК України в межах строку загальної позовної давності тривалістю у три роки в розмірі 1556,95 грн з наступних підстав.
На підставі ст. 10 ЦПК України суд з метою перевірки обставин, викладених в позовній заяві, витребував від позивача розрахунок боргу в межах загальної позовної давності. Проте позивач не виконав цю вимогу.
Якщо умовами договору кредиту передбачені окремі самостійні зобов'язання боржника про повернення боргу щомісяця частинами та встановлено самостійну відповідальність боржника за невиконання цього обов'язку, то в разі неналежного виконання позичальником цих зобов'язань позовна давність за вимогами кредитора до нього про повернення заборгованих коштів повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу. Саме таку правову позицію було висловлено Верховним Судом України у постановах від 19.03.2014 у справі № 6-20цс14 та від 17.09.2014 у справі № 6-53цс14.
Як убачається із розрахунку заборгованості та загальних вимог Умов та Тарифів позивача, чергові платежі по сплаті відсотків відповідач повинен був здійснювати щомісяця частинами, тому з часу несплати кожного з платежів відповідно до ст. 261 ЦК України починається перебіг позовної давності для вимог боржника та обчислення строку для пред'явлення вимог до боржника.
Таким чином, суд визначає розмір заборгованості відповідача по процентам за користування кредитом відповідно до наступного розрахунку.
Період, за який нараховуються відсоткиКількість днів, за які нараховані процентиПоточна заборгованість за тілом кредиту Прострочена заборгованість за тілом кредитуПроцентна ставка за кредитом (поточна)Процентка ставка за кредитом (прострочена)Нараховані проценти на поточну заборгованість за кредитомНараховані проценти на прострочену заборгованість за кредитомЗагальна заборгованість за процентами (накопичувальним підсумком)
23.09.201430.09.201481263,70475,9130,00%30,00%8,423,1711,60
01.10.201431.10.2014311263,70475,9130,00%30,00%32,6512,2956,54
01.11.201430.11.2014301263,70475,9130,00%30,00%31,5911,90100,03
01.12.201431.12.2014311263,70475,9130,00%30,00%32,6512,29144,97
01.01.201531.01.2015311263,70475,9130,00%30,00%32,6512,29189,91
01.02.201528.02.2015281263,70475,9130,00%30,00%29,4911,10230,50
01.03.201531.01.2015311263,70475,9130,00%30,00%32,6512,29275,44
01.04.201530.04.2015301263,70475,9130,00%30,00%31,5911,90318,93
01.05.201531.05.2015311263,70475,9130,00%30,00%32,6512,29363,87
01.06.201530.06.2015301263,70475,9130,00%30,00%31,5911,90407,36
01.07.201531.07.2015311263,70475,9130,00%30,00%32,6512,29452,30
01.08.201531.08.2015311263,70475,9130,00%30,00%32,6512,29497,24
01.09.201530.09.2015301263,70475,9130,00%30,00%31,5911,90540,73
01.10.201531.10.2015311263,70475,9130,00%30,00%32,6512,29585,67
01.11.201530.11.2015301263,70475,9130,00%30,00%31,5911,90629,16
01.12.201531.12.2015311263,70475,9130,00%30,00%32,6512,29674,10
01.01.201631.01.2016311263,70475,9130,00%30,00%32,6512,29719,04
01.02.201629.02.2016291263,70475,9130,00%30,00%30,5411,50761,08
01.03.201631.03.2016311263,70475,9130,00%30,00%32,6512,29806,02
01.04.201630.04.2016301263,70475,9130,00%30,00%31,5911,90849,51
01.05.201631.05.2016311263,70475,9130,00%30,00%32,6512,29894,45
01.06.201630.06.2016301263,70475,9130,00%30,00%31,5911,90937,94
01.07.201631.07.2016311263,70475,9130,00%30,00%32,6512,29982,88
01.08.201631.08.2016311263,70475,9130,00%30,00%32,6512,291027,82
01.09.201630.09.2016301263,70475,9130,00%30,00%31,5911,901071,31
01.10.201631.10.2016311263,70475,9130,00%30,00%32,6512,291116,25
01.11.201630.11.2016301263,70475,9130,00%30,00%31,5911,901159,74
01.12.201631.12.2016311263,70475,9130,00%30,00%32,6512,291204,68
01.01.201731.01.2017311263,70475,9130,00%30,00%32,6512,291249,62
01.02.201728.02.2017281263,70475,9130,00%30,00%29,4911,101290,21
01.03.201731.03.2017311263,70475,9130,00%30,00%32,6512,291335,15
01.04.201730.04.2017301263,70475,9130,00%30,00%31,5911,901378,64
01.05.201731.05.2017311263,70475,9130,00%30,00%32,6512,291423,58
01.06.201730.06.2017301263,70475,9130,00%30,00%31,5911,901467,07
01.07.201731.07.2017311263,70475,9130,00%30,00%32,6512,291512,01
01.08.201731.08.2017311263,70475,9130,00%30,00%32,6512,291556,95
Всього заборгованості за тілом кредиту1739,61Всього заборгованості за відсотками1556,95
Всього заборгованості (за тілом кредиту та відсотками)3296,56
У зв'язку із невизнанням позову представником відповідача повністю та запереченням ним того, що відповідач проводила оплату заборгованості, зокрема 28.04.2015, суд на підставі ст. 10 ЦПК України роз'яснив йому можливість призначення судово-економічої експертизи, чим останній не скористався.
Позивач при пред'явленні позову сплатив судовий збір у розмірі 1600 грн. Оскільки суд частково задовольняє позовні вимоги, то понесені позивачем судові витрати на підставі ч. 1 ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 128,00 грн.
У задоволенні інших позовних вимог вбачається за необхідне відмовити, оскільки позивач не довів, що між сторонами досягнуто згоди щодо розміру процентної ставки, цільового призначення кредиту, обов'язковість яких передбачено Умовами, пені, комісії та штрафу. Крім того, позивач на вимогу суду не надав розрахунок пені, пославшись на технічні причини. Та решта заборгованості по відсотках нарахована поза межами позовної давності.
Щодо вимоги позивача про стягнення одночасно пені та штрафу, вбачається за необхідне зазначити про правову позицію Верховного Суду України у справі № 6-2003цс15 від 21 жовтня 2015 року, відповідно до якої за положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 257, 526, 638, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, постановами Верховного суду України у справах № 6-2003цс15 від 21 жовтня 2015 року, № 6-2320цс16 від 22 березня 2017 року та № 6-1374цс17 від 11 жовтня 2017 року, ст.ст. 3, 10, 11, 15, 57, 60, 74, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України,-
Позов ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_3 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3ятихацька, 32 Згурівського району Київської області, на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_3 «ПРИВАТБАНК» (р/р 29092829003111, МФО 305299, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 14360570, м. Київ, 01001 вулиця Грушевського, 1Д) заборгованість за кредитним договором від 7 березня 2012 року, б/н, в розмірі 3296 (три тисячі двісті дев'яносто шість) грн 56 коп., з яких, заборгованість за кредитом - 1739 (одна тисяча сімсот тридцять дев'ять) грн 61 коп., по відсоткам за користування кредитом - 1556 (одна тисяча п'ятсот п'ятдесят шість) грн 95 коп., та сплачений судовий збір в розмірі 128 (сто двадцять вісім) грн 00 коп.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Київської області через Згурівський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Повний текст рішення складено 8 грудня 2017 року.
ГОЛОВУЮЧИЙ Н.О.ДЕНИСЕНКО